Rules of working life in English at Murikka: “Without information, you’re lost”

Zasady życia zawodowego w języku angielskim w kolegium Murikka: „Bez odpowiednich informacji pogubisz się”

Työelämän pelisäännöt [Regulile de bază ale vieții profesionale] la Murikka în limba engleză: „Dacă nu ai informații, ești pierdut”

Arbetslivets spelregler på engelska i Murikka: ”Utan kunskap är du vilse”

Työelämän pelisäännöt englanniksi Murikassa: ”Ilman tietoa olet hukassa”

Правила трудового життя англійською мовою в коледжі Мурікка: «Без інформації вам кінець»

В колледже Murikka на английском языке рассказывают о том, как устроена трудовая жизнь: «Без информации придется туго»

Các quy tắc của đời sống làm việc bằng tiếng Anh tại Murikka: “Nếu không có kiến thức bạn sẽ mất phương hướng”

Soome tööelu reeglid inglise keeles Murikkas: „Teadmatusest võid eksida“

In the Latomo conference room at Murikka Institute, a group of Industrial Union members of foreign background listen to a lecture on the rules of working life in English.

“If you experience problems in the workplace, you can use what you’ve learned here to find out if the solution is found in the employment contract, collective agreement or the law,” says course instructor Riikka Vasama.

One of the members attending the course is Yaroslav Slíž from Slovakia. He came to Finland two years ago with the intention to fulfil his dreams.

“My biggest dream is to own a house by the lake. Finland was the best choice for me because there are so many lakes here. Our lakes in Slovakia are small.

Slíž values natural peace and space and doesn’t want to live close to neighbours. That’s why he’d like the lake to be large. He and his girlfriend dream of starting a family.

“I’ve travelled a lot in Europe but haven’t been to the Nordic countries before. I’ve always wanted to settle in Finland, Sweden or Norway precisely because of their natural beauty.

Ultimately, Slíž chose Finland because his friend already lived here and recommended the country. Slíž decided to try life in Finland and moved to Rauma to work as a CNC machinist.

“Finding a job was very easy for me. My friend told about me to his manager, after which I was contacted by the temping agency Barona.

Matters were made easier by the fact that Slíž is a skilled professional. He had worked in Slovakia as a CNC machinist for almost ten years before moving to Finland.

In May, Slíž changed jobs and is now a CNC machinist at Purso-Tools in Pori.

“I mostly work on camshafts for the diesel engines of large ships,” he says.

MOTIVATED BY A THIRST FOR INFORMATION

Jaroslav Slíž found his way into the course on the rules of working life after learning from an email newsletter that the Industrial Union is hosting courses in English.

“I already attended the You have rights course back in April in Uusikaupunki. This is my second course, and I plan to take more courses in English in the autumn as well.

Slíž enrolled in the union’s courses because he had a strong thirst for information.

“Knowledge is one of the most important things in this world. Without information, you’re lost. I would like to see the union also offer courses in English on specific collective agreements,” he says.

In Slovakia, Slíž never belonged to a union. This is not uncommon in the country, as only 17% of employees in Slovakia belong to a trade union. In Finland, the unionisation rate of employees is 74%.

My biggest dream is to own a house by the lake.

Slíž first heard of the Industrial Union at the TE Office some eighteen months ago when he was laid off for the first time.

“I was told that if I am not a member of a union and want to receive at least some compensation during the layoff, I would need to apply for unemployment benefits from Kela”, Slíž recounts.

Slíž has enjoyed his time at Murikka Institute. At the end of the second day of the course, he headed for a walk and then to the sauna.

“This is like my dream: a house in the forest by the lake. The house is just slightly bigger.”

Slíž’s dream of starting a family is about to come true. He says that he got engaged with his Finnish girlfriend the week before the course.

DRAWN TO FINLAND BY SON’S WISH

Newspaper deliverer Miranda Kihlström, who moved to Finland from the UK, heard about the Rules of working life course from a coworker.

“They’d had been in one of the previous courses and said it was really good. I’m now very much looking forward to future courses in English.

For Kihlström, the course served as a way of getting acquainted with Finnish working life. Among other things, she learned why the holiday season in Finland falls on the summer months.

“The course instructor told us that Finns like to spend their holidays in the summer. I, on the other hand, prefer to take my vacation in the winter and travel someplace sunny and warm.”

For the first time in her life, Kihlström belongs to a trade union. She decided to join the Industrial Union after learning about the security provided by membership.

“What especially caught my interest is that if I’m uncertain about something, I can call the union and ask for advice as because of my background, I’m not always familiar with how things work in Finland.”

Kihlström also believes that being a member will help her integrate into Finnish society.

Kihlström is a single parent of a 16-year-old boy. The two moved to Finland at the son’s wish. Kihlström’s son is half Finnish and wanted to come to study in Finland to get to know his roots better.

“He grew up in the UK and knows the British side of his family. He’s only visited Finland on vacation and wanted to stay here for longer this time. He also plays ice hockey, so Finland is the perfect country for him.

The mother and son are now both learning Finnish. Kihlström has ran into a few obstacles in trying to learn the language. To her frustration, Finns seem to want to converse in English with her instead of Finnish.

“I don’t really have a chance to practice Finnish at work either because I work alone.”

“FINDING A JOB HAS BEEN HARD”

Kihlström moved to Tampere last November and began work as a newspaper deliverer at Posti in December. In her experience, finding a job in Finland was very difficult.

“My previous work experience isn’t very useful because I don’t speak Finnish and I don’t have a degree. Jobs for English speakers are mostly in the IT and technical sectors,” says Kihlström.

She spent more than 20 years in the travel industry before switching to the wellness industry and later starting her own business. However, she had to give up the business when her father became ill and passed away.

If I’m unsure about something, I can call the union for advice.

Kihlström began looking for jobs in Finland already before moving to the country.

“I joined Facebook groups that helped people from the UK make the move to Finland. That’s where I met Micheala, who told me about the job opportunity at Posti.

According to Kihlström, working in newspaper delivery is not ideal for her as it doesn’t allow her to use her skillset. She also doesn’t get to work as part of a team, which she enjoys.

“The work also has many positives. At night, it’s calm and quiet. The work itself isn’t stressful, and I get to enjoy beautiful nature. Posti is a large company, which opens up opportunities.”

In addition to working, Kihlström volunteers at Bloom ry, a non-profit based in Tampere where foreigners and locals can meet.

CULTURES CLASH AT WORK

The majority of participants in the Rules of working life course work in industrial sectors, including Lev Bahtin, a Russian-speaking Estonian who came to Finland for work at the request of a friend.

“My friend was a plant operations manager here and needed workers he could trust. He was offering manual work with good pay.

Bahtin joined the Kotka-based Eagle Filters, a manufacturer of industrial filters, in September 2021. At first, he felt that his coworkers were slow and lazy, as he was used to working at a different pace in Estonia.

“Finns don’t live to work, but work to live. They don’t come home from work physically and mentally drained. That was the first thing I had to learn and understand.”

Bahtin also encountered other cultural differences in the workplace.

“I admire strong and independent Finnish women, but if I see a 60-kg woman pushing a load that weighs 12 to 15 kg, I will of course go and help”, says Bahtin.

However, many of his coworkers refused the help. They felt that I thought they were weak or that I wanted to show off to appear strong,” says Bahtin.

“I explained that if I can do something for them that is easy for me, I’d be happy to do it. We all have our strengths and should use them.”

After a few months, Bahtin’s coworkers no longer refused his help and some even asked for it.

“Although Finns can be cool as ice, it doesn’t take much to break the ice when you get to know them better,” says Bahtin.

AN UNPLEASANT SURPRISE ON NIGHT SHIFT

After he’d been in Finland for six months, the friend who encouraged Lev Bahtin to move changed jobs and returned to Estonia. Bahtin stayed behind in Kotka.

“We got a new operations manager, and after a year, I asked him for a raise. He said twice that he’d get around to talk to me about it, but then forgot the whole thing.

Another year went by until one Saturday night shift in April, Bahtin was told out of the blue that he was being let go.

“Can you imagine? I’d worked two morning and two evening shifts and when I came in for the night shift, I was told I was dismissed. The boss said that the company was in financial difficulties and that I was too expensive of an employee. I was of course shocked,” Bahtin recounts.

A silver lining was that Bahtin had joined the Industrial Union the previous autumn. Thanks to this, he met the requirements for receiving earnings-related unemployment allowance.

“My Finnish coworkers would say that joining a union was a waste of money, but my Estonian friend Georgi told me that there were benefits to being a member of a union.”

Although Finns can be cold, it doesn’t take much to break the ice.

When Bahtin heard about earnings-related unemployment allowance and courses offered by the union, he decided to put in his application. Bahtin has found the Rules of working life course useful.

“If I’d taken the course six weeks ago, I would never have signed anything until I had spoken to a shop steward.”

As things stand, when he was dismissed, Bahtin ended up signing an agreement that exempts the employer from the obligation to re-hire him.

“I tell everyone that if someone brings you papers to sign on a Saturday night, don’t do it. You have time to wait until Monday and ask for advice.”

BREXIT LED TO THE DECISION TO MOVE

Micheala Bailey, who works in newspaper delivery at Posti, raises her hand to ask a question in the Latomo classroom at Murikka Institute.

“How do I know if an employer is organised? That could be useful to know when looking for a new job,” she asks.

Bailey and her Finnish husband moved from their home in Scotland to Finland just over four years ago because Bailey’s husband was homesick.

“He’s very close with his family whereas I don’t have much family in the UK, so we decided to move to Finland.

Our decision was also affected by Brexit,” Bailey says.

“Before, we could travel between Finland and the UK  as much as we wanted and we both had the right to live in either country. After Brexit, we had to make the choice to settle in one of either country.”

Settling into Finland has been a challenge for Bailey. In particular, she misses her old job. Bailey is a social worker by training. Back in Scotland, she worked in children’s homes.

“I loved my job. I enjoy working with young people and had a lot of freedom in my work. I could do all sorts of fun things with the kids.

Bailey recalls how she used to take young people interested in sports to basketball and football matches or go on vacation in Spain with the youngsters.

“I have some really positive memories. I had a great time and even got paid for it. In Scotland, I always worked with other people around me. Now, I’m working a job where I’m always alone.”

In her current job, she travels around Pirkanmaa by car, scooter or bike.

“I cover delivery routes all over Pirkanmaa when others call in sick, for example. I might be working in Sastamala one day and in Ylöjärvi or Tampere the next,” Bailey says.

“YOU CAN’T BE PICKY”

Finding a job in Finland is not very difficult, but you can’t be picky,” Bailey says. She came to Finland in April 2020 and started work at Posti in September.

“It was important to me to find a job so that I have some work history in Finland and a reference showing I’m a good and reliable employee.

Bailey was already a member of a union in her home country. “Social workers have a big and strong union in the UK,” she says. Bailey became a member of the Industrial Union after a few twists and turns.

“I first joined the wrong trade union because I didn’t know that newspaper deliverers belong to a different union than postal workers.”

Bailey became aware of the matter lat year when she did not receive a one-time pay raise in accordance with the collective agreement negotiated by the Post and Logistics Union PAU.

I thought the course could be a way to get answers to my questions.

In April, Bailey participated in the English-language course We the Union on the trade union movement. Bailey learned about the Rules of working life course from her chief shop steward.

“Even though I’ve been working in Finland for nearly four years, there are still a lot of things I don’t understand. “I thought the course could be a way to get answers to my questions.”

Bailey now knows how annual holidays are determined in Finland, for example. She says she has learnt more about her rights and feels empowered by the information.

“I can now notice inconsistencies in my current job and know what to do. If I change jobs, I know what I need to pay attention to in the employment contract.”

New courses for foreigners

“The course starts from the basics. We go over labour legislation, the importance of collective agreements on the terms of employment and the employee’s role as a party to the employment contract,” says Riikka Vasama, course instructor.

She works in the Industrial Union as the Head of the Foreign Labour Unit.

“In the course, participants get answers to questions that are often related to working hours, pay, probationary period, annual holidays and working time reduction days, called pekkaspäivät,” Vasama lists.

“Participants are active, ask a lot of questions and share their own experiences. It amazes me every time how great the group works together despite being so diverse.”

Vasama says that there is a real need for English-language courses as many of the participants say they would have done things differently if they’d had more information about Finnish working life.

“The courses have a positive impact on integration and empowerment. The participants are no longer punching bags in the workplace, but employees who take action and know their rights.”

After the Rules of working life course, union members can now participate in more training in English. The advanced course Union News will be organised for the first time this year, says Vasama.

“The course goes over different themes in more depth and can be taken after completing the basic course.

The Union News course will be organised in Murikka in late September and early October. In October, the first Basic course for shop stewards will be held in English.

