Правила трудового життя англійською мовою в коледжі Мурікка: «Без інформації вам кінець»
ТЕКСТ МЕЕРІ ІЛЯ-ТУУХОНЕН
ФОТО ЮРКІ ЛУУККОНЕН
На курсах Промислової профспілки працівники іноземного походження дізнаються про фінське трудове життя та свої права. Чотири людини, які переїхали до Фінляндії, діляться своїми історіями.
У конференц-залі Латомо в коледжі Мурікка група членів Індустріальної спілки іноземного походження слухає лекцію про правила трудового життя англійською мовою.
«Якщо у вас виникнуть проблеми на робочому місці, ви зможете використати отримані тут знання, щоб з’ясувати, чи можна знайти рішення в трудовому договорі, колективному договорі або законі», — говорить викладач курсу Ріікка Васама.
Одним з учасників цього курсу є Ярослав Сліж зі Словаччини. Він приїхав до Фінляндії два роки тому з наміром здійснити свої мрії.
«Моя найбільша мрія — мати власний будинок на березі озера. Фінляндія була найкращим вибором для мене, тому що тут так багато озер. У нас у Словаччині озера маленькі.
Сліж цінує природний спокій і простір і не хоче жити поруч із сусідами. Тому він хотів би, щоб озеро було великим. Вони з дівчиною мріють створити сім’ю.
«Я багато подорожував Європою, але раніше не бував у країнах Скандинавії. Я завжди хотів оселитися у Фінляндії, Швеції чи Норвегії саме через їхню природну красу.
Зрештою, Сліж обрав Фінляндію, тому що його друг вже жив тут і порекомендував цю країну. Сліж вирішив спробувати пожити у Фінляндії і переїхав до міста Раума, щоб працювати оператором верстата з ЧПУ.
«Мені було дуже легко знайти роботу. Мій друг розповів про мене своєму менеджеру, після чого зі мною зв’язалося агентство з працевлаштування Barona.
Справа полегшувалася тим, що Сліж був досвідченим професіоналом. Перш ніж переїхати до Фінляндії, він майже десять років працював у Словаччині оператором верстата з ЧПУ.
У травні Сліж змінив роботу і тепер працює оператором верстата з ЧПУ в компанії Purso-Tools в місті Порі.
«Переважно я працюю над розподільними валами для дизельних двигунів великих кораблів», — говорить він.
МОТИВОВАНИЙ ЖАГОЮ ДО ІНФОРМАЦІЇ
Ярослав Сліж потрапив на курс про правила трудового життя, коли дізнався з електронної розсилки, що Промислова спілка проводить курси англійською мовою.
«У квітні в Уусікаупуні я вже відвідав курс Ви маєте права. Це мій другий курс, і восени я планую пройти ще кілька курсів англійською мовою.
Сліж записався на курси профспілки, бо мав сильну жагу до інформації.
«Знання — це одна з найважливіших речей у цьому світі. Без інформації вам кінець. Я хотів би, щоб профспілка також пропонувала курси англійською мовою щодо конкретних колективних договорів», — говорить він.
У Словаччині Сліж ніколи не був членом профспілки. Це не є рідкістю в цій країні, оскільки лише 17% працівників у Словаччині є членами профспілки. У Фінляндії рівень об’єднання працівників у профспілки становить 74%.
Моя найбільша мрія — мати власний будинок на березі озера.
Сліж вперше почув про Промислову профспілку в Службі зайнятості півтора роки тому, коли його вперше звільнили.
«Мені сказали, що якщо я не є членом профспілки і хочу отримати хоча б якусь компенсацію після звільнення, мені потрібно звернутися за допомогою по безробіттю до Управління соціального забезпечення Kela», — згадує Сліж.
Сліжу дуже сподобалось у коледжі Мурікка. Наприкінці другого дня курсу він вирушив на прогулянку, а потім до сауни.
«Це як моя мрія: будинок у лісі на березі озера. Будинок просто трохи більший».
Мрія Сліжа про створення сім’ї ось-ось здійсниться. Він розповідає, що за тиждень до курсу заручився зі своєю фінською дівчиною.
ПЕРЕЇХАЛА ДО ФІНЛЯНДІЇ ЗА БАЖАННЯМ СИНА
Міранда Кілстрьом, яка працює в службі доставки газет і переїхала до Фінляндії з Великої Британії, дізналася про курс Правила трудового життя від колеги.
«Вони були на одному з попередніх курсів і сказали, що це було дуже добре. Тепер я з нетерпінням чекаю на майбутні курси англійською мовою.
