In support of green foods and multicul­tu­ra­lism – at Fami­farm, many natio­na­li­ties come toget­her every day

Zielony talerz i wielo­kul­tu­rowość – w Fami­farm wielo­kul­tu­rowość to chleb powszedni

De partea nutriției verzi și a multicul­tu­ra­lis­mu­lui – la Fami­farm, multi­națio­na­li­ta­tea este parte a vieții cotidiene

För en grön tall­rik och mång­kul­tu­ra­lism –  på Fami­farm är multi­na­tio­na­li­tet vardag

Vihreän lauta­sen ja moni­kult­tuu­ri­suu­den puolesta – Fami­far­milla moni­kan­sal­li­suus on arkea

На підтримку екологічно чистих продуктів і мультикультуралізму — у компанії Fami­farm щодня збираються представники багатьох національностей

Полезная зелень и мультикультурализм: многонациональная атмосфера на Famifarm

Ủng hộ thực phẩm xanh và đa văn hóa – tại Fami­farm, nhân viên thuộc nhiều dân tộc cùng nhau làm việc mỗi ngày

Rohe­lise toidu ja multi­kul­tuur­suse nimel- Fami­far­mis on multi­kul­tuur­sus igapäevane

Green­house worker Meda­lith Ponce stands in the middle of a vast stretch of green. Ponce lifts up the plas­tic growing troughs and checks that the salads are getting water.

The company’s story begins in the 1980s in a green­house built in the attic of a barn in Järvi­kylä Manor in Joroi­nen. Today, the company’s salads and herbs are deli­ve­red all over Finland and parts of Estonia.

Jaakko Huovi­nen, Produc­tion Direc­tor, says that the first foreign emplo­yees in Famifarm’s green­house came from Esto­nia in the 1990s. Now, the produc­tion faci­lity covers an area of 8 hecta­res. Emplo­yees repre­sen­ting 15 diffe­rent natio­na­li­ties from Europe, Asia, Africa and South America work in two shifts.

Over the years, the company has perfec­ted its hiring process. The language requi­re­ment is Finnish or English.

“We don’t test applicants’ language skills, but we do check during the inter­view that we can commu­nicate and unders­tand each other at a sufficient level.

It’s also a ques­tion of safety,” Huovi­nen says.

Ponce, who is from Peru, serves as the occu­pa­tio­nal safety repre­sen­ta­tive for the workplace.

“When a new emplo­yee is hired, they are given as much help and support as possible,” Ponce says.

IT TAKES A WHILE TO GET TO KNOW A FINN

“Busy. Pretty nice,” says Ponce, who has moved to the trough washing station, when asked about her work.

“I’m always happy when I come to work, even if it can get busy.

Famifarm’s orders have short deli­very times. Products are deli­ve­red to the custo­mer usually the next day after an order and in 72 hours at the most. Around 80,000 seed­lings of salads and herbs are plan­ted each day. The growing time is three to seven weeks. Work in the green­houses follows the harves­ting schedule.

When Ponce star­ted at Fami­farm seven years, she had never seen so many foreig­ners in Finland.

“In Varkaus, I always felt a little diffe­rent. I spent time with Finns and lear­ned the language.

I found Finns to be calm and shy.

When Ponce arri­ved in Finland from Peru around Christ­mas 2000, her first impres­sion of the country was that “all Finns look and sound the same.”

“I found Finns to be calm and shy, even cold.

Whereas people in Peru want to commu­nicate, Finns prefer to get to know the other person.

“People would observe what I was doing but didn’t have the courage to speak to me,” Ponce recalls.

EMPLOYEES RECOMMEND WORK AT THE GREENHOUSE TO FRIENDS

“Järvi­kylä is a great place to work in Finland and even on a global scale,” says shift leader Aneel Hari­son.

“I was welcome here when I couldn’t find work elsewhere.

Hari­son, who is from Pakis­tani, feels that the multicul­tu­ral envi­ron­ment makes the workplace easy for new emplo­yees to join.

“The work atmosp­here is good. No one is bullied or haras­sed. Every­one respects each other.

The work atmosp­here is good. No one is bullied or haras­sed. Every­one is respect­ful of each other.

Although the atmosp­here at Fami­farm is encou­ra­ging and warm, Ponce remem­bers expe­riencing racism early on during her employment.

”While working on the produc­tion line, I over­heard people saying unplea­sant things about foreig­ners. The worst part was that I knew Finnish and could unders­tand what was said. Many times, I’d go home from work in tears.”

These days, emplo­yees have no longer faced disc­ri­mi­na­tion. New workers often come to Fami­farm at the encou­ra­ge­ment of old employees.

Hari­son, who has lived in Finland for 15 years, has a voca­tio­nal quali­fica­tion in insti­tu­tio­nal cate­ring. While working in a coffee shop, he got acquain­ted with a fellow Pakis­tani, who recom­men­ded that he apply to work at Famifarm.

“I was single at the time and it was easy for me to change jobs,” says Aneel, who is now a father of two.

Hari­son was surpri­sed to see so many other natio­na­li­ties, inclu­ding his fellow count­ry­men, in the small town of Joroinen.

Ponce had just come back to Finland from Peru when a friend brought her to see the greenhouses.

“I remem­ber stan­ding in the yard and thin­king I’m not going in there. It looked so small from the outside,” Ponce recalls, laughing.

RESPECT FOR CULTURES IS KEY

Every day, ten trucks loaded full with greens leave the Järvi­kylä loading yard. In the cool ware­house, where the final steps of Fami­farm produc­tion process take place, dispatch room worker Rizana Sheriff signs off the day’s outgoing deli­ve­ries on a digi­tal picking list.

“The dispatch depart­ment has a great respon­si­bi­lity to ensure that custo­mers recei­ves what they have orde­red and that deli­ve­ries are sent off on time.”

“Equa­lity, respect for other cultu­res, teamwork and kind­ness,” Sheriff says, listing things that she values in her workplace.

Sheriff is a newco­mer at the workplace. She found the job through recom­men­da­tions by others.

“A recom­men­da­tion by an emplo­yee is a big deal. If I recom­mend a job to a friend or family member, I need to be happy there myself.

Sheriff enjoys her work.

“As an emplo­yee, I feel that I am taken care of. My opinion matters.

A recom­men­da­tion by an emplo­yee is a big deal. If I recom­mend a job to a friend or family member, I need to be happy there myself.

Sheriff, who is from Sri Lanka, speaks English and is studying Finnish in the evenings with an online course.

“It’s all about your moti­va­tion for self-studying. The most impor­tant thing is to try, even if you make mista­kes with the grammar.

“When I came to the dispatch depart­ment, there were only Finns working here, but I never felt exclu­ded. Now, I speak Finnish and they help me learn the language.

Finns make up a third of all of Famifarm’s emplo­yees, but only around 10% of produc­tion workers. In the dispatch ware­house, we meet Mika Laiti­nen, who repre­sents the mino­rity of ethnic Finns. Laiti­nen says that he pays no atten­tion to the matter.

“One place where it is noticeable is the fact that not all emplo­yees neces­sa­rily know Finnish.”

Laiti­nen says that his English skills have also improved.

“In turn, I teach Finnish to those who are lear­ning the language.”

EMPLOYEES WISH FOR FINNISH LANGUAGE TEACHING

Fami­farm produces 25 million potted herbs and salads each year. A tour of the produc­tion faci­li­ties and works­ta­tions shows the jour­ney of salads from seed­lings to fully grown plants, after which they are weig­hed and ship­ped off to consumers.

Shift leaders Aneel Hari­son and Nata­lia Balt­se­vich review the day’s order list. The work is as much about taking care of paperwork as meeting people.

“During my shift, I check that people work well and safely and that products are deli­ve­red to the packa­ging room on time,” Balt­se­vich desc­ri­bes her work.

Balt­se­vich and her husband initially tried out the work by commu­ting from across the border before deci­ding to move to Finland.

“We had long wanted to move to Finland. Many of our rela­ti­ves live here.

Also in Natalia’s case, she has rela­ti­ves who also work at Famifarm.

“When I moved here, I didn’t speak much Finnish, but it didn’t matter. Every­one is help­ful and friendly,” says Baltshe­vich, who moved to Finland from Russia.

Balt­se­vich was already proficient in Finnish when she switc­hed to a team where nobody else speaks Finnish.

“Now I’m studying English.”

Fami­farm has offe­red Finnish language cour­ses in the past. Accor­ding to the emplo­yees, the teac­hing wasn’t chal­len­ging enough, and the cour­ses weren’t popular.

Hari­son feels that there is a need for language courses.

“There’s more to life than the work we do here in Järvi­kylä. You can’t always get by with only English.”

Later, Pia Honka­nen, HR mana­ger at Fami­farm, says that the company has heard the wishes for language courses.

“Toget­her with a few service provi­ders, we are looking at the possi­bi­lity of offe­ring cour­ses with diffe­rent skill levels and teac­hing methods.”

WANTED: SHOP STEWARD

Famifarm’s produc­tion workers are not currently repre­sen­ted by a shop steward. Ponce and Hari­son agree that having a shop steward would be useful.

“We have so many foreig­ners working here. It would be good to have someone who isn’t affi­lia­ted with the emplo­yer and to whom emplo­yees could turn to with problems.

Ponce feels that the Finnish language requi­re­ment may discou­rage poten­tial candidates.

“It’s a big respon­si­bi­lity and requi­res know­ledge of the law. There’s a lot to learn.”

Produc­tion Direc­tor Huovi­nen says that proficiency in Finnish is not a requi­re­ment for the shop steward. English is sufficient for taking care of matters.

“We encou­rage emplo­yees to elect a shop steward with whom we could work toget­her to improve the workplace.”

Huovi­nen wants to know what kind of support or advice foreign emplo­yees would like to receive from a Finnish employer.

Ponce brings up the bureauc­racy and resi­dence permits. A perma­nent resi­dence permit requi­res a steady job. That is a harsh requi­re­ment in today’s job market in Finland.

“There’s always the uncer­tainty of whet­her you’ll still be emplo­yed in the future,” Ponce says.

FAMIFARM OY

FOUNDED in 1987. The owner of Järvi­kylä Manor, Karl Groten­felt, foun­ded Fami­farm Oy in a green­house built in the attic of the manor’s barn.
LOCATION Joroi­nen. Vertical farming faci­lity opened in Juva in late 2023. Sales office in Helsinki.
OWNERS Primary owners: siblings Caro­line Groten­felt-Fyhr (Mana­ging Direc­tor) and Albert Groten­felt (Presi­dent of the Board)
PRODUCTION Herbs and salads to Finnish and Esto­nian markets. Product range inclu­des 15 diffe­rent salads and 35 herbs.
EMPLOYEES 160, of whom around 140 people in produc­tion tasks (inclu­ding maintenance)
TURNOVER 23.1 million euros (in 2023).

A posi­tive expe­rience of self-growth

“I still have the same passion for the work as when I first came here,” says Phung Luong Tieu.

Tieu, who is just over 30 years old and origi­nally from Viet­nam, first star­ted work at the green­house as peak season help a few months after arri­ving in Finland on a spouse visa.

Last spring, Tieu was promo­ted as fore­man of the seed­ling team. Before that, she worked for five years as a shift leader.

Tieu says that her time at Fami­farm has helped her grow and change as a person.

“I didn’t have a lot of work expe­rience and was really shy back then.”

When the emplo­yer presen­ted me with an oppor­tu­nity, I reali­sed that I could learn and deve­lop and also give myself a chance.

What have those chan­ges looked like? Tieu thinks for a moment.

“When the emplo­yer presen­ted me with an oppor­tu­nity, I reali­sed that I could learn and deve­lop and also give myself a chance.”

Tieu says that she doesn’t hesi­tate anymore. Her shield is dropped.

“I’m going forward with the company. I’m open to new things.”

A GOOD FOREMAN KNOWS WHAT EMPLOYEES NEED

In Viet­nam, Tieu ran a hair salon with her mother. Tieu consi­ders Fami­farm to be her dream job.

“I like vege­tables. You can’t make a Viet­na­mese dish without vege­tables. Coming to work at Järvi­kylä was a posi­tive expe­rience for me.

As fore­man, Tieu draws from her background as a green­house worker.

“I want to create a comfor­table working envi­ron­ment where people can share thoughts and be heard. Because I used to be an emplo­yee, I know what it takes to achieve that.”.

Tieu reflects on what was the biggest thing that made her progress in her career:

“I’m the kind of person that I always do things dili­gently and all the way.”

Accor­ding to Tieu, diver­sity is one of Famifarm’s strengths.

