Профспілки забезпечують кращі засоби до існування, безпеку та шлях до впливу на суспільство
ТЕКСТ АНТТІ ХЮВАРІНЕН
ФОТО ТУОМАС ІКОНЕН
Профспілковий рух є ключовим будівельником фінського суспільства загального добробуту. Сила руху походить від його активних членів. Його завдання — захищати працівників і найслабших у суспільстві.
Фінське суспільство загального добробуту було побудоване завдяки співпраці після світових воєн. Працівники, роботодавці та урядовці сіли за стіл переговорів, щоб обговорити майбутнє країни.
Ключові мережі соціального захисту, такі як соціальне забезпечення та пенсійна система, були створені в результаті тристоронніх переговорів.
«Профспілковий рух брав активну участь у переговорах і розробці рішень у важкі часи», — говорить Юркі Віртанен, керівник з питань ринку праці Teollisuusliitto (Промислова профспілка).
Основна місія профспілкового руху не зазнала суттєвих змін протягом його історії. Сьогодні профспілковий рух продовжує захищати працівників та найслабших у суспільстві.
«Конфлікт між працівниками та капіталом не зник. Профспілковий рух прагне того, щоб правила гри були однакові для всіх», — говорить Віртанен.
КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ ГАРАНТУЮТЬ БЕЗПЕКУ
Колективний договір — це інструмент, який використовується для забезпечення розумних умов праці та мінімальної заробітної плати. У більшості галузей колективні договори є загальнообов’язковими, а це означає, що їх необхідно дотримуватися на всіх робочих місцях.
«Колективні договори є основною місією профспілки і найважливішою перевагою для її членів», — говорить Віртанен.
Для того щоб профспілка могла вести переговори про розумні колективні угоди, їй необхідна масова підтримка великої кількості членів.
«Профспілковий рух — це не будівля на Гаканіємі, Гельсінкі. Він складається з членів, які вірять у цей рух», — говорить Віртанен.
СУСПІЛЬСТВО ДЛЯ ВСІХ
Багато в чому традиційна модель узгодження спільних питань вичерпала себе, оскільки сторона роботодавців припинила тристоронні переговори, а правий уряд Орпо і Пурра взяв курс на формування суспільства, ігноруючи інтереси працівників.
«Суспільство має бути для всіх, а не лише для роботодавців та правих партій», — говорить Віртанен.
У нинішніх обставинах потреба в масовому русі та активізмі очевидна.
«Якщо рівень об’єднання працівників у профспілки недостатньо високий і люди не голосують за партії, які відстоюють інтереси простих людей, то ми рухаємося в неправильному напрямку», — говорить Віртанен.
ОДНАКОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ВСІХ
Оскільки населення Фінляндії старіє, для збереження нинішнього суспільства потрібна імміграція та нові фіни працездатного віку.
Однак політика нинішнього уряду, схоже, створює можливості для експлуатації та нерівного ставлення до іммігрантів з боку роботодавців.
Профспілковий рух бореться за рівні права та пільги для всіх, хто працює у Фінляндії.
«Суспільство має бути побудоване таким чином, щоб до людей, які приїжджають з інших країн, не ставилися як до громадян другого сорту. Ми маємо створити суспільство, до якого люди хочуть переїжджати і відчувати себе бажаними», — говорить Віртанен.
ГУМАННІСТЬ У СУСПІЛЬСТВІ
Фінське суспільство виглядало б зовсім інакше без існування сильного профспілкового руху, який домовляється з роботодавцями та центральним урядом», — говорить старший викладач Міка Геландер з університету Обу Академі.
«Його значення було величезним. Профспілковий рух знайшов ефективні способи спрямувати суспільство в більш гуманне русло шляхом переговорів і домовленостей», — говорить Геландер.
Історично склалося так, що робітничий клас і клас власників були чітко відокремлені один від одного. Останнім часом власність публічно зареєстрованих компаній стала більш розсіяною, а класова ідентичність працівників — більш різноманітною. Національні кордони також стають менш важливими.
«Профспілковий рух не зміг повністю встигнути за трансформацією капіталізму. Капітал більше не зацікавлений у переговорах», — говорить Геландер.
При роботі з міжнародними конгломератами адвокатська практика профспілок має бути глобальною за своїм масштабом. Хоча існують хороші приклади транскордонної адвокатської практики, багато чого ще належить зробити.
Також потрібне політичне регулювання, щоб компенсувати негативні наслідки вільного руху капіталу.
«Щоб люди знову оцінили важливість переговорів, треба обмежити той вид капіталізму, який байдужий до наслідків».
ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ
На думку Геландера, сьогодні суспільство страждає від браку взаєморозуміння. Люди не тільки відмовляються розуміти погляди протилежної сторони, але й не розуміють, як функціонує суспільство.
«Суспільство — це складна система, з конфліктами інтересів, які не є результатом злої волі, а спричинені структурами. Потрібно прислухатися до різних поглядів», — говорить Геландер.
У державній політиці важливо розуміти, що вибір має далекосяжні наслідки. Скорочення бюджету в одному місці може призвести до більших витрат в іншому.