In addition, the Industrial Union is hosting the weekend-long course Welcome to Industrial Union in Nuuksio, Espoo. Regional and sector-specific courses in English are also upcoming.

“A special new feature is the course in Ukrainian on the terms of employment in the agriculture and horticulture sectors, which is the first of its kind.”

The Industrial Union’s courses are free of charge to members, and the union also reimburses members’ travel expenses. For more information about the courses, see the Tekijä magazine and the Industrial Union’s study guide. The union also sends out newsletters by email about English-language courses to all members whose language is reported as other than Finnish or Swedish.

“The courses offer new information and a chance to unwind. They are also a great opportunity to get to know other union members,” Vasama says.

Zasady życia zawodowego w języku angielskim w kolegium Murikka: „Bez odpowiednich informacji pogubisz się”

TEKST MEERI YLÄ–TUUHONEN
ILUSTRACJE JYRKI LUUKKONEN

Grupa członków Teollisuusliitto z zagranicy z uwagą słucha wykładu po angielsku w ramach kursu Zasady na rynku pracy w klasie Latomo w kolegium Murikka.

– Jeśli w miejscu pracy pojawią się problemy, na podstawie informacji, które tu uzyskacie, możecie najpierw dowiedzieć się, czy rozwiązanie można znaleźć w umowie o pracę, układzie zbiorowym lub obowiązującym prawie, mówi prowadząca kurs Riikka Vasama.

Jednym z uczestników kursu jest Jaroslav Slíž, urodzony na Słowacji. Do Finlandii przyjechał dwa lata temu, aby spełnić swoje marzenia.

– Moim największym marzeniem jest posiadanie domu nad jeziorem. Finlandia była dla mnie najlepszą opcją, ponieważ jest tu wiele jezior. Na Słowacji jeziora są małe.

Slíž ceni sobie spokój natury i własną przestrzeń i nie chce blisko siebie sąsiadów. Dlatego lepiej, aby jezioro było duże. Marzy o założeniu rodziny ze swoją dziewczyną.

– Dużo podróżowałem po Europie, ale teraz po raz pierwszy jestem w krajach nordyckich. Zawsze chciałam osiedlić się w Finlandii, Szwecji czy Norwegii właśnie ze względu na przyrodę.

Ostatecznie Slíž wybrał Finlandię, ponieważ mieszkał tu już jego przyjaciel i polecił mu ten kraj. Slíž postanowił spróbować i przeniósł się do Raumy jako mechanik CNC.

– Znalezienie pracy było dla mnie bardzo łatwe. Kolega powiedział o mnie swojemu menadżerowi i po tym skontaktowała się ze mną firma pracy tymczasowej Barona.

Pomogło to, że Slíž jest profesjonalistą. Zanim przeniósł się do Finlandii, przez prawie dziesięć lat pracował na Słowacji jako operator CNC.

W maju Slíž zmienił pracę i obecnie jest mechanikiem CNC w Purso–Tools w Pori.

– Produkuję głównie wałki rozrządu do silników wysokoprężnych dużych statków – mówi.

GŁÓD WIEDZY POWODEM ROZPOCZĘCIA KURSU

Jaroslav Slíž trafił na kurs Zasady na rynku pracy po otrzymaniu e–maila od Teollisuusliito z informacją o kursach stowarzyszenia w języku angielskim.

– Wziąłem już udział w kursie You have rights w Uusikaupunki w kwietniu. To mój drugi kurs i planuję także wziąć udział w kursach w języku angielskim organizowanych jesienią.

Slíž zaaplikował na kursy prowadzone przez związek, ponieważ miał silny głód wiedzy.

– Wiedza jest jedną z najważniejszych rzeczy na tym świecie. Bez odpowiednich informacji pogubisz się. Mam nadzieję, że związek zorganizuje także kursy po angielsku dotyczące układów zbiorowych pracy – mówi.

Na Słowacji Slíž nigdy nie należał do związku. Nie jest to niczym niezwykłym w kraju, gdyż jedynie 17 procent pracowników należy do związków zawodowych. W Finlandii odpowiedni udział wynosi 74 procent.

Moim największym marzeniem jest posiadanie domu nad jeziorem.

Slíž twierdzi, że o Teollisuusliito usłyszał półtora roku temu, gdy załatwiał sprawy w urzędzie pracy, kiedy to po raz pierwszy został okresowo zwolniony.

– Tam powiedziano mi, że jeśli nie jestem członkiem związku zawodowego, a chcę otrzymać chociaż jakieś odszkodowanie za okres zwolnienia, to muszę wystąpić do Kela o zasiłek dla bezrobotnych – wspomina Slíž.

Slížowi bardzo się podoba w kolegium Murikka. Pod koniec drugiego dnia kursu najpierw poszedł na spacer, a następnie do sauny.

– To jest jak moje marzenie: dom w lesie nad jeziorem. Tylko budynek jest większy.

Marzenie Slíža o rodzinie jest na drodze do urzeczywistnienia się. Na tydzień przed kursem zaręczył się ze swoją fińską dziewczyną.

NA PROŚBĘ SYNA DO FINLANDII

Miranda Kihlström, listonoszka, która przeprowadziła się do Finlandii z Wielkiej Brytanii, usłyszała o kursie Zasady na rynku pracy od współpracownika.

– Osoba ta była na jednym z poprzednich kursów i powiedziała, że był on na naprawdę dobrym poziomie. Z niecierpliwością czekam na przyszłe kursy po angielsku.

Dla Kihlström kurs był swego rodzaju wprowadzeniem do fińskiego życia zawodowego. Dowiedziała się na nim między innymi, dlaczego sezon urlopowy w Finlandii przypada na lato.

– Prowadzący kurs powiedział, że Finowie chcą spędzać wakacje właśnie latem. Ja natomiast chcę jeździć na wakacje zimą, bo chcę wtedy pojechać tam, gdzie jest słonecznie i ciepło.

Kihlström po raz pierwszy w życiu należy do związku zawodowego. Zechciała dołączyć do Teollisuusliitto, gdy usłyszała o bezpieczeństwie, jakie zapewnia członkostwo.

–Szczególnie zainteresowało mnie to, że jeśli czegoś nie jestem pewna, mogę zadzwonić do związku i poprosić o radę, ponieważ ze względu na moje pochodzenie nie do końca rozumiem, jak wszystko wygląda w Finlandii.

Ponadto Kihlström wierzy, że członkostwo pomoże jej zintegrować się z fińskim społeczeństwem.

Kihlström samotnie wychowuje 16–letniego syna. Na prośbę chłopca oboje przenieśli się do Finlandii. Syn Kihlström jest w połowie Finem i chciał przyjechać na studia do Finlandii, aby lepiej poznać swoje tutejsze korzenie.

– Dorastał w Wielkiej Brytanii, więc zna swoją brytyjską rodzinę. W Finlandii bywał tylko na wakacjach, a teraz chciał zostać tu dłużej. Gra także w hokeja na lodzie, więc Finlandia jest dla niego idealnym krajem.

Äiti ja poika opiskelevat nyt molemmat suomea. Kielenopiskelussa on pari mutkaa. Kihlströmin harmiksi suomalaiset haluavat puhua hänen kanssaan englantia suomen sijaan. Matka i syn oboje uczą się obecnie fińskiego. W nauce języka pojawiło się już kilka zakrętów. Ku rozczarowaniu Kihlström, Finowie chcą z nią rozmawiać po angielsku, a nie po fińsku.

– Nie mogę porządnie ćwiczyć fińskiego nawet w pracy, ponieważ pracuję sama.

”TRUDNO O ZATRUDNIENIE”

Kihlström muutti Tampereelle marraskuussa. Joulukuussa hän aloitti työt varhaisjakajana Postissa. Työpaikan saaminen Suomesta oli hyvin vaikeaa, Kihlström sanoo.

Kihlström przeniosła się do Tampere w listopadzie. W grudniu rozpoczęła pracę jako listonosz na porannej zmianie w Posti. – Znalezienie pracy w Finlandii było bardzo trudne, mówi.

– Moje wcześniejsze doświadczenie zawodowe nie jest zbyt przydatne, ponieważ nie mówię po fińsku i nie mam dyplomu. Dla osób anglojęzycznych miejsca pracy są głównie w dziedzinach IT i technicznych, mówi Kihlström.

Przez ponad 20 lat pracowała w branży turystycznej, dopóki nie przeniosła się do branży wellness, a później założyła własną firmę. Musiała jednak z niej zrezygnować, gdy jej ojciec zachorował i później zmarł.

Jeśli czegoś nie jestem pewien, mogę zadzwonić do związku i poprosić o radę.

Kihlström zaczęła szukać pracy w Finlandii jeszcze przed przeprowadzką.

– Dołączyłam do grup na Facebooku, które pomagają Brytyjczykom w przeprowadzce do Finlandii. W ten sposób poznałam Michaelę, a ona powiedziała mi o możliwości pracy na Poczcie.

Według Kihlström, praca listonosza na porannej zmianie nie jest dla niej idealna, ponieważ nie wykorzystuje swoich talentów. Nie może też wykonywać pracy zespołowej, którą lubi.

–Ta praca ma też wiele dobrych stron. W nocy jest cicho. Praca nie jest stresująca, a jednocześnie mogę cieszyć się piękną przyrodą. Poczta to też duża firma, która oferuje szerokie możliwości.

Po pracy Kihlström działa jako wolontariusz w Bloom ry. Jest to stowarzyszenie non–profit działające w Tampere, w którym spotykają się ludzie z zagranicy i miejscowi.

ZDERZENIE KULTUR W PRACY

Większość uczestników kursu pracuje w przemyśle. Tak samo jest w przypadku Lva Bahtina, Estończyka, którego językiem ojczystym jest rosyjski, który przybył do Finlandii na prośbę przyjaciela.

– Mój przyjaciel pracował tutaj jako kierownik operacyjny fabryki i potrzebował ludzi, którym mógł zaufać. Powiedział mi, że ma do zaoferowania pracę fizyczną, która jest dobrze płatna.

Bahtin rozpoczął pracę dla Eagle Filters, producenta filtrów przemysłowych, w Kotce we wrześniu 2021 roku. Początkowo miał wrażenie, że jego koledzy są powolni i leniwi, gdyż był przyzwyczajony do innego tempa pracy w Estonii.

– Finowie nie żyją dla pracy, tylko to praca jest dla życia. Nie przychodzą do domu z pracy wyczerpani fizycznie i psychicznie. To była pierwsza rzecz, której musiałem się nauczyć i zrozumieć.

W swoim życiu zawodowym Bahtin zetknął się też z innymi różnicami kulturowymi.

–Podziwiam silne, niezależne Finki, ale jeśli widzę 60–kilogramową kobietę pchającą przedmiot o wadze 12–15 kilogramów, to oczywiście idę pomóc – mówi Bahtin.

Jednak wiele jego koleżanek z pracy odrzucało taką pomoc. Czuły, że uważam je za słaba lub że chcę pokazać, że jestem silny – mówi Bahtin.

– Wyjaśniłem im, że jeśli mogę dla nich zrobić coś, co jest dla mnie łatwe, zrobię to z przyjemnością. Każdy z nas ma swoje mocne strony i powinien je wykorzystywać.

Po kilku miesiącach koleżanki Bachtina nie odmawiały już pomocy, a niektórw wręcz o nią prosiły.

– Chociaż Finowie są zimni jak lód, to na szczęście po bliższym zapoznaniu okazuje się, że mają cienką skorupę – mówi Bahtin.

PRZYKRA NIESPODZIANKA NA NOCNEJ ZMIANIE

Po pół roku pracy w Finlandii przyjaciel, który namówł Lva Bahtina na przyjazd, zmienił pracę i wrócił do Estonii. Bachtin natomiast pozostał w Kotce.

– Dostaliśmy nowego dyrektora operacyjnego i po roku poprosiłem go o podwyżkę. Dwa razy powiedział, że to ze mną przedyskutuje, ale potem o mnie zapomniał.

Minął kolejny rok, aż w kwietniu Bahtin został nieoczekiwanie zwolniony podczas sobotniej nocnej zmiany.

– Wyobrażasz sobie? Miałem dwie zmiany poranne i dwie wieczorne, a kiedy przychodzę na nocną zmianę, zwalniają mnie. Według szefa firma miała kłopoty finansowe, a ja byłem zbyt drogim pracownikiem. Oczywiście, że to był dla mnie szok, wspomina Bahtin.

Chociaż Finowie są zimni jak lód, na szczęście mają cienką skórę.

Szczęściem w nieszczęściu było to, że Bachtin dołączył do Teollisuusliitto jesienią ubiegłego roku. Tym samym warunek czasu pracy był spełniony i przysługiwała mu dieta dzienna uzależniona od zarobków.

– Moi fińscy koledzy mówili, że członkostwo w związku oznacza jedynie wydawanie dodatkowych pieniędzy, ale mój estoński przyjaciel Georgi powiedział mi, że członkostwo ma także zalety.