“It makes us strong. We’re always lear­ning from each other.”

TEKST MILLA BOUQUEREL
ZDJĘCIA MATIAS HONKAMAA

Pracow­nica szklarni, Meda­lith Ponce, stoi w morzu zieleni. Ponce podnosi plas­ti­kowe rynny i sprawdza, czy sałaty są na pewno podlewane.

Zbudowana w latach 80-tych na górze stodoły dworu w Joroi­nen szklar­nia była począt­kiem hodowli sałat i ziół, która dziś dostarcza produkty w całej Finlan­dii i części Estonii.

Kierow­nik produkcji Jaakko Huovi­nen mówi, że pierwsi zagra­niczni pracow­nicy z Esto­nii przy­byli do szklarni Fami­farm w latach 90-tych. Obec­nie w ośmio­hek­ta­rowym zakładzie produkcyj­nym na dwie zmiany ciężko pracują osoby 15 różnych naro­dowości z Europy, Azji, Afryki i Ameryki Południowej.

Proces rekru­tacji został udos­ko­na­lony przez lata prak­tyki. Do komu­ni­kacji wyma­gany jest język fiński lub angielski.

– Nie prze­prowadzamy testu języ­kowego; na rozmowie kwali­fi­kacyj­nej sprawdzamy, czy damy radę się porozu­miewać na wystarczająco dobrym poziomie.

– Chodzi o kwes­tie bezpieczeństwa, dodaje Huovinen.

Ponce ma peruwiańs­kie pochodze­nie i jest przeds­tawicielką ds. bezpieczeństwa i higieny pracy.

– Kiedy nowa osoba rozpoczyna pracę, poma­gamy jej i wspie­ramy ją w miarę możliwości, mówi Ponce.

FINÓW POZNAJE SIĘ LEPIEJ Z CZASEM

– Pośpiech. Całkiem przy­jem­nie tu jest, opisuje swoją pracę Ponce, która prze­niosła się do stacji mycia rynienek.

– Zawsze miło jest przyjść do pracy, nawet jeśli panuje w niej pośpiech.

Zamówie­nia spływające do Fami­farm realizowane są w krót­kim czasie. Często produkt jest u klienta następ­nego dnia po złoże­niu zamówie­nia, a najpóź­niej w ciągu 72 godzin. Codzien­nie sadzi się około 80 000 roślin sałaty i ziół. Okres wege­tacji wynosi od trzech do sied­miu tygodni. Program żniw dyktuje zadania.

Kiedy Ponce rozpoczy­nała pracę w Fami­farm siedem lat temu, nie widziała jeszcze w Finlan­dii tak wielu obcokrajowców.

– W Varkaus zawsze byłam trochę obca. Ale spędzałam czas z Finami i nauczyłam się języka fińskiego.

Finowie wydawali się spokojni i nieśmiali.

Kiedy Ponce przy­była do Finlan­dii z upal­nego Peru w Boże Narodze­nie 2000 r., pierwsze wraże­nie z kraju było takie, że „wszyscy Finowie wyglą­dali i mówili tak samo”.

– Finowie wydawali się spokojni, nieś­miali i zimni.

Kiedy Peruwiańczycy chcą się porozu­mieć, Finowie poznają ich.

– Śledzili oczami, co robię, ale nie odważali się mówić, wspo­mina Ponce.

DO SZKLARNI PRZYCHODZI SIĘ ZA ZACHĘTĄ ZNAJOMYCH

– Järvi­kylä to bardzo dobre miejsce do pracy zarówno w skali Finlan­dii, jak i całego świata, mówi kierow­nik zmiany, Aneel Hari­son.

– Wiem to, ponieważ gdy sam nie mogłem znaleźć pracy gdzie indziej, tutaj przyjęto mnie z otwar­tymi ramionami.

Pochodzący z Pakis­tanu Hari­son uważa, że w wielo­kul­tu­rowym środowisku pracy łatwo się zaaklimatyzować.

– Atmos­fera pracy jest dobra. Nikt nie jest prześ­la­dowany. Wszyscy szanują się nawzajem.

Atmos­fera pracy jest dobra. Nikt nie jest prześ­la­dowany. Wszyscy się szanują.

Chociaż atmos­fera w Fami­farm jest pełna wsparcia i ciepła, Ponce pamięta początki swojej pracy, kiedy w rozmowach pojawiał się rasizm.

– Byłam na linii i słyszałam narze­ka­nie na obco­kra­jowców. Najgorsze było to, że rozu­miałam język fiński. Wiele razy wracałam do domu z płaczem.

Ostat­nimi czasy pracow­nicy nie spoty­kają się już jednak z dysk­ry­mi­nacją. W Fami­farm często zaczy­nają pracę osoby zachęcone do tego przez wielo­let­nich pracowników.

Hari­son, który od 15 lat mieszka w Finlan­dii, uczył się, by uzys­kać upraw­nie­nia kucharza. Pracując w kawiarni poznał Pakis­tańczyka, który polecił mu apli­kowa­nie do Famifarm.

– Byłem kawa­le­rem, łatwo było zmie­nić miejsce – wspo­mina dziś ojciec dwójki dzieci.

Różno­rod­ność naro­dowości i spot­ka­nie rodaków w małym Joroi­nen zaskoczyło Harisona.

Kiedy Ponce wróciła do Finlan­dii z wyjazdu do Peru, przy­jaciel zabrał ją na obejrze­nie szklarni.

– Rozejrzałam się po podwórzu i powiedziałam, że nie idę. Z zewnątrz budy­nek wydawał się taki mały, wspo­mina Ponce ze śmiechem.

SZACUNEK DLA KULTUR JEST KLUCZOWY

Codzien­nie na dziedzińcu Järvi­kylä pojawia się dzie­sięć ciężarówek z zielo­nym ładun­kiem na pokładzie. W chłod­nym magazy­nie, na ostat­nim etapie produkcji w Fami­farm, dyspozy­torka Rizana Sheriff zaznacza wysłane w danym dniu paczki na cyfrowej liście.

– Magazyn ponosi dużą odpowiedzial­ność za to, aby klient otrzy­mał to, co zamówił i aby dostawy dotarły na czas.

– Równość, szacu­nek dla różnych kultur, praca zespołowa i życz­liwość – Sheriff zasta­nawia się nad tym, co ceni w swoim miejscu pracy.

Jest jedną z osób z najm­niejszym stażem. Pracę znalazła oczywiście dzięki poleceniu.

– Reko­men­dacja to ważna sprawa. Jeśli polecę pracę blis­kiej mi osobie, sama muszę być usatysfakcjonowana.

I tak właś­nie jest w jej przypadku.

– Jako pracow­nik czuję, że się o mnie troszczą. Moje zdanie się liczy.

Reko­men­dacja to ważna sprawa. Jeśli polecę pracę blis­kiej mi osobie, sama muszę być usatysfakcjonowana.

Sheriff pochodzi ze Sri Lanki i mówi po angielsku. Wieczo­rami uczy się fińs­kiego, korzys­tając z kursu online.

– Wszystko zależy od samodziel­nej nauki. Najważ­niejszą rzeczą jest spró­bować, nawet jeśli grama­tyka jest błędna.

– Kiedy przyszłam do magazynu, byli tu sami Finowie, ale nigdy nie czułam się jak obcy. Teraz mówię po fińsku i oni mi w tym pomagają.

Jedna trzecia wszyst­kich pracow­ników Fami­farmu to Finowie, ale tylko dzie­sięć procent z nich pracuje na produkcji. Mika Laiti­nen, który wychodzi przed magazyn, reprezen­tuje tutaj mniejszość. Laiti­nen twierdzi, że nie zwraca uwagi na tę sprawę.

– Widać to może po tym, że nieko­niecz­nie każdy zna język fiński.

Laiti­nen twierdzi, że poprawiła się jego znajo­mość języka angielskiego.

– Sam uczę też fińs­kiego dia potrzebujących.

NAUCZANIE JĘZYKA FIŃSKIEGO MILE WIDZIANE

Fami­farm produ­kuje 25 milionów krzewów ziół i sałat rocz­nie. Zwiedzając hale produkcyjne i stanowiska pracy można zobaczyć, jak sałata, która wyrosła z nasionka, następ­nie była sadzonką i stała się pełnowy­mia­rowym warzywem, powoli toczy się przez różne pasy i wagi w kierunku talerza konsumenta.

Kierow­nicy zmiany Aneel Hari­son i Nata­lia Balt­se­vich przeglą­dają dzienną listę zamówień. Ich praca zawiera tyle samo papier­kowej roboty, co spot­ka­nia z ludźmi.

– Na mojej zmia­nie dbam o to, aby ludzie pracowali dobrze i bezpiecz­nie, a produkty docie­rały do pakowalni na czas – opisuje swoją pracę Baltsevich.

Balt­se­vich wyjec­hała z mężem, aby spró­bować pracy za granicą, zanim zdecy­dowała się na prze­prowadzkę. – Już od dawna chcie­liśmy prze­prowadzić się do Finlan­dii. Mieszka tu wielu naszych krewnych.

W Fami­far­mie pracują także jej bliscy.

– Kiedy się prze­prowadziłam, nie mówiłam zbyt dobrze po fińsku, ale to nie miało znacze­nia. Wszyscy poma­gają i są przy­jacielscy – mówi pochodząca z Rosji Baltsevich.

Język fiński był już na dobrym pozio­mie, gdy Balt­se­vich przeszła do zespołu, w którym nikt nie mówi po fińsku.

– Teraz uczę się angielskiego.

Fami­farm oferował wcześ­niej lekcje języka fińs­kiego. Według pracow­ników poziom naucza­nia był zbyt niski, a zajęcia nie cieszyły się zainteresowaniem.

Hari­son uważa, że kursy języ­kowe byłyby jednak użyteczne.

– Także poza Järvi­kylä jest życie. Angielski do tego nie wystarczy.

Później kierow­niczka ds. kadr w Fami­farm, Pia Honka­nen, mówi, że prośby o szko­le­niu języ­kowym zostały wysłuchane.

– Zapoz­na­jemy się obec­nie z ofer­tami kursów na różnych pozio­mach i różnymi metodami.

MĄŻ ZAUFANIA NA ZAMÓWIENIE

Obec­nie w produkcji Fami­farm nie ma męża zaufa­nia. Ponce i Hari­son myślą, że osoba taka byłaby potrzebna.

– Jest u nas mnóstwo obco­kra­jowców. Dobrze by było, gdyby była tu osoba neut­ralna i można było z nią poroz­mawiać, gdyby pojawiły się jakieś wyzwania.

Ponce uważa, że wymóg języka fińs­kiego może odstraszyć tych, którzy apli­kują na to stanowisko.

– Duża odpowiedzial­ność i prawo. Wiele do naucze­nia się.

Kierow­nik produkcji Huovi­nen twierdzi, że język fiński nie jest konieczny. Do załatwia­nia spraw wystarczy język angielski.

– Zachęcamy pracow­ników do wybra­nia zaufa­nej osoby, z którą mogli­byśmy wspól­nie nadzo­rować rozwój.

Huovi­nen pyta, jakiego rodzaju wsparcia lub porad potrze­bują pracow­nicy zagra­niczni ze strony fińs­kiego pracodawcy.

Ponce wymie­nia kwes­tie doku­mentów i pozwo­le­nia na pobyt. Aby uzys­kać pozwo­le­nie na pobyt stały, wyma­gane jest posia­da­nie stałej pracy. To trudny wymóg w dzisiejszej Finlandii.

– Zawsze istnieje niepew­ność, czy będzie w przyszłości praca, rozmyśla Ponce.

FAMIFARM OY

ZAŁOŻONA w 1987 roku. Karl Groten­felt, właściciel dworu Järvi­kylä, założył firmę Fami­farm Oy w szklarni zbudowa­nej na górze stodoły dworskiej.
SIEDZIBA Joroi­nen. Uprawa warstwowa rozpoczęła działal­ność w Juva pod koniec 2023 roku. Biuro sprze­daży mieści się w Helsinkach.
WŁAŚCICIELE Włas­ność firmy spoczywa w rękach rodzeństwa Caro­line Groten­felt-Fyhr (Dyrek­tor) i Alberta Groten­felta (Prezesa Zarządu)
PRODUKCJA Zioła i sałaty do Finlan­dii i Esto­nii. W asor­ty­mencie znaj­duje się 15 różnych sałat i 35 rodzajów ziół.
PERSONEL 160, z czego około 140 osób na produkcji (łącz­nie z konserwacją).
OBROTY 23,1 mln euro (2023)

„Szczęś­liwa sprawa” i rosnące doświadczenie

– Pasja do pracy jest w sercu wciąż taka sama jak na początku – mówi Phung Luong Tieu.