Цей курс дозволив Кілстрьом познайомитися з фінським трудовим життям. Серед іншого, вона дізналася, чому сезон відпусток у Фінляндії припадає на літні місяці.
«Викладач курсу розповів нам, що фіни люблять проводити відпустку влітку. Я навпаки вважаю за краще брати відпустку взимку і їхати кудись, де сонячно й тепло».
Уперше в житті Кілстрьом є членом профспілки. Вона вирішила приєднатися до Промислової профспілки після того, як дізналася про безпеку, яку забезпечує членство в ній.
«Особливо мене зацікавило те, що якщо я в чомусь не впевнена, я можу зателефонувати до профспілки і попросити поради, оскільки через своє походження я не завжди знаю, як все працює у Фінляндії».
Кілстрьом також вважає, що членство в профспілці допоможе їй інтегруватися у фінське суспільство.
Кілстрьом — самотня мати 16-річного хлопчика. Вони переїхали до Фінляндії за бажанням сина. Син Кілстрьом наполовину фін і хотів приїхати на навчання до Фінляндії, щоб ближче познайомитися зі своїм корінням.
«Він виріс у Великій Британії та знає британську сторону своєї родини. Він бував у Фінляндії лише на канікулах і цього разу хотів залишитися тут на довше. Крім того, він грає в хокей, тому Фінляндія — ідеальна країна для нього».
Тепер мати й син вивчають фінську мову. Намагаючись вивчити мову, Кілстрьом зіткнулася з певними перешкодами. На її розчарування, фіни, здається, хочуть спілкуватися з нею англійською, а не фінською мовою.
«Я насправді не маю можливості практикувати фінську на роботі, тому що працюю одна».
«ЗНАЙТИ РОБОТУ БУЛО СКЛАДНО»
Кілстрьом переїхала до Тампере в листопаді минулого року і в грудні почала працювати у службі доставки газет в компанії Posti. З її досвіду, знайти роботу у Фінляндії було дуже складно.
«Мій попередній досвід роботи не дуже корисний, тому що я не розмовляю фінською і не маю освіти. Робочі місця для англомовних людей здебільшого є в ІТ та технічному секторах», — говорить Кілстрьом.
Вона пропрацювала понад 20 років у туристичній галузі, перш ніж переключилася на велнес-індустрію, а згодом відкрила власний бізнес. Однак їй довелося відмовитися від бізнесу, коли її батько захворів і помер.
Якщо я в чомусь не впевнена, я можу зателефонувати до профспілки за порадою.
Кілстрьом почала шукати роботу у Фінляндії ще до переїзду до країни.
«Я приєдналася до груп у Facebook, які допомагали людям з Великої Британії переїхати до Фінляндії. Саме тут я познайомилася з Мікаелою, яка розповіла мені про можливість працевлаштування в Posti.
За словами Кілстрьом, робота в службі доставки газет не є для неї ідеальним варіантом, оскільки не дозволяє їй використовувати свої навички. Вона також не має можливості працювати в команді, що їй подобається.
«Робота також має багато позитивних моментів. Уночі тут тихо й спокійно. Сама робота не напружує, і я можу насолоджуватися прекрасною природою. Posti — це велика компанія, яка відкриває нові можливості».
Окрім роботи, Кілстрьом працює волонтером у Bloom ry, некомерційній організації, що базується в Тампере, де іноземці можуть зустрічатися з місцевими жителями.
ЗІТКНЕННЯ КУЛЬТУР НА РОБОТІ
Більшість учасників курсу Правила трудового життя працюють у промислових секторах, зокрема Лев Бахтін, російськомовний естонець, який приїхав до Фінляндії на роботу на запрошення друга.
«Мій друг працював тут на заводі виробничим директором, і йому потрібні були працівники, яким він міг би довіряти. Він запропонував ручну роботу з хорошою оплатою».
У вересні 2021 року Бахтін приєднався до компанії Eagle Filters, що виробляє промислові фільтри і розташована у місті Котка. Спочатку йому здавалося, що його колеги повільні та ліниві, адже в Естонії він звик працювати в іншому темпі.
«Фіни не живуть, щоб працювати, а працюють, щоб жити. Вони не повертаються додому з роботи фізично та морально виснаженими. Це було перше, що мені довелося вивчити і зрозуміти».
Бахтін також зіткнувся з іншими культурними відмінностями на робочому місці.
«Я захоплююся сильними і незалежними фінськими жінками, але якщо я бачу, як жінка, що важить 60 кг, штовхає вантаж вагою 12-15 кг, я, звичайно, піду і допоможу», — говорить Бахтін.
Однак багато хто з його колежанок відмовлявся від допомоги. Їм здавалося, що я вважаю їх слабкими або що я хочу показати себе сильним», — говорить Бахтін.