Kiedy Bahtin usłyszał o ubezpieczeniu na wypadek bezrobocia zależnym od zarobków i szkoleniach związkowych, zdecydował się wypełnić formularz wniosku. Bachtin uważa kurs Zasady na rynku pracy za przydatny.

– Gdybym poszedł na ten kurs półtora miesiąca wcześniej, nigdy nie podpisałbym żadnego dokumentu przed rozmową z mężem zaufania.

Teraz w związku ze zwolnieniem Bahtin zdążył już umieścić swój podpis na dokumencie, który zwalnia pracodawcę z obowiązku przyjęcia pracownika do pracy z powrotem.

– Mówię wszystkim, że jeśli w sobotę wieczorem ktoś przyniesie ci dokument do podpisu, nie podpisuj się na nim. Masz czas poczekać do poniedziałku i poprosić o poradę.

BREXIT WPŁYNAŁ NA DECYZJĘ

Micheala Bailey, która pracuje jako listonoszka na poranną zmianę na Poczcie, podnosi rękę w sali Latomo w kolegium Murikka.

– Skąd mam wiedzieć, czy pracodawca jest zrzeszony? Informacje te mogą być przydatne, jeśli szuka się nowej pracy, pyta.

Bailey przeprowadziła się wraz ze swoim fińskim mężem z rodzinnej Szkocji do Finlandii ponad cztery lata temu, ponieważ mąż Bailey tęsknił za domem.

– Ma bardzo bliskie relacje z rodziną, a ja nie mam zbyt dużej rodziny w Wielkiej Brytanii, więc zdecydowaliśmy się przeprowadzić do Finlandii.

Na decyzję miało także wpływ wyjście Wielkiej Brytanii z UE – mówi Bailey.

– Przed Brexitem mogliśmy podróżować pomiędzy Finlandią a Wielką Brytanią tyle, ile chcieliśmy i oboje mieliśmy prawo mieszkać w każdym kraju, ale po Brexicie musieliśmy osiedlić się w jednym z krajów.

Przyjazd do Finlandii był dla Bailey trudny. Szczególnie tęskni za swoją poprzednią pracą. Bailey z wykształcenia jest pracownikiem socjalnym. W Szkocji pracowała w domach dziecka.

– Kochałam swoją pracę. Lubię pracować z młodymi ludźmi i w swojej pracy miałam dużą swobodę. Mogłam robić różne fajne rzeczy z młodzieżą.

Bailey wspomina, jak zabierała młodych ludzi zainteresowanych sportem na mecze koszykówki i piłki nożnej lub jeździła z nimi na wakacje do Hiszpanii.

– Pozostały mi naprawdę pozytywne wspomnienia. Było fajnie, i do tego się opłacało. W Szkocji w pracy cały czas otaczali mnie ludzie. Teraz pracuję przez cały czas sama.

Podczas pracy przemieszcza się w różne części regionu Pirkanmaa samochodem, hulajnogą lub rowerem.

– Pracuję na zastępstwo na trasach w całym Pirkanmaa, jeśli na przykład ktoś będzie chory. Jednego dnia mogę być w Sastamala, a następnego w Ylöjärvi lub Tampere, mówi Bailey.

”NIE NALEŻY BYĆ WYBIÓRCZYM”

Znalezienie pracy w Finlandii nie jest bardzo trudne, ale nie można być wybiórczym, mówi Bailey. Do Finlandii przyjechała w kwietniu 2020 r., a pracę na Poczcie rozpoczęła we wrześniu.

– Znalezienie pracy było dla mnie ważne, aby mieć historię pracy w Finlandii i aby także tutaj ktoś mógł powiedzieć, że jestem dobrym i niezawodnym pracownikiem.

Bailey należała już do związku zawodowego w swoim rodzinnym kraju. Mówi, że pracownicy socjalni mają w Wielkiej Brytanii duży i silny związek zawodowy. Bailey została członkiem Teollisuusliitto, chociaż nie bez potknięcia.

– Najpierw dołączyłam do złego związku zawodowego, bo nie wiedziałam, że pracownicy doręczający pocztę na zmianę poranną należą do innego związku zawodowego niż pozostali listonosze.

Myślałam, że na kursie uzyskam odpowiedzi na moje pytania.

Sprawa stała się dla Bailey jasna w zeszłym roku, kiedy nie otrzymała jednorazowej podwyżki zgodnie z układem zbiorowym Związku Pocztowo–Logistycznego PAU.

W kwietniu Bailey wzięła udział w kursie po angielsku We the Union, który przedstawia ruch związkowy. Bailey usłyszała o obecnym kursie od męża zaufania.

– Mimo że pracuję w Finlandii już prawie cztery lata, nadal wielu rzeczy nie rozumiem. Myślałam, że na kursie uzyskam odpowiedzi na swoje pytania.

Teraz Bailey wie na przykład, na jakich zasadach w Finlandii ustalany jest coroczny urlop. Twierdzi, że dowiedziała się więcej o swoich prawach i czuje się wzmocniona informacjami, które otrzymała.

– Teraz potrafię zwracać uwagę na sprzeczności w mojej obecnej pracy i wiem, jak postępować. Jeśli zmienię pracę, wiem na co zwrócić uwagę w umowie o pracę.

Nowe kursy dla osób z obcym pochodzeniem

– Na kursie dla początkujących zaczynamy od podstaw. Przyglądamy się prawu pracy, znaczeniu układów zbiorowych jako wyznacznika warunków stosunku pracy oraz roli samego pracownika w procesie zawierania stosunku pracy – mówi prowadząca kurs Riikka Vasama. Pracuje w Teollisuusliito jako kierownik działu ds. pracowników o pochodzeniu zagranicznym.

W trakcie kursu uczestnicy uzyskują odpowiedzi na nurtujące ich pytania, które często dotyczą godzin pracy, wynagrodzenia, okresu próbnego, urlopu wypoczynkowego i dni odpoczynku – mówi Vasama.

– Są aktywni, zadają dużo pytań i dzielą się własnymi doświadczeniami. Za każdym razem nie mogę się nadziwić, jak wspaniale współpracuje się w grupie, mimo że są one tak różnorodne.

Vasama twierdzi, że istnieje realne zapotrzebowanie na kursy w języku angielskim, ponieważ wielu uczestników kursów twierdzi, że zachowaliby się inaczej, gdyby wiedzieli więcej o fińskim życiu zawodowym.

– Kursy mają wpływ na integrację i poczucie własnej wartości. Uczestnicy nie są już popychadłami w pracy, ale aktywnymi pracownikami, którzy również znają swoje prawa.

Po przejściu kursu Zasady na rynku pracy członek związku ma możliwość dalszego szkolenia się w języku angielskim. Kurs dla zaawansowanych Union News odbędzie się w tym roku po raz pierwszy, mówi Vasama..

– Jest to szkolenie pogłębione o zmieniającej się tematyce, w którym mogą wziąć udział osoby, które ukończyły kurs podstawowy.

Kurs Union News odbywa się w Murikka od września do października. Natomiast w październiku odbędzie się pierwszy podstawowy kurs po angielsku dla mężów zaufania.

Ponadto Teollisuusliitto organizuje kurs weekendowy Welcome to Industrial Union w Espoo, w Nuuksio. W przyszłości oferta poszerzy się o kursy anglojęzyczne o tematyce lokalnej i dotyczące kokretnych branż.

– Szczególną propozycją są po raz pierwszy organizowane szkolenia w języku ukraińskim dotyczące warunków pracy w sektorach rolniczym i ogrodniczym.

Szkolenia Teollisuusliitto są dla członków bezpłatne, a związek zwraca również koszty podróży swoich członków. Więcej informacji na temat kursów można znaleźć w magazynie Tekijä i przewodniku po szkoleniach Teollisuusliito. Ponadto związek zawodowy wysyła e-mail z informacjami o kursach prowadzonych w języku angielskim do wszystkich swoich członków, których język ojczysty jest wpisany do rejestru członkowskiego jako inny niż fiński lub szwedzki.

– Na kursach można zdobyć nowe informacje i trochę odetchnąć. Są także świetną okazją do poznania innych członków stowarzyszenia – mówi Vasama.

Työelämän pelisäännöt [Regulile de bază ale vieții profesionale] la Murikka în limba engleză: „Dacă nu ai informații, ești pierdut”

TEXT MEERI YLÄ-TUUHONEN
FOTOGRAFII JYRKI LUUKKONEN

Un grup de membri de origine străină ai Teollisuusliitto ascultă cu atenție, în clasa Latomo a Colegiului Murikka, lecția în limba engleză din cadrul cursului Fundațiile vieții profesionale.

– Dacă întâmpinați probleme la locul de muncă, puteți afla mai întâi dacă soluția poate fi găsită într-un contract de muncă, într-un contract colectiv de muncă sau în legislația aplicabilă, spune conducătorul cursului, Riikka Vasama.

Unul dintre cursanți este Yaroslav Slíž , născut în Slovacia. Acesta a venit în Finlanda acum doi ani pentru a-și îndeplini visurile.

– Cel mai mare vis al meu este să am o casă lângă lac. Finlanda a fost cea mai bună alegere pentru mine, deoarece aici sunt multe lacuri. În Slovacia, lacurile sunt mici.

Slíž prețuiește pacea oferită de natură și spațiul personal, și nu vrea vecini în apropiere. De aceea e mai bine ca lacul să fie mare. El și prietena sa visează să își întemeieze o familie.

– Am călătorit mult în Europa, dar acum sunt pentru prima oară în țările nordice. Întotdeauna mi-am dorit să mă stabilesc în Finlanda, Suedia sau Norvegia exact din cauza naturii.

În cele din urmă, Slíž a ales Finlanda pentru că prietenul său locuia deja aici și i-a recomandat țara. Slíž a decis să încerce și s-a mutat în Rauma să profeseze ca mașinist CNC.

– Mi-a fost foarte ușor să găsesc un loc de muncă. Prietenul meu i-a spus managerului său despre mine, iar apoi compania de închirieri a personalului, Barona, m-a contactat.

La acest lucru a contribuit faptul că Slíž este profesionist. Acesta lucrase în Slovacia ca mașinist CNC timp de aproape zece ani înainte de a se muta în Finlanda.

În luna mai, Slíž și-a schimbat locul de muncă iar acum este mașinist CNC la Purso-Tools, în Pori.

– În principal efectuez arbori cu came pentru motoarele diesel ale navelor de dimensiuni mari, spune el.

SETEA DE CUNOAȘTERE L-A ADUS LA CURS

Yaroslav Slíž și-a găsit calea spre cursul Työelämän pelisäännöt după ce a primit de la Teollisuusliitto un e-mail în care erau prezentate cursurile în limba engleză ale sindicatului.

– Am urmat deja în aprilie cursul „You have rights [Aveți drepturi]” organizate în Uusikaupunki. Acesta este al doilea curs pe care îl urmez și intenționez să particip și la cursurile în limba engleză organizate în toamnă.

Slíž a venit la cursurile sindicatului deoarece a dorit foarte mult să fie informat.

– Cunoașterea este unul dintre cele mai importante lucruri în lumea asta. Dacă nu ai informații, ești pierdut. ”Sper ca sindicatul să organizeze și cursuri în limba engleză despre contractul colectiv de muncă”, spune acesta.

În Slovacia, Slíž nu a făcut parte dintr-un sindicat. Nu este ceva neobișnuit în țara aceea, deoarece doar 17% dintre angajați sunt membri ai sindicatului. În Finlanda, cota corespunzătoare este de 74%.

Cel mai mare vis al meu este să dețin o casă pe malul lacului.

Slíž spune că a auzit de Teollisuusliitto, acum un an și jumătate, când a mers la TE-toimisto [Oficiul pentru Ocuparea forței de muncă], acesta fiind atunci disponibilizat pentru prima dată.

– Acolo mi s-a spus că, dacă nu sunt membru al unui sindicat și vreau să primesc măcar o oarecare compensație pentru perioada de disponibilizare, trebuie să solicit indemnizație de șomaj de la Kela, își amintește Slíž.

Slíž s-a acomodat foarte bine la Colegiul Murikka. La sfârșitul celei de-a doua zi a cursului, acesta a mers mai întâi la o plimbare și apoi la saună.

– Este așa cum am vizat: o casă în pădure, pe malul lacului. Doar casa e mai mare.

Visul lui Slíž cu privire la familie este pe cale să se îndeplinească. Acesta spune că, cu o săptămână înainte de curs s-a logodit cu prietena sa finlandeză.

ÎN FINLANDA LA DORINȚA FIULUI

Miranda Kihlström, distribuitoare matinală de ziare, care s-a mutat în Finlanda din Marea Britanie, a auzit despre cursul Työelämän pelisäännöt de la un coleg de serviciu.