Tieu nieco ponad trzydzieści lat i wiet­nams­kie pochodze­nie. Rozpoczęła pracę jako pomoc­nica w szklarni zaledwie kilka miesięcy po przy­byciu do Finlan­dii na pods­tawie wizy małżeńskiej.

Wiosną Tieu została awan­sowana na brygadzistkę zespołu sadzo­nek. Wcześ­niej przez pięć lat pracowała jako kierow­niczka zmiany.

Tieu mówi, że lata spędzone w Fami­farm zmie­niły ją jako osobę i sprawiły, że wydoroślała.

– Nie miałam wcześ­niej dużego doświadcze­nia zawo­dowego. Byłam naprawdę nieśmiała.

Kiedy praco­dawca dał mi szansę, zrozu­miałam, że mogę się uczyć i rozwi­jać, a także dać sobie szansę.

Jakie to były zmiany? Tieu myśli.

– Kiedy praco­dawca dał mi szansę, zrozu­miałam, że mogę się uczyć i rozwi­jać, a także dać sobie szansę.

Teraz Tieu, według włas­nych słów, już się nie waha. Mur został zburzony.

– Będę konty­nuować współpracę z firmą. Jestem otwarta.

KIEROWNIK WIE, CZEGO PRACOWNIK POTRZEBUJE

W Wiet­na­mie Tieu prowadziła z matką salon fryz­jerski. Tieu uważa, że dla niej Fami­farm to miejsce pracy marzeń.

– Lubię warzywa. W żadnym daniu wiet­nams­kim nie może zabraknąć warzyw. Järvi­kylä to dla mnie szczęś­liwa sprawa.

Jako brygadzistka Tieu czer­pie ze swojego doświadcze­nia jako pracow­nika szklarni.

– Chcę stworzyć komfor­tową atmos­ferę pracy, w której ludzie mogą dzie­lić się swoimi proble­mami i zostać wysłuc­hani. Ponieważ byłam też szere­gowym pracow­ni­kiem, wiem, jak coś takiego osiągnąć.

Tieu zasta­nawia się, co pomogło jej w rozwoju kariery:

– Jestem osobą, która zawsze robi wszystko sumien­nie i do końca.

Według Tieu różno­rod­ność jest siłą Famifarm.

– To nas wzmac­nia. Zawsze uczymy się czegoś od siebie nawzajem.

De partea nutriției verzi și a multicul­tu­ra­lis­mu­lui – la Fami­farm, multi­națio­na­li­ta­tea este parte a vieții cotidiene

TEXT MILLA BOUQUEREL
FOTOGRAFII MATIAS HONKAMAA

Meda­lith Ponce, anga­jată a serei, stă în mijlocul spațiu­lui verde. Ponce ridică jardi­nie­rele de plas­tic și se asigură că sala­tele sunt irigate.

Sera construită în anii ’80 în mansarda hamba­ru­lui conacu­lui Joro­lai­nen a fost înce­pu­tul producției de salate și ierburi aroma­tice, care astăzi acoperă toată Finlanda și puțin din Estonia.

Jaakko Huovi­nen, direc­tor de producție, spune că primii anga­jați străini din Esto­nia au venit la sera Fami­farm în anii ’90. Acum, la unita­tea industrială, întinsă pe 8 hectare, lucrează pe două schim­buri 15 națio­na­lități dife­rite din  Europa, Asia, Africa și America de Sud.

Proce­sul de recru­tare a fost perfecțio­nat de‑a lungul anilor. Cerința de limbă vizează limba finlan­deză sau engleză.

– Nu avem un test de limbă, în cadrul inter­viu­lui veri­ficăm dacă lucru­rile pot fi comu­nicate la un nivel suficient.

– Este vorba despre sigu­ranță, adaugă Huovinen.

Ponce, care vine din Peru, este dele­gat în mate­rie de protecție a muncii.

– Când o persoană nouă este anga­jată, aceasta este ajutată și spri­ji­nită cât mai mult posi­bil, spune Ponce.

PE FINLANDEZI ÎI CUNOȘTI CU TIMPUL

„Activă. Destul de frumoasă.” își desc­rie munca Ponce, care s‑a mutat la stația de spălare a jardinierelor.

– Mereu merg la serviciu cu drag, chiar daca e grabă multă.

Comenzile Fami­farm vin rapid. Adesea, produsul ajunge la client în urmă­toa­rea zi după comandă, și cel târziu în 72 de ore. Plantăm zilnic aproxi­ma­tiv 80.000 de răsa­duri de salate și ierburi aroma­tice. Perio­ada de creș­tere este de între trei și șapte săptămâni. Progra­mul de recol­tare deter­mină activitatea.

Când Ponce a înce­put munca la Fami­farm, cu șapte ani în urmă, aceasta nu văzuse atât de mulți străini în Finlanda.

– În Varkaus eram mereu puțin dife­rită. Mi-am petrecut timpul cu finlan­dezii și am învățat finlandeză.

Finlan­dezii erau calmi și timizi.

De Crăciu­nul anului 2000, când Ponce a sosit în Finlanda din Peru, unde era cald, prima impre­sie asupra țării a fost că „toți finlan­dezii arată și sună la fel”.

– Finlan­dezii erau calmi și timizi, reci.

Când peru­vie­nii vor să comu­nice, finlan­dezii face cunoștință.

– Urmă­reau cu privi­rea ceea ce fac, dar nu îndrăz­neau să vorbească, își amin­tește Ponce.

LA SERĂ SE VINE LA ÎNCURAJAREA PRIETETNILOR

– Järvi­kylä este un loc de muncă foarte bun aici, în Finlanda, și chiar si în întreaga lume, spune șeful de tură Aneel Hari­son.

– Știu acest lucru, deoa­rece nu am găsit un loc de muncă în altă parte, iar aici am fost binevenit.

Hari­son, din Pakis­tan, intra­rea într-un mediu de lucru multicul­tu­ral este ușoară.

– Atmos­fera de lucru este bună. Nimeni nu este batjoco­rit. Toți se respectă reciproc.

Atmos­fera de lucru este bună. Nimeni nu este batjoco­rit. Toți sunt respectuoși.

Deși atmos­fera de la Fami­farm este încu­ra­ja­toare și caldă, Ponce își amin­tește perio­ada de la înce­pu­tul angajă­rii sale, când se vorbea despre rasism.

– Eram pe bandă și am auzit cum se vorbea urât despre străini. Cel mai rău era că înțe­le­geam limba finlan­deză. De multe ori am plecat acasă plângând.

În ulti­mul timp, anga­jații nu s‑au mai confrun­tat cu disc­ri­mi­na­rea. Mulți vin la Fami­farm fiind adesea atrași de vechii angajați.

Hari­son, care locui­ește în Finlanda de 15 ani, are diplomă de bucă­tar. În timp ce lucra la o cafe­nea, a cunoscut un pakis­ta­nez care i‑a reco­man­dat să aplice la Famifarm.

– Eram singur, era ușor să schimb locul, își amin­tește el, care la acest moment este tatăl a doi copii.

Multi­națio­na­li­ta­tea și întâl­ni­rea compat­rioți­lor în micul Joroi­nen l‑au surprins pe Harison.

Ponce tocmai reve­nise din Peru în Finlanda, când un prie­ten a adus‑o să vadă serele.

– M‑am uitat în curte și mi-am zis că nu mă duc. Locul părea atât de mic din exte­rior,  își amin­tește Ponce râzând.

RESPECTUL PENTRU CULTURI ESTE ESENȚIAL

Din curtea Järvi­kylä pleacă zilnic zece camio­ane încărcate cu verdețuri. În etapa finală a producției de Fami­farm, în depozi­tul răco­ros, lucră­to­rul depar­ta­men­tu­lui de trimi­teri ale livră­ri­lor, Rizan a Sheriff , confirmă pache­tele de ieșire din ziua respec­tivă, pe o listă de preluare digitală.

– Depar­ta­men­tul de trimi­teri are o marea respon­sa­bi­li­tate de a se asigura că clien­tul primește ceea ce a coman­dat, și că livră­rile pleacă la timp.

– Egali­ta­tea, respec­tul pentru dife­rite culturi, munca în echipă și atitu­di­nea prie­te­noasă, numește Sheriff lucru­rile pe care le apreciază la locul său de muncă.

Sheriff este nou-venit la locul de muncă. Acesta a găsit acest loc de muncă prin inter­me­diul reco­mandă­ri­lor, desigur.

– Reco­man­da­rea este un lucru mare. Dacă reco­mand locul de muncă unui apro­piat, trebuie ca eu însumi să fiu mulțu­mit de el.

Iar Sheriff este.

– Ca anga­jat, simt că se are grijă de mine. Opinia mea contează.

Reco­man­da­rea este un lucru mare. Dacă reco­mand locul de muncă unui apro­piat, trebuie ca eu însumi să fiu mulțu­mit de el.

Sheriff, care provine din Sri Lanka, vorbește limba engleză. Aceste învață limba finlan­deză în fiecare seară, la un curs online.

– Totul se rezumă la studiul inde­pen­dent. Cel mai impor­tant lucru este să încerci, chiar dacă faci greșeli de gramatică.

– Când am venit la depar­ta­men­tul de trimi­teri, aici erau doar finlan­dezi, dar nu m‑am simțit nicio­dată exclus. Acum vorbesc limba finlan­deză, iar ei mă ajută cu asta.

O treime dintre anga­jații Fami­farm sunt finlan­dezi, dar doar zece la sută sunt pe linia de producție. Mika Laiti­nen, care se îndreaptă către depar­ta­men­tul de trimi­teri, reprezintă mino­ri­ta­tea. Laiti­nen spune că dă atenție aces­tui lucru.

- Așa se observă că există neapă­rat abilități de limbă finlandeză.

Laiti­nen spune că și‑a dezvol­tat abilitățile de limba engleză.

– La rândul meu, îi învăț limba finlan­deză pe cei care au nevoie de acest lucru.

DOREȘTE SĂ PREDEA LIMBA FINLANDEZĂ

Fami­farm produce 25 de milio­ane de ierburi aroma­tice și salate pe an. Mergând prin toate halele și punc­tele de lucru, se poate vedea cum salata, care a răsă­rit dintr‑o sămânță crește trece de pe linia de producție, la cântă­rit și de acolo către farfu­ria consumatorului.

Șefii de tură Aneel Hari­son și Nata­lia Balt­se­vich analizează lista de comenzi a zilei. Munca este cons­ti­tuită atât din docu­men­tație cât și din întâl­niri cu oamenii.

– Pe tura mea, mă asigur că oame­nii lucrează bine și în sigu­ranță, iar produsele ajung la amba­lare în timp util, își desc­rie Balt­se­vich munca .

Balt­se­vich și soțul său au mers să încerce această muncă de dincolo de graniță, înainte de a decide să se mute.

– Ne dori­sem de mult timp să ne mutăm în Finlanda. Aici locui­esc multe rude.

Și în acest caz, rudele lucrează și ele la Famifarm.

– Când m‑am mutat, nu vorbeam prea bine limba finlan­deză, dar nu a contat. Toată lumea ajută și este prie­te­noasă, spune rusoaica Baltsevich.

Balt­se­vich vorbea deja limba finlan­deză atunci când s‑a trans­fe­rat într‑o echipă în care nimeni nu vorbește finlandeză.

– Acum învăț limba engleză.

Fami­farm a oferit ante­rior cursuri de limba finlan­deză. Potri­vit anga­jați­lor, cursu­rile au fost  prea ușoare și nu i‑au atras.

Hari­son se gândește că astfel de cursuri de limbă ar fi necesare.

– Viața înseamnă mai mult decât doar viața la Järvi­kylä. Pentru asta limba engleză nu este suficientă.

Ulte­rior, Pia Honka­nen, mana­ger de resurse umane la Fami­farm, spune că dorința privind cursu­rile de limbă a fost auzită.

– Cercetăm, împreună cu dife­rite entități, cursuri pentru dife­rite nive­luri și bazate pe metode diferite.

LIDERUL DE SINDICAT LA COMANDĂ

La momen­tul de față, nu există un lider de sindicat pe linia de producție Fami­farm. Ponce și Hari­son se gândesc că unul ar fi necesar.

- Sunt atât de mulți străini. Ar fi bine dacă ar veni o persoană neutră împreună cu care să se poată discuta dacă ar apar dificultăți.

Ponce crede că limba finlan­deză poate îi poate alunga pe candi­dații la locul de muncă.

