Trade unions provide better live­li­hoods, secu­rity and a path to influence society

Ruch związ­kowy zapew­nia środki do życia i bezpieczeństwo oraz oferuje sposób na wywarcie wpływu

Ammat­tiyh­dis­tys­liike [mișca­rea sindicală] cree­ază mijloace de subzis­tență, sigu­ranță și oferă opor­tu­ni­ta­tea de a crea un impact

Fackfö­re­nings­rö­rel­sen skapar utkomst och trygg­het och erbju­der en påverkanskanal

Ammat­tiyh­dis­tys­liike luo toimeen­tu­loa ja turvaa sekä tarjoaa väylän vaikuttaa

Профспілки забезпечують кращі засоби до існування, безпеку та шлях до впливу на суспільство

Профсоюзное движение создает средства к существованию и безопасность, а также обеспечивает возможность влиять

Phong trào công đoàn tạo ra sinh kế, an ninh và cung cấp một con đường để gây ảnh hưởng

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine pakub toime­tu­le­kut ja kait­set ja annab võima­luse mõjutada

The Finnish welfare society was built through coope­ra­tion after the First and Second World War. Workers, emplo­yers and govern­ments sat down to nego­tiate and decide the future of the country.

Key social safety nets, such as social secu­rity and the pension system, have been built through tripar­tite negotiations.

“The trade union move­ment has been strongly invol­ved in nego­tia­ting and reac­hing solu­tions during difficult times,” says Jyrki Virta­nen, Labour Market Direc­tor at the Industrial Union.

The core mission of the trade union move­ment has not chan­ged signi­ficantly during its history. Today, the trade union move­ment conti­nues to defend workers and the weakest in society.

“The conflict between workers and capi­tal has not disap­pea­red. The trade union move­ment seeks to level the playing field,” Virta­nen says.

COLLECTIVE AGREEMENTS BRING SECURITY

A collec­tive agree­ment is a tool used to ensure reaso­nable working condi­tions and mini­mum wages. In most industries, collec­tive agree­ments are univer­sally binding, which means that they must be followed at all workplaces.

“Collec­tive agree­ments are the core mission of the trade union and the most impor­tant bene­fit to members”, Virta­nen says.

In order for a trade union to nego­tiate reaso­nable collec­tive agree­ments, it must have the mass power of a large membership.

“The trade union move­ment is not a buil­ding in Haka­niemi, Helsinki. It is made up of members who believe in the move­ment,” Virta­nen says.

A SOCIETY FOR EVERYONE

In many respects, the tradi­tio­nal model for agree­ing on common issues has come to an end, as the side of emplo­yers has cut off tripar­tite nego­tia­tions and the right-wing govern­ment of Orpo and Purra has set out to shape society while igno­ring the concerns of workers.

“Society should be for every­one, not just for emplo­yers and right-wing parties,” Virta­nen says.

In the current state of affairs, the need for mass move­ment and acti­vism is clear.

“If the level of unio­ni­sa­tion of workers is not high enough and people do not vote for parties that push the inte­rests of ordi­nary people, then we’re headed in the wrong direc­tion,” says Virtanen.

THE SAME RULES FOR EVERYONE

As Finland’s popu­la­tion ages, main­tai­ning the current society requi­res immi­gra­tion and new working-age Finns.

Howe­ver, the current govern­ment’s policy seems to create oppor­tu­ni­ties for the exploi­ta­tion and unequal treat­ment of immi­grants by employers.

The trade union move­ment fights for equal rights and bene­fits for every­one working in Finland.

“Society must be built in a way that ensu­res that people coming from elsew­here are not trea­ted as second class citizens. We must have a society that people want to move to and feel welcome in,” Virta­nen says.

BUILDING A MORE HUMANE FINLAND

Finnish society would look very diffe­rent without the exis­tence of a strong trade union move­ment to nego­tiate with emplo­yers and the cent­ral govern­ment, says Senior Lectu­rer Mika Helan­der from Åbo Akademi.

“Their signi­ficance has been tremen­dous. The trade union move­ment has found effec­tive ways to guide society in a more humane direc­tion through nego­tia­tions and agree­ments,” Helan­der says.

Histo­rically, the working class and owning class used to be clearly sepa­rate from one anot­her. More recently, the owners­hip of publicly listed compa­nies has become more scat­te­red and the class iden­ti­ties of workers more diverse. Natio­nal borders are also beco­ming less relevant.

“The trade union move­ment has not been fully able to keep up in the trans­for­ma­tion of capi­ta­lism. Capi­tal is no longer that inte­res­ted in nego­tia­tions,” Helan­der says.

When dealing with inter­na­tio­nal conglo­me­ra­tes, the advocacy work of trade unions must be global in scope. While there are good examples of cross-border advocacy work, much work remains to be done.

Poli­tical regu­la­tion is also needed to offset the nega­tive effects of the free move­ment of capital.

“In order for people to redisco­ver the impor­tance of nego­tia­tion, restric­tions must be placed on the kind of capi­ta­lism that is indif­fe­rent towards consequences.”

A LACK OF UNDERSTANDING

In Helander’s esti­mate, socie­ties today are plagued by a lack of unders­tan­ding. People both refuse to unders­tand the views of the oppo­sing side and fail to unders­tand how society functions.

“Society is a complex system, with conflicts of inte­rest that are not the result of ill will but are caused by struc­tu­res. Diffe­rent views need to be liste­ned to,” Helan­der says.

In public policy, it is impor­tant to unders­tand that choices have far-reac­hing effects. Budget cuts in one place can lead to a larger bill somew­here else.

“There are people in leaders­hip posi­tions who fail to unders­tand the indi­rect and casca­ding effects within society.”

Helan­der belie­ves that the primary func­tion of the trade union movement—now and in the future—is to increase the level of infor­ma­tion and unders­tan­ding of society.

“Democ­racy is based on a large propor­tion of the popu­la­tion having an unders­tan­ding of social issues. The trade union move­ment has an impor­tant educa­tio­nal task in society,” Helan­der says.

ACTIVE CIVIL SOCIETY

Joining a trade union is a way to look after your terms of emplo­y­ment and make a diffe­rence in the workplace and the larger society.

“The trade union is a chan­nel through which people can get their voice heard,” says Mika Häkki­nen, Orga­ni­sing Coor­di­na­tor of the Industrial Union.

An active trade union move­ment is part of a func­tio­ning and active civil society.

“Without civic partici­pa­tion, there is no democ­racy. The defi­ni­tion of democ­racy is that people have the right and free­dom to partici­pate in public acti­vi­ties and deci­sion-making. It is abso­lu­tely not limi­ted to voting alone,” says Häkkinen.

For immi­grants arri­ving in Finland, the trade union is a way to settle into the new country and become an active member of society.

The Serious Grounds campaign by member unions of the Cent­ral Orga­ni­sa­tion of Finnish Trade Unions SAK, which oppo­sed the poli­tics of the right-wing Orpo-Purra govern­ment, was an example of inte­rest repre­sen­ta­tion by trade unions. More than 2,000 Industrial Union members partici­pa­ted in strike commit­tees, and as many as 60,000 took part in the poli­tical strikes.

The restric­tions on emplo­yees’ right to strike were rammed through by the govern­ment and came into force on 18 May 2024.

“Restric­ting citizens’ free­dom of action is a sure sign that we are trea­ding in dange­rous waters. Somet­hing is not right when the inte­rests of busi­nes­ses are more impor­tant than those of citizens, says Häkkinen.

DIRECT INTERACTION

These days, we hear a lot of talk about indi­vi­dua­lism, but the need for commu­ni­ties has not gone anywhere.

“The workplace is where trade unions live and breathe at their purest. There, commu­nity buil­ding happens in prac­tice,” says Häkkinen.

Elect­ro­nic connec­tions have made the world smal­ler, but people still have the basic need to see others face-to-face.

“The secret weapon of trade unions is direct human inte­rac­tion, on which everyt­hing else is built.”

It’s always a good thing to belong to a union. Häkki­nen says that the reasons for joining are the same for Finnish and foreign workers. Unio­ni­sa­tion is the way to protect terms of emplo­y­ment and wages.

“For immi­grants arri­ving in Finland, the trade union is a way to settle into the new country and become an active member of society.”

SUPPORT AND BALANCE

Niko Pankka, Head of Public Affairs at the Cent­ral Orga­ni­sa­tion of Finnish Trade Unions SAK, says that working life is under­going signi­ficant chan­ges due to digi­ta­li­sa­tion, globa­li­sa­tion and the green tran­si­tion. An essen­tial role of trade unions is to support workers during this transformation.

“The role and mission of the trade union move­ment is about buil­ding a better working life and influencing workplaces and society as a whole,” says Pankka.

The poli­tics of the right-wing Orpo-Purra govern­ment weaken the posi­tion of emplo­yees in many ways.

“If the govern­ment imple­ments its programme as plan­ned, policies to offset the impacts will be neces­sary in future parlia­men­tary sessions.”

The best know­ledge of working life is in trade unions. Their role is impor­tant now and in the future.

Possible balancing measu­res could involve increa­sing emplo­yee repre­sen­ta­tion and power in corpo­rate gover­nance and by trans­fer­ring the prio­rity of interpre­ta­tion in dispu­tes to employees.

In the future, gene­ric public advocacy work and things like elec­tion campaigns will become more impor­tant than ever.

“Advocacy work will focus more on influencing at the grass­roots level instead of partici­pa­ting in official nego­tia­tions,” says Pankka.

NEW MEMBERS

As a result of the poli­tics of Finland’s right-wing govern­ment, the exploi­ta­tion of foreign workers threa­tens to become more commonplace.

“The risk of foreign workers agree­ing to bad terms of emplo­y­ment due to a lack of infor­ma­tion or under pres­sure is great,” says Pankka.

Infor­ma­tion and mass power are also what protect the rights of workers of foreign background.

“It is essen­tial that we are able to increase the unio­ni­sa­tion rate of emplo­yees of foreign background. The trade union move­ment could be more invol­ved in the proces­ses of work-based immi­gra­tion. This way, the union could reach out to new workers and disse­mi­nate infor­ma­tion from early on.”

The envi­ron­ment in which the trade union move­ment opera­tes has chan­ged dras­tically in recent deca­des, but a healthy society will conti­nue to need trade unions.