– Acesta participase la unul dintre cursurile anterioare și a spus că a fost un curs foarte bun. Acum aștept cu nerăbdare următoarele cursuri în limba engleză.

Pentru Kihlström, cursul a fost un fel de orientare către viața profesională finlandeză. Aceasta a aflat, printre altele, de ce sezonul de concedii în Finlanda este în vară.

– Conducătorul cursului ne-a spus că finlandezii vor concediu vara. Eu, pe de altă parte, vreau să îmi iau concediu iarna, pentru că vreau să călătoresc atunci către destinații cu soare și căldură.

Kihlström face acum parte dintr-un sindicat pentru prima data în viață. A vrut să se înscrie la Teollisuusliitto când a auzit siguranța conferită de apartenența la acesta.

– Interesul mi–a fost stârnit în mod special de faptul că, dacă nu sunt sigură de ceva anume, pot suna la sindicat și pot cere sfaturi, deoarece datorită originii mele, nu înțeleg cum funcționează lucrurile în Finlanda.

În plus, Kihlström consideră că apartenența la sindicat o ajută să se integreze în societatea finlandeză.

Kihlström are tutela exclusivă a unui băiat în vârstă de 16 ani. Cei doi s-au mutat în Finlanda la dorința fiului. Fiul lui Kihlström este pe jumătate finlandez, și și-a dorit să vină să studieze în Finlanda, pentru a-și cunoaște mai bine rădăcinile.

– El a crescut în Marea Britanie, așa că își cunoaște familia britanică. Acesta a fost în Finlanda doar în vacanțe, iar acum și-a dorit să fie aici mai mult timp. De asemenea, el joacă hochei, și astfel Finlanda este țara perfectă pentru el.

Mama și fiul studiază acum limba finlandeză. Există câteva dificultăți în învățarea limbii. Spre dezamăgire lui Kihlström, finlandezii vor să vorbească limba engleză cu ea, în loc de finlandeză.

– Nu pot exersa limba finlandeză nici la locul de muncă, deoarece lucrez singură.

„ANGAJAREA ESTE DIFICILĂ”

Kihlström s-a mutat la Tampere în noiembrie. În decembrie, a început să lucreze ca distribuitor matinal pentru Posti [Serviciile Poștale]. Obținerea unui loc de muncă în Finlanda a fost foarte dificilă, spune Kihlström.

– Experiența mea profesională anterioară nu a este foarte utilă, deoarece nu vorbesc limba finlandeză și nu am o diplomă. Pentru cei care vorbesc limba engleză, există locuri de muncă, în principal, în sectoarele IT și tehnice, spune Kihlström.

Aceasta a lucrat timp de peste 20 de ani în turism, până când s-a transferat în sectorul pentru bunăstare și și-a înființat propria afacere. Cu toate acestea, a trebuit să renunțe la aceasta când tatăl său s-a îmbolnăvit și a decedat.

Dacă nu sunt sigur de ceva, pot suna la uniune și să cer sfaturi.

Kihlström a început să caute locuri de muncă în Finlanda deja înainte de a se muta.

– M-am alăturat grupurilor de pe Facebook care ajută britanicii să se mute în Finlanda. Acolo am cunoscut-o pe Micheala, și ea mi-a spus despre oportunitatea de angajare la Posti.

Potrivit lui Kihlström, munca de distribuitor matinal nu este ideală pentru ea, deoarece nu-și poate folosi abilitățile. De asemenea, nici nu poate lucra în echipă, lucru care ei îi place.

– În munca asta există și multe aspecte pozitive. Noaptea este liniște. Munca nu este stresantă, și, în același timp, mă pot bucura de frumoasa natură. Posti este o companie mare, și oferă și oportunități.

Pe lângă muncă, Kihlström face voluntariat Bloom ry. Este o asociație non-profit care funcționează în Tampere, unde străinii și localnicii se întâlnesc.

CULTURILE S-AU ÎNTÂLNIT LA LOCUL DE MUNCĂ

Majoritatea participanților la cursul Työelämän pelisäännöt lucrează în domeniul industrial Așa a făcut și estonianul Lev Bahtin, vorbitor nativ de limbă rusă, care a venit în Finlanda la cererea unui prieten.

– Prietenul meu lucra aici ca manager de operațiuni al fabricii, și avea nevoie de lucrători în care să poată avea încredere. El mi-a spus că există muncă fizică disponibilă, pentru care se plătește bine.

Bahtin a început să lucreze la Eagle Filters, producător de filtre industriale, în Kotka, în septembrie 2021. La început, i s-a părut că cei cu care lucra erau lenți și leneși, deoarece el era obișnuit cu un altfel de ritm de muncă, în Estonia.

– Finlandezii nu trăiesc pentru muncă, ci, pentru ei, munca este pentru trai. Ei nu merg acasă extenuați fizic și mental. A fost primul lucru pe care a trebuit să-l învăț și să-l înțeleg.

Bahtin a mai întâlnit și alte diferențe de cultură în viața profesională.

– Admir o femeie finlandeză puternică și independentă, dar dacă văd o femeie de 60 kg împingând un obiect de 12-15 kg, bineînțeles că merg să o ajut, spune Bahtin.

Totuși, multe dintre colegele sale au refuzat ajutorul. Ele au crezut că le consider slabe, sau că vreau să le arăt că sunt puternic, spune Bahtin.

– Le-am explicat că dacă pot face pentru ele ceva, care este ușor pentru mine, aș fi bucuros să fac acest lucru. Fiecare avem propriile noastre puncte forte, și ar trebui să le folosim.

Câteva luni mai târziu, colegele lui Bahtin nu i-au mai refuzat ajutorul, iar unele dintre ele chiar i l-au cerut.

– Deși finlandezii sunt reci ca gheața, din fericire, aceasta este o fațadă subțire, când îi cunoști mai bine, spune Bahtin.

SURPRIZĂ NEFERICITĂ PE TURA DE NOAPTE

După șase luni de muncă în Finlanda, prietenul lui Lev Bahtin, care l-a fost atras aici, și-a schimbat locul de muncă, și s-a întors în Estonia. În schimb, Bahti a rămas în Kotka.

– A venit un nou manager de operațiuni iar, peste un an, i-am cerut o majorare salarială. Acesta a zis de două ori că va discuta acest aspect cu mine, dar apoi mi-a uitat cererea.

A mai trecut un an, când, în aprilie, lui Bahti a fost brusc disponibilizat, în timp ce se afla pe tura de noapte de sâmbătă.

– Vă puteți imagina? Făcusem două ture de dimineață și două ture de seară, iar când să intru pe tura de noapte, am fost disponibilizat. Potrivit șefului, compania avea dificultăți financiare, iar eu eram un lucrător prea scump. Bineînțeles că a fost un șoc, își amintește Bahti.

Deși finlandezii sunt reci ca gheața, din fericire, aceasta este o fațadă subțire.

Partea bună a fost că Bahti se înscrisese la Teollisuusliitto în toamna precedentă. Prin urmare, condiția sa de angajare a fost îndeplinită, iar el avea dreptul la indemnizații zilnice aferente câștigurilor.

– Colegii mei finlandezi au ziseseră că apartenența la sindicat este doar o cheltuială în plus, dar prietenul meu estonian Georgi mi-a zis că există și beneficii.

Când Bahti a aflat asigurarea de șomaj și cursurile sindicatului,  acesta a decis să completeze formularul de înscriere. Bahtin consideră util cursul Työelämän pelisäännöt.

– Dacă aș fi participat la acest curs cu o lună și jumătate înainte, nu aș fi semnat niciodată vreun document înainte de a discuta cu liderul sindical.

La momentul disponibilizării, Bahti a semnat în grabă documentul care îl eliberează pe angajator de obligația la reangajare.

– Spun tuturor, dacă cineva vă aduce o un document pentru a-l semna sâmbătă noaptea, nu îl semnați. Aveți timp să așteptați până luni și să cereți sfaturi.

BREXIT A AFECTAT DECIZIA

Micheala Bailey, care lucrează ca distibuitor matinal la Posti, ridică mâna în clasa Latomo de la Universitatea Murikka.

– Cum știu dacă este angajatorul este apartenent unuiunii ? Această informație poate fi utilă, dacă ne aflăm în căutarea unui nou loc de muncă, întreabă ea.

Bailey s-a mutat în Finlanda din orașul său natal din Scoția, împreună cu soțul său finlandez în urmă cu mai mult de patru ani, deoarece soțului lui Bailey îi era dor de casă.

– El are o relație foarte apropiată cu familia sa, pe când eu nu prea am familie în Marea Britanie, așa că am decis să ne mutăm în Finlanda.

Decizia a fost afectată, de asemenea, și de diferența dintre UE și Marea Britanie, spune Bailey.

– Înainte de Brexit, puteam călători între Finlanda și Regatul Unit cât de mult ne doream, și amândoi aveam dreptul de a locui în oricare dintre țări, dar după Brexit a trebuit să ne stabilim în una dintre țări.

Acomodarea în Finlanda a fost dificilă pentru Bailey. Acesteia îi lipsește, în mod special, locul de muncă. Bailey este instruit ca asistent social. În Scoția, aceasta a lucrat în orfelinate.

– Îmi iubeam munca. Îmi place să lucrez cu tinerii, și am avut multă libertate în munca mea. Făceam tot felul de lucruri distractive împreună cu tinerii.

Bailey își amintește cum a dus tinerii interesați de sport șa meciuri de baschet și fotbal, sau cum a plecat cu tinerii în vacanță, în Spania.

– Mi-au rămas amintiri foarte frumoase. Era frumos și mă mai și plăteau pentru asta. În Scoția, aveam mereu oameni împrejurul meu la serviciu. Acum am un serviciu unde sunt singură tot timpul.

La serviciu, aceasta se deplasează în diferite zone ale județului Pirkanmaa, cu mașina, scuterul sau cu bicicleta.

– Fac trasee peste tot prin Pirkanmaa, înlocuind pe cineva, dacă este bolnav, de exemplu. Într-o zi pot să fiu în Sastamala, iar în ziua următoare în Ylöjärvi sau Tampere, spune Bailey.

„NU POȚI FI SELECTIV”

Găsirea unui loc de muncă în Finlanda nu este foarte dificilă, dar nu poți fi selectiv, spune Bailey. Aceasta a venit în Finlanda în aprilie 2020, și s-a angajat la Posti în septembrie.

– Pentru mine a fost important să găsesc un loc de muncă, astfel încât să am un istoric profesional în Finlanda, și măcar cineva să poată spune că sunt un angajat bun și de încredere.

Bailey era deja membră a unui sindicat în țara sa natală. Asistenții sociali au un sindicat mare și puternic în Marea Britanie, spune acesta. Bailey a devenit membră Teollisuusliitto după o greșeală.

– Mai întâi m-am alăturat unui sindicat greșit, deoarece nu știam că distribuitorii matinali aparțin unui alt sindicat față factorii poștali.

Bailey a aflat acest lucru anul trecut, când aceasta nu a primit creșterea salarială unică, în mod conform cu contractul colectiv de muncă al Uniunii PAU a Posti și a sectorului de logistică .

M-am gândit că în cadrul acestui curs aș obține răspunsuri la întrebările mele.

În aprilie, Bailey a participat la cursul în limba engleză We the Union [Noi, Uniunea], în care se află mai multe despre ay-liikke [mișcarea sindicatului]. Bailey a auzit despre cursul Työelämän perusteet de la liderul principal de sindicat.

– Deși lucrez în Finlanda de aproape patru ani, există încă multe lucruri pe care nu le înțeleg. M-am gândit că în cadrul acestui curs aș obține răspunsuri la întrebările mele.

Acum, Bailey știe, de exemplu, cum sunt determinate concediile anuale în Finlanda. Ea spune că a aflat mai multe despre drepturile sale și simte că a beneficiat de informațiile primite.

– Acum pot fi atentă la neregulile de la locul meu de muncă actual, și știu cum să procedez. Dacă îmi schimb locul de muncă, știu asupra căror aspecte ale contractului de muncă să mă concentrez.

Noi cursuri pentru străini

– La cursurile de inițiere, începem cu lucrurile de bază. Discutăm legislația muncii, semnificația contractelor colective de muncă în calitate de element care definește condițiile de angajare, precum și rolul angajatului ca parte contractantă în relația de muncă, spune conducătorul de curs, Riikka Vasama.

Aceasta la Teollisuusliitto ca șef al unității forței de muncă din străinătate.

În cadrul cursului, participanții primesc răspunsuri la întrebările lor, care, adesea, sunt legate de programul de lucru, remunerare, perioada de probă, concediile anuale și zilele de libere cu plată, spune Vasama.

– Aceștia sunt activi, adresează multe întrebări și își împărtășesc propriile experiențe. De fiecare dată sunt uimită de cât de bine lucrează oamenii împreună, în ciuda faptului că grupul este atât de diversificat.