– Respon­sa­bi­li­ta­tea mare și legea. Multe de învățat.

Direc­to­rul de producție, Huovi­nen, spune că limba finlan­deză nu este obli­ga­to­rie. Engleza este suficientă pentru a desfășura activitatea.

– Încu­rajăm anga­jații să aleagă un șef de sindicat împreună cu care să putem lucra asupra dezvoltării.

Huovi­nen întreabă de ce tip de spri­jin sau sfaturi au nevoie anga­jații, în cali­tate de anga­jați străini, din partea anga­ja­to­ru­lui finlandez.

Ponce aduce în discuție biroc­rația și permi­sul de ședere. Pentru un permis de ședere perma­nentă este nevoie de un loc de muncă perma­nent. Aceasta este o cerință aspră, în Finlanda din ziua de astăzi.

– Există întot­deauna o incer­ti­tu­dine cu privire la conti­nua­rea acti­vității, spune Ponce.

FAMIFARM OY

ÎNFIINȚAT în anul 1987. Gazda conacu­lui Järvi­kylä, Karl Groten­felt, a înființat Fami­farm Oy în sera construită în mansarda hambarului .
SEDIUL Joroi­nen. La sfârși­tul anului 2023, în Juva, și‑a înce­put acti­vi­ta­tea unita­tea pentru agricul­tură stra­ti­ficată. Biroul de vânzări este situat în Helsinki.
PROPRIETARII, Proprie­tari princi­pali, frații Caro­line Groten­felt-Fyhr (Preșe­dinte) și Albert Groten­felt (Preșe­dinte al Consi­liu­lui de Administrație)
PRODUCȚIE ierburi aroma­tice și salate pentru Finlanda și Esto­nia. Gama de produse include 15 salate dife­rite și 35 de ierburi aromatice.
PERSONAL 160, dintre care aproxi­ma­tiv 140 de persoane în producție (inclusiv întreținere)
CIFRA ANUALĂ DE AFACERI 23,1 milio­ane EUR (2023)

„Un lucru bun” și o expe­riență care maturizează

- În inima mea, pasiu­nea pentru muncă este în conti­nuare acee­ași ca la înce­put spune Phung Luong Tieu.

Acti­vi­ta­tea lui Tieu, în vârstă de puțin peste 30 de ani, a înce­pute ca ajutor de urgență în seră, la doar câteva luni după ce a sosit în Finlanda cu viză pentru căsătorie.

În primă­vara, Tieu a fost promo­vată în funcția de super­vizor al echi­pei pent­rură­sa­duri . Înainte de aces­tea, aceasta fusese șef de tură timp de cinci ani.

Tieu spune că anii la Fami­farm au maturizat‑o și au schimbat‑o ca om.

– Nu aveam multă expe­riență profe­sio­nală. Eram foarte timidă.

Când anga­ja­to­rul meu mi‑a oferit această șansă, mi-am dat seama că pot învăța și mă pot dezvolta și, de aseme­nea, îmi putea oferi o șansă mie însămi.

Care au fost aceste schimbări? Tieu se gândeaște.

– Când anga­ja­to­rul meu mi‑a oferit această șansă, mi-am dat seama că pot învăța și mă pot dezvolta și, de aseme­nea, îmi putea oferi o șansă mie însămi.

Potri­vit lui Tieu, ea nu mai ezită. Zidu­rile au fost dărâmate.

- Merg mai departe cu compa­nia. Sunt deschisă.

SUPERVIZORUL ȘTIE DE CE ARE NEVOIE ANGAJATUL

În Viet­nam, Tieu avea un coafor împreună cu mama sa. Tieu consi­deră Fami­farm a fi locul de muncă al visu­ri­lor sale.

– Îmi plac legu­mele. Legu­mele nu pot lipsi din prepa­ra­tele viet­na­meze. Järvi­kylä a fost un lucru bun pentru mine.

În cali­tate de super­vizor, Tieu bene­ficiază de expe­riența sa ca lucră­tor în seră.

– Vreau să creez un mediu de lucru confor­ta­bil, în care oame­nii să își poată împărtăși proble­mele și în care să poată fi auziți. Deoa­rece am fost lucră­toare, știu cum să creez un astfel de mediu.

Tieu spune ce a ajutat‑o să avan­seze în carieră:

– Sunt genul de persoană care face lucru­rile întot­deauna cu sârguință și până la final.

Diver­si­ta­tea este avan­ta­jul compa­niei Fami­farm, conform lui Tieu.

– Ne face puter­nici. Mereu învățăm unii de la alții.

На підтримку екологічно чистих продуктів і мультикультуралізму — у компанії Fami­farm щодня збираються представники багатьох національностей

ТЕКСТ МІЛЛА БУКЕРЕЛ
ФОТО МАТІАС ХОНКАМАА

Працівниця теплиці Медаліт Понсе стоїть посеред величезної ділянки зелені. Понсе піднімає пластикові піддони для вирощування і перевіряє, чи салати отримують воду.

Історія компанії починається в 1980‑х роках в теплиці, побудованій на горищі сараю в садибі Järvi­kylä в Йоройнені. Сьогодні салати та зелень компанії постачаються по всій Фінляндії та частині Естонії.

Яакко Хуовінен, директор з виробництва, розповідає, що перші іноземні працівники теплиці Fami­farm приїхали з Естонії в 1990‑х роках. Зараз виробничий комплекс займає площу 8 гектарів. Працівники, які представляють 15 різних національностей з Європи, Азії, Африки та Південної Америки, працюють у дві зміни.

З роками компанія вдосконалила процес найму на роботу. Вимога щодо мови — фінська або англійська.

«Ми не перевіряємо мовні навички, але під час співбесіди перевіряємо, чи можемо ми спілкуватися та розуміти один одного на достатньому рівні».

«Це також питання безпеки», — говорить Хуовінен.

Понсе, яка родом з Перу, виконує функції представника з охорони праці на робочому місці.

«Коли наймають нового працівника, йому надають якомога більше допомоги та підтримки», — говорить Понсе.

ПОТРІБЕН ДЕЯКИЙ ЧАС, ЩОБ ПІЗНАТИ ФІНІВ

«Напружена. Досить приємна», — відповідає Понсе, яка перейшла на станцію миття піддонів, коли її запитують про роботу.

«Я завжди радію, коли приходжу на роботу, навіть якщо вона буває напруженою».

Замовлення Fami­farm мають короткі терміни доставки. Зазвичай продукція доставляється клієнту наступного дня після замовлення та щонайбільше через 72 години. Щодня висаджується близько 80 000 саджанців салатів та зелені. Тривалість вирощування становить від трьох до семи тижнів. Робота в теплицях відбувається за графіком збору врожаю.

Коли Понсе починала працювати у Fami­farm сім років тому, вона ніколи не бачила так багато іноземців у Фінляндії.

«У Варкаусі я завжди почувалася дещо по-іншому. Я проводила час із фінами та вивчала мову».

Фіни здалися мені спокійними і сором’язливими.

Коли Понсе приїхала до Фінляндії з Перу на Різдво 2000 року, її першим враженням від країни було те, що «всі фіни виглядають і говорять однаково».

«Фіни здалися мені спокійними і сором’язливими, навіть холодними».

У той час як люди в Перу хочуть спілкуватися, фіни віддають перевагу пізнанню іншої людини.

«Люди спостерігали за тим, що я роблю, але не мали сміливості поговорити зі мною», — згадує Понсе.

ПРАЦІВНИКИ РЕКОМЕНДУЮТЬ РОБОТУ В ТЕПЛИЦІ ДРУЗЯМ

«Järvi­kylä — це чудове місце для роботи у Фінляндії та навіть у глобальному масштабі», — говорить керівник зміни Аніл Гарісон.

«Мені тут були раді, коли я не міг знайти роботу в іншому місці».

Гарісон, яий родом з Пакистану, вважає, що мультикультурне середовище полегшує адаптацію нових працівників на робочому місці.

«Робоча атмосфера хороша. Ніхто нікого не залякує і не переслідує. Всі поважають одне одного».

Хоча атмосфера в Fami­farm заохочувальна і тепла, Понсе згадує, що вже на початку своєї роботи зіткнулася з расизмом.

«Я була на роботі під час телефонних дзвінків і чула, як люди говорять неприємні речі про іноземців. Найгіршим було те, що я знала фінську мову і могла зрозуміти, про що говорять абоненти. Багато разів я поверталася додому з роботи в сльозах».

Робоча атмосфера хороша. Ніхто нікого не залякує і не переслідує. Всі з повагою ставляться один до одного.

Сьогодні працівники більше не стикаються з дискримінацією. Нові працівники часто приходять до Fami­farm за рекомендацією старих працівників.

Гарісон, який живе у Фінляндії вже 15 років, має професійну освіту в галузі громадського харчування. Під час роботи в кав’ярні він познайомився з одним пакистанцем, який порекомендував йому подати заявку на роботу у Famifarm.

«На той час я був неодружений, і мені було легко змінити роботу», — розповідає Аніл, який зараз є батьком двох дітей.

Гарісон був здивований, побачивши в маленькому містечку Йоройнен так багато представників інших національностей, у тому числі і своїх співвітчизників.

Понсе щойно повернулася до Фінляндії з Перу, коли подруга привела її подивитися на теплиці.

«Я пам’ятаю, як стояла у дворі і думала, що не піду туди. Ззовні вона виглядала такою маленькою», — згадує Понсе, сміючись.

ПОВАГА ДО КУЛЬТУР Є КЛЮЧОВИМ ФАКТОРОМ

Щодня десять вантажівок із зеленню виїжджають зі складу в Järvi­kylä. У прохолодному складі, де відбуваються останні етапи виробничого процесу Fami­farm, працівниця диспетчерської Різана Шериф підписує поставки дня у цифровому списку комплектації.

«Відправник несе велику відповідальність за те, щоб клієнти отримали те, що вони замовили, і щоб поставки були відправлені вчасно».

«Рівність, повага до інших культур, робота в команді та доброзичливість», — говорить Шериф, перераховуючи речі, які вона цінує на своєму робочому місці.

Шериф — новачок на робочому місці. Вона знайшла роботу за рекомендаціями інших працівників.

«Рекомендація працівника — це дуже важливо. Якщо я рекомендую роботу другу або члену сім’ї, я сам повинен бути щасливим там».

Шериф любить свою роботу.

«Як працівниця я відчуваю, що про мене піклуються. Моя думка має значення».

Рекомендація працівника — це дуже важливо. Якщо я рекомендую роботу другу або члену сім’ї, я сам повинен бути щасливим там.

Шериф, яка родом зі Шрі-Ланки, розмовляє англійською, а вечорами вивчає фінську мову за допомогою онлайн-курсу.

«Все залежить від вашої мотивації до самостійного навчання. Найважливіше — спробувати, навіть якщо ви робите помилки з граматикою».

«Коли я прийшла у диспетчерський відділ, тут працювали лише фіни, але я ніколи не відчувала себе виключеною. Зараз я розмовляю фінською, і вони допомагають мені вчити мову».

Фіни складають третину всіх працівників компанії Fami­farm, але лише близько 10% працівників виробництва. На складі відправлення ми зустрічаємо Міку Лайтінена, який представляє меншість етнічних фінів. Лайтінен говорить, що не звертає на це уваги.

«Це помітно в тому, що не всі працівники обов’язково знають фінську мову».

Лайтінен говорить, що його знання англійської мови також покращилися.

«У свою чергу, я викладаю фінську тим, хто її вивчає».

ПРАЦІВНИКИ БАЖАЮТЬ, ЩОБ ЇМ ВИКЛАДАЛИ ФІНСЬКУ МОВУ

Щороку Fami­farm виробляє 25 мільйонів горщиків зелені та салатів. Екскурсія виробничими потужностями та робочими місцями показує шлях салатів від розсади до повноцінних рослин, після чого їх зважують і відправляють споживачам.

Керівники зміни Аніл Гарісон та Наталія Бальцевич переглядають список замовлень на день. Робота полягає не лише в роботі з документами, а й у зустрічах з людьми.

«Під час зміни я перевіряю, щоб люди працювали добре і безпечно, а продукція вчасно доставлялася до пакувального цеху», — описує свою роботу Бальцевич.

Бальцевич та її чоловік спочатку спробували працювати, приїжджаючи на роботу з‑за кордону, перш ніж вирішили переїхати до Фінляндії.

«Ми вже давно хотіли переїхати до Фінляндії. Тут живе багато наших родичів».

Також у Наталії є родичі, які працюють у Famifarm.

«Коли я переїхала сюди, я не говорила фінською, але це не мало значення. Всі дуже доброзичливі та привітні», — розповідає росіянка Бальцевич.