“As the govern­ment has admit­ted, the best know­ledge of working life is in trade unions. Their role is impor­tant now and in the future,” says Pankka.

Ruch związ­kowy zapew­nia środki do życia i bezpieczeństwo oraz oferuje sposób na wywarcie wpływu

TEKST ANTTI HYVÄRINEN
ILUSTRACJE TUOMAS IKONEN

Fińs­kie społeczeństwo dobro­bytu zostało zbudowane po wojnach świa­towych na pods­tawie negoc­jacji. Pracow­nicy, praco­dawcy i rząd negoc­jowali o przyszłość państwa.

Cent­ralne sieci bezpieczeństwa w społeczeństwie, takie jak systemy zabez­piecze­nia społecz­nego i systemy emery­talne, buduje się w drodze negoc­jacji trójstronnych.

– Ruch związ­kowy był mocno zaan­gażowany, gdy konieczne było porozu­mie­nie i znalezie­nie rozwiązań w trud­nych czasach, mówi dyrek­tor ds. rynku pracy w Teol­li­suus­liitto, Jyrki Virta­nen.

Pods­tawowa misja ruchu związków zawo­dowych nie zmie­niała się znacząco w histo­rii ruchu robot­niczego. Także dzisiaj ruch związ­kowy broni robot­ników i słabszych.

– Konflikt między pracą a kapi­tałem nigdzie nie zniknął. Ruch związ­kowy próbuje zrów­noważyć sytuację, mówi Virtanen.

UMOWA ZBIOROWA DAJE BEZPIECZEŃSTWO

Układ zbio­rowy jest narzędziem służącym do tworze­nia odpowied­nich warunków pracy i płacy mini­mal­nej. W większości branż układy zbio­rowe mają charak­ter powszech­nie wiążący, co oznacza, że należy ich prze­strze­gać we wszyst­kich miejscach pracy w danej branży.

– Układy zbio­rowe są pods­tawową misją związku i najważ­niejszą korzyścią dla jego członków, mówi Virtanen.

Aby związek zawo­dowy mógł negoc­jować układy zbio­rowe na rozsąd­nych warun­kach, musi mieć siłę prze­bicia, czyli dużą liczbę członków.

– Ruch związ­kowy to nie budy­nek w Haka­niemi w Helsin­kach. Ruch to człon­kowie, którzy w ten ruch wierzą, mówi Virtanen.

SPOŁECZEŃSTWO NALEŻĄCE DO WSZYSTKICH

Tradycyjne porozu­mie­nie w sprawach społecz­nych dobiegło końca pod wieloma wzglę­dami, ponieważ strona praco­dawców przerwała trój­stronne negoc­jacje, a prawicowy rząd Orpo i Purry zaczął kształ­tować społeczeństwo, igno­rując obawy pracowników.

– Społeczeństwo nie może być tylko społeczeństwem praco­dawców i partii prawicowych, ale powinno być wspólne dla wszyst­kich – mówi Virtanen.

W obec­nej sytuacji potrzeba siły w grupie i aktywizmu społecz­nego jest oczywista.

– Jeśli poziom zorga­nizowa­nia sie pracow­ników nie będzie wystarczająco wysoki i ludzie nie będą głosować na partie promujące sprawy zwykłych ludzi, to się pogu­bimy – mówi Virtanen.

TAKIE SAME ZASADY DLA WSZYSTKICH

Popu­lacja Finlan­dii się starzeje, dlatego zachowa­nie obec­nego społeczeństwa wymaga imigracji i nowych Finów w wieku produkcyjnym.

Poli­tyka władz kraju wydaje się jednak stwarzać możliwości wyzysku w pracy i nierów­nego trak­towa­nia imigrantów.

Ruch związków zawo­dowych promuje te same prawa i świadcze­nia dla wszyst­kich osób pracujących w Finlandii.

– Należy budować społeczeństwo tak, aby ludzie z innych krajów nie byli trak­towani jak obywa­tele drugiej kate­go­rii. Musimy mieć takie społeczeństwo, do jakiego inni chcą dołączyć, mówi Virtanen.

WIĘCEJ CZŁOWIECZEŃSTWA W SPOŁECZEŃSTWIE

Fińs­kie społeczeństwo wyglą­dałoby zupeł­nie inaczej, gdyby nie istniał silny ruch związ­kowy, który uzgad­niałby kwes­tie ze stroną praco­dawcy i rządem – mówi starszy wykła­dowca uniwer­sy­tecki, doktor nauk poli­tycz­nych Mika Helan­der z Åbo Akademi.

– Znacze­nie ruchu było ogromne. Znalazł dobre sposoby na ukie­run­kowa­nie systemu w huma­ni­tarną stronę w ramach społeczeństwa opar­tego o umowę, mówi Helander.

W histo­rii klasa robot­nicza i klasa posia­dająca były wyraź­nie oddzie­lone. Od tego czasu majątki spółek gieł­dowych uległy rozprosze­niu, a tożsa­mość klasowa pracow­ników uległa zróż­nicowa­niu. Granice państwa naro­dowego również znaczą coraz mniej.

– Ruch związ­kowy nie do końca nadąża za zmia­nami w kapi­ta­liz­mie. Kapi­tał nie jest już zbyt skłonny do zgody, mówi Helander.

Potrzebny jest między­na­ro­dowy lobbing ruchu robot­niczego z między­na­ro­dowymi grupami inte­resów. Istnieją już dobre przykłady trans­gra­nicz­nego moni­to­rowa­nia inte­resów, ale nadal pozos­taje wiele do zrobienia.

Potrzebna jest także regu­lacja ze strony sił poli­tycz­nych, która złagodziłaby złe skutki swobod­nego przepływu kapitału.

– Ogra­nicza­nie bezwzględ­nego kapi­ta­lizmu jest niezbędne, aby ludzie mogli ponow­nie się porozumiewać.

BRAK ZROZUMIENIA

Helan­der szacuje, że dzisiejsze społeczeństwa bory­kają się z proble­mem braku zrozu­mie­nia. Z jednej strony istnieje brak woli, by zrozu­mieć punktu widze­nia drugiej strony, z drugiej nie rozu­mie się, jak działa społeczeństwo.

– Społeczeństwo to złożony system, w którym wystę­pują konflikty inte­resów, które nie wyni­kają ze złej woli, ale ze struk­tur. Należy wziąć pod uwagę różne pers­pek­tywy, mówi Helander.

Podczas podej­mowa­nia decyzji społecz­nych ważne jest, aby zrozu­mieć, że wybory mają wielo­ra­kie skutki. Oszczędza­nie w jednym miejscu może skut­kować zwiększo­nym rachun­kiem w innym.

– Są ludzie na czołowych stanowis­kach, którzy nie rozu­mieją powiązań skutków w społeczeństwie.

Zdaniem Helan­dera głów­nym zada­niem ruchu związ­kowego obec­nie i w przyszłości jest promowa­nie wiedzy i zrozu­mie­nia społecznego.

– Demo­kracja opiera się na tym, że duża część społeczeństwa rozu­mie problemy społeczne. Kultu­ralna misja ruchu związ­kowego jest bardzo znacząca, mówi Helander.

SPOŁECZEŃSTWO AKTYWNYCH OBYWATELI

Wstą­pie­nie do związku zawo­dowego to sposób na zadba­nie o własne warunki pracy i wpływ zarówno w miejscu pracy, jak i szerzej w społeczeństwie.

– Rolą związku zawo­dowego jest bycie środ­kiem, za pomocą którego ludzie mogą wywie­rać wpływ poprzez uczest­nictwo w nim, mówi kierow­nik ds. zorga­nizowa­nia się pracow­ników Teol­li­suus­liitto, Mika Häkki­nen.

Aktywny ruch związ­kowy jest częścią dobrze funkc­jo­nującego i żywot­nego społeczeństwa obywatelskiego.

– Nie ma demo­kracji bez działań obywa­tels­kich. Defi­nicja demo­kracji głosi, że ludzie mają prawo i swobodę uczest­nicze­nia w działa­niach społecz­nych i podej­mowa­niu decyzji. W żadnym wypadku nie oznacza to jedy­nie głosowa­nia, mówi Häkkinen.

Związek zawo­dowy jest dla pracow­ników przy­bywających do Finlan­dii sposo­bem na inte­grację i przyjęcie roli w nowym społeczeństwie.

Przykła­dem pracy wpływowej była kampa­nia „Painava syy” związków zawo­dowych SAK, sprzeciwiająca się poli­tyce prawicowego rządu Orpo i Purry. W komi­te­tach straj­kowych wzięło udział ponad 2000 członków Teol­li­suus­liitto, a aż do 60 000 członków wzięło udział w strajku politycznym.

Rząd kraju prze­for­sował ogra­nicze­nia prawa pracow­ników do strajku, które weszły w życie 18 maja 2024 r.

– Wkraczamy na niebez­pieczne obszary, gdy ogra­niczana jest swoboda działa­nia obywa­teli. Kiedy inte­resy firm są ważniejsze niż inte­resy obywa­teli, coś jest nie tak, mówi Häkkinen.

BEZPOŚREDNIE KONTAKTY

Obec­nie wiele mówi się o indywi­dua­liz­mie, ale potrzeba wspól­not nie zniknęła.

– Miejscem, w którym związek zawo­dowy żyje i oddycha, jest miejsce pracy. To właś­nie tam duch wspól­noty prze­jawia się w prak­tyce, mówi Häkkinen.

Połącze­nia elekt­ro­niczne skróciły odległości, ale ludzie wciąż mają pods­tawową potrzebę spoty­ka­nia się twarzą w twarz.

– Tajną bronią związku zawo­dowego jest bezpoś­red­nia inte­rakcja między ludźmi, na której opiera się całe działanie.

Zawsze warto przy­na­leżeć do związku. Häkki­nen twierdzi, że plusy są takie same w przy­padku pracow­ników fińs­kich i zagra­nicz­nych. Orga­nizacja zapew­nia bezpieczeństwo warunków pracy i wynagrodzenia.

– Związek zawo­dowy jest dla pracow­ników przy­bywających do Finlan­dii sposo­bem na inte­grację i przyjęcie roli w nowym społeczeństwie.