Vasama spune că există o nevoie reală de cursuri de limba engleză, deoarece mulți dintre cursanți spun că ar fi procedat diferit, dacă ar fi știut mai multe despre viața profesională finlandeză.

– Cursurile au impact asupra integrării și responsabilizării. Participanții nu mai sunt dezorientați în viața profesională, ci participanți activi, care își cunosc și drepturile.

După cursul Työelämän pelisäännöt, membrul uniunii se poate școlariza mai departe în limba engleză. Anul acesta, cursul avansat Union News are loc pentru prima dată, spune Vasama.

– Este o instruire aprofundată, cu teme variabile, la care pot participa absolvenții cursului de bază.

Cursul Union News va avea loc la Murikka, undeva prin septembrie-octombrie. În octombrie va avea primul curs Luottamusmiesten peruskurssi [Curs de bază pentru liderii de sindicat] în limba engleză.

În adiție, Teollisuusliitto organizează cursul de weekend Welcome to Industrial Union, în Nuuksio, Espoo. De asemenea, urmează cursuri în limba engleză, specifice sectoarelor contractuale.

– Adiția specială este reprezentată de prima școlarizare în limba ucraineană privind condițiile muncă în sectoarele agricole și de grădinărit.

Cursurile Teollisuusliitto sunt oferite gratuit membrilor, iar uniunea rambursează și costurile de deplasare ale membrilor săi. Pentru mai multe informații despre cursuri, consultați revista Tekijä și Ghidul Educațional al Teollisuusliitto. În plus, uniunea trimite un e-mailuri în limba engleză, despre cursurile sale, tuturor membrilor săi ai căror limbă maternă este alta decât limba finlandeză sau suedeză.

– Cursurile oferă informații noi și recreere. Acestea sunt, de asemenea, o oportunitate excelentă de a-i cunoaște pe ceilalți membri ai uniunii, spune Vasama.

Правила трудового життя англійською мовою в коледжі Мурікка: «Без інформації вам кінець»

ТЕКСТ МЕЕРІ ІЛЯ-ТУУХОНЕН
ФОТО ЮРКІ ЛУУККОНЕН

У конференц-залі Латомо в коледжі Мурікка група членів Індустріальної спілки іноземного походження слухає лекцію про правила трудового життя англійською мовою.

«Якщо у вас виникнуть проблеми на робочому місці, ви зможете використати отримані тут знання, щоб з’ясувати, чи можна знайти рішення в трудовому договорі, колективному договорі або законі», — говорить викладач курсу Ріікка Васама.

Одним з учасників цього курсу є Ярослав Сліж зі Словаччини. Він приїхав до Фінляндії два роки тому з наміром здійснити свої мрії.

«Моя найбільша мрія — мати власний будинок на березі озера. Фінляндія була найкращим вибором для мене, тому що тут так багато озер. У нас у Словаччині озера маленькі.

Сліж цінує природний спокій і простір і не хоче жити поруч із сусідами. Тому він хотів би, щоб озеро було великим. Вони з дівчиною мріють створити сім’ю.

«Я багато подорожував Європою, але раніше не бував у країнах Скандинавії. Я завжди хотів оселитися у Фінляндії, Швеції чи Норвегії саме через їхню природну красу.

Зрештою, Сліж обрав Фінляндію, тому що його друг вже жив тут і порекомендував цю країну. Сліж вирішив спробувати пожити у Фінляндії і переїхав до міста Раума, щоб працювати оператором верстата з ЧПУ.

«Мені було дуже легко знайти роботу. Мій друг розповів про мене своєму менеджеру, після чого зі мною зв’язалося агентство з працевлаштування Barona.

Справа полегшувалася тим, що Сліж був досвідченим професіоналом. Перш ніж переїхати до Фінляндії, він майже десять років працював у Словаччині оператором верстата з ЧПУ.

У травні Сліж змінив роботу і тепер працює оператором верстата з ЧПУ в компанії Purso-Tools в місті Порі.

«Переважно я працюю над розподільними валами для дизельних двигунів великих кораблів», — говорить він.

МОТИВОВАНИЙ ЖАГОЮ ДО ІНФОРМАЦІЇ

Ярослав Сліж потрапив на курс про правила трудового життя, коли дізнався з електронної розсилки, що Промислова спілка проводить курси англійською мовою.

«У квітні в Уусікаупуні я вже відвідав курс Ви маєте права. Це мій другий курс, і восени я планую пройти ще кілька курсів англійською мовою.

Сліж записався на курси профспілки, бо мав сильну жагу до інформації.

«Знання — це одна з найважливіших речей у цьому світі. Без інформації вам кінець. Я хотів би, щоб профспілка також пропонувала курси англійською мовою щодо конкретних колективних договорів», — говорить він.

У Словаччині Сліж ніколи не був членом профспілки. Це не є рідкістю в цій країні, оскільки лише 17% працівників у Словаччині є членами профспілки. У Фінляндії рівень об’єднання працівників у профспілки становить 74%.

Моя найбільша мрія — мати власний будинок на березі озера.

Сліж вперше почув про Промислову профспілку в Службі зайнятості півтора роки тому, коли його вперше звільнили.

«Мені сказали, що якщо я не є членом профспілки і хочу отримати хоча б якусь компенсацію після звільнення, мені потрібно звернутися за допомогою по безробіттю до Управління соціального забезпечення Kela», — згадує Сліж.

Сліжу дуже сподобалось у коледжі Мурікка. Наприкінці другого дня курсу він вирушив на прогулянку, а потім до сауни.

«Це як моя мрія: будинок у лісі на березі озера. Будинок просто трохи більший».

Мрія Сліжа про створення сім’ї ось-ось здійсниться. Він розповідає, що за тиждень до курсу заручився зі своєю фінською дівчиною.

ПЕРЕЇХАЛА ДО ФІНЛЯНДІЇ ЗА БАЖАННЯМ СИНА

Міранда Кілстрьом, яка працює в службі доставки газет і переїхала до Фінляндії з Великої Британії, дізналася про курс Правила трудового життя від колеги.

«Вони були на одному з попередніх курсів і сказали, що це було дуже добре. Тепер я з нетерпінням чекаю на майбутні курси англійською мовою.

Цей курс дозволив Кілстрьом познайомитися з фінським трудовим життям. Серед іншого, вона дізналася, чому сезон відпусток у Фінляндії припадає на літні місяці.

«Викладач курсу розповів нам, що фіни люблять проводити відпустку влітку. Я навпаки вважаю за краще брати відпустку взимку і їхати кудись, де сонячно й тепло».

Уперше в житті Кілстрьом є членом профспілки. Вона вирішила приєднатися до Промислової профспілки після того, як дізналася про безпеку, яку забезпечує членство в ній.

«Особливо мене зацікавило те, що якщо я в чомусь не впевнена, я можу зателефонувати до профспілки і попросити поради, оскільки через своє походження я не завжди знаю, як все працює у Фінляндії».

Кілстрьом також вважає, що членство в профспілці допоможе їй інтегруватися у фінське суспільство.

Кілстрьом — самотня мати 16-річного хлопчика. Вони переїхали до Фінляндії за бажанням сина. Син Кілстрьом наполовину фін і хотів приїхати на навчання до Фінляндії, щоб ближче познайомитися зі своїм корінням.

«Він виріс у Великій Британії та знає британську сторону своєї родини. Він бував у Фінляндії лише на канікулах і цього разу хотів залишитися тут на довше. Крім того, він грає в хокей, тому Фінляндія — ідеальна країна для нього».

Тепер мати й син вивчають фінську мову. Намагаючись вивчити мову, Кілстрьом зіткнулася з певними перешкодами. На її розчарування, фіни, здається, хочуть спілкуватися з нею англійською, а не фінською мовою.

«Я насправді не маю можливості практикувати фінську на роботі, тому що працюю одна».

«ЗНАЙТИ РОБОТУ БУЛО СКЛАДНО»

Кілстрьом переїхала до Тампере в листопаді минулого року і в грудні почала працювати у службі доставки газет в компанії Posti. З її досвіду, знайти роботу у Фінляндії було дуже складно.

«Мій попередній досвід роботи не дуже корисний, тому що я не розмовляю фінською і не маю освіти. Робочі місця для англомовних людей здебільшого є в ІТ та технічному секторах», — говорить Кілстрьом.

Вона пропрацювала понад 20 років у туристичній галузі, перш ніж переключилася на велнес-індустрію, а згодом відкрила власний бізнес. Однак їй довелося відмовитися від бізнесу, коли її батько захворів і помер.

Якщо я в чомусь не впевнена, я можу зателефонувати до профспілки за порадою.

Кілстрьом почала шукати роботу у Фінляндії ще до переїзду до країни.

«Я приєдналася до груп у Facebook, які допомагали людям з Великої Британії переїхати до Фінляндії. Саме тут я познайомилася з Мікаелою, яка розповіла мені про можливість працевлаштування в Posti.

За словами Кілстрьом, робота в службі доставки газет не є для неї ідеальним варіантом, оскільки не дозволяє їй використовувати свої навички. Вона також не має можливості працювати в команді, що їй подобається.

«Робота також має багато позитивних моментів. Уночі тут тихо й спокійно. Сама робота не напружує, і я можу насолоджуватися прекрасною природою. Posti — це велика компанія, яка відкриває нові можливості».

Окрім роботи, Кілстрьом працює волонтером у Bloom ry, некомерційній організації, що базується в Тампере, де іноземці можуть зустрічатися з місцевими жителями.

ЗІТКНЕННЯ КУЛЬТУР НА РОБОТІ

Більшість учасників курсу Правила трудового життя працюють у промислових секторах, зокрема Лев Бахтін, російськомовний естонець, який приїхав до Фінляндії на роботу на запрошення друга.

«Мій друг працював тут на заводі виробничим директором, і йому потрібні були працівники, яким він міг би довіряти. Він запропонував ручну роботу з хорошою оплатою».

У вересні 2021 року Бахтін приєднався до компанії Eagle Filters, що виробляє промислові фільтри і розташована у місті Котка. Спочатку йому здавалося, що його колеги повільні та ліниві, адже в Естонії він звик працювати в іншому темпі.

«Фіни не живуть, щоб працювати, а працюють, щоб жити. Вони не повертаються додому з роботи фізично та морально виснаженими. Це було перше, що мені довелося вивчити і зрозуміти».

Бахтін також зіткнувся з іншими культурними відмінностями на робочому місці.

«Я захоплююся сильними і незалежними фінськими жінками, але якщо я бачу, як жінка, що важить 60 кг, штовхає вантаж вагою 12-15 кг, я, звичайно, піду і допоможу», — говорить Бахтін.

Однак багато хто з його колежанок відмовлявся від допомоги. Їм здавалося, що я вважаю їх слабкими або що я хочу показати себе сильним», — говорить Бахтін.

«Я пояснив, що якщо я можу зробити для них щось, що мені легко дається, я буду радий це зробити. Ми всі маємо свої сильні сторони і повинні їх використовувати».

Через кілька місяців колежанки Бахтіна вже не відмовлялися від його допомоги, а деякі навіть просили про неї.

«Хоча фіни можуть бути холодними як крига, не потрібно багато зусиль, щоб розтопити лід, коли ви дізнаєтеся їх ближче», — говорить Бахтін.

НЕПРИЄМНИЙ СЮРПРИЗ У НІЧНУ ЗМІНУ

Після шести місяців перебування у Фінляндії друг, який підштовхнув Льва Бахтіна до переїзду, змінив роботу і повернувся до Естонії. Бахтін залишився в Котці.

«У нас з’явився новий виробничий директор, і через рік я попросив його про підвищення. Він двічі казав, що поговорить зі мною про це, але потім все забув».

Минув ще один рік, і в одну з суботніх нічних змін у квітні Бахтіну несподівано повідомили, що його звільняють.

«Ви можете собі уявити? Я відпрацював дві ранкові та дві вечірні зміни, а коли прийшов на нічну зміну, мені сказали, що мене звільняють. Керівник сказав, що компанія переживає фінансові труднощі і що я занадто дорогий працівник. Звичайно, я був шокований», — згадує Бахтін.

Хоча фіни можуть бути холодними, не потрібно багато зусиль, щоб розтопити лід.

Позитивним моментом було те, що Бахтін вступив до Промислової профспілки восени минулого року. Завдяки цьому він відповідав вимогам для отримання допомоги по безробіттю, що залежить від заробітку.

«Мої фінські колеги говорили, що вступ до профспілки — це марна трата грошей, але мій естонський друг Георгій сказав мені, що членство в профспілці має свої переваги».

Коли Бахтін дізнався про допомогу по безробіттю, що залежить від заробітку, і про курси, які пропонує профспілка, він вирішив подати заявку. Бахтін вважає курс Правила трудового життя корисним.