Бальцевич вже володіла фінською мовою, коли перейшла в групу, де ніхто не говорив фінською.

«Тепер я вивчаю англійську».

У минулому компанія Fami­farm пропонувала курси фінської мови. За словами працівників, зміст курсів був недостатньо корисним, і курси не користувалися популярністю.

Гарісон вважає, що існує потреба в мовних курсах.

«Життя — це більше, ніж робота, яку ми виконуємо тут, у Järvi­kylä. Не завжди можна обійтися лише англійською мовою».

Пізніше Піа Хонканен, менеджер з персоналу Fami­farm, розповіла, що компанія почула побажання щодо мовних курсів.

«Разом із кількома постачальниками послуг ми розглядаємо можливість пропонувати курси з різними рівнями навичок і методами навчання».

РОЗШУКУЄТЬСЯ: ПРОФСПІЛКОВИЙ ОРГАНІЗАТОР

Виробничі працівники Fami­farm наразі не представлені профспілковим комітетом. Понсе і Гарісон згодні з тим, що було б корисно мати профспілкового організатора.

«У нас працює дуже багато іноземців. Було б добре мати когось, хто не пов’язаний з роботодавцем і до кого працівники могли б звертатися з проблемами».

Понсе вважає, що вимога знання фінської мови може відштовхнути потенційних кандидатів.

«Це велика відповідальність і вимагає знання законодавства. Потрібно багато чому навчитися».

Директор з виробництва Хуовінен говорить, що знання фінської мови не є обов’язковою вимогою для профспілкового організатора. Англійська мова є достатньою для вирішення питань.

«Ми закликаємо працівників обирати профспілкового лідера, з яким ми могли б разом працювати над покращенням умов праці».

Хуовінен хоче дізнатися, яку підтримку чи пораду іноземні працівники хотіли б отримати від фінського роботодавця.

Понсе піднімає питання бюрократії та дозволів на проживання. Посвідчення на постійне проживання вимагає постійної роботи. Це жорстка вимога на сьогоднішньому ринку праці у Фінляндії.

«Завжди існує невизначеність щодо того, чи будете ви працювати в майбутньому», — говорить Понсе.

FAMIFARM OY

ЗАСНОВАНА у 1987 році. Власник Järvi­kylä Manor, Карл Гротенфельт, заснував Fami­farm Oy в теплиці, побудованій на горищі сараю.
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ Йоройнен. Вертикальне фермерське господарство, відкрите в Юві наприкінці 2023 року. Офіс продажів знаходиться у Гельсінкі.
ВЛАСНИКИ Основні власники: брат і сестра Кароліна Гротенфельт-Фір (виконавчий директор) та Альберт Гротенфельт (голова правління)
ПРОДУКЦІЯ Трави та салати для фінського та естонського ринків. Асортимент продукції включає 15 різних салатів та 35 трав.
ПРАЦІВНИКИ 160 осіб, з яких близько 140 осіб виконують виробничі завдання (включаючи технічне обслуговування)
ОБОРОТ 23,1 млн євро (у 2023 році).

Позитивний досвід саморозвитку

«Я все ще відчуваю ту ж пристрасть до роботи, що й тоді, коли вперше приїхав сюди», — говорить Фунг Луонг Тієу.

Тієу, якій трохи більше 30 років і яка родом з В’єтнаму, вперше почала працювати в теплиці як помічниця у розпал сезону через кілька місяців після приїзду до Фінляндії за візою чоловіка.

Минулої весни Тієу підвищили до бригадирки бригади розсадників. До цього вона п’ять років працювала начальником зміни.

Тієу говорить, що час, проведений у Fami­farm, допоміг їй зрости і змінитися як особистості.

«У мене не було багато досвіду роботи, і я тоді була дуже сором’язливою».

Коли роботодавець запропонував мені таку можливість, я зрозуміла, що можу вчитися й розвиватися, а також дати собі шанс.

Як виглядали ці зміни? Тієу на мить замислюється.

«Коли роботодавець запропонував мені таку можливість, я зрозуміла, що можу вчитися й розвиватися, а також дати собі шанс».

Тієу говорить, що вона більше не вагається. Бар’єри подолані.

«Я продовжую працювати з компанією. Я відкрита до нових речей».

ХОРОШИЙ БРИГАДИР ЗНАЄ, ЩО ПОТРІБНО ПРАЦІВНИКАМ

У В’єтнамі Тієу разом з матір’ю керувала перукарнею. Тієу вважає, що Fami­farm — це робота її мрії.

«Я люблю овочі. Неможливо приготувати в’єтнамську страву без овочів. Прихід на роботу в Järvi­kylä був для мене позитивним досвідом».

Як бригадир, Тієу спирається на свій досвід роботи в теплицях.

«Я хочу створити комфортне робоче середовище, в якому люди можуть ділитися думками та бути почутими. Оскільки я сама була працівником, я знаю, що для цього потрібно».

Тієу розмірковує про те, що найбільше сприяло її кар’єрному зростанню:

«Я така людина, що завжди роблю все старанно і до кінця».

За словами Тієу, різноманітність є однією з сильних сторін компанії Famifarm.

«Це робить нас сильними. Ми завжди навчаємося один від одного».

Полезная зелень и мультикультурализм: многонациональная атмосфера на Famifarm

ТЕКСТ МИЛЛА БУКЕРЕЛЬ
ИЛЛЮСТРАЦИИ МАТИАС ХОНКАМАА

Работница теплицы Медалит Понсе стоит посреди зеленых просторов. Понсе приподнимает пластиковый желоб и проверяет: достаточно ли влаги получают салаты?

Здесь все началось в 1980‑х, с маленькой теплицы, построенной на чердаке коровника. Теперь салаты и травы из усадьбы в городке Йоройнен поставляются во все уголки Финляндии и даже в Эстонию.

Яакко Хуовинен, директор по производству, рассказывает, что первые иностранные сотрудники появились в теплицах Fami­farm в 1990‑е. Они прибывали из Эстонии. Теперь производственные площади занимают 8 гектаров, а работают на них в две смены работники 15 различных национальностей из Европы, Азии, Африки и Южной Америки.

За много лет процесс найма был отлажен. От сотрудников требуется владеть финским или английским языком.

– Языковых тестов у нас нет. На собеседовании мы видим, получается ли коммуницировать на достаточном уровне.

– Уровень должен быть таким, чтобы можно было обеспечивать безопасность, – добавляет Хуовинен.

Понсе, изначально приехавшая из Перу, также выполняет в компании функции уполномоченного по охране труда.

– Когда новый человек выходит на работу, ему оказывают максимальную помощь и поддержку, – рассказывает Понсе.

ФИННОВ УЗНАЕШЬ СО ВРЕМЕНЕМ

– Дел хватает. Хорошая работа. – Так резюмирует свои впечатления от работы Понсе, направляясь к мойке для желобов.

– Всегда с удовольствием прихожу на работу, хотя тут особо и не присядешь.

Заказы на Fami­farm поступают с коротким сроком исполнения. Заказанный товар поставляется клиенту зачастую уже на следующий день, максимум в течение 72 часов. Каждый день на ферме сажают около 80 000 единиц салатов и трав. Период выращивания составляет от трех до семи недель. Программа сбора урожая определяет задачи, которые ставятся перед работниками.

Когда Понсе только начинала работать на Fami­farm семь лет назад, в Финляндии она не видела так много иностранцев, как сейчас.

– В Варкаусе я, конечно, немного выделялась. У меня был финский круг общения, я училась языку.

Финны были спокойными и стеснительными.

В 2000‑м году Понсе приехала из перуанской жары прямо в финское Рождество. По ее первому впечатлению «все финны выглядели и звучали одинаково».

– Финны были спокойными и стеснительными, холодными.

В то время как люди в Перу хотят общаться, финны отдают предпочтение познанию другого человека.

– Они наблюдали за тем, что я делаю, но не решались заговорить первыми, – вспоминает Понсе.

В ТЕПЛИЦУ ПРИХОДЯТ РАБОТАТЬ ПО СОВЕТУ ДРУЗЕЙ

– Ярвикюля – это отличное место работы в Финляндии, да и вообще во всем мире, – говорит руководитель смены Анил Харисон.

– Помню, что я не мог найти работу в другом месте, а здесь меня приняли с удовольствием.

Харисон родом из Пакистана. С его точки зрения, в мультикультурную рабочую среду легко влиться.

– Рабочая атмосфера хорошая. Буллинга у нас нет. Все уважают друг друга.

Рабочая атмосфера хорошая. Буллинга у нас нет. Все уважают.

Атмосфера в Fami­farm поддерживающая и теплая, но, вспоминая начало своей карьеры, Понсе говорит, что раньше присутствовал вербальный расизм.

– Я была на линии и слышала, в каких выражениях ругали иностранцев. Самое худшее, что я понимала финский. Часто уходила домой в слезах.

Теперь сотрудники уже не сталкиваются с дискриминацией. На Fami­farm часто приходят по совету тех, кто тут уже работает.

Харисон, который живет в Финляндии уже 15 лет, учился на повара предприятий общественного питания. Работая в кафе, он познакомился с пакистанцем, который посоветовал ему отправить резюме в Famifarm.

– У меня тогда не было семьи, так что сменить работу было просто, – вспоминает нынешний отец двух детей.

Харисон был удивлен тем, что в маленьком Йоройнене пересекаются мультикультурализм и крестьянский дух.

Понсе как раз съездила погостить в Перу и вернулась в Финляндию, когда друг пригласил ее посмотреть теплицы.

– Глядя со двора, думала, что не пойду туда. Снаружи они казались такими маленькими, – со смехом вспоминает Понсе.

УВАЖЕНИЕ К КУЛЬТУРАМ – КЛЮЧЕВОЙ МОМЕНТ

Ежедневно из двора Ярвикюли выезжает десяток нагруженных зеленью грузовиков. В прохладе склада, на последнем производственном этапе Fami­farm, работник службы отправки Ризана Шерифф подтверждает исходящие поставки в электронном списке комплектации.

– Служба отправки несет большую ответственность за то, чтобы клиент получил то, что он заказал, и чтобы поставки отправлялись вовремя.

– Равноправие, уважение к различным культурам, командная работа и дружелюбие, – перечисляет Шериф в ответ на вопрос о том, что ей ценно на этой работе.

Шериф – новичок на своем рабочем месте. Эту работу ей порекомендовали.

– Рекомендация – большое дело. Чтобы рекомендовать близкому человеку какое-то место работы, нужно быть самому довольным этой работой.

И Шерифф довольна.

– Как сотрудник, я чувствую, что обо мне заботятся. Мое мнение имеет значение.

Рекомендация – большое дело. Чтобы рекомендовать близкому человеку какое-то место работы, нужно быть самому довольным этой работой.

Шерифф родом из Шри-Ланки, она говорит по-английски. Финский язык она учит по вечерам на интернет-курсе.

– Все зависит от того, сколько сил ты вкладываешь в самостоятельное изучение. Важно пробовать, даже если поначалу грамматика будет хромать.

– Когда я начала работать в службе отправки, моими коллегами были исключительно финны, но я никогда не чувствовала, что меня оттесняют от коллектива. Теперь я говорю по-фински, а они помогают мне в этом.

Треть всех сотрудников Fami­farm – финны, но на производстве их всего десять процентов. Представитель этого меньшинства, Мика Лайтинен, входит в помещение службы отправки. Лайтинен говорит, что не обращает на это внимания.

– Разница только в том, что кто-то необязательно говорит по-фински.

Лайтинен говорит, что уровень владения английским языком вырос.

– В свою очередь, я обучаю финскому языку тех, кто в этом нуждается.

ПРЕПОДАВАНИЕ ФИНСКОГО ЯЗЫКА ПО ПОЖЕЛАНИЮ СОТРУДНИКОВ

Fami­farm производит 25 миллионов единиц трав и салатов в год. Проходя по производственным помещениям, можно проследить, как салат превращается из семени в зрелое растение, проходит конвейеры и станции взвешивания, чтобы продолжить свой путь к тарелке потребителя.

Руководители смен Анил Харисон и Наталья Бальцевич просматривают список заказов на день. В их круг задач входит и работа с документами, и работа с людьми.

– В течение смены я слежу за тем, чтобы люди работали хорошо и безопасно, а товар своевременно поступал на станцию упаковки, – так описывает Бальцевич свою работу.

Бальцевич с мужем сначала попробовали работать за границей, а потом приняли решение о переезде.

– Мы давно хотели переехать в Финляндию. Здесь у нас много родственников.