WSPARCIE I RÓWNOWAGA

Niko Pankka, szef działu wpływu społecz­nego w Cent­ral­nym Stowarzysze­niu Fińs­kich Związków Zawo­dowych (SAK), twierdzi, że życie zawo­dowe dras­tycz­nie się zmie­nia ze względu na cyfryzację, globa­lizację i prze­miany związane z ekolo­gią. Cent­ral­nym zada­niem związku zawo­dowego jest wspie­ra­nie pracow­ników w tych zmianach.

– Rola i pods­tawowe zada­nie związku zawo­dowego opiera się na budowa­niu lepszego życia zawo­dowego i wywie­ra­niu szeroko zakro­jo­nego wpływu w miejscach pracy i społeczeństwie, mówi Pankka.

Poli­tyka prawicowego rządu Orpo i Purry pod wieloma wzglę­dami osła­bia pozycję pracowników.

– Jeśli rząd zrea­lizuje swój program zgod­nie z planem, w przyszłych kadenc­jach nieuchron­nie pojawi się potrzeba wyważe­nia elementów.

Ruch związ­kowy posiada dogłębną wiedzę na temat życia zawo­dowego. Jego rola jest ważna teraz i będzie w przyszłości.

Równowagę można osiągnąć na przykład poprzez zwiększe­nie reprezen­tacji pracow­ników i ich głosu w admi­ni­strac­jach przed­się­biorstw oraz nada­nie przywi­leju wyjaś­nie­nia sporów pracownikom.

W przyszłości jeszcze większe znacze­nie będzie miało ogólne oddziaływa­nie społeczne i np. kampa­nie wyborcze.

– Działa­nia związane z wywie­ra­niem wpływu skupiają się bardziej na wpływie oddol­nym, a nie na ofic­jal­nych stołach negoc­jacyj­nych, mówi Pankka.

NOWI CZŁONKOWIE

W wyniku poli­tyki prowadzo­nej przez prawicowy rząd Finlan­dii istnieje ryzyko, że wyzysk zagra­nicz­nej siły roboczej stanie się coraz bardziej powszechny.

– Istnieje duże ryzyko, że zagra­niczni pracow­nicy nieświa­do­mie lub pod presją podpiszą złe umowy – mówi Pankka.

Wiedza i siła w grupie stanowią także wsparcie i bezpieczeństwo dla pracow­ników obcego pochodzenia.

– Bardzo ważne jest, abyśmy w dalszym ciągu zwiększali stopień zorga­nizowa­nia cudzoziemców. Ruch związ­kowy mógłby bardziej zaan­gażować się w procesy imigracyjne w miejscu pracy. Zajmowa­li­byśmy się sytuacją na wcześ­niejszym etapie i dzie­li­li­byśmy się informacjami.

Pole działa­nia ruchu związ­kowego zmie­niło się dras­tycz­nie w ostat­nich dzie­sięcio­leciach, ale zamożne społeczeństwo nadal będzie ruchu potrzebowało.

– Jak przyz­nał rząd, ruch związ­kowy posiada dogłębną wiedzę na temat życia zawo­dowego. Jego rola jest ważna teraz i będzie w przyszłości, mówi Pankka.

Ammat­tiyh­dis­tys­liike [mișca­rea sindicală] cree­ază mijloace de subzis­tență, sigu­ranță și oferă opor­tu­ni­ta­tea de a crea un impact

TEXT ANTTI HYVÄRINEN
IMAGINI TUOMAS IKONEN

Socie­ta­tea finlan­deză a bunăstă­rii a fost construită de comun acord după Războai­ele Mondiale. Anga­jații, anga­ja­to­rii și guver­nele au direcțio­nat viito­rul statu­lui prin negocieri.

Rețe­lele cent­rale de sigu­ranță ale societății, cum ar fi siste­mele de asigurări sociale și pensii, au fost construite prin triplă negociere.

– Mișca­rea sindicală s‑a implicat intens în conve­ni­rea și găsi­rea de soluții în perio­adele dificile, spune Jyrki Virta­nen, șeful pieței forței de muncă din cadrul Teollisuusliittol.

Sarcina princi­pală a mișcă­rii sindicale nu s‑a schim­bat semni­fica­tiv pe parcur­sul isto­riei mișcă­rii forței de muncă. Și în ziua de astăzi, mișca­rea sindicală apără munci­to­rii și pe cei mai slabi.

- Conflic­tul dintre muncă și capi­tal nu a dispă­rut. Mișca­rea sindicală își propune să echi­libreze situația, spune Virtanen.

CONTRACTUL COLECTIV DE MUNCĂ OFERĂ SIGURANȚĂ

Cont­rac­tul colec­tiv de muncă este un instru­ment prin inter­me­diul căruia se cree­ază condiții de muncă și sala­rii minime rezo­na­bile. În majo­ri­ta­tea sectoa­re­lor, cont­rac­tele colec­tive de muncă sunt în univer­sal obli­ga­to­rii, așadar aces­tea trebuie respec­tate la toate locu­rile de muncă din secto­rul respectiv.

– Cont­rac­tele colec­tive de muncă reprezintă misiu­nea de bază a uniu­nii și cel mai impor­tant bene­ficiul confe­rit membru­lui, spune Virtanen.

Pentru ca un sindicat să poată negocia cont­racte colec­tive de muncă rezo­na­bile, acesta trebuie să aibă putere influență colec­tivă în masă, așadar mulți membri.

– Mișca­rea sindicală nu este o clădire din Haka­niemi din Helsinki, ci mișca­rea sindicală este reprezen­tată de membrii care cred în mișcare, spune Virtanen.

SOCIETATEA TUTUROR

În multe privințe, acor­dul tradițio­nal cu privire la aspec­tele societății s‑a încheiat, deoa­rece partea anga­ja­toare a renunțat la negocie­rile trila­te­rale, iar guver­nul de dreapta al lui Orpo-Purra a înce­put să mode­leze socie­ta­tea, ignorând grijile angajaților.

- Socie­ta­tea nu poate fi doar o socie­tate a anga­ja­to­ri­lor și a parti­de­lor de dreapta, ci aceasta ar trebui să a tutu­ror, spune Virtanen.

În situația de față, nevoia de forță colec­tivă și de acti­vi­tate a societății este evidentă.

– Dacă nive­lul de orga­nizare al anga­jați­lor nu este suficient de ridicat, iar oame­nii nu votează pentru parti­dele care mili­tează pentru oame­nii normali, atunci se greșește, spune Virtanen.

ACELEAȘI REGULI PENTRU TOȚI

Popu­lația Finlan­dei îmbătrâ­nește, și astfel menți­ne­rea societății actuale nece­sită imigrare și noi finlan­dezi de vârstă activă.

Cu toate aces­tea, poli­tica guver­nu­lui țării pare să creeze opor­tu­nități de exploa­tare profe­sio­nală a anga­jați­lor imigranți și de tratare neco­res­punză­toare a acestora.

Mișca­rea sindicală apără aceleași drep­turi și inte­rese pentru toți cei care lucrează în Finlanda.

– Socie­ta­tea trebuie construită astfel încât persoa­nele care vin din altă parte să nu fie tratate ca cetățeni dintr‑o clasă infe­rio­ară. Trebuie să avem o socie­tate în care să se vrea să intre, spune Virtanen.

UMANITATE ÎN SOCIETATE

Socie­ta­tea finlan­deză ar arăta foarte dife­rit, dacă mișca­rea sindicală puter­nică nu ar fi partici­pat la conve­ni­rea cu partea anga­ja­toa­rea și cu guver­nul, esti­mează lecto­rul univer­si­tar, doctor în științe poli­tice în cadrul acade­miei Åbo Akadem, Mika Helan­der.

– Semni­ficația a fost enormă. Mișca­rea sindicală a găsit metode eficiente de a regla siste­mul într‑o direcție favo­ra­bilă umanității în limi­tele societății cont­rac­tuale, spune Helander.

În isto­rie, clasa munci­toare și clasa de proprie­tate s‑au dife­rențiat în mod evident. Ulte­rior, proprietățile compa­nii­lor tranzacțio­nate s‑au destră­mat, iar iden­titățile de clasă ale anga­jați­lor s‑au diver­si­ficat. De aseme­nea, granițele națio­nale au o semni­ficație mai mică decât înainte.

– Mișca­rea sindicală nu a fost pe deplin implicată în modi­fica­rea capi­ta­lis­mu­lui. Capi­ta­lul nu mai este foarte anga­jat în încheie­rea acor­du­ri­lor, spune Helander.

În ceea ce privește asociațiile comerciale, este nece­sară apăra­rea inter­națio­nală a inte­re­se­lor al clasei munci­toare. Există exemple bune apăra­rea transfron­ta­lieră a inte­re­se­lor, dar mai sunt multe de făcut.

De aseme­nea, este nevoie de regle­mentări din partea forțe­lor poli­tice pentru a atenua în mod liber efec­tele nega­tive ale capi­ta­lu­lui mobil.

– Restricțio­na­rea capi­ta­lis­mu­lui nepăsă­tor față de consecințe este vitală pentru ca oame­nii să ajungă din nou la un acord.

ÎNȚELEGEREA LIPSEȘTE

Helan­der esti­mează că, în prezent, societățile sunt afec­tate de lipsa de înțe­le­gere. Pe de altă parte, nu se dorește înțe­le­ge­rea punc­tu­lui de vedere al celei­lalte părți, iar, pe de altă parte, nu se înțe­lege acti­vi­ta­tea societății.

– Socie­ta­tea este un sistem complex cu conflicte de inte­rese, care nu provin din rea voință, ci din struc­turi. Pers­pec­ti­vele trebuie luate în consi­de­rare, spune Helander.

În luarea decizii­lor la nivel sociale, este impor­tant să se înțe­leagă că alege­rile au o gamă largă de efecte. Econo­mi­si­rea într-un anumit dome­niu poate costa altfel mai mult.

– Există oameni care dețin poziții de conducere, care nu înțe­leg efec­tele indi­recte asupra societății.

Helan­der consi­deră că princi­pala sarcină a mișcă­rii sindicale este și va conti­nua să fie aceea de a spori cunoș­tințele și înțe­le­ge­rea la nivel social.

– Democ­rația se bazează pe faptul că o mare parte a societății  înțe­lege ches­tiu­nile sociale. Misiu­nea civilă a mișcă­rii sindicale este deose­bit de semni­fica­tivă, spune Helander.