«Є люди на керівних посадах, які не розуміють непрямих і каскадних ефектів у суспільстві».
Геландер вважає, що першочерговою функцією профспілкового руху — зараз і в майбутньому — є підвищення рівня інформованості та розуміння суспільства.
«Демократія ґрунтується на тому, що значна частина населення розуміє соціальні проблеми. Профспілковий рух має важливе просвітницьке завдання в суспільстві», — говорить Геландер.
АКТИВНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Вступ до профспілки — це спосіб подбати про свої умови праці та змінити ситуацію на робочому місці і в суспільстві в цілому.
«Профспілка — це канал, через який люди можуть бути почутими», — говорить Міка Хяккінен, відповідальний з питань об’єднання в Промисловій профспілці.
Активний профспілковий рух є частиною функціонуючого та активного громадянського суспільства.
«Без громадянської участі немає демократії. Визначення демократії полягає в тому, що люди мають право і свободу брати участь у громадській діяльності та прийнятті рішень. Мова йде не лише про голосування», — говорить Хяккінен.
Для іммігрантів, які прибувають до Фінляндії, профспілка — це спосіб влаштуватися в новій країні і стати активним членом суспільства.
Прикладом можна назвати кампанію Painava syy (Вагома причина), організовану Центральним об’єднанням профспілок Фінляндії SAK, яка виступала проти політики правого уряду Орпо-Пурри. Понад 2000 членів Промислової профспілоки брали участь у страйкових комітетах, а близько 60 000 — у політичних страйках.
Обмеження права працівників на страйк були проштовхнуті урядом і набули чинності 18 травня 2024 року.
«Обмеження свободи дій громадян — це вірна ознака того, що ми вступаємо на небезпечний шлях. Щось не так, коли інтереси бізнесу важливіші за інтереси громадян», — говорить Хяккінен.
ПРЯМА ВЗАЄМОДІЯ
Сьогодні ми чуємо багато розмов про індивідуалізм, але потреба у спільнотах нікуди не поділася.
«Робоче місце — це місце, де профспілки живуть і дихають у чистому вигляді. Там на практиці відбувається побудова спільноти», — говорить Хяккінен.
Електронний зв’язок зробив світ меншим, але люди все ще мають базову потребу бачити інших віч-на-віч.
«Секретна зброя профспілок — це пряма людська взаємодія, на якій будується все інше».
Бути членом профспілки — це завжди добре. Хяккінен говорить, що причини вступу до профспілки однакові як для фінських, так і для іноземних працівників. Об’єднання в профспілку — це спосіб захистити умови праці та заробітну плату.
«Для іммігрантів, які прибувають до Фінляндії, профспілка — це спосіб влаштуватися в новій країні і стати активним членом суспільства».
ПІДТРИМКА ТА БАЛАНС
Ніко Панкка, керівник відділу зв’язків з громадськістю Центрального об’єднанням профспілок Фінляндії SAK, каже, що трудове життя зазнає значних змін через цифровізацію, глобалізацію та «зелений» перехід. Важлива роль профспілок полягає у підтримці працівників під час цієї трансформації.
«Роль і місія профспілкового руху полягає у створенні кращого трудового життя та впливі на робочі місця і суспільство в цілому», — говорить Панкка.
Політика правого уряду Орпо-Пурра багато в чому послаблює позиції працівників.
«Якщо уряд реалізує свою програму так, як заплановано, то на наступних парламентських сесіях необхідно буде прийняти рішення, спрямовані на компенсацію наслідків».
Найкращі знання про трудове життя мають профспілки. Їхня роль важлива і зараз, і в майбутньому.
Можливі заходи збалансування можуть включати збільшення представництва та повноважень працівників у корпоративному управлінні, а також впровадивши правила щодо тлумачення спірних ситуацій насамперед на користь працівниках.
У майбутньому загальна громадська адвокатська робота та такі речі, як виборчі кампанії, стануть більш важливими, ніж будь-коли.
«Адвокатська робота буде більше зосереджена на впливі на низовому рівні, а не на участі в офіційних переговорах», — говорить Панкка.
НОВІ ЧЛЕНИ
Внаслідок політики правого уряду Фінляндії експлуатація іноземних робітників загрожує стати більш звичним явищем.
«Ризик того, що іноземні працівники погодяться на погані умови праці через брак інформації або під тиском, дуже великий», — говорить Панкка.
Інформація та сила спільноти також захищають права працівників іноземного походження.
«Важливо, щоб ми могли збільшити рівень об’єднання в профспілки працівників іноземного походження. Профспілковий рух міг би бути більш залученим до процесів трудової імміграції. Таким чином, профспілка могла б охопити нових працівників і поширювати інформацію з самого початку».
За останні десятиліття середовище, в якому працює профспілковий рух, кардинально змінилося, але здорове суспільство й надалі потребуватиме профспілок.
«Як визнав уряд, найкращі знання про трудове життя мають профспілки. Їхня роль важлива і зараз, і в майбутньому», — говорить Панкка.