Родственники, опять же, работают в Famifarm.

– Когда я переехала, я не очень говорила по-фински, но это не помешало. Все были дружелюбны и готовы помочь, — вспоминает россиянка Бальцевич.

Когда Бальцевич уже владела финским языком, она перешла в команду, где на финском никто не говорил.

– Теперь я изучаю английский.

Ранее Fami­farm предлагала уроки финского языка. По словам сотрудников, преподавались слишком простые вещи, так что курсы не были продолжены.

Харисон размышляет о том, что курсы все же нужны.

– Все же в Ярвикюле тоже течет обычная жизнь. Одним английским тут не обойдешься.

Позже Пиа Хонканен, руководитель отдела кадров Fami­farm, подтвердила, что пожелания по поводу курсов были услышаны.

– Мы сейчас изучаем вопрос организации курсов, рассматриваем различные уровни, подходы и исполнителей.

РАЗЫСКИВАЕТСЯ ПРОФСОЮЗНЫЙ ОРГАНИЗАТОР

В настоящее время на производстве в Fami­farm нет профсоюзного организатора. Понсе и Харисон считают, что было бы хорошо, если бы профсоюзный организатор был.

– Здесь столько иностранцев. Было бы хорошо, если бы появился нейтральный человек, с которым можно было бы обсуждать трудности, если они возникнут.

Понсе считает, что финский язык может отпугивать кандидатов.

– Большая ответственность, законы. Многое нужно изучить.

Руководитель производства Хуовинен говорит, что владение финским для выполнения этой задачи необязательно. Профсоюзному организатору будет достаточно английского языка.

– Мы поощряем людей выбрать профсоюзного организатора, с которым мы будем выстраивать сотрудничество.

Хуовинен спрашивает, в какой поддержке или консультировании от финского работодателя нуждаются иностранные сотрудники.

Понсе поднимает такие вопросы, как вопрос документов и вида на жительство. Для получения постоянного вида на жительство требуется постоянный контракт. В современной Финляндии это очень сложное требование.

– Никогда не можешь быть точно уверенным, будет ли твоя работа продолжаться или нет, – размышляет Понсе.

FAMIFARM OY

ОСНОВАНА В 1987 г. Fami­farm Oy основал владелец усадьбы Ярвикюля Карл Гротенфельт. Все началось с теплицы, обустроенной на чердаке коровника.
МЕСТОРАСПОЛОЖЕНИЕ Йоройнен. В конце 2023 года была запущена многоуровневая теплица в Юве. В Хельсинки находится офис продаж.
ВЛАДЕЛЬЦЫ Главные владельцы – брат и сестра Каролина Гротенфельт-Фюр (директор) и Альберт Гротенфельт (председатель правления).
ПРОДУКЦИЯ Пряные травы, зелень и салаты для Финляндии и Эстонии. Ассортимент включает в себя 15 различных сортов салата и 35 трав.
ПЕРСОНАЛ 160 человек, из которых примерно 140 заняты на производстве (в том числе в техническом обслуживании).
ОБОРОТ 23,1 млн евро (2023 г.).

Большая удача и растущий опыт

– Моя страсть к этой работе за все время ничуть не ослабла, – говорит Фунг Лыонг Тьеу.

Тьеу тридцать с небольшим лет, она родом из Вьетнама. Тьеу приехала в Финляндию по семейной визе и всего через несколько месяцев вышла на работу в теплицы, куда срочно требовались помощники.

Этой весной Тьеу повысили до начальника команды работы с семенами. К этому моменту она уже пять лет проработала руководителем смены.

Тьеу говорит, что годы работы в Fami­farm изменили ее как личность и способствовали психологическому росту.

– У меня не было большого опыта работы. Я была очень стеснительная.

Когда работодатель дал мне возможность, я поняла, что могу учиться и развиваться, и сама создавать для себя возможности.

Каковы же были изменения? Тьеу задумывается.

– Когда работодатель дал мне возможность, я поняла, что могу учиться и развиваться, и сама создавать для себя возможности.

По словам Тьеу, она больше не сомневается в себе. Барьеры преодолены.

– Буду продолжать свой карьерный путь в этой компании. Я открыта к новому.

РУКОВОДИТЕЛЬ, КОТОРЫЙ ЗНАЕТ, ЧТО НУЖНО СОТРУДНИКУ

Во Вьетнаме Тьеу вместе с матерью держали парикмахерский салон. Однако именно работа на Fami­farm стала для Тьеу работой мечты.

– Я люблю овощи. Вьетнамскую кухню невозможно себе представить без овощей. Для меня оказаться в Ярвикюле – это большая удача.

Будучи начальником, Тьеу опирается на опыт, который она приобрела в бытность работником теплиц.

– Я хочу создать комфортную рабочую среду, в которой люди смогут говорить о том, что их волнует, и быть услышанными. Так как я сама когда-то работала непосредственно в теплицах, я знаю, как этого достичь.

Размышляя о том, что помогло ей продвигаться по карьерной лестнице, Тьеу говорит:

– Я из тех людей, которые всегда делают все добросовестно и до конца.

По словам Тьеу, многообразие – это сильная сторона Famifarm.

– Так мы становимся сильнее. Мы всегда можем чему-то научиться друг у друга.

Ủng hộ thực phẩm xanh và đa văn hóa – tại Fami­farm, nhân viên thuộc nhiều dân tộc cùng nhau làm việc mỗi ngày

CHỮ MILLA BOUQUEREL
ẢNH MATIAS HONKAMAA

Công nhân nhà kính Meda­lith Ponce đứng giữa một cánh đồng xanh rộng lớn. Ponce nâng các máng nhựa trồng cây lên và kiểm tra xem rau sống có đang nhận được nước không.

Câu chuyện của công ty bắt đầu vào những năm 1980 trong một nhà kính được xây dựng trên gác mái của một nhà kho ở Dinh thự Järvi­kylä, Joroi­nen. Ngày nay, các loại rau sống và thảo mộc của công ty được phân phối khắp Phần Lan và nhiều nơi ở Estonia.

Jaakko Huovi­nen, Giám đốc Sản xuất, cho biết những nhân viên nước ngoài đầu tiên làm việc tại nhà kính của Fami­farm đều đến từ Esto­nia trong khoảng những năm 1990. Hiện nay, cơ sở sản xuất này đã có diện tích lên đến 8 hecta. Nhân viên công ty đến từ 15 quốc tịch khác nhau gồm Châu Âu, Châu Á, Châu Phi và Nam Mỹ, được chia thành hai ca làm việc.

Trong những năm qua, công ty đã hoàn thiện quy trình tuyển dụng của mình. Yêu cầu về ngôn ngữ là tiếng Phần Lan hoặc tiếng Anh.

Huovi­nen chia sẻ: “Chúng tôi không kiểm tra kỹ năng ngôn ngữ của ứng viên. Tuy nhiên, khi phỏng vấn, chúng tôi sẽ kiểm tra về mức độ giao tiếp và thấu hiểu lẫn nhau.

Đó cũng là một vấn đề về an toàn.”

Ponce, đến từ Peru, đảm nhiệm vai trò là người đại diện về an toàn lao động tại nơi làm việc.

Ponce nói: “Khi một nhân viên mới được tuyển dụng, họ sẽ nhận được sự hỗ trợ và giúp đỡ nhiều nhất có thể.”

CẦN CHÚT THỜI GIAN ĐỂ HIỂU NGƯỜI PHẦN LAN

Khi được hỏi về công việc của mình, Ponce – người vừa chuyển sang làm ở trạm rửa máng – đã trả lời: “Bận rộn nhưng cũng khá thú vị.

Tôi luôn hạnh phúc khi đi làm, ngay cả khi công việc có thể bận rộn.

Các đơn hàng của Fami­farm có thời gian giao hàng ngắn. Sau khi khách đặt hàng, sản phẩm thường được giao vào ngày hôm sau và lâu nhất là trong 72 giờ. Mỗi ngày có khoảng 80.000 cây giống rau sống và thảo mộc được đem trồng. Thời gian phát triển là từ ba đến bảy tuần. Công việc trong nhà kính sẽ diễn ra theo lịch thu hoạch.

Khi Ponce bắt đầu làm việc tại Fami­farm bảy năm trước, cô chưa bao giờ thấy nhiều người nước ngoài đến thế ở Phần Lan.

“Ở Varkaus, tôi luôn cảm thấy mình có chút khác biệt. Tôi đã dành thời gian ở cùng người Phần Lan để học ngôn ngữ của họ.

Tôi thấy người Phần Lan rất điềm tĩnh và e thẹn.

Khi Ponce rời Peru đến Phần Lan vào khoảng Giáng sinh năm 2000, ấn tượng đầu tiên của cô về đất nước này là “tất cả người Phần Lan đều có vẻ giống nhau”.

“Tôi thấy người Phần Lan rất điềm tĩnh, e thẹn và thậm chí lạnh lùng.

Trong khi người Peru thích giao tiếp thì người Phần Lan lại muốn hiểu rõ về người khác hơn.

“Mọi người sẽ quan sát những gì tôi đang làm nhưng lại không đủ dũng khí để nói chuyện với tôi”, Ponce nhớ lại.

NHÂN VIÊN GIỚI THIỆU CÔNG VIỆC TẠI NHÀ KÍNH CHO BẠN BÈ

“Järvi­kylä là một nơi tuyệt vời để làm việc ở Phần Lan và thậm chí trên quy mô toàn cầu”, trưởng ca Aneel Hari­son chia sẻ.

“Nơi đây đã chào đón tôi khi tôi không tìm được việc làm ở nơi khác.

Hari­son, đến từ Pakis­tan, cảm thấy môi trường đa văn hóa sẽ giúp nhân viên mới hòa nhập với nơi làm việc dễ dàng hơn.

“Không khí làm việc rất tốt. Không ai bị bắt nạt hoặc quấy rối. Mọi người đều tôn trọng lẫn nhau.

Không khí làm việc rất tốt. Không ai bị bắt nạt hoặc quấy rối. Mọi người đều tôn trọng lẫn nhau.

Mặc dù bầu không khí tại Fami­farm luôn tràn đầy động lực và sự ấm áp nhưng Ponce cũng từng phải trải qua sự phân biệt chủng tộc khi mới đến làm việc.

”Tôi đang làm việc trên dây chuyền thì nghe thấy vài người nói những điều không hay về người nước ngoài khi nói chuyện điện thoại. Điều tồi tệ nhất là tôi biết tiếng Phần Lan và có thể hiểu những gì người gọi đang nói. Nhiều lần, tôi đã đi làm về trong nước mắt.”

Ngày nay, nhân viên không còn phải đối mặt với sự phân biệt đối xử đó nữa. Người lao động mới ở Fami­farm thường nhận được sự khích lệ của các nhân viên cũ.

Hari­son đã sống ở Phần Lan được 15 năm và anh có trình độ chuyên môn về phục vụ ăn uống tại tổ chức. Khi còn làm việc ở một quán cà phê, anh đã làm quen với một người Pakis­tan khác và người này khuyên anh nên nộp đơn xin việc tại Famifarm.

“Lúc đó, tôi còn độc thân và chuyện đổi việc rất dễ dàng”, Aneel, hiện là cha của hai đứa con, cho biết.

Hari­son vô cùng ngạc nhiên khi thấy thị trấn nhỏ Joroi­nen có rất nhiều người ngoại quốc, kể cả những người đồng hương với anh.

Ponce vừa rời Peru để trở về Phần Lan khi một người bạn đưa cô đến thăm khu nhà kính.

“Tôi nhớ mình đã đứng ở trong sân và nghĩ rằng mình sẽ không vào đó. Nhìn từ bên ngoài trông nó rất nhỏ bé”, Ponce nhớ lại và cười.

TÔN TRỌNG VĂN HÓA LÀ YẾU TỐ THEN CHỐT

Hằng ngày, mười chiếc xe tải chở đầy rau xanh sẽ rời đi từ sân xếp hàng Järvi­kylä. Trong nhà kho mát mẻ nơi các công đoạn cuối cùng trong quy trình sản xuất của Fami­farm diễn ra, nhân viên phòng điều phối Rizana Sheriff sẽ ký nhận các đơn giao hàng trong ngày trên một danh sách chọn hàng kỹ thuật số.

“Bộ phận điều phối có trách nhiệm lớn trong việc đảm bảo rằng khách hàng nhận được đúng đơn hàng đã đặt và được giao hàng đúng hạn.”

“Bình đẳng, tôn trọng các nền văn hóa khác, tinh thần đồng đội và sự tử tế”, Sheriff liệt kê những điều mà cô coi trọng tại nơi làm việc của mình.

