Trade unions provide better liveli­hoods, security and a path to influence society

Ruch związ­kowy zapewnia środki do życia i bezpieczeństwo oraz oferuje sposób na wywarcie wpływu

Ammat­tiyh­dis­tys­liike [mișcarea sindicală] creează mijloace de subzis­tență, siguranță și oferă oportu­ni­tatea de a crea un impact

Fackfö­re­nings­rö­relsen skapar utkomst och trygghet och erbjuder en påverkanskanal

Ammat­tiyh­dis­tys­liike luo toimeen­tuloa ja turvaa sekä tarjoaa väylän vaikuttaa

Профспілки забезпечують кращі засоби до існування, безпеку та шлях до впливу на суспільство

Профсоюзное движение создает средства к существованию и безопасность, а также обеспечивает возможность влиять

Phong trào công đoàn tạo ra sinh kế, an ninh và cung cấp một con đường để gây ảnh hưởng

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine pakub toime­tu­lekut ja kaitset ja annab võima­luse mõjutada

The Finnish welfare society was built through coope­ra­tion after the First and Second World War. Workers, emplo­yers and govern­ments sat down to negotiate and decide the future of the country.

Key social safety nets, such as social security and the pension system, have been built through tripar­tite negotiations.

“The trade union movement has been strongly involved in negotia­ting and reaching solutions during difficult times,” says Jyrki Virtanen, Labour Market Director at the Industrial Union.

The core mission of the trade union movement has not changed signi­ficantly during its history. Today, the trade union movement conti­nues to defend workers and the weakest in society.

“The conflict between workers and capital has not disap­peared. The trade union movement seeks to level the playing field,” Virtanen says.

COLLECTIVE AGREEMENTS BRING SECURITY

A collec­tive agree­ment is a tool used to ensure reaso­nable working condi­tions and minimum wages. In most industries, collec­tive agree­ments are univer­sally binding, which means that they must be followed at all workplaces.

“Collec­tive agree­ments are the core mission of the trade union and the most impor­tant benefit to members”, Virtanen says.

In order for a trade union to negotiate reaso­nable collec­tive agree­ments, it must have the mass power of a large membership.

“The trade union movement is not a building in Hakaniemi, Helsinki. It is made up of members who believe in the movement,” Virtanen says.

A SOCIETY FOR EVERYONE

In many respects, the tradi­tional model for agreeing on common issues has come to an end, as the side of emplo­yers has cut off tripar­tite negotia­tions and the right-wing govern­ment of Orpo and Purra has set out to shape society while ignoring the concerns of workers.

“Society should be for everyone, not just for emplo­yers and right-wing parties,” Virtanen says.

In the current state of affairs, the need for mass movement and activism is clear.

“If the level of unioni­sa­tion of workers is not high enough and people do not vote for parties that push the interests of ordinary people, then we’re headed in the wrong direc­tion,” says Virtanen.

THE SAME RULES FOR EVERYONE

As Finland’s popula­tion ages, maintai­ning the current society requires immigra­tion and new working-age Finns.

However, the current govern­ment’s policy seems to create oppor­tu­ni­ties for the exploi­ta­tion and unequal treat­ment of immigrants by employers.

The trade union movement fights for equal rights and benefits for everyone working in Finland.

“Society must be built in a way that ensures that people coming from elsew­here are not treated as second class citizens. We must have a society that people want to move to and feel welcome in,” Virtanen says.

BUILDING A MORE HUMANE FINLAND

Finnish society would look very diffe­rent without the existence of a strong trade union movement to negotiate with emplo­yers and the central govern­ment, says Senior Lecturer Mika Helander from Åbo Akademi.

“Their signi­ficance has been tremen­dous. The trade union movement has found effec­tive ways to guide society in a more humane direc­tion through negotia­tions and agree­ments,” Helander says.

Histo­rically, the working class and owning class used to be clearly separate from one another. More recently, the ownership of publicly listed compa­nies has become more scattered and the class identi­ties of workers more diverse. National borders are also becoming less relevant.

“The trade union movement has not been fully able to keep up in the trans­for­ma­tion of capita­lism. Capital is no longer that interested in negotia­tions,” Helander says.

When dealing with inter­na­tional conglo­me­rates, the advocacy work of trade unions must be global in scope. While there are good examples of cross-border advocacy work, much work remains to be done.

Political regula­tion is also needed to offset the negative effects of the free movement of capital.

“In order for people to rediscover the impor­tance of negotia­tion, restric­tions must be placed on the kind of capita­lism that is indif­fe­rent towards consequences.”

A LACK OF UNDERSTANDING

In Helander’s estimate, socie­ties today are plagued by a lack of unders­tan­ding. People both refuse to unders­tand the views of the opposing side and fail to unders­tand how society functions.

“Society is a complex system, with conflicts of interest that are not the result of ill will but are caused by struc­tures. Diffe­rent views need to be listened to,” Helander says.

In public policy, it is impor­tant to unders­tand that choices have far-reaching effects. Budget cuts in one place can lead to a larger bill somew­here else.

“There are people in leadership positions who fail to unders­tand the indirect and casca­ding effects within society.”

Helander believes that the primary function of the trade union movement—now and in the future—is to increase the level of infor­ma­tion and unders­tan­ding of society.

“Democ­racy is based on a large propor­tion of the popula­tion having an unders­tan­ding of social issues. The trade union movement has an impor­tant educa­tional task in society,” Helander says.

ACTIVE CIVIL SOCIETY

Joining a trade union is a way to look after your terms of emplo­y­ment and make a diffe­rence in the workplace and the larger society.

“The trade union is a channel through which people can get their voice heard,” says Mika Häkkinen, Organi­sing Coordi­nator of the Industrial Union.

An active trade union movement is part of a functio­ning and active civil society.

“Without civic partici­pa­tion, there is no democ­racy. The defini­tion of democ­racy is that people have the right and freedom to partici­pate in public activi­ties and decision-making. It is absolu­tely not limited to voting alone,” says Häkkinen.

For immigrants arriving in Finland, the trade union is a way to settle into the new country and become an active member of society.

The Serious Grounds campaign by member unions of the Central Organi­sa­tion of Finnish Trade Unions SAK, which opposed the politics of the right-wing Orpo-Purra govern­ment, was an example of interest repre­sen­ta­tion by trade unions. More than 2,000 Industrial Union members partici­pated in strike commit­tees, and as many as 60,000 took part in the political strikes.

The restric­tions on emplo­yees’ right to strike were rammed through by the govern­ment and came into force on 18 May 2024.

“Restric­ting citizens’ freedom of action is a sure sign that we are treading in dange­rous waters. Somet­hing is not right when the interests of businesses are more impor­tant than those of citizens, says Häkkinen.

DIRECT INTERACTION

These days, we hear a lot of talk about indivi­dua­lism, but the need for commu­ni­ties has not gone anywhere.

“The workplace is where trade unions live and breathe at their purest. There, commu­nity building happens in practice,” says Häkkinen.

Elect­ronic connec­tions have made the world smaller, but people still have the basic need to see others face-to-face.

“The secret weapon of trade unions is direct human interac­tion, on which everyt­hing else is built.”

It’s always a good thing to belong to a union. Häkkinen says that the reasons for joining are the same for Finnish and foreign workers. Unioni­sa­tion is the way to protect terms of emplo­y­ment and wages.

“For immigrants arriving in Finland, the trade union is a way to settle into the new country and become an active member of society.”

SUPPORT AND BALANCE

Niko Pankka, Head of Public Affairs at the Central Organi­sa­tion of Finnish Trade Unions SAK, says that working life is under­going signi­ficant changes due to digita­li­sa­tion, globa­li­sa­tion and the green transi­tion. An essen­tial role of trade unions is to support workers during this transformation.

“The role and mission of the trade union movement is about building a better working life and influencing workplaces and society as a whole,” says Pankka.

The politics of the right-wing Orpo-Purra govern­ment weaken the position of emplo­yees in many ways.

“If the govern­ment imple­ments its programme as planned, policies to offset the impacts will be neces­sary in future parlia­men­tary sessions.”

The best knowledge of working life is in trade unions. Their role is impor­tant now and in the future.

Possible balancing measures could involve increa­sing employee repre­sen­ta­tion and power in corpo­rate gover­nance and by trans­fer­ring the priority of interpre­ta­tion in disputes to employees.

In the future, generic public advocacy work and things like election campaigns will become more impor­tant than ever.

“Advocacy work will focus more on influencing at the grass­roots level instead of partici­pa­ting in official negotia­tions,” says Pankka.

NEW MEMBERS

As a result of the politics of Finland’s right-wing govern­ment, the exploi­ta­tion of foreign workers threa­tens to become more commonplace.

“The risk of foreign workers agreeing to bad terms of emplo­y­ment due to a lack of infor­ma­tion or under pressure is great,” says Pankka.

Infor­ma­tion and mass power are also what protect the rights of workers of foreign background.

“It is essen­tial that we are able to increase the unioni­sa­tion rate of emplo­yees of foreign background. The trade union movement could be more involved in the processes of work-based immigra­tion. This way, the union could reach out to new workers and disse­mi­nate infor­ma­tion from early on.”

The environ­ment in which the trade union movement operates has changed drastically in recent decades, but a healthy society will continue to need trade unions.

“As the govern­ment has admitted, the best knowledge of working life is in trade unions. Their role is impor­tant now and in the future,” says Pankka.

Ruch związ­kowy zapewnia środki do życia i bezpieczeństwo oraz oferuje sposób na wywarcie wpływu

TEKST ANTTI HYVÄRINEN
ILUSTRACJE TUOMAS IKONEN

Fińskie społeczeństwo dobro­bytu zostało zbudowane po wojnach światowych na podstawie negoc­jacji. Pracow­nicy, praco­dawcy i rząd negoc­jowali o przyszłość państwa.