SOCIETATEA CIVIL ACTIVĂ

Însc­rie­rea într-un sindicat reprezintă o moda­li­tate de a vă îngriji de propriile condiții de muncă, și de avea un impact la locul de muncă, precum și în socie­tate, la un nivel mai amplu.

– Rolul unui sindica­tu­lui este de a fi o opor­tu­ni­tate prin inter­me­diul căreia, participând, oame­nii să poată avea un impact, spune Mika Häkki­nen, mana­ger de orga­nizare în cadrul Teollisuusliitto.

O mișcare sindicală activă face parte dintr‑o socie­tate civilă vie și funcțională.

– Nu există democ­rație în lipsa acti­vității civice. În defi­niția democ­rației se prevede că oame­nii au drep­tul și liber­ta­tea de a participa la acti­vitățile și deciziile sociale. În niciun caz aceasta nu înseamnă doar a vota, spune Häkkinen.

Pentru un munci­tor care vine în Finlanda, mișca­rea sindicală reprezintă o opor­tu­ni­tate de a se inte­gra și prelua un rol în noua societate.

Campa­nia „Painava syy” a membri­lor SAK (Orga­nizația Cent­rală a Sindica­te­lor), care s‑a opus poli­ticii guver­nu­lui de dreapta al Orpo-Purra, a fost un exemplu al muncii de influențare. Peste 2.000 de membri ai Teol­li­suus­liitto au partici­pat la comi­tete de grevă, și până la 60.000 de membri s‑au aflat în grevă politică.

Guver­nul țării a a dezbă­tut restricțiile drep­tu­lui la grevă al anga­jați­lor, care au intrat în vigoare la data de 18.5.2024.

– Ne aflăm la un punct pericu­los, atunci când liber­ta­tea cetățe­ni­lor de a acționa este limi­tată. Atunci când inte­re­sele firme­lor sunt mai impor­tante decât cele ale cetățe­ni­lor, ceva nu este în regulă, spune Häkkinen.

INTERACȚIUNI DIRECTE

În prezent, se vorbește mult despre concent­ra­rea asupra indi­vi­du­lui, dar nevoia de comu­ni­tate nu a dispărut.

– Locul în care sindica­tele trăiesc și respiră cel mai bine este locul de muncă. Acolo, orien­ta­rea spre comu­ni­tate are loc în prac­tică, spune Häkkinen.

Conexiu­nile elect­ro­nice au redus distanța, dar oame­nii au o nevoie funda­men­tală de a se întâlni față în față.

– Arma secretă a sindica­tu­lui este inte­racțiu­nea directă dintre oameni, pe baza căreia acti­vi­ta­tea a fost construită.

Apar­te­nența la uniune este mereu indicată. Häkki­nen spune că rațio­na­men­tul este același pentru anga­jații finlan­dezi și cei străini. Orga­nizația conferă protecție condiții­lor de muncă și salarizării.

– Pentru un munci­tor care vine în Finlanda, mișca­rea sindicală reprezintă o opor­tu­ni­tate de a se inte­gra și prelua un rol în noua societate.

SPRIJIN ȘI ECHILIBRU

Niko Pankka, șeful depar­ta­men­tu­lui pentru impac­tul social al SAK (Orga­nizația Cent­rală a Sindica­te­lor), spune că viața profe­sio­nală se schimbă dras­tic dato­rită digi­ta­liză­rii, globa­liză­rii și tranziției ecolo­gice. Un rol cheie al unei mișcă­rii sindicale este cel de a spri­jini anga­jații în schimbare.

– Rolul și misiu­nea de bază a mișcă­rii sindicale se bazează pe construi­rea unei vieți profe­sio­nale mai bune și influența­rea la locul de muncă și în socie­tate, spune Pankka.

Poli­tica guver­nu­lui de drept al Orpo-Purra șubrezește poziția anga­jați­lor în varii moduri.

– Dacă guver­nul imple­men­tează progra­mele conform planu­lui, în urmă­toa­rele sezoane elec­to­rale, inevi­ta­bil vor fi nece­sare elemente de echilibrare.

Cea mai bună cunoaș­tere a vieții profe­sio­nale este cea avută de mișca­rea sindicală. Rolul este impor­tant acum, precum și în viitor.

De exemplu, echi­libra­rea ar putea fi realizată prin creș­te­rea reprezentă­rii și a vocii anga­jați­lor în în conduce­rea compa­nii­lor, precum și prin trans­fe­rul drep­tu­lui de interpre­tare a liti­gii­lor către angajați.

În viitor, impac­tul social gene­ral și, de exemplu, campa­niile elec­to­rale vor deveni mai impor­tante ca niciodată.

– Acti­vitățile de influențare se concent­rează mai mult asupra impac­tu­lui la nive­le­lor de bază, și nu asupra mese­lor oficiale de negociere, spune Pankka.

MEMBRI NOI

Ca urmare a poli­ticii adop­tate de guver­nul de dreapta al Finlan­dei, exploa­ta­rea forței de muncă străine amenință să devină mai frecventă.

– Riscul ca anga­jații străini să încheie cont­racte neavan­ta­joase fără să știe, sau aflându–se sub presiune, este mare, spune Pankka.

Cunoș­tințele și pute­rea colec­tivă reprezintă, de aseme­nea, spri­ji­nul și sigu­ranța anga­jați­lor se origine străină.

– Este foarte impor­tant să putem crește nive­lul de orga­nizare al străi­ni­lor. Mișca­rea sindicală s‑ar putea implica mai mult în proce­sele de imigrare la locul de muncă. Am putea să iden­ti­ficăm situația la o fază inci­pientă și să împărtășim infor­mații mai devreme.

Mediul în care asociația sindicală funcțio­nează s‑a schim­bat dras­tic în ulti­mele dece­nii, dar o socie­tate sănă­toasă va avea nevoie de mișca­rea sindicală și în viitor.

– După cum a recu­noscut și guver­nul, cea mai bună cunoaș­tere a vieții profe­sio­nale este cea avută de mișca­rea sindicală. Rolul este impor­tant acum, precum și în viitor, spune Pankka.

Профспілки забезпечують кращі засоби до існування, безпеку та шлях до впливу на суспільство

ТЕКСТ АНТТІ ХЮВАРІНЕН
ФОТО ТУОМАС ІКОНЕН

Фінське суспільство загального добробуту було побудоване завдяки співпраці після світових воєн. Працівники, роботодавці та урядовці сіли за стіл переговорів, щоб обговорити майбутнє країни.

Ключові мережі соціального захисту, такі як соціальне забезпечення та пенсійна система, були створені в результаті тристоронніх переговорів.

«Профспілковий рух брав активну участь у переговорах і розробці рішень у важкі часи», — говорить Юркі Віртанен, керівник з питань ринку праці Teol­li­suus­liitto (Промислова профспілка).

Основна місія профспілкового руху не зазнала суттєвих змін протягом його історії. Сьогодні профспілковий рух продовжує захищати працівників та найслабших у суспільстві.

«Конфлікт між працівниками та капіталом не зник. Профспілковий рух прагне того, щоб правила гри були однакові для всіх», — говорить Віртанен.

КОЛЕКТИВНІ ДОГОВОРИ ГАРАНТУЮТЬ БЕЗПЕКУ

Колективний договір — це інструмент, який використовується для забезпечення розумних умов праці та мінімальної заробітної плати. У більшості галузей колективні договори є загальнообов’язковими, а це означає, що їх необхідно дотримуватися на всіх робочих місцях.

«Колективні договори є основною місією профспілки і найважливішою перевагою для її членів», — говорить Віртанен.

Для того щоб профспілка могла вести переговори про розумні колективні угоди, їй необхідна масова підтримка великої кількості членів.

«Профспілковий рух — це не будівля на Гаканіємі, Гельсінкі. Він складається з членів, які вірять у цей рух», — говорить Віртанен.

СУСПІЛЬСТВО ДЛЯ ВСІХ

Багато в чому традиційна модель узгодження спільних питань вичерпала себе, оскільки сторона роботодавців припинила тристоронні переговори, а правий уряд Орпо і Пурра взяв курс на формування суспільства, ігноруючи інтереси працівників.

«Суспільство має бути для всіх, а не лише для роботодавців та правих партій», — говорить Віртанен.

У нинішніх обставинах потреба в масовому русі та активізмі очевидна.

«Якщо рівень об’єднання працівників у профспілки недостатньо високий і люди не голосують за партії, які відстоюють інтереси простих людей, то ми рухаємося в неправильному напрямку», — говорить Віртанен.

ОДНАКОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ ВСІХ

Оскільки населення Фінляндії старіє, для збереження нинішнього суспільства потрібна імміграція та нові фіни працездатного віку.

Однак політика нинішнього уряду, схоже, створює можливості для експлуатації та нерівного ставлення до іммігрантів з боку роботодавців.

Профспілковий рух бореться за рівні права та пільги для всіх, хто працює у Фінляндії.

«Суспільство має бути побудоване таким чином, щоб до людей, які приїжджають з інших країн, не ставилися як до громадян другого сорту. Ми маємо створити суспільство, до якого люди хочуть переїжджати і відчувати себе бажаними», — говорить Віртанен.

ГУМАННІСТЬ У СУСПІЛЬСТВІ

Фінське суспільство виглядало б зовсім інакше без існування сильного профспілкового руху, який домовляється з роботодавцями та центральним урядом», — говорить старший викладач Міка Геландер з університету Обу Академі.

«Його значення було величезним. Профспілковий рух знайшов ефективні способи спрямувати суспільство в більш гуманне русло шляхом переговорів і домовленостей», — говорить Геландер.

Історично склалося так, що робітничий клас і клас власників були чітко відокремлені один від одного. Останнім часом власність публічно зареєстрованих компаній стала більш розсіяною, а класова ідентичність працівників — більш різноманітною. Національні кордони також стають менш важливими.

«Профспілковий рух не зміг повністю встигнути за трансформацією капіталізму. Капітал більше не зацікавлений у переговорах», — говорить Геландер.

При роботі з міжнародними конгломератами адвокатська практика профспілок має бути глобальною за своїм масштабом. Хоча існують хороші приклади транскордонної адвокатської практики, багато чого ще належить зробити.

Також потрібне політичне регулювання, щоб компенсувати негативні наслідки вільного руху капіталу.

«Щоб люди знову оцінили важливість переговорів, треба обмежити той вид капіталізму, який байдужий до наслідків».

ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ

На думку Геландера, сьогодні суспільство страждає від браку взаєморозуміння. Люди не тільки відмовляються розуміти погляди протилежної сторони, але й не розуміють, як функціонує суспільство.

«Суспільство — це складна система, з конфліктами інтересів, які не є результатом злої волі, а спричинені структурами. Потрібно прислухатися до різних поглядів», — говорить Геландер.

У державній політиці важливо розуміти, що вибір має далекосяжні наслідки. Скорочення бюджету в одному місці може призвести до більших витрат в іншому.

«Є люди на керівних посадах, які не розуміють непрямих і каскадних ефектів у суспільстві».

Геландер вважає, що першочерговою функцією профспілкового руху — зараз і в майбутньому — є підвищення рівня інформованості та розуміння суспільства.

«Демократія ґрунтується на тому, що значна частина населення розуміє соціальні проблеми. Профспілковий рух має важливе просвітницьке завдання в суспільстві», — говорить Геландер.

АКТИВНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Вступ до профспілки — це спосіб подбати про свої умови праці та змінити ситуацію на робочому місці і в суспільстві в цілому.

«Профспілка — це канал, через який люди можуть бути почутими», — говорить Міка Хяккінен, відповідальний з питань об’єднання в Промисловій профспілці.

Активний профспілковий рух є частиною функціонуючого та активного громадянського суспільства.

«Без громадянської участі немає демократії. Визначення демократії полягає в тому, що люди мають право і свободу брати участь у громадській діяльності та прийнятті рішень. Мова йде не лише про голосування», — говорить Хяккінен.

Для іммігрантів, які прибувають до Фінляндії, профспілка — це спосіб влаштуватися в новій країні і стати активним членом суспільства.

Прикладом можна назвати кампанію Painava syy (Вагома причина), організовану Центральним об’єднанням профспілок Фінляндії SAK, яка виступала проти політики правого уряду Орпо-Пурри. Понад 2000 членів Промислової профспілоки брали участь у страйкових комітетах, а близько 60 000 — у політичних страйках.

Обмеження права працівників на страйк були проштовхнуті урядом і набули чинності 18 травня 2024 року.

«Обмеження свободи дій громадян — це вірна ознака того, що ми вступаємо на небезпечний шлях. Щось не так, коли інтереси бізнесу важливіші за інтереси громадян», — говорить Хяккінен.

ПРЯМА ВЗАЄМОДІЯ

Сьогодні ми чуємо багато розмов про індивідуалізм, але потреба у спільнотах нікуди не поділася.

«Робоче місце — це місце, де профспілки живуть і дихають у чистому вигляді. Там на практиці відбувається побудова спільноти», — говорить Хяккінен.

Електронний зв’язок зробив світ меншим, але люди все ще мають базову потребу бачити інших віч-на-віч.

«Секретна зброя профспілок — це пряма людська взаємодія, на якій будується все інше».

Бути членом профспілки — це завжди добре. Хяккінен говорить, що причини вступу до профспілки однакові як для фінських, так і для іноземних працівників. Об’єднання в профспілку — це спосіб захистити умови праці та заробітну плату.

«Для іммігрантів, які прибувають до Фінляндії, профспілка — це спосіб влаштуватися в новій країні і стати активним членом суспільства».

ПІДТРИМКА ТА БАЛАНС

Ніко Панкка, керівник відділу зв’язків з громадськістю Центрального об’єднанням профспілок Фінляндії SAK, каже, що трудове життя зазнає значних змін через цифровізацію, глобалізацію та «зелений» перехід. Важлива роль профспілок полягає у підтримці працівників під час цієї трансформації.

«Роль і місія профспілкового руху полягає у створенні кращого трудового життя та впливі на робочі місця і суспільство в цілому», — говорить Панкка.

Політика правого уряду Орпо-Пурра багато в чому послаблює позиції працівників.

«Якщо уряд реалізує свою програму так, як заплановано, то на наступних парламентських сесіях необхідно буде прийняти рішення, спрямовані на компенсацію наслідків».

Найкращі знання про трудове життя мають профспілки. Їхня роль важлива і зараз, і в майбутньому.

Можливі заходи збалансування можуть включати збільшення представництва та повноважень працівників у корпоративному управлінні, а також впровадивши правила щодо тлумачення спірних ситуацій насамперед на користь працівниках.

У майбутньому загальна громадська адвокатська робота та такі речі, як виборчі кампанії, стануть більш важливими, ніж будь-коли.

«Адвокатська робота буде більше зосереджена на впливі на низовому рівні, а не на участі в офіційних переговорах», — говорить Панкка.

НОВІ ЧЛЕНИ

Внаслідок політики правого уряду Фінляндії експлуатація іноземних робітників загрожує стати більш звичним явищем.

«Ризик того, що іноземні працівники погодяться на погані умови праці через брак інформації або під тиском, дуже великий», — говорить Панкка.

Інформація та сила спільноти також захищають права працівників іноземного походження.

«Важливо, щоб ми могли збільшити рівень об’єднання в профспілки працівників іноземного походження. Профспілковий рух міг би бути більш залученим до процесів трудової імміграції. Таким чином, профспілка могла б охопити нових працівників і поширювати інформацію з самого початку».

За останні десятиліття середовище, в якому працює профспілковий рух, кардинально змінилося, але здорове суспільство й надалі потребуватиме профспілок.

«Як визнав уряд, найкращі знання про трудове життя мають профспілки. Їхня роль важлива і зараз, і в майбутньому», — говорить Панкка.

Профсоюзное движение создает средства к существованию и безопасность, а также обеспечивает возможность влиять

ТЕКСТ АНТТИ ХЮВЯРИНЕН
ИЛЛЮСТРАЦИИ ТУОМАС ИКОНЕН

Финское общество всеобщего благополучия было построено после мировых войн по принципу общего согласия. Работники, работодатели и органы государственной власти договорились о будущем страны.

Центральные механизмы для обеспечения функционирования общества, такие как программы социального обеспечения и пенсионные программы, базируются на трехсторонних переговорах.

– Когда в трудные времена нужно находить и согласовывать и решения – профсоюзное движение активно в этом помогает, – говорит Юрки Виртанен, руководитель по вопросам рынка труда Teol­li­suus­liitto (Индустриального профсоюза).

Базовая задача профсоюзного движения за время его существования практически не изменилась. И в наши дни профсоюзное движение защищает работников и тех, кто находится в уязвимом положении.

– Конфликт между рабочей силой и капиталом никуда не исчез. Профсоюзное движение направлено на балансирование этой ситуации, – говорит Виртанен.

КОЛЛЕКТИВНЫЙ ДОГОВОР ОБЕСПЕЧИВАЕТ БЕЗОПАСНОСТЬ

Коллективный договор – это инструмент, используемый для создания разумных условий труда и установления минимальной заработной платы. В большинстве отраслей коллективные договоры, как правило, являются обязательными, то есть они должны соблюдаться на всех рабочих местах.

– Коллективные договоры – это основная функция профсоюза и важнейшее преимущество для членов, – объясняет Виртанен.

Для того чтобы профсоюз мог вести переговоры, продвигая разумные коллективные договоры, он должен обладать коллективной силой: то есть, количество членов должно быть большим.

– Профсоюзное движение – это не здание в районе Хаканиеми города Хельсинки, профсоюзное движение – это его члены, чей энтузиазм является движущей силой, – говорит Виртанен.

ОБЩЕСТВО, КОТОРОЕ ПРИНАДЛЕЖИТ ВСЕМ

Традиционное согласие по социальным вопросам во многих аспектах закончилось, поскольку сторона работодателей вышла из трехсторонних переговоров, а правое правительство Орпо и Пурры начало изменять общество, игнорируя чаяния работников.

– Общество не может быть обществом только работодателей и правых партий, оно должно быть обществом всех, – говорит Виртанен.

В текущей ситуации очевидна потребность в коллективной силе и общественной активности.

– Если уровень организации работников в профсоюзы недостаточно высок и люди не голосуют за партии, которые продвигают важные для обычного человека вещи, то плохи наши дела, – говорит Виртанен.

ОДИНАКОВЫЕ ПРАВИЛА ДЛЯ ВСЕХ

Население Финляндии стареет, поэтому сохранение общества в его нынешнем виде требует иммиграции и новых финнов трудоспособного возраста.

Тем не менее, политика правительства страны, по-видимому, создает возможности для эксплуатации мигрантов на рабочем месте и неравного отношения к ним.

Профсоюз выступает за одинаковые права и блага для всех, кто работает в Финляндии.

– Общество должно быть построено таким образом, чтобы те, кто прибыл из других мест, не считались гражданами второго сорта. Наше общество должно быть таким, в которое хочется попасть, – говорит Виртанен.

ЧЕЛОВЕЧНОСТЬ В ОБЩЕСТВЕ

Если бы сильное профсоюзное движение в свое время не достигло бы соглашений со стороной работодателей и государством, финское общество в наши дни выглядело бы совершенно иначе, – такую оценку дает старший преподаватель, доктор политилогии Мика Хеландер из университета «Обу Академи» города Турку.

– Значение профсоюзов огромно. Профсоюзное движение нашло хорошие способы, как повернуть систему в сторону гуманности, опираясь на принципы договорного общества, – говорит Хеландер.

Исторически рабочий класс и класс собственников были четко различимы. Позже границы стали размываться, так как появились, например, акционерные компании, а классовая идентичность работников также начала становиться более разнообразной. Национальные границы в настоящее время также имеют меньшее значение, чем раньше.

– Профсоюзное движение не в полной мере успевает за изменениями в капитализме. – По словам Хеландера, капитал более не демонстрирует однозначную приверженность соблюдению договоренностей.

Существование транснациональных корпораций требует существования транснациональной защиты интересов работников, поддерживаемой рабочими движениями. Уже есть хорошие примеры трансграничной защиты интересов, но многое еще предстоит сделать.

Для смягчения негативных последствий свободного движения капитала также необходимо регулирование, которое, соответственно, могли бы обеспечить политические силы.

– Ограничение такого капитализма, который не считается с последствиями, имеет решающее значение для того, чтобы помочь людям вновь начать эффективно договариваться.

ОТСУТСТВИЕ ПОНИМАНИЯ

По оценкам Хеландера, сегодня общество страдает от недостатка понимания. С одной стороны, нет понимания противоположных точек зрения, а с другой, нет понимания функционирования общества.