Sheriff là một nhân viên mới ở nơi làm việc. Cô tìm được công việc này thông qua lời giới thiệu của người khác.

“Việc nhân viên giới thiệu việc làm là điều cực kỳ đặc biệt. Nếu tôi giới thiệu một công việc nào đó cho bạn bè hoặc người nhà thì tức là tôi phải cảm thấy mình đang hạnh phúc khi ở đó.

Sheriff rất thích công việc của mình.

“Là một nhân viên, tôi cảm thấy mình luôn được quan tâm, chăm sóc. Ý kiến của tôi rất được coi trọng.

Việc nhân viên giới thiệu việc làm là điều cực kỳ đặc biệt. Nếu tôi giới thiệu một công việc nào đó cho bạn bè hoặc người thân thì tức là tôi phải cảm thấy mình đang hạnh phúc khi ở đó.

Sheriff đến từ Sri Lanka. Cô nói tiếng Anh và đang tham gia một khóa học trực tuyến vào buổi tối để học tiếng Phần Lan.

“Việc tự học đòi hỏi rất nhiều động lực. Điều quan trọng nhất là bạn phải thử, ngay cả khi bạn mắc lỗi ngữ pháp.

“Khi tôi đến bộ phận điều phối thì ở đó chỉ toàn là người Phần Lan. Nhưng tôi không bao giờ cảm thấy mình bị cô lập. Bây giờ, tôi đã có thể nói tiếng Phần Lan và họ cũng giúp tôi học ngôn ngữ này.

Người Phần Lan chiếm ¹⁄₃ tổng số nhân viên ở Fami­farm, nhưng chỉ chiếm khoảng 10% lực lượng sản xuất. Trong kho hàng điều phối, chúng tôi đã gặp Mika Laiti­nen. Anh là người đại diện cho số ít những người Phần Lan ở đây. Laiti­nen nói rằng anh ấy không mấy để tâm đến vấn đề này.

“Một điểm đáng chú ý là không phải tất cả nhân viên đều phải biết tiếng Phần Lan.”

Laiti­nen nói rằng kỹ năng tiếng Anh của anh cũng đã được cải thiện.

“Đổi lại tôi dạy tiếng Phần Lan cho những người đang học ngôn ngữ này.”

NHÂN VIÊN MONG MUỐN ĐƯỢC DẠY TIẾNG PHẦN LAN

Fami­farm sản xuất 25 triệu chậu thảo mộc và rau sống mỗi năm. Chuyến tham quan các cơ sở sản xuất và trạm làm việc sẽ cho thấy hành trình phát triển của rau sống từ cây giống đến cây trồng trưởng thành, sau đó được cân và vận chuyển đến người tiêu dùng.

Trưởng ca Aneel Hari­son và Nata­lia Balt­se­vich đang xem lại danh sách đơn hàng trong ngày. Công việc này đòi hỏi phải xử lý giấy tờ và gặp gỡ mọi người.

“Trong ca làm việc của mình, tôi sẽ kiểm tra để đảm bảo mọi người đều đang làm việc trong tình trạng tốt và an toàn, các sản phẩm được giao đến phòng đóng gói đúng hạn”, Balt­se­vich mô tả công việc của mình.

Ban đầu, Balt­se­vich và chồng cô đã thử đi làm bằng cách đi lại qua biên giới, nhưng sau đó họ quyết định chuyển đến Phần Lan.

“Chúng tôi đã muốn chuyển đến Phần Lan từ lâu. Nhiều người thân của chúng tôi sống ở đây.

Trường hợp của Nata­lia cũng giống như vậy. Người thân của cô cũng làm việc tại Famifarm.

“Khi mới chuyển đến, tôi không nói được nhiều tiếng Phần Lan, nhưng điều đó không quan trọng. Mọi người luôn sẵn lòng giúp đỡ tôi và rất thân thiện”, Baltshe­vich đến từ Nga cho biết.

Balt­se­vich đã có thể sử dụng thành thạo tiếng Phần Lan khi cô chuyển sang một nhóm toàn người không nói tiếng Phần Lan.

“Bây giờ, tôi đang học tiếng Anh.”

Fami­farm đã cung cấp các khóa học tiếng Phần Lan trong quá khứ. Theo các nhân viên, việc giảng dạy không đủ thách thức và các khóa học không thu hút được nhiều người.

Hari­son cảm thấy cần có các khóa học ngôn ngữ.

“Cuộc sống có nhiều điều hơn là công việc chúng tôi làm ở Järvi­kylä. Không phải lúc nào bạn cũng có thể làm mọi thứ mà chỉ cần tiếng Anh.”

Sau đó, Pia Honka­nen, giám đốc nhân sự tại Fami­farm, nói rằng công ty đã lắng nghe mong muốn của mọi người về các khóa học ngôn ngữ.

“Chúng tôi đang cùng một số nhà cung cấp dịch vụ xem xét khả năng đưa ra các khóa học ở những cấp độ kỹ năng và phương pháp giảng dạy khác nhau.”

MONG MUỐN: TỔ TRƯỞNG CÔNG ĐOÀN

Nhân viên sản xuất ở Fami­farm hiện chưa có tổ trưởng công đoàn đại diện. Ponce và Hari­son đều đồng ý rằng tổ trưởng công đoàn sẽ rất có ích cho họ.

“Có rất nhiều người nước ngoài làm việc ở đây. Do đó, sẽ rất tốt nếu có một người không có mối liên kết với chủ lao động để nhân viên có thể tìm đến khi gặp vấn đề.

Ponce cảm thấy rằng yêu cầu về tiếng Phần Lan có thể khiến các ứng viên tiềm năng cảm thấy nhụt chí.

“Đó là một trách nhiệm lớn và đòi hỏi kiến thức về luật pháp. Có rất nhiều thứ phải học.”

Giám đốc Sản xuất Huovi­nen nói rằng trình độ tiếng Phần Lan không phải là yêu cầu đối với tổ trưởng công đoàn. Chỉ cần biết tiếng Anh là đủ để giải quyết các vấn đề.

“Chúng tôi khuyến khích nhân viên bầu ra một tổ trưởng công đoàn để cùng làm việc với chúng tôi và cải thiện nơi làm việc.”

Huovi­nen muốn biết nhân viên nước ngoài muốn nhận được loại hình hỗ trợ hoặc tư vấn nào từ chủ lao động Phần Lan.

Ponce đưa ra vấn đề về tình trạng quan liêu và giấy phép cư trú. Để được cấp giấy phép cư trú lâu dài thì người lao động phải có một công việc ổn định. Đó là một yêu cầu khắt khe đối với thị trường việc làm hiện nay ở Phần Lan.

“Bạn chẳng thể nào biết được mình có còn việc làm trong tương lai hay không”, Ponce nói.

FAMIFARM OY

THÀNH LẬP năm 1987. Chủ sở hữu của Dinh thự Järvi­kylä, Karl Groten­felt, đã thành lập Fami­farm Oy trong một khu nhà kính được xây dựng trên gác mái trong nhà kho của dinh thự.
ĐỊA ĐIỂM Joroi­nen. Cơ sở canh tác giá thẻ được khai trương tại Juva vào cuối năm 2023. Văn phòng bán hàng tại Helsinki.
CHỦ SỞ HỮU Chủ sở hữu chính: anh em Caro­line Groten­felt-Fyhr (Giám đốc Điều hành) và Albert Groten­felt (Chủ tịch Hội đồng quản trị)
SẢN XUẤT Thảo mộc và rau sống cho thị trường Phần Lan và Esto­nia. Dòng sản phẩm bao gồm 15 loại rau sống khác nhau và 35 loại thảo mộc.
NHÂN VIÊN 160, trong đó khoảng 140 người làm nhiệm vụ sản xuất (bao gồm cả khâu bảo trì)
DOANH THU 23,1 triệu euro (năm 2023).

Trải nghiệm tích cực về sự phát triển bản thân

“Tôi vẫn có niềm đam mê với công việc như khi mới đến đây”, Phung Luong Tieu nói.

Tieu là một cô gái mới hơn 30 tuổi đến từ Việt Nam. Ban đầu, cô làm việc tại nhà kính để hỗ trợ trong giai đoạn cao điểm chỉ vài tháng sau khi đến Phần Lan bằng thị thực vợ/​chồng.

Mùa xuân năm ngoái, Tieu được thăng chức làm quản đốc của đội ngũ cây giống. Trước đó, cô đã có năm năm giữ vai trò trưởng ca.

Tieu nói rằng thời gian cô làm việc tại Fami­farm đã giúp cô trưởng thành và thay đổi về con người.

“Tôi không có nhiều kinh nghiệm làm việc và lúc đó tôi thực sự rất nhút nhát.”

Khi chủ lao động cho tôi cơ hội, tôi nhận ra rằng tôi có thể học hỏi và phát triển, đồng thời cũng cho bản thân một cơ hội.

Những thay đổi đó trông như thế nào? Tieu suy nghĩ một lúc.

“Khi chủ lao động cho tôi cơ hội, tôi nhận ra rằng tôi có thể học hỏi và phát triển, đồng thời cũng cho bản thân một cơ hội.”

Tieu nói rằng cô ấy không còn do dự nữa. Cô ấy đã tháo bỏ tấm chắn ngăn cản mình.

“Tôi sẽ tiếp tục làm việc với công ty. Tôi cởi mở đón nhận những điều mới mẻ.”

MỘT QUẢN ĐỐC GIỎI SẼ BIẾT NHÂN VIÊN CẦN GÌ

Tại Việt Nam, Tieu đã cùng mẹ mở một tiệm làm tóc. Tieu coi Fami­farm là công việc mơ ước của cô.

“Tôi thích rau củ. Món ăn nào của Việt Nam cũng đều cần rau củ. Được làm việc tại Järvi­kylä là một trải nghiệm tuyệt vời đối với tôi.

Là quản đốc, Tieu đã rút ra được nhiều bài học từ nền tảng ban đầu là nhân viên nhà kính.

“Tôi muốn tạo ra một môi trường làm việc thoải mái, nơi mọi người có thể chia sẻ suy nghĩ của mình và được lắng nghe. Vì tôi từng là một nhân viên nên tôi biết cần làm gì để đạt được điều đó.”

Tieu chia sẻ về những điều lớn nhất đã giúp cô thăng tiến trong sự nghiệp của mình:

“Tôi là kiểu người luôn làm mọi việc một cách chỉn chu và làm đến cùng.”

Theo Tieu, tính đa dạng là một trong những thế mạnh của Famifarm.

“Điều đó khiến chúng tôi mạnh mẽ. Chúng tôi luôn học hỏi lẫn nhau.”

Rohe­lise toidu ja mitme­kul­tuu­ri­li­suse nimel – Fami­far­mis tööta­vad iga päev koos erine­va­test rahvus­test inimesed

TEKST MILLA BOUQUEREL
PILDID MATIAS HONKAMAA

Kasvu­hoone töötaja Meda­lith Ponce seisab laiuva rohe­luse keskel. Ponce tõstab plas­ti­kust kasvu­renne ja kont­rol­lib, kas sala­tid on kastetud.

Joroi­neni mõisa lauda pöönin­gule 1980. aasta­tel ehita­tud kasvu­hoo­nest algas sala­tite ja mait­se­tai­mede toot­mine, mis täna hõlmab kogu Soomet ja veidi isegi Eestit.

Toot­mis­juht Jaakko Huovi­nen rääkis, et esime­sed välis­töö­ta­jad Eestist tulid Fami­farmi kasvu­hoo­nesse tööle 1990. aasta­tel. Nüüd on töötab 8 hektari suuruses toot­mi­set­tevõt­tes kahes vahe­tuses 15 erine­vast rahvusest tööta­jat Euroo­past, Aasiast, Aafri­kast ja Lõuna-Ameerikast.

Värba­mis­prot­sessi on aastate jook­sul lihvi­tud. Oskama peab soome või inglise keelt.

– Meil ei ole keeleek­sa­mit, kuid kont­rol­lime tööin­terv­juu ajal, et suht­le­mine õnnes­tub piisa­val tasemel.

– See on seotud ohutusega, lisab Huovinen

Peruust pärit Ponce on töökaitsevolinik.

– Kui uus inimene tuleb tööle, abis­ta­takse ja toeta­takse teda nii palju kui võima­lik, ütleb Ponce.

SOOMLASTEGA TUTVUMINE VÕTAB AEGA

– Kogu aeg on kiire. Aga samas tore, kirjel­dab rennide pesu­kohta edasi liiku­nud Ponce oma tööd.

– Tulen alati hea meelega tööle, kuigi tööl on kiire.