Centralne sieci bezpieczeństwa w społeczeństwie, takie jak systemy zabez­pieczenia społecz­nego i systemy emery­talne, buduje się w drodze negoc­jacji trójstronnych.

– Ruch związ­kowy był mocno zaangażowany, gdy konieczne było porozu­mienie i znalezienie rozwiązań w trudnych czasach, mówi dyrektor ds. rynku pracy w Teolli­suus­liitto, Jyrki Virtanen.

Podstawowa misja ruchu związków zawodowych nie zmieniała się znacząco w historii ruchu robot­niczego. Także dzisiaj ruch związ­kowy broni robot­ników i słabszych.

– Konflikt między pracą a kapitałem nigdzie nie zniknął. Ruch związ­kowy próbuje zrównoważyć sytuację, mówi Virtanen.

UMOWA ZBIOROWA DAJE BEZPIECZEŃSTWO

Układ zbiorowy jest narzędziem służącym do tworzenia odpowied­nich warunków pracy i płacy minimalnej. W większości branż układy zbiorowe mają charakter powszechnie wiążący, co oznacza, że należy ich przestrzegać we wszyst­kich miejscach pracy w danej branży.

– Układy zbiorowe są podstawową misją związku i najważ­niejszą korzyścią dla jego członków, mówi Virtanen.

Aby związek zawodowy mógł negoc­jować układy zbiorowe na rozsąd­nych warun­kach, musi mieć siłę przebicia, czyli dużą liczbę członków.

– Ruch związ­kowy to nie budynek w Hakaniemi w Helsin­kach. Ruch to człon­kowie, którzy w ten ruch wierzą, mówi Virtanen.

SPOŁECZEŃSTWO NALEŻĄCE DO WSZYSTKICH

Tradycyjne porozu­mienie w sprawach społecz­nych dobiegło końca pod wieloma wzglę­dami, ponieważ strona praco­dawców przerwała trójstronne negoc­jacje, a prawicowy rząd Orpo i Purry zaczął kształ­tować społeczeństwo, ignorując obawy pracowników.

– Społeczeństwo nie może być tylko społeczeństwem praco­dawców i partii prawicowych, ale powinno być wspólne dla wszyst­kich – mówi Virtanen.

W obecnej sytuacji potrzeba siły w grupie i aktywizmu społecz­nego jest oczywista.

– Jeśli poziom zorga­nizowania sie pracow­ników nie będzie wystarczająco wysoki i ludzie nie będą głosować na partie promujące sprawy zwykłych ludzi, to się pogubimy – mówi Virtanen.

TAKIE SAME ZASADY DLA WSZYSTKICH

Populacja Finlandii się starzeje, dlatego zachowanie obecnego społeczeństwa wymaga imigracji i nowych Finów w wieku produkcyjnym.

Polityka władz kraju wydaje się jednak stwarzać możliwości wyzysku w pracy i nierów­nego traktowania imigrantów.

Ruch związków zawodowych promuje te same prawa i świadczenia dla wszyst­kich osób pracujących w Finlandii.

– Należy budować społeczeństwo tak, aby ludzie z innych krajów nie byli traktowani jak obywa­tele drugiej kategorii. Musimy mieć takie społeczeństwo, do jakiego inni chcą dołączyć, mówi Virtanen.

WIĘCEJ CZŁOWIECZEŃSTWA W SPOŁECZEŃSTWIE

Fińskie społeczeństwo wyglą­dałoby zupełnie inaczej, gdyby nie istniał silny ruch związ­kowy, który uzgad­niałby kwestie ze stroną praco­dawcy i rządem – mówi starszy wykła­dowca uniwer­sy­tecki, doktor nauk politycz­nych Mika Helander z Åbo Akademi.

– Znaczenie ruchu było ogromne. Znalazł dobre sposoby na ukierun­kowanie systemu w humani­tarną stronę w ramach społeczeństwa opartego o umowę, mówi Helander.

W historii klasa robot­nicza i klasa posia­dająca były wyraźnie oddzie­lone. Od tego czasu majątki spółek giełdowych uległy rozproszeniu, a tożsa­mość klasowa pracow­ników uległa zróżnicowaniu. Granice państwa narodowego również znaczą coraz mniej.

– Ruch związ­kowy nie do końca nadąża za zmianami w kapita­lizmie. Kapitał nie jest już zbyt skłonny do zgody, mówi Helander.

Potrzebny jest między­na­ro­dowy lobbing ruchu robot­niczego z między­na­ro­dowymi grupami interesów. Istnieją już dobre przykłady trans­gra­nicz­nego monito­rowania interesów, ale nadal pozos­taje wiele do zrobienia.

Potrzebna jest także regulacja ze strony sił politycz­nych, która złagodziłaby złe skutki swobod­nego przepływu kapitału.

– Ograniczanie bezwzględ­nego kapita­lizmu jest niezbędne, aby ludzie mogli ponownie się porozumiewać.

BRAK ZROZUMIENIA

Helander szacuje, że dzisiejsze społeczeństwa borykają się z problemem braku zrozu­mienia. Z jednej strony istnieje brak woli, by zrozu­mieć punktu widzenia drugiej strony, z drugiej nie rozumie się, jak działa społeczeństwo.

– Społeczeństwo to złożony system, w którym wystę­pują konflikty interesów, które nie wynikają ze złej woli, ale ze struktur. Należy wziąć pod uwagę różne perspek­tywy, mówi Helander.

Podczas podej­mowania decyzji społecz­nych ważne jest, aby zrozu­mieć, że wybory mają wielo­rakie skutki. Oszczędzanie w jednym miejscu może skutkować zwiększonym rachun­kiem w innym.

– Są ludzie na czołowych stanowis­kach, którzy nie rozumieją powiązań skutków w społeczeństwie.

Zdaniem Helan­dera głównym zadaniem ruchu związ­kowego obecnie i w przyszłości jest promowanie wiedzy i zrozu­mienia społecznego.

– Demokracja opiera się na tym, że duża część społeczeństwa rozumie problemy społeczne. Kultu­ralna misja ruchu związ­kowego jest bardzo znacząca, mówi Helander.

SPOŁECZEŃSTWO AKTYWNYCH OBYWATELI

Wstąpienie do związku zawodowego to sposób na zadbanie o własne warunki pracy i wpływ zarówno w miejscu pracy, jak i szerzej w społeczeństwie.

– Rolą związku zawodowego jest bycie środkiem, za pomocą którego ludzie mogą wywierać wpływ poprzez uczest­nictwo w nim, mówi kierownik ds. zorga­nizowania się pracow­ników Teolli­suus­liitto, Mika Häkkinen.

Aktywny ruch związ­kowy jest częścią dobrze funkc­jo­nującego i żywot­nego społeczeństwa obywatelskiego.

– Nie ma demokracji bez działań obywa­tels­kich. Definicja demokracji głosi, że ludzie mają prawo i swobodę uczest­niczenia w działa­niach społecz­nych i podej­mowaniu decyzji. W żadnym wypadku nie oznacza to jedynie głosowania, mówi Häkkinen.

Związek zawodowy jest dla pracow­ników przybywających do Finlandii sposobem na integrację i przyjęcie roli w nowym społeczeństwie.

Przykładem pracy wpływowej była kampania „Painava syy” związków zawodowych SAK, sprzeciwiająca się polityce prawicowego rządu Orpo i Purry. W komite­tach straj­kowych wzięło udział ponad 2000 członków Teolli­suus­liitto, a aż do 60 000 członków wzięło udział w strajku politycznym.

Rząd kraju przefor­sował ograniczenia prawa pracow­ników do strajku, które weszły w życie 18 maja 2024 r.

– Wkraczamy na niebez­pieczne obszary, gdy ograniczana jest swoboda działania obywa­teli. Kiedy interesy firm są ważniejsze niż interesy obywa­teli, coś jest nie tak, mówi Häkkinen.

BEZPOŚREDNIE KONTAKTY

Obecnie wiele mówi się o indywi­dua­lizmie, ale potrzeba wspólnot nie zniknęła.

– Miejscem, w którym związek zawodowy żyje i oddycha, jest miejsce pracy. To właśnie tam duch wspól­noty przejawia się w praktyce, mówi Häkkinen.

Połączenia elekt­ro­niczne skróciły odległości, ale ludzie wciąż mają podstawową potrzebę spoty­kania się twarzą w twarz.

– Tajną bronią związku zawodowego jest bezpoś­rednia interakcja między ludźmi, na której opiera się całe działanie.

Zawsze warto przyna­leżeć do związku. Häkkinen twierdzi, że plusy są takie same w przypadku pracow­ników fińskich i zagra­nicz­nych. Organizacja zapewnia bezpieczeństwo warunków pracy i wynagrodzenia.

– Związek zawodowy jest dla pracow­ników przybywających do Finlandii sposobem na integrację i przyjęcie roli w nowym społeczeństwie.

WSPARCIE I RÓWNOWAGA

Niko Pankka, szef działu wpływu społecz­nego w Centralnym Stowarzyszeniu Fińskich Związków Zawodowych (SAK), twierdzi, że życie zawodowe drastycznie się zmienia ze względu na cyfryzację, globa­lizację i przemiany związane z ekologią. Centralnym zadaniem związku zawodowego jest wspie­ranie pracow­ników w tych zmianach.

– Rola i podstawowe zadanie związku zawodowego opiera się na budowaniu lepszego życia zawodowego i wywie­raniu szeroko zakro­jo­nego wpływu w miejscach pracy i społeczeństwie, mówi Pankka.

Polityka prawicowego rządu Orpo i Purry pod wieloma wzglę­dami osłabia pozycję pracowników.