«Якби я пройшов курс шість тижнів тому, я б ніколи нічого не підписав, поки не поговорив з профспілковим організатором».

За існуючих обставин при звільненні Бахтін підписав угоду, яка звільняє роботодавця від обов’язку повторно наймати його на роботу.

«Я всім кажу, що якщо хтось приносить вам папери на підпис у суботу ввечері, не робіть цього. У вас є час почекати до понеділка і звернутися за порадою».

БРЕКЗИТ ПРИЗВІВ ДО РІШЕННЯ ПРО ПЕРЕЇЗД

Мікаела Бейлі, яка працює у відділі доставки газет Posti, піднімає руку, щоб поставити запитання в класі Латомо в коледжі Мурікка.

«Як дізнатися, чи є роботодавець організованим? Це було б корисно знати при пошуку нової роботи», — запитує вона.

Бейлі та її фінський чоловік переїхали зі свого дому в Шотландії до Фінляндії трохи більше чотирьох років тому, тому що чоловік Бейлі сумував за батьківщиною.

«Він зі своєю родиною у дуже близьких стосунках, а у мене не так багато родичів у Великій Британії, тож ми вирішили переїхати до Фінляндії».

«На наше рішення також вплинув Брекзит», — говорить Бейлі.

«Раніше ми могли подорожувати між Фінляндією та Великою Британією скільки завгодно, і ми обоє мали право жити в будь-якій країні. Після Брекзиту нам довелося зробити вибір — оселитися в одній з двох країн».

Переїзд до Фінляндії став для Бейлі справжнім викликом. Зокрема, вона сумує за своєю старою роботою. За освітою Бейлі — соціальний працівник. У Шотландії вона працювала в дитячих будинках.

«Я любила свою роботу. Мені подобається працювати з молоддю, і в моїй роботі було багато свободи. Я могла займатися з дітьми будь-якими забавами».

Бейлі згадує, як вона брала молодих людей, які цікавилися спортом, на баскетбольні та футбольні матчі або їздила з ними на канікули до Іспанії.

«У мене залишилися дуже позитивні спогади. Я чудово проводила час і навіть отримувала за це гроші. У Шотландії я завжди працювала з іншими людьми навколо мене. Тепер я працюю на роботі, де я завжди одна».

На своїй нинішній роботі вона подорожує по області Пірканмаа на машині, скутері або велосипеді.

«Я забезпечую доставку по всій області Пірканмаа, коли інші, наприклад, хворіють. Одного дня я можу працювати в Састамала, а наступного — в Ільоярві чи Тампере», — говорить Бейлі.

«НЕ МОЖНА БУТИ ПЕРЕБІРЛИВИМ»

Знайти роботу у Фінляндії не дуже складно, але не можна бути перебірливим», — говорить Бейлі. Вона приїхала до Фінляндії у квітні 2020 року і почала працювати в Posti у вересні.

«Для мене було важливо знайти роботу, щоб мати певну робочу історію у Фінляндії та рекомендацію, яка свідчила б про те, що я хороший і надійний працівник.

Бейлі вже була членом профспілки у себе на батьківщині. «Соціальні працівники мають велику та сильну профспілку у Великій Британії», — говорить вона. Бейлі стала членом Промислової профспілки після кількох перипетій.

«Спочатку я вступила не до тієї профспілки, бо не знала, що працівники служби доставки газет належать до іншої профспілки, ніж працівники пошти».

Я подумала, що курс може стати способом отримати відповіді на мої запитання.

Бейлі дізналася про це минулого року, коли не отримала одноразового підвищення заробітної плати згідно з колективним договором, укладеним профспілкою пошти і логістики PAU.

У квітні Бейлі відвідувала англомовний курс Ми, профспілка, присвячений профспілковому руху. Бейлі дізналася про курс Правила трудового життя від свого профспілкового організатора.

«Незважаючи на те, що я працюю у Фінляндії вже майже чотири роки, я все ще багато чого не розумію. Я подумала, що курс може стати способом отримати відповіді на мої запитання».

Тепер Бейлі знає, як, наприклад, визначаються щорічні відпустки у Фінляндії. Вона говорить, що дізналася більше про свої права і відчуває себе більш впевненою завдяки отриманій інформації.

«Зараз я можу помітити невідповідності в моїй поточній роботі, і я знаю, що робити. Якщо я змінюю роботу, я знаю, на що мені потрібно звернути увагу в трудовому договорі».

Нові курси для іноземців

«Курс починається з основ. Ми розглядаємо трудове законодавство, важливість колективних договорів щодо умов праці та роль працівника як сторони трудового договору», — розповідає Ріікка Васама, викладач курсу.

Вона працює в Промисловій профспілці на посаді керівника відділу з питань іноземної робочої сили.

«Під час курсу учасники отримують відповіді на питання, які часто пов’язані з робочим часом, оплатою праці, випробувальним терміном, щорічними відпустками та днями зі скороченим робочим часом, так званими pekkaspäivät», — перераховує Васама.

«Учасники активні, ставлять багато запитань і діляться власним досвідом. Мене щоразу дивує, наскільки чудово група працює разом, незважаючи на те, що вона така різноманітна».

Васама говорить, що існує реальна потреба в англомовних курсах, оскільки багато учасників кажуть, що вчинили б по-іншому, якби мали більше інформації про фінське трудове життя.

«Курси позитивно впливають на інтеграцію та розширення можливостей. Учасники більше не є боксерськими грушами на робочому місці, а працівниками, які діють і знають свої права».

Після курсу Правила трудового життя члени профспілки тепер можуть брати участь у більшій кількості тренінгів англійською мовою. Уперше цього року буде організовано поглиблений курс Новини профспілки, говорить Васама.

«У цьому курсі різні теми розглядаються більш поглиблено, і його можна прослухати після завершення базового курсу.

Курс Новини профспілки буде організовано в коледжі Мурікка наприкінці вересня та на початку жовтня. У жовтні буде проведено перший Базовий курс для профспілкових організаторів англійською мовою.

Крім того, Промислова профспілка організує курс вихідного дня Ласкаво просимо до Промислової профспілки в Нууксіо, Еспоо. Також заплановані регіональні та галузеві курси англійською мовою.

«Особливою новинкою є курс українською мовою про умови працевлаштування в сільському господарстві та садівництві, який є першим у своєму роді».

Курси Промислової профспілки є безкоштовними для її членів, крім того профспілка відшкодовує витрати на проїзд. Більше інформації про курси можна знайти в журналі Tekijä та навчальному посібнику Промислової профспілки. Профспілка також розсилає електронною поштою інформаційні бюлетені про англомовні курси всім членам, чия мова не вказана як фінська або шведська.

«Курси дають нову інформацію та можливість відпочити. Це також чудова можливість познайомитися з іншими членами профспілки», — говорить Васама.

В колледже Murikka на английском языке рассказывают о том, как устроена трудовая жизнь: «Без информации придется туго»

ТЕКСТ МЕЕРИ ЮЛЯ-ТУУХОНЕН
ИЛЛЮСТРАЦИИ ЮРКИ ЛУУККОНЕН

Колледж Murikka. В классе Latomo несколько членов Teollisuusliitto иностранного происхождения внимательно слушают урок из англоязычного курса «Основы трудовой жизни».

– Если у вас возникли проблемы на рабочем месте, сначала посмотрите, можно ли найти решение в трудовом договоре, коллективном договоре или применимом законодательстве, – объясняет инструктор курса Риикка Васама.

Один из участников курса – Ярослав Слиж родом из Словакии. Два года назад он приехал в Финляндию исполнить свои мечты.

– Моя самая большая мечта – дом у озера. Значит, Финляндия прекрасно подходит, потому что здесь много озер. В Словакии озера маленькие.

Слиж любит покой, который дает природа, и ценит личное пространство, то есть, не хочет жить рядом с соседями. Поэтому лучше жить на большом озере. Он и его девушка хотят создать семью.

– Я много путешествовал по Европе, но на севере сейчас впервые. Я всегда хотел поселиться в Финляндии, Швеции или Норвегии просто даже из-за природы.

В итоге Слиж выбрал Финляндию, потому что его друг уже жил здесь и порекомендовал ему страну. Слиж решил попробовать и переехал в Рауму, где работает оператором станков с ЧПУ.

– Найти работу мне было очень легко. Друг рассказал обо мне своему руководителю, а затем со мной связались из Barona, компании по подбору персонала.

Найти работу оказалось так просто, потому что Слиж был профессионалом. До переезда в Финляндию он почти десять лет проработал оператором ЧПУ в Словакии.

В мае Слиж сменил место работы и теперь он оператор станков с ЧПУ в Purso-Tools в Пори.

– Я в основном произвожу распределительные валы для дизельных двигателей крупных судов, – рассказывает он.

НА КУРС ПРИВЕЛА ПОТРЕБНОСТЬ В ИНФОРМАЦИИ

Получив от Teollisuusliitto письмо с информацией об англоязычных курсах профсоюза, Ярослав Слиж заинтересовался курсом «Правила трудовой жизни».

– В апреле я уже участвовал в курсе «You have rights» в Уусикаупунки. Это мой второй курс, и осенью я также собираюсь на другие англоязычные курсы.

Слиж участвует в курсах профсоюза, потому что ощущает сильную потребность в информации.

– Информация – одна из самых важных вещей в нашем мире. Без информации придется туго. Надеюсь, что профсоюз также организует англоязычные курсы по коллективным договорам, – говорит он.

В Словакии Слиж никогда не участвовал в профсоюзе. Там это обычная ситуация: в профсоюзе состоят только 17 процентов работников. В Финляндии соответствующая доля составляет 74%.

Моя самая большая мечта – дом у озера.

Слиж говорит, что узнал о существовании Teollisuusliitto, когда посетил Бюро занятости и экономического развития, будучи впервые отправленным в принудительный отпуск.

–  В бюро мне сказали, что если я не являюсь членом профсоюза и хочу получать хотя бы какую-то компенсацию на время принудительного отпуска, то нужно подать заявку на пособие по безработице от Kela, – вспоминает Слиж.

Слижу очень нравится колледж Murikka. В конце второго дня курса он отправился сначала на прогулку, а затем в сауну.

– Это как в моих мечтах: дом в лесу у озера. Просто этот дом побольше.

Мечта Слижа о создании семьи скоро воплотится в жизнь. На неделе перед началом курса он обручился со своей финской девушкой.

В ФИНЛЯНДИЮ – ПО ЖЕЛАНИЮ СЫНА

Миранда Килстрём, почтальон ночной смены, приехавшая в Финляндию из Великобритании, узнала о курсе «Правила трудовой жизни» от коллеги.

– Он проходил один из предыдущих курсов и сказал, что они реально хорошие. Так что я теперь с нетерпением жду предстоящих англоязычных курсов.

Для Килстрём курс стал своего рода вводным инструктажем по финской трудовой жизни. Среди прочего она узнала, например, почему летом в Финляндии массовый сезон отпусков.

– Инструктор курса объяснил нам, что финны предпочитают отпуск летом. А я, наоборот, хочу уйти в отпуск зимой, и отправиться туда, где солнце и тепло.

Килстрём вступила в профсоюз впервые в жизни. Она захотела стать членом Teollisuusliitto, когда узнала, какие гарантии безопасности приносит с собой членство.

– Меня особенно убедило то обстоятельство, что если я в чем-то не уверена, то могу позвонить в профсоюз и попросить совета – ведь в силу своего происхождения я не совсем понимаю, как устроена система в Финляндии.

Кроме того, Килстрём считает, что членство помогает ей интегрироваться в финское общество.

Килстрём в одиночку воспитывает 16-летнего сына. Семья переехала в Финляндию по его желанию. Сын Килстрём наполовину финн, и он хотел поехать учиться в Финляндию, чтобы поближе познакомиться со своими корнями.

– Он вырос в Великобритании и знаком с британской частью семьи. В Финляндии он бывал только на каникулах, и теперь хотел бы остаться здесь подольше. Еще он играет в хоккей, так что Финляндия – идеальная страна для него.

Мать и сын оба сейчас изучают финский язык. Изучение языка оказалось связано с неожиданными трудностями: например, финны хотят говорить с Килстрём по-английски, а не по-фински.

– На работе я не могу практиковать финский, так как работаю одна.

«УСТРОИТЬСЯ НА РАБОТУ НЕПРОСТО»

Килстрём переехала в Тампере в ноябре. В декабре она вышла на работу почтальоном ночной смены в Posti. По словам Килстрём, найти работу в Финляндии было сложно.

– Мой предыдущий опыт работы не очень полезен, потому что я не говорю по-фински и у меня нет диплома. Для англоговорящих есть работа в основном в IT и техническом секторе, – говорит Килстрём.