Fami­farmi telli­mused saabu­vad lühi­kese ette­tea­ta­mi­sa­jaga. Sageli on toode kliendi juures juba järg­mi­sel päeval pärast telli­mist ja pikim ooteaeg on 72 tundi. Iga päev istu­ta­takse umbes 80 000 salati- ja ürdi­taime. Kasvu­pe­riood on 3–7 näda­lat. Töökor­ral­dust kujun­dab saagi­ko­ris­tuse ajakava.

Kui Ponce seitse aastat tagasi Fami­far­mis tööd alus­tas, ei olnud ta Soomes nii palju välis­maa­lasi näinud.

– Ma olin Varkauses alati veidi teist­su­gune. Veet­sin aega soom­las­tega ja õppi­sin ära soome keele.

Soom­la­sed olid rahu­li­kud ja tagasihoidlikud.

Kui Ponce saabus soojast Peruust Soome 2000. aasta jõulude ajal, oli esimene kokku­puude uue kodu­maaga see, et „kõik soom­la­sed nägid välja ja kõla­sid ühte moodi“.

– Soom­la­sed olid rahu­li­kud ja taga­si­hoid­li­kud, külmad.

Kui peruu­la­sed taha­vad suhelda, siis soom­lane alles tutvub.

– Nad jälgi­sid silma­dega, mida ma teen, kuid ei julge­nud rääkida, meenu­tab Ponce.

KASVUHOONESSE TULLAKSE SÕPRADE JULGUSTUSEL

– Järvi­kylä on väga hea töökoht siin Soomes ja lausa kogu maail­mas, ütleb vahe­tuse juht Aneel Hari­son.

– Ma tean seda seetõttu, et kui ma mujal tööd ei leid­nud, siis siin olin teretulnud.

Pakis­ta­nist pärit Hari­son arut­leb, et multi­kul­tuur­sesse töökesk­konda on lihtne tulla.

– Tööõhk­kond on hea. Kedagi ei kiusata. Kõik austa­vad üksteist.

Kuigi õhkkond Fami­far­mis on julgus­tav ja soe, mäle­tab Ponce oma töö algusaegu, mil esines rassismi.

– Olin toot­mis­liini ääres tööl ja kuul­sin, kuidas välis­maa­lasi halvus­ta­valt taga räägiti. Kõige hullem oli see, et sain soome keelest aru. Palju kordi läksin koju nuttes.

Tööõhk­kond on hea. Kedagi ei kiusata. Kõik austavad.

Nüüd ei ole tööta­jad enam diskri­mi­nee­ri­mi­set koha­nud. Fami­farmi tullakse sageli endiste tööta­jate soovi­tusel tööle.

Hari­son, kes on Soomes elanud 15 aastat, õppis suur­köö­gi­ko­kaks. Kohvi­kus tööta­des tutvus ta pakis­ta­ni­la­sega, kes soovi­tas kandi­dee­rida Fami­farmi tööle.

– Ma olin valla­line, seega oli mul lihtne töökohta vahe­tada, meenu­tab nüüd kahe lapse isa.

Mitme­kul­tuu­ri­li­sus ja kaas­maa­laste kohta­mine väike­ses Joroi­ses ülla­tas Harisoni.

Ponce oli just Peruust Soome tagasi tulnud, kui sõber tõi ta kasvu­hoo­neid vaatama.

– Vaata­sin õuel, et sinna ma ei lähe. Nägi väljast­poolt nii väike välja, meenu­tab Ponce naerdes.

KULTUURIDE AUSTAMINE ON KÕIGE OLULISEM

Järvi­kylä aian­dist väljub iga päev kümneid veoau­to­sid rohe­lise koor­maga. Laohal­lide jahe­duses, Fami­farmi toot­mise viima­ses etapis, kinni­tab väljas­tus­osa­konna töötaja Rizan a Sheriff digi­taal­ses saate­kir­jas päeva välju­vaid pakke.

– Väljas­tus­osa­kon­nal on suur vastu­tus tagada, et klient saab täpselt seda, mida on telli­nud, ja et saade­ti­sed lahku­vad õigel ajal.

– Võrdõi­gus­lik­kus, erine­vate kultuu­ride austa­mine, mees­kon­na­töö ja sõbra­lik­kus, mõtiskleb Sheriff asja­dest, mida ta oma tööko­hal hindab.

Sheriff kuulub töökoha uute tööta­jate hulka. Ta leidis töö soovi­tuste kaudu, nagu ikka.

– Soovi­tus on väga oluline. Kui ma soovi­tan tööd oma tutta­vale, pean olema ise sellega rahul.

Ja Sheriff on rahul.

– Tööta­jana tunnen, et minust hooli­takse. Minu arva­mus loeb.

Soovi­tus on väga oluline. Kui soovi­tan tööd oma tutta­vale, pean sellega ise rahul olema.

Sri Lankalt pärit olev Sheriff räägib inglise keelt. Soome keelt õpib ta õhtuti veebikursusel.

– Kõik on sõltub iseseis­vast õppi­mi­sest. Kõige täht­sam on proo­vida suhelda isegi siis, kui gram­ma­ti­kas tuleb vigu.

– Kui ma tulin väljas­tus­osa­konda tööle, oli siin ainult soom­lasi, kuid ma ei tund­nud end kunagi kõrva­le­jäe­tuna. Nüüd räägin soome keeles ja nad aita­vad mind selles.

Kolman­dik kõigist Fami­farmi tööta­ja­test on soom­la­sed, kuid ainult kümme prot­senti neist on toot­mi­ses. Väljas­tus­osa­kon­nas vastu sammuv Mika Laiti­nen, esin­dab vähe­must. Laiti­nen ütleb, et ta ei pööra sellele tähelepanu.

– Seda on märgata sellest, et mitte kõik tööta­jad ei pruugi soome keelt osata.

Laiti­nen ütleb, et tema inglise keele oskus on samuti paranenud.

– Omalt poolt õpetan ma soome keelt neile, kes seda vajavad.

SOOME KEELE KURSUS SOOVIKS

Fami­farm toodab aastas 25 miljo­nit mait­se­taime ja sala­tit. Toot­mis­hal­li­des ja töökoh­ta­des käies näeb, kuidas seem­nest taimeks sirgu­nud ja valmi­nud salat liigub läbi liinide ja kaalude tarbija taldrikule.

Vahe­tuse vane­mad Aneel Hari­son ja Nata­lia Balt­se­vich vaata­vad läbi päeva telli­musi. Töö hõlmab sama palju pabe­ri­tööd kui inimes­tega kohtumist.

– Jälgin oma vahe­tuse ajal, et inime­sed töötak­sid hästi ja ohutult ning et tooted jõuak­sid pakki­mis­osa­konda õigeaeg­selt, kirjel­dab Balt­se­vich oma tööd.

Balt­se­vich käis koos abikaa­saga piiri tagant enne Soome koli­mist tööd proovimas.

– Olime juba ammu soovi­nud Soome kolida. Siin elab palju sugulasi.

Ka sugu­lasi töötab Famifarmis.

– Kui ma koli­sin, ei rääki­nud ma veel palju soome keelt, kuid sellest polnud midagi. Kõik aita­vad ja on sõbra­li­kud, räägib vene­lanna Baltsevich.

Soome keel oli juba selge, kui Balt­se­vich vahe­tas mees­konda, kus keegi ei räägi soome keelt.

– Nüüd ma siis õpin inglise keelt.

Fami­farm pakkus varem soome keele kursusi. Tööta­jate arva­tes oli kursused liiga liht­sad ja ei olnud seetõttu populaarsed.

Hari­son arvab, et keele­kur­sused olek­sid vajalikud.

– On ka muud elu kui elu siin Järvi­ky­läs. Ainult inglise keelest ei piisa.

Hiljem räägib Fami­farmi perso­na­li­juht Pia Honka­nen, et keeleõppe soovi on kuulda võetud.

– Uurime paras­jagu erine­vate tase­me­tega ja meeto­di­tega kursuseid erine­va­telt teenusepakkujatelt.

OTSITAKSE USALDUSISIKUT

Fami­farmi toot­mis­osa­kon­nal ei ole praegu usal­dusi­si­kut. Ponce ja Hari­son arva­vad, et selline isik oleks vajalik.

– Meil on nii palju välis­maa­lasi. Oleks hea, kui oleks neut­raalne isik, kellega saaks rääkida kui tööl tekib probleeme.

Ponce arvab, et soome keel võib kandi­daa­did eemale peletada.

– Suur vastu­tus ja seadused. Palju on õppida.

Toot­mis­juht Huovi­nen ütleb, et soome keele oskus ei ole häda­va­ja­lik. Inglise keel on piisav asjade korraldamiseks.

– Julgus­tame oma tööta­jaid valima usal­dusi­si­kut, kellega saak­sime koos aren­gu­tööd teha.

Huovi­nen uurib, millist tuge või nõu vaja­vad välis­maa­la­sed Soome tööandjatelt.

Ponce toob näiteks asjaa­ja­mise ja elamis­load. Alalise elamis­loa taot­le­mi­seks on vaja tähta­ja­tut töökohta. See on täna­päeva Soomes väga karm nõue.

– Alati on ebakind­lus, kas töö jätkub, mõtiskleb Ponce.

FAMIFARM OY

ASUTATUD 1987. aastal. Järvi­kylä mõis­nik Karl Groten­felt asutas Fami­farm Oy mõisa lauda pöönin­gule ehita­tud kasvuhoonesse.
ASUKOHT Joroi­nen. 2023. aasta lõpus alus­tas Juvas tööd verti­kaal­kas­va­tusük­sus. Müügi­kon­tor asub Helsingis.
OMANIKUD Põhio­ma­ni­kud on õde-venda Caro­line Groten­felt-Fyhr (tege­vu­juht) ja Albert Groten­felt (juha­tuse esimees)
TOODANG Mait­se­tai­med ja sala­tid Soome ja Eesti turu jaoks. Toote­va­lik sisal­dab 15 erine­vat sala­tit ja 35 maitsetaime.
PERSONAL 160, millest umbes 140 on toot­mi­ses (sh hoolduses)
KÄIVE 23,1 miljo­nit eurot (2023)

„Töökoht kui lotovõit“ ja kasva­tav kogemus

– Kirg töö vastu on endi­selt süda­mes sama, mis alguses, ütleb Phung Luong Tieu.

Veidi üle 30-aastane Viet­na­mist pärist Tieu töö algas hooa­ja­töö­ta­jana kasvu­hoo­nes vaid mõni kuu pärast seda, kui ta oli jõud­nud abie­lu­vii­saga Soome.

Keva­del edutati Tieu taime­kas­va­tus­mees­konna tööde­ju­ha­ta­jaks. Enne seda oli ta olnud viis aastat vahe­tuse vanem.

Tieu sõnul on Fami­farmi aastad kasva­ta­nud ja muut­nud teda inimesena.

– Mul ei olnud palju tööko­ge­must. Ma olin väga tagasihoidlik.

Kui tööandja andis mulle võima­luse, mõist­sin, et võin õppida ja areneda ning anda ka ise endale võimaluse.

Milli­sed need muutused on olnud? mõtiskleb Tieu.

– Kui tööandja andis mulle võima­luse, mõist­sin, et võin õppida ja areneda ning nõnda ka endale võima­luse anda.

Tieu ütlusel enam ta ei kõhkle. Tõkked on ületatud.

– Liigun edasi koos firmaga. Olen avatud uutele võimalustele.

JUHT MÕISTAB, MIDA TÖÖTAJA VAJAB

Viet­na­mis pidas Tieu koos emaga juuk­su­ri­sa­longi. Tieu peab Fami­farmi oma unis­tuste töökohaks.

– Mulle meel­di­vad köögi­vil­jad. Viet­nami toidus peavad köögi­vil­jad olema. Järvi­kylä töökoht on minu jaoks lotovõit.

Tööde­ju­ha­ta­jana on Tieul väga palju kasu oma kasvu­hoo­ne­töö­taja taustast.

– Soovin luua meel­diva tööõhk­konna, kus inime­sed saavad jagada oma mure­sid ja olla kuula­tud. Kuna ma olin ise üks tööta­ja­test, tean, kuidas seda saavutada.

Tieu mõtiskleb, mis aitas tal karjää­ri­re­de­lil edasi liikuda:

– Ma olen selline inimene, kes teeb asju alati hooli­kalt ja lõpuni.

Mitme­ke­si­sus on Tieu meelest Fami­farmi tugevus.

– See teeb meid tuge­vaks. Meil on alati võima­lus ükstei­selt midagi õppida.