– Jeśli rząd zrealizuje swój program zgodnie z planem, w przyszłych kadenc­jach nieuchronnie pojawi się potrzeba wyważenia elementów.

Ruch związ­kowy posiada dogłębną wiedzę na temat życia zawodowego. Jego rola jest ważna teraz i będzie w przyszłości.

Równowagę można osiągnąć na przykład poprzez zwiększenie reprezen­tacji pracow­ników i ich głosu w admini­strac­jach przed­się­biorstw oraz nadanie przywi­leju wyjaś­nienia sporów pracownikom.

W przyszłości jeszcze większe znaczenie będzie miało ogólne oddziaływanie społeczne i np. kampanie wyborcze.

– Działania związane z wywie­ra­niem wpływu skupiają się bardziej na wpływie oddolnym, a nie na oficjal­nych stołach negoc­jacyj­nych, mówi Pankka.

NOWI CZŁONKOWIE

W wyniku polityki prowadzonej przez prawicowy rząd Finlandii istnieje ryzyko, że wyzysk zagra­nicznej siły roboczej stanie się coraz bardziej powszechny.

– Istnieje duże ryzyko, że zagra­niczni pracow­nicy nieświa­domie lub pod presją podpiszą złe umowy – mówi Pankka.

Wiedza i siła w grupie stanowią także wsparcie i bezpieczeństwo dla pracow­ników obcego pochodzenia.

– Bardzo ważne jest, abyśmy w dalszym ciągu zwiększali stopień zorga­nizowania cudzoziemców. Ruch związ­kowy mógłby bardziej zaangażować się w procesy imigracyjne w miejscu pracy. Zajmowa­li­byśmy się sytuacją na wcześ­niejszym etapie i dzieli­li­byśmy się informacjami.

Pole działania ruchu związ­kowego zmieniło się drastycznie w ostat­nich dziesięcio­leciach, ale zamożne społeczeństwo nadal będzie ruchu potrzebowało.

– Jak przyznał rząd, ruch związ­kowy posiada dogłębną wiedzę na temat życia zawodowego. Jego rola jest ważna teraz i będzie w przyszłości, mówi Pankka.

Ammat­tiyh­dis­tys­liike [mișcarea sindicală] creează mijloace de subzis­tență, siguranță și oferă oportu­ni­tatea de a crea un impact

TEXT ANTTI HYVÄRINEN
IMAGINI TUOMAS IKONEN

Socie­tatea finlan­deză a bunăstării a fost construită de comun acord după Războaiele Mondiale. Angajații, angaja­torii și guver­nele au direcționat viitorul statului prin negocieri.

Rețelele centrale de siguranță ale societății, cum ar fi siste­mele de asigurări sociale și pensii, au fost construite prin triplă negociere.

– Mișcarea sindicală s‑a implicat intens în conve­nirea și găsirea de soluții în perio­adele dificile, spune Jyrki Virtanen, șeful pieței forței de muncă din cadrul Teollisuusliittol.

Sarcina princi­pală a mișcării sindicale nu s‑a schimbat semni­ficativ pe parcursul istoriei mișcării forței de muncă. Și în ziua de astăzi, mișcarea sindicală apără munci­torii și pe cei mai slabi.

- Conflictul dintre muncă și capital nu a dispărut. Mișcarea sindicală își propune să echilibreze situația, spune Virtanen.

CONTRACTUL COLECTIV DE MUNCĂ OFERĂ SIGURANȚĂ

Contractul colectiv de muncă este un instru­ment prin inter­me­diul căruia se creează condiții de muncă și salarii minime rezona­bile. În majori­tatea sectoa­relor, contrac­tele colec­tive de muncă sunt în universal obliga­torii, așadar acestea trebuie respec­tate la toate locurile de muncă din sectorul respectiv.

– Contrac­tele colec­tive de muncă reprezintă misiunea de bază a uniunii și cel mai impor­tant beneficiul conferit membrului, spune Virtanen.

Pentru ca un sindicat să poată negocia contracte colec­tive de muncă rezona­bile, acesta trebuie să aibă putere influență colec­tivă în masă, așadar mulți membri.

– Mișcarea sindicală nu este o clădire din Hakaniemi din Helsinki, ci mișcarea sindicală este reprezen­tată de membrii care cred în mișcare, spune Virtanen.

SOCIETATEA TUTUROR

În multe privințe, acordul tradițional cu privire la aspec­tele societății s‑a încheiat, deoarece partea angaja­toare a renunțat la negocie­rile trila­te­rale, iar guvernul de dreapta al lui Orpo-Purra a început să modeleze socie­tatea, ignorând grijile angajaților.

- Socie­tatea nu poate fi doar o socie­tate a angaja­to­rilor și a parti­delor de dreapta, ci aceasta ar trebui să a tuturor, spune Virtanen.

În situația de față, nevoia de forță colec­tivă și de activi­tate a societății este evidentă.

– Dacă nivelul de organizare al angajaților nu este suficient de ridicat, iar oamenii nu votează pentru parti­dele care militează pentru oamenii normali, atunci se greșește, spune Virtanen.

ACELEAȘI REGULI PENTRU TOȚI

Populația Finlandei îmbătrâ­nește, și astfel menți­nerea societății actuale necesită imigrare și noi finlan­dezi de vârstă activă.

Cu toate acestea, politica guver­nului țării pare să creeze oportu­nități de exploa­tare profe­sio­nală a angajaților imigranți și de tratare necores­punză­toare a acestora.

Mișcarea sindicală apără aceleași drepturi și interese pentru toți cei care lucrează în Finlanda.

– Socie­tatea trebuie construită astfel încât persoa­nele care vin din altă parte să nu fie tratate ca cetățeni dintr‑o clasă inferioară. Trebuie să avem o socie­tate în care să se vrea să intre, spune Virtanen.

UMANITATE ÎN SOCIETATE

Socie­tatea finlan­deză ar arăta foarte diferit, dacă mișcarea sindicală puter­nică nu ar fi participat la conve­nirea cu partea angaja­toarea și cu guvernul, estimează lectorul univer­sitar, doctor în științe politice în cadrul acade­miei Åbo Akadem, Mika Helander.

– Semni­ficația a fost enormă. Mișcarea sindicală a găsit metode eficiente de a regla sistemul într‑o direcție favora­bilă umanității în limitele societății contrac­tuale, spune Helander.

În istorie, clasa munci­toare și clasa de proprie­tate s‑au diferențiat în mod evident. Ulterior, proprietățile compa­niilor tranzacțio­nate s‑au destrămat, iar identitățile de clasă ale angajaților s‑au diver­si­ficat. De asemenea, granițele națio­nale au o semni­ficație mai mică decât înainte.

– Mișcarea sindicală nu a fost pe deplin implicată în modificarea capita­lis­mului. Capitalul nu mai este foarte angajat în încheierea acordu­rilor, spune Helander.

În ceea ce privește asociațiile comerciale, este necesară apărarea inter­națio­nală a intere­selor al clasei munci­toare. Există exemple bune apărarea transfron­ta­lieră a intere­selor, dar mai sunt multe de făcut.

De asemenea, este nevoie de regle­mentări din partea forțelor politice pentru a atenua în mod liber efectele negative ale capita­lului mobil.

– Restricțio­narea capita­lis­mului nepăsător față de consecințe este vitală pentru ca oamenii să ajungă din nou la un acord.

ÎNȚELEGEREA LIPSEȘTE

Helander estimează că, în prezent, societățile sunt afectate de lipsa de înțele­gere. Pe de altă parte, nu se dorește înțele­gerea punctului de vedere al celei­lalte părți, iar, pe de altă parte, nu se înțelege activi­tatea societății.

– Socie­tatea este un sistem complex cu conflicte de interese, care nu provin din rea voință, ci din struc­turi. Perspec­ti­vele trebuie luate în consi­de­rare, spune Helander.

În luarea deciziilor la nivel sociale, este impor­tant să se înțeleagă că alege­rile au o gamă largă de efecte. Econo­mi­sirea într-un anumit domeniu poate costa altfel mai mult.

– Există oameni care dețin poziții de conducere, care nu înțeleg efectele indirecte asupra societății.

Helander consi­deră că princi­pala sarcină a mișcării sindicale este și va continua să fie aceea de a spori cunoș­tințele și înțele­gerea la nivel social.

– Democ­rația se bazează pe faptul că o mare parte a societății  înțelege chestiu­nile sociale. Misiunea civilă a mișcării sindicale este deosebit de semni­fica­tivă, spune Helander.

SOCIETATEA CIVIL ACTIVĂ

Înscrierea într-un sindicat reprezintă o modali­tate de a vă îngriji de propriile condiții de muncă, și de avea un impact la locul de muncă, precum și în socie­tate, la un nivel mai amplu.

– Rolul unui sindica­tului este de a fi o oportu­ni­tate prin inter­me­diul căreia, participând, oamenii să poată avea un impact, spune Mika Häkkinen, manager de organizare în cadrul Teollisuusliitto.

O mișcare sindicală activă face parte dintr‑o socie­tate civilă vie și funcțională.

– Nu există democ­rație în lipsa activității civice. În definiția democ­rației se prevede că oamenii au dreptul și liber­tatea de a participa la activitățile și deciziile sociale. În niciun caz aceasta nu înseamnă doar a vota, spune Häkkinen.

Pentru un muncitor care vine în Finlanda, mișcarea sindicală reprezintă o oportu­ni­tate de a se integra și prelua un rol în noua societate.

Campania „Painava syy” a membrilor SAK (Organizația Centrală a Sindica­telor), care s‑a opus politicii guver­nului de dreapta al Orpo-Purra, a fost un exemplu al muncii de influențare. Peste 2.000 de membri ai Teolli­suus­liitto au participat la comitete de grevă, și până la 60.000 de membri s‑au aflat în grevă politică.