– Общество – это сложная система, где конфликты интересов зарождаются не из плохих намерений, а обусловлены структурно. – По словам Хеландера, следует учитывать различные взгляды.

При принятии решений, влияющих на общество, важно понимать, что каждый выбор приведет к широкому спектру последствий. Образно говоря, сэкономив в одном месте, можно получить серьезный счет в другом.

– На руководящих должностях находятся люди, которые не понимают косвенных взаимодействий в обществе.

Хеландер считает, что основная функция профсоюзного движения сейчас и в будущем – увеличение знания и понимания общества.

– Демократия основана на том, что большая часть населения понимает социальные вопросы. Просветительская миссия профсоюзного движения очень важна, – подытоживает Хеландер.

АКТИВНОЕ ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО

Вступая в профсоюз, мы сами даем себе возможность как позаботиться о собственных условиях труда, так и принести изменения и рабочему месту, и обществу в целом.

– Профсоюз – это канал, через который люди могут быть услышанными, – говорит Мика Хяккинен, ответственный по вопросам объединения в профсоюз Teollisuusliitto.

Активное профсоюзное движение – нормальный элемент функционального, живого гражданского общества.

– Не бывает демократии без гражданских действий. Демократия определяется через наличие права и свободы участия в гражданской деятельности и принятии решений. Причем здесь мы имеем в виду, конечно же, не только право голосовать, — говорит Хяккинен.

Для тех, кто приезжает в Финляндию работать, профсоюзное движение – это дорога к интеграции и обустройству в новом обществе.

Примером деятельности по влиянию можно назвать кампанию Painava syy («Веская причина»), организованную Центральным объединением профсоюзов Финляндии SAK и направленную против политики правого правительства Орпо и Пурры. В забастовочных комитетах участвовали более 2000 членов Teol­li­suus­liitto, а в политической забастовке приняли участие вплоть до 60 000 членов.

Правительство ввело ограничения на право работников на забастовки, которые вступили в силу 18 мая 2024 года.

– Ограничивая свободу действий граждан, мы вступаем на скользкий путь. Когда интересы компаний важнее, чем интересы граждан, это четкий маркер, что что-то идет не так, – говорит Хяккинен.

НЕПОСРЕДСТВЕННОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ

В наши дни много говорят об индивидуализме, однако потребность в сообществах не исчезает.

– Место, где профсоюзы живут и максимально проявляют себя – это, собственно, рабочие места. Там на практике реализуется коллективизм, – говорит Хяккинен.

Электронные средства связи сокращают расстояния, но у людей есть базовая потребность встречаться лицом к лицу.

– «Секретное оружие» профсоюза – прямое взаимодействие между людьми. Это именно та основа, на которой строится деятельность.

Всегда имеет смысл участвовать в профсоюзе. Хяккинен подтверждает, что подход к финским и иностранным работникам одинаков. Организация людей в профсоюз обеспечивает защиту условий труда и принципов оплаты труда.

– Для тех, кто приезжает в Финляндию работать, профсоюзное движение – это дорога к интеграции и обустройству в новом обществе.

ПОДДЕРЖКА И БАЛАНС

Нико Панкка, руководитель по социальному воздействию Центрального объединения профсоюзов Финляндии (SAK), говорит, что трудовая жизнь кардинально меняется из-за перехода на цифровые технологии, глобализации и экологического перехода. Ключевая роль профсоюзного движения состоит в том, чтобы оказывать работникам поддержку, пока идут процессы этих изменений.

– Роль и основная миссия профсоюзного движения состоят в том, чтобы строить лучшую трудовую жизнь и оказывать широкое влияние – как на рабочих местах, так и в обществе, – говорит Панкка.

Политика правого правительства Орпо и Пурры ослабляет положение работников во многих отношениях.

– Если правительство реализует свои программы так, как задумано, то правительства следующих созывов неизбежно должны будут вводить какие-то элементы для балансировки ситуации.

Лучшие знания о трудовой жизни накоплены профсоюзным движением. Оно играет важную роль сейчас и будет играть ее в будущем.

Например, равновесия можно будет достичь, увеличив представленность и полномочия работников в правлениях компаний, а также введя правила по истолкованию спорных ситуаций в первую очередь в пользу работника.

В будущем общее социальное влияние и, например, избирательные кампании станут как никогда важными.

– Деятельность по оказанию влияния сосредоточена в большей степени на влиянии на низовом уровне, а не на уровне официальных столов переговоров, – говорит Панкка.

НОВЫЕ ЧЛЕНЫ

В результате политики, проводимой правым правительством Финляндии, эксплуатация иностранной рабочей силы угрожает стать более распространенным явлением.

– Велик риск того, что иностранные работники будут подписывать договора на плохих условиях – по незнанию или под давлением, – говорит Панкка.

Знания и коллективная сила также обеспечивают поддержку и безопасность работникам иностранного происхождения.

– Очень важно стремиться повысить процент иностранцев среди членов профсоюза. Профсоюзное движение могло бы активнее участвовать в процессах, связанных с трудовой миграцией. Мы смогли бы на ранних стадиях отслеживать ситуации и делиться информацией.

За последние десятилетия условия деятельности профсоюзного движения кардинально изменились, но здоровому обществу по-прежнему нужно такое движение.

– Как признало и правительство, лучшие знания о трудовой жизни накоплены профсоюзным движением. Оно играет важную роль сейчас и будет играть ее в будущем, – говорит Панкка.

Phong trào công đoàn tạo ra sinh kế, an ninh và cung cấp một con đường để gây ảnh hưởng

BÀI VIẾT ANTTI HYVÄRINEN
HÌNH MINH HỌA TUOMAS IKONEN

Xã hội chăm sóc sức khỏe của Phần Lan đã được xây dựng sau Thế chiến theo thỏa thuận chung. Nhân viên, chủ lao động và chính phủ đã đàm phán về tương lai của vương quốc.

Các mạng lưới an sinh xã hội trung tâm, chẳng hạn như các chương trình an sinh xã hội và lương hưu, được xây dựng trong đàm phán tam giác.

– Phong trào công đoàn đã tham gia mạnh mẽ vào việc thống nhất và đạt được các giải pháp trong những thời điểm khó khăn, Jyrki Virta­nen, người đứng đầu thị trường lao động của Hiệp hội Công nghiệp cho biết.

Chức năng cơ bản của chuyển động Ay không thay đổi đáng kể trong lịch sử chuyển động của nhân công. Ngày nay, một phong trào công đoàn bảo vệ người lao động và những người yếu hơn.

– Xung đột giữa công việc với vốn vẫn chưa biến mất. Phong trào Ay nhằm mục đích cân bằng tình hình, Virta­nen nói.

THỎA THUẬN THƯƠNG LƯỢNG TẬP THỂ ĐẢM BẢO AN NINH

Thỏa thuận thương lượng tập thể là một công cụ được sử dụng để tạo điều kiện làm việc hợp lý và mức lương tối thiểu. Trong hầu hết các ngành công nghiệp, các thỏa thuận thương lượng tập thể nói chung có tính ràng buộc, có nghĩa là chúng phải được tuân thủ ở tất cả các nơi làm việc.

– Thỏa thuận tập thể là chức năng cốt lõi của công đoàn và lợi ích của thành viên chính, Virta­nen nói.

Để một công đoàn đàm phán các thỏa thuận thương lượng tập thể hợp lý, họ phải có quyền lực đại chúng, hoặc rất nhiều thành viên.

– Phong trào công đoàn không phải là một tòa nhà ở Haka­niemi, Helsinki, nhưng phong trào Ay là những thành viên tin tưởng vào phong trào, Virta­nen nói.

CỘNG ĐỒNG CỦA MỌI NGƯỜI

Ở nhiều khía cạnh, thỏa thuận truyền thống về các vấn đề xã hội đã kết thúc, vì phía chủ lao động đã kết thúc các cuộc đàm phán ba bên và chính phủ cánh hữu của Orpo-Purra đã bắt đầu định hình xã hội, bỏ qua mối quan tâm của nhân viên.

Virta­nen nói: “Xã hội không chỉ là một xã hội của người sử dụng lao động và các đảng cánh tay phải, mà đó phải là tập thể của tất cả mọi người”.

Trong tình hình hiện tại, nhu cầu về lực lượng đại chúng và hoạt động xã hội là rõ ràng.

– Nếu mức độ tổ chức của nhân viên không đủ cao và mọi người không bỏ phiếu cho các đảng thúc đẩy một người bình thường, thì chúng ta sẽ đi vào rừng, Virta­nen nói.

CÙNG CÁC QUY TẮC CHO MỖI NGƯỜI

Dân số Phần Lan đang già đi, vì vậy việc bảo tồn xã hội hiện tại đòi hỏi người nhập cư và người Phần Lan trong độ tuổi lao động mới.

Tuy nhiên, chính sách của chính phủ nước này dường như tạo ra cơ hội cho việc khai thác và đối xử với người nhập cư liên quan đến công việc.

Một công ty công đoàn thúc đẩy các quyền và lợi ích tương tự cho tất cả những người làm việc ở Phần Lan.

- Xã hội phải được xây dựng sao cho những người từ các quốc gia khác không bị coi là công dân hạng hai. Chúng ta phải có một xã hội mà chúng ta muốn đến, Virta­nen nói.

NHÂN SỰ TRONG XàHỘI

Xã hội Phần Lan sẽ rất khác nếu một phong trào công đoàn mạnh mẽ không được thỏa thuận với phía chủ lao động và chính phủ, Mika Helan­der Åbo Akademi, Bác sĩ Đại học Cấp cao cho biết.

– Điều đó đã tạo ra sự khác biệt rất lớn. Công đoàn đã tìm ra những cách tốt để điều chỉnh hệ thống theo hướng con người trong một xã hội hợp đồng, Helan­der nói.

Trong lịch sử, tầng lớp lao động và tầng lớp sở hữu được phân biệt rõ ràng. Sau đó, cổ phần của các công ty đại chúng đã được đa dạng hóa và danh tính của nhân viên đã được đa dạng hóa. Biên giới quốc gia cũng có nghĩa là ít hơn.

– Phong trào Ay chưa tham gia đầy đủ vào quá trình chuyển đổi chủ nghĩa tư bản. Thủ đô không còn cam kết với thỏa thuận này nữa, Helan­der nói.