Она более 20 лет проработала в туристической отрасли, а затем ушла в велнес-индустрию и основала собственную фирму. Однако фирму пришлось закрыть, когда отец Килстрём заболел и умер.

Если что-то неясно, я могу позвонить в профсоюз за советом.

Поиски работы в Финляндии Килстрём начала еще до переезда.

– Я вступила в группы на Facebook, где британцам помогали с переездом в Финляндию. Там я и познакомилась с Микаэлой, и она рассказала мне о вакансиях в Posti.

По словам Килстрём, работа ночного почтальона не идеальна для нее, так как она не может использовать свой потенциал. Кроме того, это индивидуальная работа, а она любит работать в команде.

– Но у этой работы есть и достоинства. По ночам спокойно. Стресса на работе нет, можно наслаждаться прекрасной природой. Posti – крупная компания, там есть много возможностей.

В дополнение к работе Килстрём трудится волонтером в Bloom ry. Это некоммерческая организация в Тампере, которая помогает встречаться иностранцам и местным жителям.

СОПРИКОСНОВЕНИЕ КУЛЬТУР НА РАБОЧЕМ МЕСТЕ

Большинство участников курса «Правила трудовой жизни» работают в промышленной отрасли. Лев Бахтин, русскоязычный уроженец Эстонии, приехал в Финляндию по приглашению друга.

– Мой друг был операционным руководителем на заводе и нуждался в людях, которым он мог бы доверять. Он рассказал мне, что есть физическая работа, за которую хорошо платят.

В сентябре 2021 года Бахтин начал работать на компанию Eagle Filters в Котке, производящую промышленные фильтры. Сначала коллеги воспринимались медленными и ленивыми, поскольку в Эстонии он привык к другому темпу работы.

– Финны не живут, чтобы работать, а работают, чтобы жить. Они не приходят с работы домой физически и психически опустошенными. Это было первое, что мне нужно было узнать и понять.

В своей трудовой жизни Бахтин столкнулся и с другими культурными различиями.

– Я восхищаюсь сильными и независимыми финскими женщинами, но если я вижу, что женщина весом 60 кг работает с предметом, который весит 12–15, я, конечно, приду на помощь, – говорит Бахтин.

Однако многие из его коллег отказывались от помощи.

– Они воспринимали это так, что я считаю их слабыми или хочу демонстрировать собственную силу, – говорит Бахтин.

– Я объяснил им, что если я могу сделать для них что-то, что мне легко, то буду рад. У всех нас есть свои сильные стороны, и мы должны их использовать.

Несколько месяцев спустя коллеги Бахтина больше не отказывались от помощи, и некоторые даже просили об этом.

– Хотя финны холодные, как лед, когда узнаешь их поближе, понимаешь, что, к счастью, они не толстокожие, – говорит Бахтин.

НЕПРИЯТНЫЙ СЮРПРИЗ В НОЧНУЮ СМЕНУ

Через полгода в Финляндии друг Льва Бахтина, который позвал его сюда, сменил работу и вернулся в Эстонию. Бахтин же остался в Котке.

– У нас появился новый операционный руководитель, и через год я попросил его об увеличении зарплаты. Он два раза сказал, что поговорит со мной об этом, но потом забыл.

Шел второй год, и в апреле Бахтина внезапно уволили в ночную смену в субботу.

– Можете себе представить? У меня было две утренние и две вечерние смены, потом прихожу в ночную смену, и меня увольняют. По словам начальника, у компании были финансовые трудности, а я был слишком дорогим сотрудником. Конечно, это был шок, – вспоминает Бахтин.

Хотя финны холодные как лед, к счастью, они не толстокожие.

Но, к счастью, предыдущей осенью Бахтин вступил в Teollisuusliitto. Это значит, что к апрелю критерий трудоустроенности выполнялся, и, таким образом, работник имел право на суточное пособие, соотнесенной с заработком.

– Финские коллеги говорили, что членство в профсоюзе – это только дополнительные расходы, но мой эстонский друг Георгий сказал, что есть и преимущества.

Когда Бахтин узнал о пособии по безработице, соотнесенном с заработком, и тренингах от профсоюза, он решил подать заявление. Курс «Правила трудовой жизни» Бахтин считает полезным.

– Если бы я прошел этот курс на полтора месяца раньше, я бы не подписывал вообще никаких документов, пока не поговорю с профсоюзным организатором.

А во время увольнения Бахтин, не разобравшись, подписал бумагу, которая освобождает работодателя от обязанности обратного приема сотрудника на работу.

– Я всем скажу так: если в субботу ночью вам дают какой угодно документ на подпись, не подписывайте. У вас есть время подождать до понедельника и попросить совета.

БРЕКСИТ ПОВЛИЯЛ НА РЕШЕНИЕ

Колледж Murikka, класс Latomo. Микаэла Бейли, почтальон ночной смены в Posti, поднимает руку.

– Как узнать, состоит ли работодатель в ассоциации работодателей? Когда ищещь новую работу, эта информация может пригодиться, – поясняет она.

Бейли и ее финский муж переехали из Шотландии в Финляндию четыре года назад, потому что муж Бейли скучал по родной стране.

– У него очень теплые отношения с семьей, а у меня, наоборот, мало родственников в Великобритании, поэтому мы решили переехать в Финляндию.

Бейли говорит, что на решение также повлиял выход Великобритании из ЕС.

– До Брексита мы могли перемещаться между Финляндией и Великобританией как угодно, и оба имели право жить в любой стране, но после выхода Великобритании из ЕС нужно было выбрать одну.

Бейли трудно интегрироваться в Финляндии. Особенно она скучает по своей работе. По образованию Бейли – социальный работник. В Шотландии она работала в детских домах.

– Я любила свою работу. Мне нравится работать с молодежью, и на работе у меня был большой простор для собственных решений. Я организовывала с подростками всякие интересные проекты.

Бейли вспоминает, что с теми, кому нравился спорт, она ездила на баскетбольные и футбольные матчи, а один раз они все ездили отдохнуть в Испанию.

– У меня остались очень положительные воспоминания. Делаешь хорошее дело, и за него еще и платят. В Шотландии я все время работала с людьми. Теперь у меня такая работа, где я всегда одна.

Работа подразумевает поездки по Пиркаанмаа: на машине, скутере или велосипеде.

– Если, например, кто-то из коллег заболел, то нужно разъезжать по всей Пирканмаа. – Бейли рассказывает, что один день может быть в Састамале, а на следующий уже нужно быть в Юлёярви или Тампере.

«ПЕРЕБОРЧИВЫМ БЫТЬ НЕ НАДО»

– Найти работу в Финляндии не очень сложно, но переборчивым быть не надо, – говорит Бейли. Она приехала в Финляндию в апреле 2020 года и начала работать на Posti в сентябре.

– Мне было важно найти работу, чтобы у меня шел стаж в Финляндии, и чтобы кто-то здесь мог сказать, что я хороший и надежный сотрудник.

На родине Бейли уже состояла в профсоюзе. Она говорит, что у социальных работников большой и сильный союз в Великобритании. Бейли не сразу пришла в Teollisuusliitto.

– Сначала я вступила не в тот профсоюз, потому что не знала, что ночные почтальоны относятся к другому профсоюзу, не тому, который для обычных.

Это выяснилось в прошлом году, когда Бейли не получила единовременного повышения заработной платы в соответствии с коллективным договором почтово-логистического союза PAU.

Я пошла на курс получить ответы на свои вопросы.

В апреле Бейли посетила курс We the Union на английском языке, чтобы познакомиться с профсоюзным движением. О курсе «Основы трудовой жизни» Бейли услышала от профсоюзного организатора.

– Хотя я работаю в Финляндии уже почти четыре года, все еще есть много вещей, которых я не понимаю. Я пошла на курс получить ответы на свои вопросы.

Теперь Бейли знает, например, как рассчитывается ежегодный отпуск в Финляндии. Она говорит, что узнала больше информации о своих правах и чувствует, что эта информация делает ее сильнее.

– Теперь я могу замечать противоречивые ситуации на своей работе и знаю, что в таких случаях делать. Если буду менять работу, знаю, на что обращать внимание в трудовом договоре.

Новые курсы для работников иностранного происхождения

– На базовом курсе мы разбираем основы. Рассматриваем трудовое законодательство, значимость коллективных договоров для определения условий трудоустройства и собственную роль сотрудника в качестве стороны трудового договора, – рассказывает преподаватель курса Риикка Васама.

Она работает в Teollisuusliitto руководителем отделения по делам работников иностранного происхождения.

– В ходе курса участники получают ответы на свои вопросы, которые часто касаются рабочего времени, оплаты труда, испытательного срока, ежегодного отпуска и компенсирующих выходных pekkaspäivät, – говорит Васама.

– Они активны, задают много вопросов и делятся своим опытом. Каждый раз я восхищаюсь, как хорошо у группы получается совместная работа, несмотря на совсем разный бэкграунд участников.

Васама говорит, что англоязычные курсы реально востребованы: многие участники рассказывают, что поступали бы по-другому, если бы знали больше о финской трудовой жизни.

– Курсы оказывают влияние на интеграцию и расширение возможностей. Участники, прошедшие курсы, уже не будут безмолвно соглашаться со всем на рабочем месте. Они теперь активные деятели, хорошо знающие свои права.

После прохождения курса «Правила трудовой жизни» член профсоюза может теперь продолжить обучение на английском языке. – В этом году впервые организован продвинутый курс Union News, – говорит Васама.

– Это углубленное обучение, охватывающее несколько тем, которое могут пройти выпускники базового курса.

Курс Union News пройдет в колледже Murikka в сентябре-октябре. На октябрь также запланирован первый англоязычный базовый курс для профсоюзных организаторов.

Кроме того, Teollisuusliitto организует курс выходного дня Welcome to Industrial Union в Нууксио, Эспоо. Также на английском языке будут проводиться региональные и курсы и курсы, ориентированные на ту или иную отрасль.

– Особое дополнение – это первый тренинг на украинском языке по условиям трудоустройства в сельскохозяйственном и садоводческом отрослях.

Курсы от Teollisuusliitto бесплатны для участников профсоюза, и профсоюз также компенсирует транспортные расходы своих членов. Дополнительная информация о курсах публикуется в журнале Tekijä и в справочнике по обучению Teollisuusliitto. Кроме того, профсоюз отправляет электронные письма о курсах на английском языке всем своим членам, родным языком которых согласно реестру членов не является финский или шведский.

– Курсы – это возможность получить новую информацию и немного «проветрить голову» в новой обстановке. Также это отличная возможность познакомиться с другими членами профсоюза, – говорит Васама.

Các quy tắc của đời sống làm việc bằng tiếng Anh tại Murikka: “Nếu không có kiến thức bạn sẽ mất phương hướng”

BÀI VIẾT MEERI YLÄ-TUUHONEN
HÌNH ẢNH JYRKI LUUKKONEN

Tại lớp học Latomi của trường Murikka, một nhóm thành viên người gốc nước ngoài của Liên đoàn Công nghiệp đang tập trung lắng nghe giờ học tiếng Anh của khóa học mang tên Những kiến thức cơ bản của đời sống làm việc.

– Nếu tại nơi làm việc phát sinh vấn đề, các bạn có thể tìm hiểu trước tiên bằng những kiến thức đã học được ở đây, rồi xem có tìm được câu trả lời từ hợp đồng làm việc, từ thỏa ước tập thể về các điều kiện lao động, hay từ các điều luật có thể ứng dụng được hay không, người phụ trách khóa học là cô Riikka Vasama giảng bài.

Một trong số các học viên là anh Jaroslav Slíž, sinh ra ở Slovakia. Anh đến Phần Lan cách đây hai năm để thực hiện giấc mơ của mình.

– Giấc mơ lớn nhất của tôi là được sở hữu ngôi nhà bên bờ hồ. Phần Lan là lựa chọn tốt nhất cho tôi vì ở đây có rất nhiều hồ. Ở Slovakia chỉ toàn các hồ nhỏ.

Anh Slíž đánh giá cao sự yên tĩnh của thiên nhiên và khoảng không gian riêng, và anh không muốn ở gần những người hàng xóm. Vì vậy nếu có hồ lớn sẽ tốt hơn. Anh đang mơ ước được lập gia đình với bạn gái của mình.

– Tôi đã đi du lịch nhiều ở châu Âu nhưng đây là lần đầu tiên tôi đến Bắc Âu. Tôi luôn mong muốn được định cư ở Phần Lan, Thụy Điển hay Na Uy vì thiên nhiên ở nơi đây.

Cuối cùng Slíž đã chọn Phần Lan bởi vì bạn của anh đã sống ở đây rồi và khuyến khích anh đất nước này. Slíž quyết định thử và dọn đến tỉnh Rauma để làm thợ điều khiển máy CNC.