Guvernul țării a a dezbătut restricțiile dreptului la grevă al angajaților, care au intrat în vigoare la data de 18.5.2024.

– Ne aflăm la un punct periculos, atunci când liber­tatea cetățe­nilor de a acționa este limitată. Atunci când intere­sele firmelor sunt mai impor­tante decât cele ale cetățe­nilor, ceva nu este în regulă, spune Häkkinen.

INTERACȚIUNI DIRECTE

În prezent, se vorbește mult despre concent­rarea asupra indivi­dului, dar nevoia de comuni­tate nu a dispărut.

– Locul în care sindica­tele trăiesc și respiră cel mai bine este locul de muncă. Acolo, orien­tarea spre comuni­tate are loc în practică, spune Häkkinen.

Conexiu­nile elect­ro­nice au redus distanța, dar oamenii au o nevoie funda­men­tală de a se întâlni față în față.

– Arma secretă a sindica­tului este interacțiunea directă dintre oameni, pe baza căreia activi­tatea a fost construită.

Aparte­nența la uniune este mereu indicată. Häkkinen spune că rațio­na­mentul este același pentru angajații finlan­dezi și cei străini. Organizația conferă protecție condițiilor de muncă și salarizării.

– Pentru un muncitor care vine în Finlanda, mișcarea sindicală reprezintă o oportu­ni­tate de a se integra și prelua un rol în noua societate.

SPRIJIN ȘI ECHILIBRU

Niko Pankka, șeful depar­ta­men­tului pentru impactul social al SAK (Organizația Centrală a Sindica­telor), spune că viața profe­sio­nală se schimbă drastic datorită digita­lizării, globa­lizării și tranziției ecolo­gice. Un rol cheie al unei mișcării sindicale este cel de a sprijini angajații în schimbare.

– Rolul și misiunea de bază a mișcării sindicale se bazează pe construirea unei vieți profe­sio­nale mai bune și influențarea la locul de muncă și în socie­tate, spune Pankka.

Politica guver­nului de drept al Orpo-Purra șubrezește poziția angajaților în varii moduri.

– Dacă guvernul imple­men­tează progra­mele conform planului, în următoa­rele sezoane electo­rale, inevi­tabil vor fi necesare elemente de echilibrare.

Cea mai bună cunoaș­tere a vieții profe­sio­nale este cea avută de mișcarea sindicală. Rolul este impor­tant acum, precum și în viitor.

De exemplu, echilibrarea ar putea fi realizată prin creșterea reprezentării și a vocii angajaților în în conducerea compa­niilor, precum și prin trans­ferul dreptului de interpre­tare a litigiilor către angajați.

În viitor, impactul social general și, de exemplu, campa­niile electo­rale vor deveni mai impor­tante ca niciodată.

– Activitățile de influențare se concent­rează mai mult asupra impac­tului la nivelelor de bază, și nu asupra meselor oficiale de negociere, spune Pankka.

MEMBRI NOI

Ca urmare a politicii adoptate de guvernul de dreapta al Finlandei, exploa­tarea forței de muncă străine amenință să devină mai frecventă.

– Riscul ca angajații străini să încheie contracte neavan­ta­joase fără să știe, sau aflându–se sub presiune, este mare, spune Pankka.

Cunoș­tințele și puterea colec­tivă reprezintă, de asemenea, sprijinul și siguranța angajaților se origine străină.

– Este foarte impor­tant să putem crește nivelul de organizare al străi­nilor. Mișcarea sindicală s‑ar putea implica mai mult în proce­sele de imigrare la locul de muncă. Am putea să identi­ficăm situația la o fază incipientă și să împărtășim infor­mații mai devreme.

Mediul în care asociația sindicală funcțio­nează s‑a schimbat drastic în ultimele decenii, dar o socie­tate sănătoasă va avea nevoie de mișcarea sindicală și în viitor.

– După cum a recunoscut și guvernul, cea mai bună cunoaș­tere a vieții profe­sio­nale este cea avută de mișcarea sindicală. Rolul este impor­tant acum, precum și în viitor, spune Pankka.

Профспілки забезпечують кращі засоби до існування, безпеку та шлях до впливу на суспільство

ТЕКСТ АНТТІ ХЮВАРІНЕН
ФОТО ТУОМАС ІКОНЕН

Фінське суспільство загального добробуту було побудоване завдяки співпраці після світових воєн. Працівники, роботодавці та урядовці сіли за стіл переговорів, щоб обговорити майбутнє країни.

Ключові мережі соціального захисту, такі як соціальне забезпечення та пенсійна система, були створені в результаті тристоронніх переговорів.

«Профспілковий рух брав активну участь у переговорах і розробці рішень у важкі часи», — говорить Юркі Віртанен, керівник з питань ринку праці Teolli­suus­liitto (Промислова профспілка).

Основна місія профспілкового руху не зазнала суттєвих змін протягом його історії. Сьогодні профспілковий рух продовжує захищати працівників та найслабших у суспільстві.

«Конфлікт між працівниками та капіталом не зник. Профспілковий рух прагне того, щоб правила гри були однакові для всіх», — говорить Віртанен.

КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ ГАРАНТУЮТЬ БЕЗПЕКУ

Колективний договір — це інструмент, який використовується для забезпечення розумних умов праці та мінімальної заробітної плати. У більшості галузей колективні договори є загальнообов’язковими, а це означає, що їх необхідно дотримуватися на всіх робочих місцях.

«Колективні договори є основною місією профспілки і найважливішою перевагою для її членів», — говорить Віртанен.

Для того щоб профспілка могла вести переговори про розумні колективні угоди, їй необхідна масова підтримка великої кількості членів.

«Профспілковий рух — це не будівля на Гаканіємі, Гельсінкі. Він складається з членів, які вірять у цей рух», — говорить Віртанен.

СУСПІЛЬСТВО ДЛЯ ВСІХ

Багато в чому традиційна модель узгодження спільних питань вичерпала себе, оскільки сторона роботодавців припинила тристоронні переговори, а правий уряд Орпо і Пурра взяв курс на формування суспільства, ігноруючи інтереси працівників.

«Суспільство має бути для всіх, а не лише для роботодавців та правих партій», — говорить Віртанен.

У нинішніх обставинах потреба в масовому русі та активізмі очевидна.

«Якщо рівень об’єднання працівників у профспілки недостатньо високий і люди не голосують за партії, які відстоюють інтереси простих людей, то ми рухаємося в неправильному напрямку», — говорить Віртанен.

ОДНАКОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ВСІХ

Оскільки населення Фінляндії старіє, для збереження нинішнього суспільства потрібна імміграція та нові фіни працездатного віку.

Однак політика нинішнього уряду, схоже, створює можливості для експлуатації та нерівного ставлення до іммігрантів з боку роботодавців.

Профспілковий рух бореться за рівні права та пільги для всіх, хто працює у Фінляндії.

«Суспільство має бути побудоване таким чином, щоб до людей, які приїжджають з інших країн, не ставилися як до громадян другого сорту. Ми маємо створити суспільство, до якого люди хочуть переїжджати і відчувати себе бажаними», — говорить Віртанен.

ГУМАННІСТЬ У СУСПІЛЬСТВІ

Фінське суспільство виглядало б зовсім інакше без існування сильного профспілкового руху, який домовляється з роботодавцями та центральним урядом», — говорить старший викладач Міка Геландер з університету Обу Академі.

«Його значення було величезним. Профспілковий рух знайшов ефективні способи спрямувати суспільство в більш гуманне русло шляхом переговорів і домовленостей», — говорить Геландер.

Історично склалося так, що робітничий клас і клас власників були чітко відокремлені один від одного. Останнім часом власність публічно зареєстрованих компаній стала більш розсіяною, а класова ідентичність працівників — більш різноманітною. Національні кордони також стають менш важливими.

«Профспілковий рух не зміг повністю встигнути за трансформацією капіталізму. Капітал більше не зацікавлений у переговорах», — говорить Геландер.

При роботі з міжнародними конгломератами адвокатська практика профспілок має бути глобальною за своїм масштабом. Хоча існують хороші приклади транскордонної адвокатської практики, багато чого ще належить зробити.

Також потрібне політичне регулювання, щоб компенсувати негативні наслідки вільного руху капіталу.

«Щоб люди знову оцінили важливість переговорів, треба обмежити той вид капіталізму, який байдужий до наслідків».

ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

На думку Геландера, сьогодні суспільство страждає від браку взаєморозуміння. Люди не тільки відмовляються розуміти погляди протилежної сторони, але й не розуміють, як функціонує суспільство.

«Суспільство — це складна система, з конфліктами інтересів, які не є результатом злої волі, а спричинені структурами. Потрібно прислухатися до різних поглядів», — говорить Геландер.

У державній політиці важливо розуміти, що вибір має далекосяжні наслідки. Скорочення бюджету в одному місці може призвести до більших витрат в іншому.

«Є люди на керівних посадах, які не розуміють непрямих і каскадних ефектів у суспільстві».

Геландер вважає, що першочерговою функцією профспілкового руху — зараз і в майбутньому — є підвищення рівня інформованості та розуміння суспільства.

«Демократія ґрунтується на тому, що значна частина населення розуміє соціальні проблеми. Профспілковий рух має важливе просвітницьке завдання в суспільстві», — говорить Геландер.

АКТИВНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Вступ до профспілки — це спосіб подбати про свої умови праці та змінити ситуацію на робочому місці і в суспільстві в цілому.

«Профспілка — це канал, через який люди можуть бути почутими», — говорить Міка Хяккінен, відповідальний з питань об’єднання в Промисловій профспілці.

Активний профспілковий рух є частиною функціонуючого та активного громадянського суспільства.