Các công ty thuộc tập đoàn quốc tế yêu cầu sự ủng hộ quốc tế của thị trường lao động. Có những ví dụ tốt về vận động hành lang xuyên biên giới, nhưng vẫn còn nhiều việc phải làm.

Cũng cần có quy định từ các lực lượng chính trị để giảm bớt những tác động xấu của vốn tự do di chuyển.

– Hạn chế chủ nghĩa tư bản liều lĩnh là rất quan trọng để giúp mọi người tìm lại sự đồng thuận.

NGỪNG HIỂU

Helan­der ước tính rằng xã hội ngày nay đang bị cản trở bởi sự thiếu hiểu biết. Mặt khác, người ta không muốn hiểu quan điểm của người kia, và mặt khác, người ta không hiểu các hoạt động của xã hội.

– Xã hội là một hệ thống phức tạp với xung đột lợi ích không phải là ý chí xấu xa, mà đến từ các cấu trúc. Ông Helan­der cho biết cần cân nhắc quan điểm.

Trong quá trình ra quyết định xã hội, điều quan trọng là phải hiểu rằng các lựa chọn có nhiều tác động. Tiết kiệm từ một nơi có thể mang lại hóa đơn lớn hơn từ một mùa khác.

– Những nơi hàng đầu có những người không hiểu tác động gián tiếp của xã hội.

Helan­der tin rằng chức năng chính của hiệp hội công đoàn là, và sẽ tiếp tục, để nâng cao kiến thức và hiểu biết xã hội.

– Dân chủ dựa trên rất nhiều người hiểu các vấn đề xã hội. Sứ mệnh văn hóa của một tổ chức công đoàn là rất quan trọng, Helan­der nói.

XÃ HỘI CIVIL HOẠT ĐỘNG

Tham gia công đoàn là một cách để chăm sóc điều kiện làm việc của chính bạn và tạo ra sự khác biệt tại nơi làm việc cũng như trong xã hội nói chung.

– Vai trò của công đoàn là trở thành con đường mà mọi người có thể ảnh hưởng bằng cách tham gia, Mika Häkki­nen, do Hiệp hội Công nghiệp Phần Lan tổ chức cho biết.

Phong trào công đoàn tích cực là một phần của xã hội dân sự đang hoạt động và đang sống.

– Dân chủ không phải là không có hoạt động dân sự. Định nghĩa về dân chủ là mọi người có quyền và tự do tham gia vào các hoạt động và quyết định xã hội. Điều đó chắc chắn không có nghĩa là bỏ phiếu một mình, Häkki­nen nói.

Hiệp hội nghề nghiệp là một cách để một nhân viên đến Phần Lan về nhà và đảm nhận vai trò trong một xã hội mới.

Chiến dịch Painava syy của các công đoàn của SAK, phản đối chính sách của chính phủ cánh tay Orpo-Purra, là một ví dụ về việc gây ảnh hưởng đến công việc. Hơn 2.000 đồng minh công nghiệp đã tham gia vào các ủy ban đình công và có tới 60.000 thành viên đã tham gia đình công chính trị.

Chính phủ của đất nước đã thông qua các hạn chế về quyền đình công của nhân viên, có hiệu lực vào ngày 18.5.2024.

– Ở trong vùng biển nguy hiểm khi quyền tự do hành động của công dân bị hạn chế. Häkki­nen nói rằng khi lợi ích của các công ty quan trọng hơn lợi ích của công dân, điều gì đó đã bị sai lệch.

TƯƠNG TÁC TRỰC TIẾP

Ngày nay, chúng ta nói rất nhiều về trọng tâm cá nhân, nhưng nhu cầu về cộng đồng vẫn chưa biến mất.

– Một nơi mà các công đoàn sống và hít thở tinh khiết nhất là nơi làm việc. Ở đó, định hướng cộng đồng diễn ra trong thực tế, Häkki­nen nói.

Kết nối điện tử đã rút ngắn khoảng cách, nhưng mọi người có nhu cầu cơ bản để đáp ứng trực tiếp.

– Vũ khí bí mật của một công đoàn là sự tương tác trực tiếp của con người, dựa trên đó hành động được xây dựng.

Việc tham gia công đoàn luôn đáng giá. Häkki­nen nói rằng lý do là giống nhau đối với một nhân viên Phần Lan và nước ngoài. Tổ chức bảo vệ việc làm và lương bổng.

– Phong trào công đoàn là một cách để nhân viên đến Phần Lan về nhà và đóng vai trò trong một xã hội mới.

HỖ TRỢ VÀ HỖ TRỢ

Niko Pankka, Trưởng nhóm Tác động Xã hội của Hiệp hội Trung ương Hiệp hội Thương mại Phần Lan (SAK), cho biết cuộc sống làm việc đang thay đổi mạnh mẽ do số hóa, toàn cầu hóa và chuyển đổi xanh. Vai trò chính của một tổ chức công đoàn là hỗ trợ nhân viên thay đổi.

– Vai trò và sứ mệnh cốt lõi của tổ chức công đoàn được xây dựng dựa trên việc xây dựng và ảnh hưởng đến cuộc sống làm việc tốt hơn ở nơi làm việc và xã hội nói chung, Pankka nói.

Chính sách của chính phủ cánh tay Orpo-Purra làm suy yếu vị trí của nhân viên theo nhiều cách.

– Nếu ban giám đốc thực hiện các chương trình của mình theo kế hoạch, các mùa bầu cử trong tương lai chắc chắn sẽ yêu cầu các yếu tố cân bằng.

Kiến thức tốt nhất về cuộc sống làm việc là trong phong trào Ay. Vai trò này rất quan trọng ở hiện tại và trong tương lai.

Ví dụ, cân bằng có thể được tìm kiếm bằng cách tăng cường đại diện và thẩm quyền của nhân viên trong quản trị doanh nghiệp và bằng cách chuyển đặc quyền giải thích tranh chấp cho nhân viên.

Trong tương lai, tác động xã hội công cộng và, ví dụ, các chiến dịch bầu cử sẽ trở nên quan trọng hơn bao giờ hết.

– Các hoạt động gây ảnh hưởng tập trung nhiều hơn vào tác động đến các cấp cơ sở, chứ không phải trên các bàn đàm phán chính thức, Pankka nói.

THÀNH VIÊN MỚI

Do chính sách do chính phủ cánh tay Phần Lan ban hành, việc khai thác lao động nước ngoài đe dọa sẽ trở nên phổ biến hơn.

– Rủi ro cao là nhân viên nước ngoài sẽ vô tình hoặc bị áp lực khi ký hợp đồng xấu, Pankka nói.

Kiến thức và quyền lực đại chúng cũng là sự hỗ trợ và an ninh của nhân viên có xuất thân nước ngoài.

– Điều thực sự quan trọng là chúng ta phải đi đúng hướng để phát triển mức độ tổ chức của người nước ngoài. Phong trào Ay có thể tham gia nhiều hơn vào các quá trình nhập cư liên quan đến công việc. Chúng ta có thể cập nhật và chia sẻ thông tin sớm hơn.

Môi trường mà hiệp hội công đoàn hoạt động đã thay đổi mạnh mẽ trong những thập kỷ gần đây, nhưng một xã hội lành mạnh sẽ tiếp tục cần một doanh nghiệp.

– Như chính phủ đã thừa nhận, kiến thức tốt nhất về cuộc sống làm việc là trong phong trào Ay. Vai trò này rất quan trọng ở hiện tại và trong tương lai, Pankka nói.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine pakub toime­tu­le­kut ja kait­set ja annab võima­luse mõjutada

TEKST ANTTI HYVÄRINEN
PILDID TUOMAS IKONEN

Soome heao­luü­his­kond ehitati üles pärast maail­masõ­da­sid vastas­ti­kusel kokku­lep­pel. Tööta­jad, tööand­jad ja valit­sus on läbi läbi­rää­ki­miste kujun­da­nud riigi tulevikku.

Ühis­konna peami­sed sotsi­aal­sed tugisüs­tee­mid, nagu sotsi­aal­kind­lus­tus- ja pensio­nisüs­tee­mid, on loodud kolme­pool­sete läbi­rää­ki­miste tulemusena.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on olnud tuge­valt kaasa­tud, kui raske­tel aega­del on olnud vaja kokku leppida ja lahen­dus­teni jõuda, ütleb Teol­li­suus­liitto tööturu juht Jyrki Virta­nen.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise põhiü­le­sanne pole töölis­lii­ku­mise ajaloo jook­sul oluli­selt muutu­nud. Ka täna­päe­val kait­seb ametiü­hin­gu­lii­ku­mine tööta­jaid ja nõrgemaid.

– Töö ja kapi­tali konflikt ei ole kuskile kadu­nud. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise eesmärk on olukorda tasa­kaa­lus­tada, ütleb Virtanen.

KOLLEKTIIVLEPING TAGAB KAITSE

Kollek­tiiv­le­ping on vahend mõist­like töötin­gi­muste ja miini­mum­pal­kade loomi­seks. Enami­kus töös­tus­ha­ru­des on kollek­tiiv­le­pin­gud üldi­selt sidu­vad, mis tähen­dab, et neid tuleb järgida kõigis töökohtades.

– Kollek­tiiv­le­pin­gute sõlmi­mine on ametiü­hingu põhiü­le­sanne ja kõige oluli­sem liik­me­soo­dus­tus, ütleb Virtanen.

Selleks, et ametiü­hing saaks pidada läbi­rää­ki­misi mõist­like kollek­tiiv­le­pin­gu­tin­gi­muste üle, peab tal olema kollek­tiivne jõud ehk palju liikmeid.

– Ametiü­hing ei ole maja Haka­nie­mis Helsin­gis, vaid ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on liik­med, kes usuvad sellesse, ütleb Virtanen.

ÜHISKOND, MIS HÕLMAB KÕIKI

Palju­des aspek­ti­des on tradit­sioo­ni­line kokku­lep­pi­mine ühis­kond­li­kes küsi­mus­tes lõppe­nud, kuna tööand­jad on lõpe­ta­nud kolme­pool­sed läbi­rää­ki­mi­sed ja Orpo-Purra parem­poolne valit­sus on haka­nud ühis­konda kujun­dama eira­tes tööta­jate muresid.

– Ühis­kond ei saa olla ainult tööand­jate ja parem­pool­sete parteide ühis­kond, vaid see peaks olema kõiki­dele ühine, ütleb Virtanen.