«Я пояснив, що якщо я можу зробити для них щось, що мені легко дається, я буду радий це зробити. Ми всі маємо свої сильні сторони і повинні їх використовувати».
Через кілька місяців колежанки Бахтіна вже не відмовлялися від його допомоги, а деякі навіть просили про неї.
«Хоча фіни можуть бути холодними як крига, не потрібно багато зусиль, щоб розтопити лід, коли ви дізнаєтеся їх ближче», — говорить Бахтін.
НЕПРИЄМНИЙ СЮРПРИЗ У НІЧНУ ЗМІНУ
Після шести місяців перебування у Фінляндії друг, який підштовхнув Льва Бахтіна до переїзду, змінив роботу і повернувся до Естонії. Бахтін залишився в Котці.
«У нас з’явився новий виробничий директор, і через рік я попросив його про підвищення. Він двічі казав, що поговорить зі мною про це, але потім все забув».
Минув ще один рік, і в одну з суботніх нічних змін у квітні Бахтіну несподівано повідомили, що його звільняють.
«Ви можете собі уявити? Я відпрацював дві ранкові та дві вечірні зміни, а коли прийшов на нічну зміну, мені сказали, що мене звільняють. Керівник сказав, що компанія переживає фінансові труднощі і що я занадто дорогий працівник. Звичайно, я був шокований», — згадує Бахтін.
Хоча фіни можуть бути холодними, не потрібно багато зусиль, щоб розтопити лід.
Позитивним моментом було те, що Бахтін вступив до Промислової профспілки восени минулого року. Завдяки цьому він відповідав вимогам для отримання допомоги по безробіттю, що залежить від заробітку.
«Мої фінські колеги говорили, що вступ до профспілки — це марна трата грошей, але мій естонський друг Георгій сказав мені, що членство в профспілці має свої переваги».
Коли Бахтін дізнався про допомогу по безробіттю, що залежить від заробітку, і про курси, які пропонує профспілка, він вирішив подати заявку. Бахтін вважає курс Правила трудового життя корисним.
«Якби я пройшов курс шість тижнів тому, я б ніколи нічого не підписав, поки не поговорив з профспілковим організатором».
За існуючих обставин при звільненні Бахтін підписав угоду, яка звільняє роботодавця від обов’язку повторно наймати його на роботу.
«Я всім кажу, що якщо хтось приносить вам папери на підпис у суботу ввечері, не робіть цього. У вас є час почекати до понеділка і звернутися за порадою».
БРЕКЗИТ ПРИЗВІВ ДО РІШЕННЯ ПРО ПЕРЕЇЗД
Мікаела Бейлі, яка працює у відділі доставки газет Posti, піднімає руку, щоб поставити запитання в класі Латомо в коледжі Мурікка.
«Як дізнатися, чи є роботодавець організованим? Це було б корисно знати при пошуку нової роботи», — запитує вона.
Бейлі та її фінський чоловік переїхали зі свого дому в Шотландії до Фінляндії трохи більше чотирьох років тому, тому що чоловік Бейлі сумував за батьківщиною.
«Він зі своєю родиною у дуже близьких стосунках, а у мене не так багато родичів у Великій Британії, тож ми вирішили переїхати до Фінляндії».
«На наше рішення також вплинув Брекзит», — говорить Бейлі.
«Раніше ми могли подорожувати між Фінляндією та Великою Британією скільки завгодно, і ми обоє мали право жити в будь-якій країні. Після Брекзиту нам довелося зробити вибір — оселитися в одній з двох країн».
Переїзд до Фінляндії став для Бейлі справжнім викликом. Зокрема, вона сумує за своєю старою роботою. За освітою Бейлі — соціальний працівник. У Шотландії вона працювала в дитячих будинках.
«Я любила свою роботу. Мені подобається працювати з молоддю, і в моїй роботі було багато свободи. Я могла займатися з дітьми будь-якими забавами».
Бейлі згадує, як вона брала молодих людей, які цікавилися спортом, на баскетбольні та футбольні матчі або їздила з ними на канікули до Іспанії.
«У мене залишилися дуже позитивні спогади. Я чудово проводила час і навіть отримувала за це гроші. У Шотландії я завжди працювала з іншими людьми навколо мене. Тепер я працюю на роботі, де я завжди одна».
На своїй нинішній роботі вона подорожує по області Пірканмаа на машині, скутері або велосипеді.
«Я забезпечую доставку по всій області Пірканмаа, коли інші, наприклад, хворіють. Одного дня я можу працювати в Састамала, а наступного — в Ільоярві чи Тампере», — говорить Бейлі.