«Без громадянської участі немає демократії. Визначення демократії полягає в тому, що люди мають право і свободу брати участь у громадській діяльності та прийнятті рішень. Мова йде не лише про голосування», — говорить Хяккінен.

Для іммігрантів, які прибувають до Фінляндії, профспілка — це спосіб влаштуватися в новій країні і стати активним членом суспільства.

Прикладом можна назвати кампанію Painava syy (Вагома причина), організовану Центральним об’єднанням профспілок Фінляндії SAK, яка виступала проти політики правого уряду Орпо-Пурри. Понад 2000 членів Промислової профспілоки брали участь у страйкових комітетах, а близько 60 000 — у політичних страйках.

Обмеження права працівників на страйк були проштовхнуті урядом і набули чинності 18 травня 2024 року.

«Обмеження свободи дій громадян — це вірна ознака того, що ми вступаємо на небезпечний шлях. Щось не так, коли інтереси бізнесу важливіші за інтереси громадян», — говорить Хяккінен.

ПРЯМА ВЗАЄМОДІЯ

Сьогодні ми чуємо багато розмов про індивідуалізм, але потреба у спільнотах нікуди не поділася.

«Робоче місце — це місце, де профспілки живуть і дихають у чистому вигляді. Там на практиці відбувається побудова спільноти», — говорить Хяккінен.

Електронний зв’язок зробив світ меншим, але люди все ще мають базову потребу бачити інших віч-на-віч.

«Секретна зброя профспілок — це пряма людська взаємодія, на якій будується все інше».

Бути членом профспілки — це завжди добре. Хяккінен говорить, що причини вступу до профспілки однакові як для фінських, так і для іноземних працівників. Об’єднання в профспілку — це спосіб захистити умови праці та заробітну плату.

«Для іммігрантів, які прибувають до Фінляндії, профспілка — це спосіб влаштуватися в новій країні і стати активним членом суспільства».

ПІДТРИМКА ТА БАЛАНС

Ніко Панкка, керівник відділу зв’язків з громадськістю Центрального об’єднанням профспілок Фінляндії SAK, каже, що трудове життя зазнає значних змін через цифровізацію, глобалізацію та «зелений» перехід. Важлива роль профспілок полягає у підтримці працівників під час цієї трансформації.

«Роль і місія профспілкового руху полягає у створенні кращого трудового життя та впливі на робочі місця і суспільство в цілому», — говорить Панкка.

Політика правого уряду Орпо-Пурра багато в чому послаблює позиції працівників.

«Якщо уряд реалізує свою програму так, як заплановано, то на наступних парламентських сесіях необхідно буде прийняти рішення, спрямовані на компенсацію наслідків».

Найкращі знання про трудове життя мають профспілки. Їхня роль важлива і зараз, і в майбутньому.

Можливі заходи збалансування можуть включати збільшення представництва та повноважень працівників у корпоративному управлінні, а також впровадивши правила щодо тлумачення спірних ситуацій насамперед на користь працівниках.

У майбутньому загальна громадська адвокатська робота та такі речі, як виборчі кампанії, стануть більш важливими, ніж будь-коли.

«Адвокатська робота буде більше зосереджена на впливі на низовому рівні, а не на участі в офіційних переговорах», — говорить Панкка.

НОВІ ЧЛЕНИ

Внаслідок політики правого уряду Фінляндії експлуатація іноземних робітників загрожує стати більш звичним явищем.

«Ризик того, що іноземні працівники погодяться на погані умови праці через брак інформації або під тиском, дуже великий», — говорить Панкка.

Інформація та сила спільноти також захищають права працівників іноземного походження.

«Важливо, щоб ми могли збільшити рівень об’єднання в профспілки працівників іноземного походження. Профспілковий рух міг би бути більш залученим до процесів трудової імміграції. Таким чином, профспілка могла б охопити нових працівників і поширювати інформацію з самого початку».

За останні десятиліття середовище, в якому працює профспілковий рух, кардинально змінилося, але здорове суспільство й надалі потребуватиме профспілок.

«Як визнав уряд, найкращі знання про трудове життя мають профспілки. Їхня роль важлива і зараз, і в майбутньому», — говорить Панкка.

Профсоюзное движение создает средства к существованию и безопасность, а также обеспечивает возможность влиять

ТЕКСТ АНТТИ ХЮВЯРИНЕН
ИЛЛЮСТРАЦИИ ТУОМАС ИКОНЕН

Финское общество всеобщего благополучия было построено после мировых войн по принципу общего согласия. Работники, работодатели и органы государственной власти договорились о будущем страны.

Центральные механизмы для обеспечения функционирования общества, такие как программы социального обеспечения и пенсионные программы, базируются на трехсторонних переговорах.

– Когда в трудные времена нужно находить и согласовывать и решения – профсоюзное движение активно в этом помогает, – говорит Юрки Виртанен, руководитель по вопросам рынка труда Teolli­suus­liitto (Индустриального профсоюза).

Базовая задача профсоюзного движения за время его существования практически не изменилась. И в наши дни профсоюзное движение защищает работников и тех, кто находится в уязвимом положении.

– Конфликт между рабочей силой и капиталом никуда не исчез. Профсоюзное движение направлено на балансирование этой ситуации, – говорит Виртанен.

КОЛЛЕКТИВНЫЙ ДОГОВОР ОБЕСПЕЧИВАЕТ БЕЗОПАСНОСТЬ

Коллективный договор – это инструмент, используемый для создания разумных условий труда и установления минимальной заработной платы. В большинстве отраслей коллективные договоры, как правило, являются обязательными, то есть они должны соблюдаться на всех рабочих местах.

– Коллективные договоры – это основная функция профсоюза и важнейшее преимущество для членов, – объясняет Виртанен.

Для того чтобы профсоюз мог вести переговоры, продвигая разумные коллективные договоры, он должен обладать коллективной силой: то есть, количество членов должно быть большим.

– Профсоюзное движение – это не здание в районе Хаканиеми города Хельсинки, профсоюзное движение – это его члены, чей энтузиазм является движущей силой, – говорит Виртанен.

ОБЩЕСТВО, КОТОРОЕ ПРИНАДЛЕЖИТ ВСЕМ

Традиционное согласие по социальным вопросам во многих аспектах закончилось, поскольку сторона работодателей вышла из трехсторонних переговоров, а правое правительство Орпо и Пурры начало изменять общество, игнорируя чаяния работников.

– Общество не может быть обществом только работодателей и правых партий, оно должно быть обществом всех, – говорит Виртанен.

В текущей ситуации очевидна потребность в коллективной силе и общественной активности.

– Если уровень организации работников в профсоюзы недостаточно высок и люди не голосуют за партии, которые продвигают важные для обычного человека вещи, то плохи наши дела, – говорит Виртанен.

ОДИНАКОВЫЕ ПРАВИЛА ДЛЯ ВСЕХ

Население Финляндии стареет, поэтому сохранение общества в его нынешнем виде требует иммиграции и новых финнов трудоспособного возраста.

Тем не менее, политика правительства страны, по-видимому, создает возможности для эксплуатации мигрантов на рабочем месте и неравного отношения к ним.

Профсоюз выступает за одинаковые права и блага для всех, кто работает в Финляндии.

– Общество должно быть построено таким образом, чтобы те, кто прибыл из других мест, не считались гражданами второго сорта. Наше общество должно быть таким, в которое хочется попасть, – говорит Виртанен.

ЧЕЛОВЕЧНОСТЬ В ОБЩЕСТВЕ

Если бы сильное профсоюзное движение в свое время не достигло бы соглашений со стороной работодателей и государством, финское общество в наши дни выглядело бы совершенно иначе, – такую оценку дает старший преподаватель, доктор политилогии Мика Хеландер из университета «Обу Академи» города Турку.

– Значение профсоюзов огромно. Профсоюзное движение нашло хорошие способы, как повернуть систему в сторону гуманности, опираясь на принципы договорного общества, – говорит Хеландер.

Исторически рабочий класс и класс собственников были четко различимы. Позже границы стали размываться, так как появились, например, акционерные компании, а классовая идентичность работников также начала становиться более разнообразной. Национальные границы в настоящее время также имеют меньшее значение, чем раньше.

– Профсоюзное движение не в полной мере успевает за изменениями в капитализме. – По словам Хеландера, капитал более не демонстрирует однозначную приверженность соблюдению договоренностей.

Существование транснациональных корпораций требует существования транснациональной защиты интересов работников, поддерживаемой рабочими движениями. Уже есть хорошие примеры трансграничной защиты интересов, но многое еще предстоит сделать.

Для смягчения негативных последствий свободного движения капитала также необходимо регулирование, которое, соответственно, могли бы обеспечить политические силы.

– Ограничение такого капитализма, который не считается с последствиями, имеет решающее значение для того, чтобы помочь людям вновь начать эффективно договариваться.

ОТСУТСТВИЕ ПОНИМАНИЯ

По оценкам Хеландера, сегодня общество страдает от недостатка понимания. С одной стороны, нет понимания противоположных точек зрения, а с другой, нет понимания функционирования общества.

– Общество – это сложная система, где конфликты интересов зарождаются не из плохих намерений, а обусловлены структурно. – По словам Хеландера, следует учитывать различные взгляды.

При принятии решений, влияющих на общество, важно понимать, что каждый выбор приведет к широкому спектру последствий. Образно говоря, сэкономив в одном месте, можно получить серьезный счет в другом.

– На руководящих должностях находятся люди, которые не понимают косвенных взаимодействий в обществе.

Хеландер считает, что основная функция профсоюзного движения сейчас и в будущем – увеличение знания и понимания общества.

– Демократия основана на том, что большая часть населения понимает социальные вопросы. Просветительская миссия профсоюзного движения очень важна, – подытоживает Хеландер.