Prae­guses olukor­ras on kollek­tiivne jõud ja ühis­kond­liku aktiiv­suse vaja­dus ilmne.

– Kui tööta­jate ametiü­hin­gusse kuulu­mise osakaal ei ole piisa­valt kõrge ja inime­sed ei hääleta partei­sid, kes ajavad tava­lise inimese huve, siis läheme omadega metsa, ütleb Virtanen.

SAMAD REEGLID KÕIGILE

Soome elanik­kond vana­neb ja seetõttu vajab prae­guse ühis­konna säili­ta­mine sisse­rän­net ja uusi tööea­lisi soomlasi.

Riigi valit­suse polii­tika näib siiski loovat võima­lusi sisse­rän­da­jate tööala­seks äraka­su­ta­mi­seks ja ebavõrd­seks kohtlemiseks.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine ajab samu õigusi ja eeli­seid kõigile Soomes tööta­va­tele inimestele.

– Ühis­kond tuleb åles ehitada nii, et mujalt tule­vaid inimesi ei kohelda teise klassi koda­ni­kena. Meie ühis­kond peab olema selline, kuhu tahe­takse tulla, ütleb Virtanen.

INIMLIKKUST ÜHISKONDA

Soome ühis­kond näeks väga erinev välja, kui tugev ametiü­hin­gu­lii­ku­mine ei oleks olnud tööta­jate, tööand­jate ja riigivõimu vahe­liste kokku­le­pete sõlmi­mi­sel, hindab riigi­tea­duste doktor Mika Helan­der Åbo Akademist.

– Mõju on olnud tohutu. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on leid­nud häid viise, kuidas lepin­gu­lise ühis­konna raames süsteemi humaan­sesse suunda hääles­tada, ütleb Helander.

Ajaloos on tööta­jate ja omanike klas­sid selgelt eris­tu­nud. Hiljem on börsiet­tevõ­tete osalused haju­tu­nud ja tööta­jate klas­sii­den­ti­teet mitme­ke­sis­tu­nud. Samuti on rahvus­rii­kide piirid muutu­nud vähem tähendusrikkaks.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine pole kapi­ta­lismi muutus­tega täie­li­kult kaasas käinud. Kapi­tal ei ole enam väga pühen­du­nud kokku­lep­pi­mi­sele, ütleb Helander.

Rahvus­va­he­liste ettevõ­tete kont­ser­ni­dega on vaja­lik tööta­jate liiku­mise rahvus­va­he­line huvi­kaitse. On olemas häid näiteid piiriü­le­sest huvi­kait­sest, kuid palju on veel teha.

Samuti on vaja polii­ti­lis­telt jõudu­delt regu­lat­siooni, et leeven­dada vabalt liikuva kapi­tali nega­tiiv­seid mõjusid.

– Taga­jär­ge­dest hooli­matu kapi­ta­lismi piira­mine on häda­va­ja­lik, et inime­sed leiak­sid uuesti kokku­lep­pi­mise tee.

MÕISTMISEST ON PUUDU

Helan­deri hinnan­gul vaevab ühis­kondi täna­päe­val mõist­ma­tus. Ühelt poolt ei taheta mõista vastas­poolte vaate­nurka ja teiselt poolt ei mõis­teta ühis­konna toimimist.

– Ühis­kond on keeru­line süsteem, kus on huvide konflikte, mis ei tulene halvast tahtest, vaid struk­tuu­ri­dest. Tuleks võtta arvesse erine­vaid vaate­nurki, ütleb Helander.

Ühis­kond­li­kus otsus­tus­prot­ses­sis on oluline mõista, et vali­ku­tel on mitme­su­guseid mõjusid. Ükskõik milli­sest kohast sääst­mine võib põhjus­tada suurema kulu teises kohas.

– Juhti­va­tel kohta­del on inimesi, kes ei mõista ühis­konna kaud­seid mõjusid.

Helan­deri arva­tes on ametiü­hin­gu­lii­ku­mise keskne ülesanne praegu ja edas­pidi ühis­kond­liku tead­lik­kuse ja mõist­mise suurendamine.

– Demo­kraa­tia põhi­neb sellel, et enamus rahvast mõis­tab ühis­kond­likke probleeme. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise hari­dus­lik ülesanne on väga oluline, ütleb Helander.

AKTIIVNE KODANIKUÜHISKOND

Ametiü­hingu liik­meks astu­mine on viis hoolit­seda oma töötin­gi­muste eest ning mõju­tada nii töökoh­ta­del kui laie­malt ühiskonnas.

– Ametiü­hingu roll on olla kanal, mille kaudu inime­sed saavad osale­des mõju­tada, ütleb Teol­li­suus­liitto vastu­tav korral­daja Mika Häkki­nen.

Aktiivne ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on osa toimi­vast ja elavast kodanikuühiskonnast.

– Ilma koda­ni­kuak­tiiv­suseta pole demo­kraa­tiat. Demo­kraa­tia defi­nit­siooni koha­selt inimes­tel on õigus ja vaba­dus osaleda ühis­kond­li­kus tege­vuses ja otsus­tus­prot­ses­sis. See ei tähenda kind­lasti ainult hääle­ta­mist, ütleb Häkkinen.

Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on viis Soome saabu­vale tööta­jale lõimuda ja uues ühis­kon­nas rolli võtta.

Orpo-Purra parem­poolse valit­suse polii­ti­kat vastus­ta­nud SAK‑i ametiü­hin­gute kampaa­nia „Painava syy“(Mõjuv põhjus) oli mõju­tus­töö üks näide. Rohkem kui 2000 Teol­li­suus­liitto liiget osales strei­gi­toim­kon­da­des ja kuni 60 000 liiget osales polii­ti­li­ses streigis.

Riigi valit­sus surus läbi tööta­jate strei­giõi­guse piiran­gud, mis jõus­tusid 18.05.2024.

– Oleme ohtli­kes vetes, kui koda­nike tege­vus­va­ba­dust piira­takse. Kui ettevõ­tete huvid on oluli­se­mad kui koda­nike huvid, siis on midagi paigast ära, ütleb Häkkinen.

OTSENE SUHTLEMINE

Täna­päe­val räägi­takse palju indi­vi­dua­lis­mist, kuid vaja­dus kogu­kon­dade järele pole kuhugi kadunud.

– Koht, kus ametiü­hing elab ja hingab oma puhtai­mal kujul, on töökoht. Seal toimub kogu­kond­lik tege­vus reaal­selt, ütleb Häkkinen.

Kuigi elekt­roo­ni­li­sed suht­lus­ka­na­lid on vahe­maid lühen­da­nud, jääb inime­sele oluline vaja­dus kohtuda silmast silma.

– Ametiü­hingu sala­relv on otsene inimes­te­va­he­line suht­lus, millele tege­vus tugineb.

Alati tasub kuuluda ametiü­hin­gusse. Häkki­nen nendib, et põhjused on samad nii Soome kui välis­maa­lase töötaja jaoks. Ametiü­hin­gusse kuulu­mine kait­seb töötin­gi­musi ja palkasid.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine on viis Soome saabu­vale tööta­jale lõimuda ja võtta roll uues ühiskonnas.

TUGI JA TASAKAAL

Soome Ametiü­hin­gute Keskliidu (SAK) ühis­kond­liku mõju­ta­mise juht Niko Pankka tõdes, et tööelu muutub digi­ta­li­see­ri­mise, globa­li­see­ru­mise ja rohe­siirde tõttu radi­kaal­selt. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise peamine ülesanne on tööta­jate toeta­mine muutustes.

– Ametiü­hin­gu­lii­ku­mise roll ja põhi­te­ge­vus seis­ne­vad parema tööelu loomi­ses ja laial­da­ses mõju­ta­mi­ses töökoh­ta­del ja ühis­kon­nas, ütleb Pankka.

Orpo-Purra parem­poolse valit­suse polii­tika nõrges­tab tööta­jate posit­siooni mitmeti.

– Kui valit­sus viib oma programmi ellu kavan­da­tult, tekib eelseis­va­tel vali­mis­pe­rioo­di­del para­ta­ma­tult vaja­dus tasa­kaa­lus­ta­vate elemen­tide järele.

Pari­mad tead­mi­sed tööelust on ametiü­hin­gu­lii­ku­mi­sel. See roll on oluline nii praegu kui ka tulevikus.

Tasa­kaalu võiks leida näiteks suuren­da­des tööta­jate esin­da­tust ja sõnaõi­gust ettevõ­tete juhti­mi­sor­ga­ni­tes ning andes tööta­ja­tele prio­ri­teedi vaid­luste tõlgendamisel.

Tule­vi­kus on veelgi oluli­sem üldine ühis­kond­lik mõju­ta­mine ja näiteks vali­mis­kam­paa­niate läbiviimine.

– Mõju­ta­vad tege­vused kesken­du­vad üha rohkem rohu­juure tasandi mõju­ta­mi­sele, mitte amet­like läbi­rää­ki­mis­lau­dade taha, ütleb Pankka.

UUSI LIIKMEID

Soome parem­poolse valit­suse polii­tika tule­musena ähvar­dab võõr­tööjõu äraka­su­ta­mine muutuda tavalisemaks.

– On suur oht, et välis­mai­sed tööta­jad teevad halbu lepin­guid tead­ma­tusest või surve all, ütleb Pankka.

Tead­mi­sed ja kollek­tiivne jõud on ka võõr­tööjõu tugi ja kaitse.

– On äärmi­selt tähtis, et ametiü­hingu välis­maise taus­taga liik­mete arv kasvab. Ametiü­hin­gu­lii­ku­mine võiks olla rohkem kaasa­tud tööpõ­hise sisse­rände prot­ses­si­dega. Tutvuk­sime olukor­raga vara­se­mas etapis ja jagak­sime teavet.

Ametiü­hin­gute tege­vus­kesk­kond on viimas­tel aastaküm­ne­tel märki­mis­väär­selt muutu­nud, kuid hästi toimiv ühis­kond vajab ametiü­hin­gu­lii­ku­mist ka edaspidi.

– Nagu ka valit­sus on tunnis­ta­nud, on parim tööelu tund­mine ametiü­hin­gu­lii­ku­mi­sel. See roll on oluline nüüd ja tule­vi­kus, ütleb Pankka.