«НЕ МОЖНА БУТИ ПЕРЕБІРЛИВИМ»
Знайти роботу у Фінляндії не дуже складно, але не можна бути перебірливим», — говорить Бейлі. Вона приїхала до Фінляндії у квітні 2020 року і почала працювати в Posti у вересні.
«Для мене було важливо знайти роботу, щоб мати певну робочу історію у Фінляндії та рекомендацію, яка свідчила б про те, що я хороший і надійний працівник.
Бейлі вже була членом профспілки у себе на батьківщині. «Соціальні працівники мають велику та сильну профспілку у Великій Британії», — говорить вона. Бейлі стала членом Промислової профспілки після кількох перипетій.
«Спочатку я вступила не до тієї профспілки, бо не знала, що працівники служби доставки газет належать до іншої профспілки, ніж працівники пошти».
Я подумала, що курс може стати способом отримати відповіді на мої запитання.
Бейлі дізналася про це минулого року, коли не отримала одноразового підвищення заробітної плати згідно з колективним договором, укладеним профспілкою пошти і логістики PAU.
У квітні Бейлі відвідувала англомовний курс Ми, профспілка, присвячений профспілковому руху. Бейлі дізналася про курс Правила трудового життя від свого профспілкового організатора.
«Незважаючи на те, що я працюю у Фінляндії вже майже чотири роки, я все ще багато чого не розумію. Я подумала, що курс може стати способом отримати відповіді на мої запитання».
Тепер Бейлі знає, як, наприклад, визначаються щорічні відпустки у Фінляндії. Вона говорить, що дізналася більше про свої права і відчуває себе більш впевненою завдяки отриманій інформації.
«Зараз я можу помітити невідповідності в моїй поточній роботі, і я знаю, що робити. Якщо я змінюю роботу, я знаю, на що мені потрібно звернути увагу в трудовому договорі».
Нові курси для іноземців
Загалом дванадцять членів Промислової профспілки іноземного походження з усієї Фінляндії відвідали курс Правила трудового життя, який викладався англійською мовою. Цей триденний курс був організований в коледжі Мурікка в Тейско, Тампере, наприкінці травня.
«Курс починається з основ. Ми розглядаємо трудове законодавство, важливість колективних договорів щодо умов праці та роль працівника як сторони трудового договору», — розповідає Ріікка Васама, викладач курсу.
Вона працює в Промисловій профспілці на посаді керівника відділу з питань іноземної робочої сили.
«Під час курсу учасники отримують відповіді на питання, які часто пов’язані з робочим часом, оплатою праці, випробувальним терміном, щорічними відпустками та днями зі скороченим робочим часом, так званими pekkaspäivät», — перераховує Васама.
«Учасники активні, ставлять багато запитань і діляться власним досвідом. Мене щоразу дивує, наскільки чудово група працює разом, незважаючи на те, що вона така різноманітна».
Васама говорить, що існує реальна потреба в англомовних курсах, оскільки багато учасників кажуть, що вчинили б по-іншому, якби мали більше інформації про фінське трудове життя.
«Курси позитивно впливають на інтеграцію та розширення можливостей. Учасники більше не є боксерськими грушами на робочому місці, а працівниками, які діють і знають свої права».
Після курсу Правила трудового життя члени профспілки тепер можуть брати участь у більшій кількості тренінгів англійською мовою. Уперше цього року буде організовано поглиблений курс Новини профспілки, говорить Васама.
«У цьому курсі різні теми розглядаються більш поглиблено, і його можна прослухати після завершення базового курсу.
Курс Новини профспілки буде організовано в коледжі Мурікка наприкінці вересня та на початку жовтня. У жовтні буде проведено перший Базовий курс для профспілкових організаторів англійською мовою.
Крім того, Промислова профспілка організує курс вихідного дня Ласкаво просимо до Промислової профспілки в Нууксіо, Еспоо. Також заплановані регіональні та галузеві курси англійською мовою.
«Особливою новинкою є курс українською мовою про умови працевлаштування в сільському господарстві та садівництві, який є першим у своєму роді».
Курси Промислової профспілки є безкоштовними для її членів, крім того профспілка відшкодовує витрати на проїзд. Більше інформації про курси можна знайти в журналі Tekijä та навчальному посібнику Промислової профспілки. Профспілка також розсилає електронною поштою інформаційні бюлетені про англомовні курси всім членам, чия мова не вказана як фінська або шведська.
«Курси дають нову інформацію та можливість відпочити. Це також чудова можливість познайомитися з іншими членами профспілки», — говорить Васама.