АКТИВНОЕ ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО

Вступая в профсоюз, мы сами даем себе возможность как позаботиться о собственных условиях труда, так и принести изменения и рабочему месту, и обществу в целом.

– Профсоюз – это канал, через который люди могут быть услышанными, – говорит Мика Хяккинен, ответственный по вопросам объединения в профсоюз Teollisuusliitto.

Активное профсоюзное движение – нормальный элемент функционального, живого гражданского общества.

– Не бывает демократии без гражданских действий. Демократия определяется через наличие права и свободы участия в гражданской деятельности и принятии решений. Причем здесь мы имеем в виду, конечно же, не только право голосовать, — говорит Хяккинен.

Для тех, кто приезжает в Финляндию работать, профсоюзное движение – это дорога к интеграции и обустройству в новом обществе.

Примером деятельности по влиянию можно назвать кампанию Painava syy («Веская причина»), организованную Центральным объединением профсоюзов Финляндии SAK и направленную против политики правого правительства Орпо и Пурры. В забастовочных комитетах участвовали более 2000 членов Teolli­suus­liitto, а в политической забастовке приняли участие вплоть до 60 000 членов.

Правительство ввело ограничения на право работников на забастовки, которые вступили в силу 18 мая 2024 года.

– Ограничивая свободу действий граждан, мы вступаем на скользкий путь. Когда интересы компаний важнее, чем интересы граждан, это четкий маркер, что что-то идет не так, – говорит Хяккинен.

НЕПОСРЕДСТВЕННОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ

В наши дни много говорят об индивидуализме, однако потребность в сообществах не исчезает.

– Место, где профсоюзы живут и максимально проявляют себя – это, собственно, рабочие места. Там на практике реализуется коллективизм, – говорит Хяккинен.

Электронные средства связи сокращают расстояния, но у людей есть базовая потребность встречаться лицом к лицу.

– «Секретное оружие» профсоюза – прямое взаимодействие между людьми. Это именно та основа, на которой строится деятельность.

Всегда имеет смысл участвовать в профсоюзе. Хяккинен подтверждает, что подход к финским и иностранным работникам одинаков. Организация людей в профсоюз обеспечивает защиту условий труда и принципов оплаты труда.

– Для тех, кто приезжает в Финляндию работать, профсоюзное движение – это дорога к интеграции и обустройству в новом обществе.

ПОДДЕРЖКА И БАЛАНС

Нико Панкка, руководитель по социальному воздействию Центрального объединения профсоюзов Финляндии (SAK), говорит, что трудовая жизнь кардинально меняется из-за перехода на цифровые технологии, глобализации и экологического перехода. Ключевая роль профсоюзного движения состоит в том, чтобы оказывать работникам поддержку, пока идут процессы этих изменений.

– Роль и основная миссия профсоюзного движения состоят в том, чтобы строить лучшую трудовую жизнь и оказывать широкое влияние – как на рабочих местах, так и в обществе, – говорит Панкка.

Политика правого правительства Орпо и Пурры ослабляет положение работников во многих отношениях.

– Если правительство реализует свои программы так, как задумано, то правительства следующих созывов неизбежно должны будут вводить какие-то элементы для балансировки ситуации.

Лучшие знания о трудовой жизни накоплены профсоюзным движением. Оно играет важную роль сейчас и будет играть ее в будущем.

Например, равновесия можно будет достичь, увеличив представленность и полномочия работников в правлениях компаний, а также введя правила по истолкованию спорных ситуаций в первую очередь в пользу работника.

В будущем общее социальное влияние и, например, избирательные кампании станут как никогда важными.

– Деятельность по оказанию влияния сосредоточена в большей степени на влиянии на низовом уровне, а не на уровне официальных столов переговоров, – говорит Панкка.

НОВЫЕ ЧЛЕНЫ

В результате политики, проводимой правым правительством Финляндии, эксплуатация иностранной рабочей силы угрожает стать более распространенным явлением.

– Велик риск того, что иностранные работники будут подписывать договора на плохих условиях – по незнанию или под давлением, – говорит Панкка.

Знания и коллективная сила также обеспечивают поддержку и безопасность работникам иностранного происхождения.

– Очень важно стремиться повысить процент иностранцев среди членов профсоюза. Профсоюзное движение могло бы активнее участвовать в процессах, связанных с трудовой миграцией. Мы смогли бы на ранних стадиях отслеживать ситуации и делиться информацией.

За последние десятилетия условия деятельности профсоюзного движения кардинально изменились, но здоровому обществу по-прежнему нужно такое движение.

– Как признало и правительство, лучшие знания о трудовой жизни накоплены профсоюзным движением. Оно играет важную роль сейчас и будет играть ее в будущем, – говорит Панкка.

Phong trào công đoàn tạo ra sinh kế, an ninh và cung cấp một con đường để gây ảnh hưởng

BÀI VIẾT ANTTI HYVÄRINEN
HÌNH MINH HỌA TUOMAS IKONEN

Xã hội chăm sóc sức khỏe của Phần Lan đã được xây dựng sau Thế chiến theo thỏa thuận chung. Nhân viên, chủ lao động và chính phủ đã đàm phán về tương lai của vương quốc.

Các mạng lưới an sinh xã hội trung tâm, chẳng hạn như các chương trình an sinh xã hội và lương hưu, được xây dựng trong đàm phán tam giác.

– Phong trào công đoàn đã tham gia mạnh mẽ vào việc thống nhất và đạt được các giải pháp trong những thời điểm khó khăn, Jyrki Virtanen, người đứng đầu thị trường lao động của Hiệp hội Công nghiệp cho biết.

Chức năng cơ bản của chuyển động Ay không thay đổi đáng kể trong lịch sử chuyển động của nhân công. Ngày nay, một phong trào công đoàn bảo vệ người lao động và những người yếu hơn.

– Xung đột giữa công việc với vốn vẫn chưa biến mất. Phong trào Ay nhằm mục đích cân bằng tình hình, Virtanen nói.

THỎA THUẬN THƯƠNG LƯỢNG TẬP THỂ ĐẢM BẢO AN NINH

Thỏa thuận thương lượng tập thể là một công cụ được sử dụng để tạo điều kiện làm việc hợp lý và mức lương tối thiểu. Trong hầu hết các ngành công nghiệp, các thỏa thuận thương lượng tập thể nói chung có tính ràng buộc, có nghĩa là chúng phải được tuân thủ ở tất cả các nơi làm việc.

– Thỏa thuận tập thể là chức năng cốt lõi của công đoàn và lợi ích của thành viên chính, Virtanen nói.

Để một công đoàn đàm phán các thỏa thuận thương lượng tập thể hợp lý, họ phải có quyền lực đại chúng, hoặc rất nhiều thành viên.

– Phong trào công đoàn không phải là một tòa nhà ở Hakaniemi, Helsinki, nhưng phong trào Ay là những thành viên tin tưởng vào phong trào, Virtanen nói.

CỘNG ĐỒNG CỦA MỌI NGƯỜI

Ở nhiều khía cạnh, thỏa thuận truyền thống về các vấn đề xã hội đã kết thúc, vì phía chủ lao động đã kết thúc các cuộc đàm phán ba bên và chính phủ cánh hữu của Orpo-Purra đã bắt đầu định hình xã hội, bỏ qua mối quan tâm của nhân viên.

Virtanen nói: “Xã hội không chỉ là một xã hội của người sử dụng lao động và các đảng cánh tay phải, mà đó phải là tập thể của tất cả mọi người”.

Trong tình hình hiện tại, nhu cầu về lực lượng đại chúng và hoạt động xã hội là rõ ràng.

– Nếu mức độ tổ chức của nhân viên không đủ cao và mọi người không bỏ phiếu cho các đảng thúc đẩy một người bình thường, thì chúng ta sẽ đi vào rừng, Virtanen nói.

CÙNG CÁC QUY TẮC CHO MỖI NGƯỜI

Dân số Phần Lan đang già đi, vì vậy việc bảo tồn xã hội hiện tại đòi hỏi người nhập cư và người Phần Lan trong độ tuổi lao động mới.

Tuy nhiên, chính sách của chính phủ nước này dường như tạo ra cơ hội cho việc khai thác và đối xử với người nhập cư liên quan đến công việc.

Một công ty công đoàn thúc đẩy các quyền và lợi ích tương tự cho tất cả những người làm việc ở Phần Lan.

- Xã hội phải được xây dựng sao cho những người từ các quốc gia khác không bị coi là công dân hạng hai. Chúng ta phải có một xã hội mà chúng ta muốn đến, Virtanen nói.

NHÂN SỰ TRONG XàHỘI

Xã hội Phần Lan sẽ rất khác nếu một phong trào công đoàn mạnh mẽ không được thỏa thuận với phía chủ lao động và chính phủ, Mika Helander Åbo Akademi, Bác sĩ Đại học Cấp cao cho biết.

– Điều đó đã tạo ra sự khác biệt rất lớn. Công đoàn đã tìm ra những cách tốt để điều chỉnh hệ thống theo hướng con người trong một xã hội hợp đồng, Helander nói.

Trong lịch sử, tầng lớp lao động và tầng lớp sở hữu được phân biệt rõ ràng. Sau đó, cổ phần của các công ty đại chúng đã được đa dạng hóa và danh tính của nhân viên đã được đa dạng hóa. Biên giới quốc gia cũng có nghĩa là ít hơn.

– Phong trào Ay chưa tham gia đầy đủ vào quá trình chuyển đổi chủ nghĩa tư bản. Thủ đô không còn cam kết với thỏa thuận này nữa, Helander nói.

