Liitossa
Боротьба з трудовою експлуатацією: «Якщо ти в профспілці – ти не один»
Експлуатація працівників іноземного походження у Фінляндії стала проблемою загальнонаціонального масштабу. Профспілка Teollisuusliitto може ефективно боротися з цим явищем, якщо працівники стають членами профспілки і діляться своїми історіями.
Експлуатація працівників іноземного походження на фінських підприємствах все частіше потрапляє у заголовки новин. 27 вересня інформаційне агентство STT опублікувало матеріал про порушення на верфі в Турку, де субпідрядники змушували людей працювати понаднормово без надбавок.
29 вересня журналіст Пааво Тейттінен видав книгу «Довга зміна. Як сучасне рабство вкоренилося у Фінляндії». Він описує поширену культуру трудової експлуатації і наводить конкретні приклади.
Ріікка Васама, керівниця відділу з питань іноземної робочої сили Teollisuusliitto, підкреслює: профспілка не сприймає жодних форм експлуатації і системно працює над цією проблемою.
«З такими випадками ми стикаємося щодня. Хоч вони і займають увесь наш робочий час, ми розуміємо, що це лише верхівка айсберга», – каже Васама.
Виявити приховані проблеми можливо лише тоді, коли самі працівники вступлять у профспілку Teollisuusliitto, поділяться своїм досвідом і довіряться допомозі, яку ми готові надати.
«Будьте сміливими, вступайте до профспілки. Якщо ти в профспілці – ти не один. Через Teollisuusliitto кожен, хто зазнав несправедливості, може бути почутий».
Хоч вони і займають увесь наш робочий час, ми розуміємо, що це лише верхівка айсберга.
Усі звернення до профспілки – суворо конфіденційні, наголошує Васама. Справи порушуються лише за згодою самої людини.
«Важливо повідомляти про все, що здається підозрілим. Це допомагає нам співпрацювати з державними органами, запобігати трудовій експлуатації та домагатися змін у законодавстві. Зміни можливі».
ПІДТРИМКА ТА ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ
Членство в профспілці Teollisuusliitto відкриває доступ до всіх її послуг. У випадках трудових конфліктів допомога може бути як у формі консультації, так і у вигляді повноцінного тривалого супроводу в суді.
Зазвичай юридична допомога доступна, якщо членство триває не менше трьох місяців до інциденту, стосовно якої порушується клопотання щодо цієї допомоги. У разі схвалення профспілка покриває всі судові витрати. Участь у процесі для працівника не несе фінансового ризику, а можливі компенсації, призначені судом, залишаються йому.
«Краще вступити в профспілку завчасно, а не тоді, коли проблема вже виникла», – підкреслює Васама.
Працівники іноземного походження можуть звертатися й до інших інстанцій: трудової інспекції, міграційної служби, поліції. Але тим, хто погано орієнтується у фінській системі, буває важко зрозуміти, до кого саме звертатися.
«Якщо людина – член профспілки, ми можемо провести її через увесь процес і забезпечити підтримку».
Деякі трудові питання не належать до зони відповідальності державних органів.
«Наприклад, трудова інспекція не займається поверненням невиплаченої зарплати. Без членства в профспілці захист працівника сильно обмежений».
ЗАКОНИ ЗАНАДТО М’ЯКІ
Щоб зробити фінський ринок праці справедливішим, політики й органи влади мають посилити контроль і ввести суворіші заходи за порушення. Покарання за порушення законів і трудових правил мають стати більш суворими, а ресурси контролюючих органів слід збільшити.
«Законодавство у сфері трудових порушень потрібно обов’язково робити більш суворим. Зараз воно занадто м’яке», – вважає Васама.
Наприклад – невиплата зарплати. У Фінляндії за це не передбачено кримінальної відповідальності. Зарплату можна стягнути через суд, але якщо дії роботодавця не підпадають під ознаки, скажімо, вимагання, ніяких інших наслідків для нього не буде.
«Протягом багатьох років я неодноразово стикалася з тим, що політики й роботодавці недооцінюють серйозності проблеми», – говорить Васама.
Вже час визнати, що ми маємо справу з системною проблемою. І потрібні явні рішення.
Кількість справ, що потрапляють у новини, говорить сама за себе – це вже не поодинокі випадки, а системне явище.
«Вже час визнати, що ми маємо справу з системною проблемою. І потрібні явні рішення».
За останні роки в законодавство внесли деякі покращення. Наразі постраждалий від трудової експлуатації чи вагомого нехтування з боку роботодавця може подати заяву на продовження дозволу на перебування за роботою, що дає право працювати незалежно від галузі. Раніше, якщо жертва експлуатації повідомляла про правопорушення, вона могла залишитися ні з чим та втратити роботу, яка була підставою для отримання дозволу на перебування.
«На щастя, за останні роки були внесені такі зміни до законодавства. Однак таких заяв на отримання дозволів подається дивовижно мало», – додає Васама.
ЯВИЩЕ СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ
Трудова експлуатація зустрічається в тій чи іншій мірі у всіх галузях. Наявні проблеми спостерігаються, зокрема, на верфях, у лісовій промисловості, сільськогосподарській та садівничій галузях, у сферах збору лісових ягід та будівництва.
«Фактори ризику різняться залежно від галузі. Наприклад, у суднобудуванні й лісовій промисловості ризиком є довгі ланцюги субпідряду. Важливо посилити відповідальність замовників», – вважає Васама.
Історія українців, які втекли від війни й опинилися в умовах трудової експлуатації у Фінляндії, звучить доволі сумно. Проте проблема експлуатації існує давно і зачіпає не лише громадян певних країн. Порушення умов праці працівників іноземного походження погіршує становище всіх, хто працює у Фінляндії.
«Експлуатація зачіпає представників усіх національностей. Ризик вищий, якщо людина не володіє мовою і мало знає про фінську трудову систему».
Членство в профспілці й активна участь у ній дають можливість впливати на діяльність профспілки, ринок праці й суспільство загалом.
«Профспілка також займається навчанням своїх членів. У профспілці можна стати більш обізнаним, налагодити зв’язки і знайти друзів», – підсумовує Васама.