Các công ty thuộc tập đoàn quốc tế yêu cầu sự ủng hộ quốc tế của thị trường lao động. Có những ví dụ tốt về vận động hành lang xuyên biên giới, nhưng vẫn còn nhiều việc phải làm.

Cũng cần có quy định từ các lực lượng chính trị để giảm bớt những tác động xấu của vốn tự do di chuyển.

– Hạn chế chủ nghĩa tư bản liều lĩnh là rất quan trọng để giúp mọi người tìm lại sự đồng thuận.

NGỪNG HIỂU

Helander ước tính rằng xã hội ngày nay đang bị cản trở bởi sự thiếu hiểu biết. Mặt khác, người ta không muốn hiểu quan điểm của người kia, và mặt khác, người ta không hiểu các hoạt động của xã hội.

– Xã hội là một hệ thống phức tạp với xung đột lợi ích không phải là ý chí xấu xa, mà đến từ các cấu trúc. Ông Helander cho biết cần cân nhắc quan điểm.

Trong quá trình ra quyết định xã hội, điều quan trọng là phải hiểu rằng các lựa chọn có nhiều tác động. Tiết kiệm từ một nơi có thể mang lại hóa đơn lớn hơn từ một mùa khác.

– Những nơi hàng đầu có những người không hiểu tác động gián tiếp của xã hội.

Helander tin rằng chức năng chính của hiệp hội công đoàn là, và sẽ tiếp tục, để nâng cao kiến thức và hiểu biết xã hội.

– Dân chủ dựa trên rất nhiều người hiểu các vấn đề xã hội. Sứ mệnh văn hóa của một tổ chức công đoàn là rất quan trọng, Helander nói.

XÃ HỘI CIVIL HOẠT ĐỘNG

Tham gia công đoàn là một cách để chăm sóc điều kiện làm việc của chính bạn và tạo ra sự khác biệt tại nơi làm việc cũng như trong xã hội nói chung.

– Vai trò của công đoàn là trở thành con đường mà mọi người có thể ảnh hưởng bằng cách tham gia, Mika Häkkinen, do Hiệp hội Công nghiệp Phần Lan tổ chức cho biết.

Phong trào công đoàn tích cực là một phần của xã hội dân sự đang hoạt động và đang sống.

– Dân chủ không phải là không có hoạt động dân sự. Định nghĩa về dân chủ là mọi người có quyền và tự do tham gia vào các hoạt động và quyết định xã hội. Điều đó chắc chắn không có nghĩa là bỏ phiếu một mình, Häkkinen nói.

Hiệp hội nghề nghiệp là một cách để một nhân viên đến Phần Lan về nhà và đảm nhận vai trò trong một xã hội mới.

Chiến dịch Painava syy của các công đoàn của SAK, phản đối chính sách của chính phủ cánh tay Orpo-Purra, là một ví dụ về việc gây ảnh hưởng đến công việc. Hơn 2.000 đồng minh công nghiệp đã tham gia vào các ủy ban đình công và có tới 60.000 thành viên đã tham gia đình công chính trị.

Chính phủ của đất nước đã thông qua các hạn chế về quyền đình công của nhân viên, có hiệu lực vào ngày 18.5.2024.

– Ở trong vùng biển nguy hiểm khi quyền tự do hành động của công dân bị hạn chế. Häkkinen nói rằng khi lợi ích của các công ty quan trọng hơn lợi ích của công dân, điều gì đó đã bị sai lệch.

TƯƠNG TÁC TRỰC TIẾP

Ngày nay, chúng ta nói rất nhiều về trọng tâm cá nhân, nhưng nhu cầu về cộng đồng vẫn chưa biến mất.

– Một nơi mà các công đoàn sống và hít thở tinh khiết nhất là nơi làm việc. Ở đó, định hướng cộng đồng diễn ra trong thực tế, Häkkinen nói.

Kết nối điện tử đã rút ngắn khoảng cách, nhưng mọi người có nhu cầu cơ bản để đáp ứng trực tiếp.

– Vũ khí bí mật của một công đoàn là sự tương tác trực tiếp của con người, dựa trên đó hành động được xây dựng.

Việc tham gia công đoàn luôn đáng giá. Häkkinen nói rằng lý do là giống nhau đối với một nhân viên Phần Lan và nước ngoài. Tổ chức bảo vệ việc làm và lương bổng.

– Phong trào công đoàn là một cách để nhân viên đến Phần Lan về nhà và đóng vai trò trong một xã hội mới.

HỖ TRỢ VÀ HỖ TRỢ

Niko Pankka, Trưởng nhóm Tác động Xã hội của Hiệp hội Trung ương Hiệp hội Thương mại Phần Lan (SAK), cho biết cuộc sống làm việc đang thay đổi mạnh mẽ do số hóa, toàn cầu hóa và chuyển đổi xanh. Vai trò chính của một tổ chức công đoàn là hỗ trợ nhân viên thay đổi.

– Vai trò và sứ mệnh cốt lõi của tổ chức công đoàn được xây dựng dựa trên việc xây dựng và ảnh hưởng đến cuộc sống làm việc tốt hơn ở nơi làm việc và xã hội nói chung, Pankka nói.

Chính sách của chính phủ cánh tay Orpo-Purra làm suy yếu vị trí của nhân viên theo nhiều cách.

– Nếu ban giám đốc thực hiện các chương trình của mình theo kế hoạch, các mùa bầu cử trong tương lai chắc chắn sẽ yêu cầu các yếu tố cân bằng.

Kiến thức tốt nhất về cuộc sống làm việc là trong phong trào Ay. Vai trò này rất quan trọng ở hiện tại và trong tương lai.

Ví dụ, cân bằng có thể được tìm kiếm bằng cách tăng cường đại diện và thẩm quyền của nhân viên trong quản trị doanh nghiệp và bằng cách chuyển đặc quyền giải thích tranh chấp cho nhân viên.

Trong tương lai, tác động xã hội công cộng và, ví dụ, các chiến dịch bầu cử sẽ trở nên quan trọng hơn bao giờ hết.

– Các hoạt động gây ảnh hưởng tập trung nhiều hơn vào tác động đến các cấp cơ sở, chứ không phải trên các bàn đàm phán chính thức, Pankka nói.

THÀNH VIÊN MỚI

Do chính sách do chính phủ cánh tay Phần Lan ban hành, việc khai thác lao động nước ngoài đe dọa sẽ trở nên phổ biến hơn.

– Rủi ro cao là nhân viên nước ngoài sẽ vô tình hoặc bị áp lực khi ký hợp đồng xấu, Pankka nói.

Kiến thức và quyền lực đại chúng cũng là sự hỗ trợ và an ninh của nhân viên có xuất thân nước ngoài.

– Điều thực sự quan trọng là chúng ta phải đi đúng hướng để phát triển mức độ tổ chức của người nước ngoài. Phong trào Ay có thể tham gia nhiều hơn vào các quá trình nhập cư liên quan đến công việc. Chúng ta có thể cập nhật và chia sẻ thông tin sớm hơn.

Môi trường mà hiệp hội công đoàn hoạt động đã thay đổi mạnh mẽ trong những thập kỷ gần đây, nhưng một xã hội lành mạnh sẽ tiếp tục cần một doanh nghiệp.

– Như chính phủ đã thừa nhận, kiến thức tốt nhất về cuộc sống làm việc là trong phong trào Ay. Vai trò này rất quan trọng ở hiện tại và trong tương lai, Pankka nói.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine pakub toime­tu­lekut ja kaitset ja annab võima­luse mõjutada

TEKST ANTTI HYVÄRINEN
PILDID TUOMAS IKONEN

Soome heaoluü­his­kond ehitati üles pärast maail­masõ­dasid vastas­ti­kusel kokku­leppel. Töötajad, tööandjad ja valitsus on läbi läbirää­ki­miste kujun­danud riigi tulevikku.

Ühiskonna peamised sotsi­aalsed tugisüs­teemid, nagu sotsi­aal­kind­lustus- ja pensio­nisüs­teemid, on loodud kolme­pool­sete läbirää­ki­miste tulemusena.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on olnud tugevalt kaasatud, kui rasketel aegadel on olnud vaja kokku leppida ja lahen­dus­teni jõuda, ütleb Teolli­suus­liitto tööturu juht Jyrki Virtanen.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise põhiü­le­sanne pole töölis­lii­ku­mise ajaloo jooksul oluli­selt muutunud. Ka tänapäeval kaitseb ametiü­hin­gu­lii­ku­mine tööta­jaid ja nõrgemaid.

– Töö ja kapitali konflikt ei ole kuskile kadunud. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise eesmärk on olukorda tasakaa­lus­tada, ütleb Virtanen.

KOLLEKTIIVLEPING TAGAB KAITSE

Kollek­tiiv­le­ping on vahend mõist­like töötin­gi­muste ja miini­mum­pal­kade loomi­seks. Enamikus tööstus­ha­rudes on kollek­tiiv­le­pingud üldiselt siduvad, mis tähendab, et neid tuleb järgida kõigis töökohtades.

– Kollek­tiiv­le­pin­gute sõlmi­mine on ametiü­hingu põhiü­le­sanne ja kõige olulisem liikme­soo­dustus, ütleb Virtanen.

Selleks, et ametiü­hing saaks pidada läbirää­ki­misi mõist­like kollek­tiiv­le­pin­gu­tin­gi­muste üle, peab tal olema kollek­tiivne jõud ehk palju liikmeid.

– Ametiü­hing ei ole maja Hakaniemis Helsingis, vaid ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on liikmed, kes usuvad sellesse, ütleb Virtanen.

ÜHISKOND, MIS HÕLMAB KÕIKI

Paljudes aspek­tides on tradit­sioo­ni­line kokku­lep­pi­mine ühiskond­likes küsimustes lõppenud, kuna tööandjad on lõpetanud kolme­poolsed läbirää­ki­mised ja Orpo-Purra parem­poolne valitsus on hakanud ühiskonda kujun­dama eirates tööta­jate muresid.

– Ühiskond ei saa olla ainult tööand­jate ja parem­pool­sete parteide ühiskond, vaid see peaks olema kõiki­dele ühine, ütleb Virtanen.

Praeguses olukorras on kollek­tiivne jõud ja ühiskond­liku aktiiv­suse vajadus ilmne.

– Kui tööta­jate ametiü­hin­gusse kuulu­mise osakaal ei ole piisa­valt kõrge ja inimesed ei hääleta parteisid, kes ajavad tavalise inimese huve, siis läheme omadega metsa, ütleb Virtanen.

SAMAD REEGLID KÕIGILE

Soome elanik­kond vananeb ja seetõttu vajab praeguse ühiskonna säili­ta­mine sisse­rännet ja uusi tööea­lisi soomlasi.

Riigi valit­suse polii­tika näib siiski loovat võima­lusi sisse­rän­da­jate tööala­seks äraka­su­ta­mi­seks ja ebavõrd­seks kohtlemiseks.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine ajab samu õigusi ja eeliseid kõigile Soomes tööta­va­tele inimestele.

– Ühiskond tuleb åles ehitada nii, et mujalt tulevaid inimesi ei kohelda teise klassi kodani­kena. Meie ühiskond peab olema selline, kuhu tahetakse tulla, ütleb Virtanen.

INIMLIKKUST ÜHISKONDA

Soome ühiskond näeks väga erinev välja, kui tugev ametiü­hin­gu­lii­ku­mine ei oleks olnud tööta­jate, tööand­jate ja riigivõimu vaheliste kokku­le­pete sõlmi­misel, hindab riigi­tea­duste doktor Mika Helander Åbo Akademist.

– Mõju on olnud tohutu. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on leidnud häid viise, kuidas lepin­gu­lise ühiskonna raames süsteemi humaan­sesse suunda hääles­tada, ütleb Helander.

Ajaloos on tööta­jate ja omanike klassid selgelt eristunud. Hiljem on börsiet­tevõ­tete osalused hajutunud ja tööta­jate klassii­den­ti­teet mitme­ke­sis­tunud. Samuti on rahvus­rii­kide piirid muutunud vähem tähendusrikkaks.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine pole kapita­lismi muutus­tega täieli­kult kaasas käinud. Kapital ei ole enam väga pühen­dunud kokku­lep­pi­mi­sele, ütleb Helander.

Rahvus­va­he­liste ettevõ­tete kontser­ni­dega on vajalik tööta­jate liiku­mise rahvus­va­he­line huvikaitse. On olemas häid näiteid piiriü­le­sest huvikait­sest, kuid palju on veel teha.

Samuti on vaja polii­ti­lis­telt jõudu­delt regulat­siooni, et leeven­dada vabalt liikuva kapitali negatiiv­seid mõjusid.

– Tagajär­ge­dest hooli­matu kapita­lismi piira­mine on hädava­jalik, et inimesed leiaksid uuesti kokku­lep­pi­mise tee.

MÕISTMISEST ON PUUDU

Helan­deri hinnangul vaevab ühiskondi tänapäeval mõist­matus. Ühelt poolt ei taheta mõista vastas­poolte vaate­nurka ja teiselt poolt ei mõisteta ühiskonna toimimist.

– Ühiskond on keeru­line süsteem, kus on huvide konflikte, mis ei tulene halvast tahtest, vaid struk­tuu­ri­dest. Tuleks võtta arvesse erine­vaid vaate­nurki, ütleb Helander.

Ühiskond­likus otsus­tus­prot­sessis on oluline mõista, et valikutel on mitme­su­guseid mõjusid. Ükskõik milli­sest kohast sääst­mine võib põhjus­tada suurema kulu teises kohas.

– Juhti­vatel kohtadel on inimesi, kes ei mõista ühiskonna kaudseid mõjusid.

Helan­deri arvates on ametiü­hin­gu­lii­ku­mise keskne ülesanne praegu ja edaspidi ühiskond­liku teadlik­kuse ja mõist­mise suurendamine.

– Demokraatia põhineb sellel, et enamus rahvast mõistab ühiskond­likke probleeme. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise hariduslik ülesanne on väga oluline, ütleb Helander.

AKTIIVNE KODANIKUÜHISKOND

Ametiü­hingu liikmeks astumine on viis hoolit­seda oma töötin­gi­muste eest ning mõjutada nii töökoh­tadel kui laiemalt ühiskonnas.

– Ametiü­hingu roll on olla kanal, mille kaudu inimesed saavad osaledes mõjutada, ütleb Teolli­suus­liitto vastutav korral­daja Mika Häkkinen.

Aktiivne ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on osa toimi­vast ja elavast kodanikuühiskonnast.

– Ilma kodani­kuak­tiiv­suseta pole demokraa­tiat. Demokraatia definit­siooni kohaselt inimestel on õigus ja vabadus osaleda ühiskond­likus tegevuses ja otsus­tus­prot­sessis. See ei tähenda kindlasti ainult hääle­ta­mist, ütleb Häkkinen.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on viis Soome saabu­vale tööta­jale lõimuda ja uues ühiskonnas rolli võtta.

Orpo-Purra parem­poolse valit­suse polii­tikat vastus­tanud SAK‑i ametiü­hin­gute kampaania „Painava syy“(Mõjuv põhjus) oli mõjutustöö üks näide. Rohkem kui 2000 Teolli­suus­liitto liiget osales strei­gi­toim­kon­dades ja kuni 60 000 liiget osales polii­ti­lises streigis.

Riigi valitsus surus läbi tööta­jate strei­giõi­guse piirangud, mis jõustusid 18.05.2024.

– Oleme ohtlikes vetes, kui kodanike tegevus­va­ba­dust piira­takse. Kui ettevõ­tete huvid on oluli­semad kui kodanike huvid, siis on midagi paigast ära, ütleb Häkkinen.

OTSENE SUHTLEMINE

Tänapäeval räägi­takse palju indivi­dua­lis­mist, kuid vajadus kogukon­dade järele pole kuhugi kadunud.

– Koht, kus ametiü­hing elab ja hingab oma puhtaimal kujul, on töökoht. Seal toimub kogukondlik tegevus reaal­selt, ütleb Häkkinen.

Kuigi elekt­roo­ni­lised suhtlus­ka­nalid on vahemaid lühen­danud, jääb inime­sele oluline vajadus kohtuda silmast silma.

– Ametiü­hingu salarelv on otsene inimes­te­va­he­line suhtlus, millele tegevus tugineb.

Alati tasub kuuluda ametiü­hin­gusse. Häkkinen nendib, et põhjused on samad nii Soome kui välis­maa­lase töötaja jaoks. Ametiü­hin­gusse kuulu­mine kaitseb töötin­gi­musi ja palkasid.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on viis Soome saabu­vale tööta­jale lõimuda ja võtta roll uues ühiskonnas.

TUGI JA TASAKAAL

Soome Ametiü­hin­gute Keskliidu (SAK) ühiskond­liku mõjuta­mise juht Niko Pankka tõdes, et tööelu muutub digita­li­see­ri­mise, globa­li­see­ru­mise ja rohesiirde tõttu radikaal­selt. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise peamine ülesanne on tööta­jate toeta­mine muutustes.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise roll ja põhite­gevus seisnevad parema tööelu loomises ja laial­dases mõjuta­mises töökoh­tadel ja ühiskonnas, ütleb Pankka.

Orpo-Purra parem­poolse valit­suse polii­tika nõrgestab tööta­jate posit­siooni mitmeti.

– Kui valitsus viib oma programmi ellu kavan­da­tult, tekib eelseis­vatel valimis­pe­rioo­didel parata­ma­tult vajadus tasakaa­lus­ta­vate elemen­tide järele.

Parimad teadmised tööelust on ametiü­hin­gu­lii­ku­misel. See roll on oluline nii praegu kui ka tulevikus.

Tasakaalu võiks leida näiteks suuren­dades tööta­jate esinda­tust ja sõnaõi­gust ettevõ­tete juhti­mi­sor­ga­nites ning andes tööta­ja­tele priori­teedi vaidluste tõlgendamisel.

Tulevikus on veelgi olulisem üldine ühiskondlik mõjuta­mine ja näiteks valimis­kam­paa­niate läbiviimine.

– Mõjutavad tegevused kesken­duvad üha rohkem rohujuure tasandi mõjuta­mi­sele, mitte ametlike läbirää­ki­mis­lau­dade taha, ütleb Pankka.

UUSI LIIKMEID

Soome parem­poolse valit­suse polii­tika tulemusena ähvardab võõrtööjõu äraka­su­ta­mine muutuda tavalisemaks.

– On suur oht, et välis­maised töötajad teevad halbu lepin­guid teadma­tusest või surve all, ütleb Pankka.

Teadmised ja kollek­tiivne jõud on ka võõrtööjõu tugi ja kaitse.

– On äärmi­selt tähtis, et ametiü­hingu välis­maise taustaga liikmete arv kasvab. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine võiks olla rohkem kaasatud tööpõ­hise sisse­rände protses­si­dega. Tutvuk­sime olukor­raga varasemas etapis ja jagak­sime teavet.

Ametiü­hin­gute tegevus­kesk­kond on viimastel aastaküm­netel märki­mis­väär­selt muutunud, kuid hästi toimiv ühiskond vajab ametiü­hin­gu­lii­ku­mist ka edaspidi.

– Nagu ka valitsus on tunnis­tanud, on parim tööelu tundmine ametiü­hin­gu­lii­ku­misel. See roll on oluline nüüd ja tulevikus, ütleb Pankka.