– Quá trình tìm việc đối với tôi rất là dễ dàng. Bạn tôi kể với người chủ về tôi và sau đó công ty môi giới lao động là Barona liên lạc với tôi.

Trong vấn đề này việc anh Slíž là người chuyên gia cũng đã giúp ích nhiều. Anh đã làm việc ở Slovakia gần mười năm trong cương vị thợ máy CNC trước khi sang Phần Lan.

Hồi tháng Năm anh Slíž đổi chỗ làm và anh hiện đang điều khiển máy CNC của công ty Purso-Tools ở thành phố Pori.

– Tôi làm chủ yếu các trục cam cho các động cơ chạy dầu của các tàu lớn, anh kể.

ĐẾN VỚI KHÓA HỌC VÌ KHAO KHÁT KIẾN THỨC

Jaroslav Slíž tìm ra khóa học ”Những quy tắc cơ bàn của đời sống làm việc” sau khi nhận được bức điện thư của Liên đoàn Công nghiệp, trong đó kể về các khóa học dạy bằng tiếng Anh của công đoàn.

– Hồi tháng Tư tôi đã tham gia khóa học Những quyền của bạn tổ chức ở Uusikaupunki rồi. Đây là khóa học thứ hai, và tôi dự định cũng sẽ tham gia các khóa học tiếng Anh tổ chức vào mùa thu.

Slíž tham gia các khóa học của công đoàn vì anh rất khao khát kiến thức.

– Kiến thức là một trong những thứ quan trọng nhất trên thế giới này. Không có kiến thức là bạn sẽ mất phương hướng. Tôi hy vọng công đoàn sẽ tổ chức các khóa học bằng tiếng Anh về thỏa ước tập thể các điều kiện lao động, anh nói.

Ở Slovakia anh Slíž không bao giờ gia nhập công đoàn. Điều này không có gì bất thường ở đất nước anh, bởi vì chỉ có 17 % các công nhân gia là thành viên của công đoàn. Ở Phần Lan, tỷ lệ tương ứng là 74%.

Giấc mơ lớn nhất của tôi là được sở hữu ngôi nhà bên bờ hồ.

Slíž nói rằng anh đã nghe kể về Liên đoàn Công nghiệp khi làm việc với Văn phòng TE cách đây nửa năm, lúc anh bị tạm nghỉ ở nhà không có lương lần đầu tiên.

– Ở đó tôi được kể rằng nếu tôi không phải là thành viên của công đoàn và muốn nhận một khoản bồi thường nào đó cho thời gian bị cho tạm nghỉ thì tôi phải làm đơn xin trợ cấp thất nghiệp từ Kela, anh Slíž nhớ lại.

Slíž tận hưởng thời gian ở ngôi trường Murikka. Vào cuối ngày học thứ hai, anh thả bộ trước tiên và sau đó là đi tắm hơi.

– Đây giống như giấc mơ của tôi: ngôi nhà nằm trong rừng và bên bờ hồ. Chỉ có điều là ngôi nhà lớn hơn.

Giấc mơ lập gia đình của anh Slíž sắp trở thành hiện thực. Anh kể rằng vào tuần lễ trước khóa học anh đã đính hôn với cô bạn gái người Phần Lan của anh.

NGUYỆN VỌNG CỦA ĐỨA CON TRAI LÀ ĐƯỢC ĐẾN PHẦN LAN

Từ Vương quốc Anh dọn sang Phần Lan, người giao báo sáng sớm là cô Miranda Kihlström, nghe tin về khóa học Những quy tắc cơ bản của đời sống làm việc từ người bạn đồng nghiệp của cô.

– Bạn ấy đã tham gia trước đây một khóa học và kể rằng khóa học rất tốt. Bây giờ tôi đang mong đợi với sự phấn khích về các khóa học bằng tiếng Anh sắp tới.

Đối với cô Kihlström khóa học là một bước làm quen với đời sống làm việc ở Phần Lan. Chằng hạn như cô hiểu được tại sao thời điểm nghỉ phép thường niên ở Phần Lan rơi vào mùa hè.

– Giáo viên phụ trách khóa học kể rằng người Phần Lan muốn hưởng thụ kỳ nghỉ chính xác vào mùa hè. Tôi thì muốn dùng kỳ nghỉ phép của tôi vào mùa đông vì tôi muốn đi du lịch lúc đó đến nơi có nắng và ấm áp.

Cô Kihlström hiện gia nhập vào công đoàn lần đầu tiên trong đời cô. Cô muốn gia nhập Liên đoàn Công nghiệp khi cô nghe kể rằng việc gia nhập sẽ mang lại sự an toàn.

– Tôi đặc biệt quan tâm đến việc nếu tôi không biết chắc chắn về chuyện gì, tôi có thể gọi đến công đoàn để được chỉ dẫn, bởi vì do hoàn cảnh của tôi nên tôi không hiểu hết phải làm các vấn đề ở Phần Lan như thế nào.

Thêm vào đó cô Kihlström tin rằng việc gia nhập công đoàn sẽ giúp cô hội nhập vào xã hội Phần Lan.

Cô Kihlström là người mẹ đơn thân của đứa con trai 16 tuổi. Cả hai người chuyển đến Phần Lan theo nguyện vọng của con trai cô. Đứa con trai của cô Kihlström có nửa giòng máu Phần Lan và cậu bé muốn đến Phần Lan để học và hiểu biêt nhiều hơn về nguồn cội của mình.

– Cậu bé lớn lên ở Vương quốc Anh, cho nên cậu quen biết dòng họ của mình ở Anh. Cậu chỉ ở Phần Lan vào các kỳ nghỉ, và bây giờ cậu muốn ở đây thời gian dài hơn. Cậu cũng chơi môn khúc côn cầu trên băng, vì vậy Phần Lan đối với cậu là một nơi hoàn hảo.

Hiện tại người mẹ và đứa con trai đang học tiếng Phần Lan. Trong việc học ngôn ngữ có vài trở ngại. Cô Kihlström lấy làm tiếc rằng người Phần Lan muốn trò chuyện với cô bằng tiếng Anh thay vì tiếng Phần Lan.

– Ở trong công việc tôi cũng không thể thực hành tiếng Phần Lan, bởi vì tôi làm việc một mình.

“KHÓ TÌM ĐƯỢC VIỆC LÀM”

Cô Kihlström chuyển đến thành phố Tampere hồi tháng 11. Vào tháng 12 cô bắt đầu làm công việc giao báo sớm cho bưu điện Posti. Tìm được việc làm ở Phần Lan rât là khó khăn, cô Kihlström nói.

– Kinh nghiệm làm việc trước đây của tôi chẳng giúp ích được gì, bởi vì tôi không nói được tiếng Phần Lan và tôi cũng không có bằng cấp. Những người nói tiếng Anh chỉ tìm được việc chủ yếu là ở các ngành IT và các ngành kỹ thuật, cô Kihlström cho biết.

Cô đã làm việc trên 20 năm ở ngành du lịch, cho đến khi cô chuyển sang ngành làm đẹp và mở doanh nghiệp riêng. Tuy nhiên cô buộc phải bỏ ngành khi cha cô đau nặng và mất.

Nếu tôi không chắc chắn về điều gì, tôi có thể điện thoại cho công đoàn để được tư vấn.

Cô Kihlström bắt đầu tìm việc ở Phần Lan trước khi chuyển đến đây.

– Tôi tham gia các nhóm trên Facebook chuyên giúp những người Anh trong quá trình chuyển đến Phần Lan. Thông qua đó tôi làm quen với Micheala và bạn ấy kể tôi nghe về khả năng có việc ở bưu điện.

Theo lời cô Kihlström, công việc giao báo sáng sớm không phải là lý tưởng đối với cô bởi vì cô không phát huy được những khả năng của mình. Cô cũng không có cơ hội làm việc với nhóm, là công việc mà cô thích.

– Trong công việc cũng có những mặt tốt. Về đêm rất là yên tĩnh. Công việc không có căng thẳng, và cùng lúc đó tôi có thể thưởng thức vẻ đẹp của thiên nhiên. Bưu điện là công ty lớn, và họ cũng tạo nhiều điều kiện.

Song song với công việc, cô Kihlström còn làm công tác thiện nguyện trong tổ chức mang tên Bloom. Tổ chức này hoạt động ở Tampere, là tổ chức phi lợi nhuận, tạo sân chơi cho những người ngoại quốc và người dân địa phương gặp nhau.

CÁC NỀN VĂN HÓA VA CHẠM NHAU TRONG CÔNG VIỆC

Phần lớn các học viên tham gia khóa học Những quy tắc của đời sống làm việc làm việc trong ngành công nghiệp. Tương tự với anh Lev Bahtin, là người Estonia nhưng nói tiếng mẹ đẻ là tiếng Nga, và đến Phần Lan theo yêu cầu của một người bạn.

– Bạn của tôi đã là người quản lý điều hành trong một phân xưởng và bạn ấy cần những người mà bạn có thể tin tưởng để đến làm việc. Bạn kể với tôi rẳng có một công việc nặng về thể xác và được trả lương tốt.

Anh Bahtin bắt đầu làm việc cho công ty Eagle Filter chuyên sản xuất các thiết bị lọc cho công nghiệp vào tháng 9/2021 tại thành phố Kotka. Ban đầu anh cảm thấy các bạn đồng nghiệp quá chậm chạp và lười biếng, bởi vì anh đã quen với nhịp điệu làm việc kiểu khác ở Estonia.

– Người Phần Lan không sống vì công việc, mà đối với họ công việc là vì cuộc sống. Họ không từ chỗ làm về tới nhà là hết năng lượng cả về thể xác lẫn tinh thần. Đó là vấn đề đầu tiên mà tôi phải học và hiểu.

Anh Bahtin bắt gặp trong đời sống làm việc những sự khác biệt khác nữa về văn hóa.

– Tôi khâm phục người phụ nữ Phần Lan mạnh mẽ và tự lập, nhưng nếu tôi thấy cô gái 60 tuổi đang đẩy một thiết bị nặng 12–15 ký lô thì dĩ nhiên tôi sẽ đến giúp, anh Bahtin kể.

Tuy nhiên nhiều người trong số các đồng nghiệp của anh từ chối sự giúp đỡ. Họ cho rằng tôi xem họ yếu ớt hoặc là tôi đang muốn tỏ ra mạnh mẽ, anh Bahtin nói.

– Tôi giải thích với họ rằng nếu tôi có thể làm điều gì được cho họ mà đối với tôi là dễ dàng thì tôi sẽ vui lòng làm điều đó. Tất cả chúng ta đều có những điểm mạnh riêng của mình và chúng ta nên sử dụng chúng.

Vài tháng sau đó các đồng nghiệp của anh Bahtin không còn từ chối sự giúp đỡ nữa và có người còn yêu cầu anh giúp đỡ.

– Cho dù người Phần Lan có lạnh lùng như băng giá, cũng may là họ có lớp vỏ mỏng bên ngoài sau khi đã hiểu được họ nhiều hơn, anh Bahtin nói.

BẤT NGỜ ĐÁNG TIẾC TRONG  CA ĐÊM

Sau khi đã làm việc ở Phần Lan được nửa năm, người bạn đã từng rủ rê anh Lev Bahtin đến đây bỗng đổi chỗ làm và trở về Estonia. Thay vào đó anh Bahtin ở lại Kotka.

– Chúng tôi có được người quản lý điều hành mới, và một năm sau đó tôi yêu cầu anh ta cho tăng lương. Anh ta nói hai lần là sẽ trò chuyện với tôi về vấn đề, nhưng rồi anh ta quên vấn đề của tôi.

Thêm một năm nữa trôi qua, cho đến khi tháng Tư anh Bahtin bỗng đột ngột bị cho thôi việc trong một ca khuya thứ Bảy.

– Bạn có thể tưởng tượng không? Tôi đã làm hai ca sang và hai ca tối, và khi tôi đến làm ca khuya, họ đuổi việc tôi. Theo lời ông chủ, công ty đang gặp khó khăn về tài chính và tôi là một công nhân quá đắt đỏ. Lẽ đương nhiên đó là một cú sốc; anh Bahtin nhớ lại.

Cho dù người Phần Lan có lạnh lùng như băng giá, cũng may là họ có lớp vỏ mỏng bên ngoài.

Nhưng trong cái rủi có cái may, là anh Bahtin đã gia nhập Liên đoàn Công nghiệp vào mùa thu trước đó. Vì vậy thời gian làm việc của anh đã hội đủ và anh nhận được tiền thất nghiệp theo tỉ lệ với mức lương.

– Các bạn đồng nghiệp Phần Lan của tôi nói rằng gia nhập công đoàn chỉ phát sinh thêm chi phí, nhưng người bạn Estonia của tôi là Georgi kể rằng việc gia nhập thành viên còn có những lợi ích nữa.

Khi anh Bahtin nghe tin về tiền thất nghiệp trả theo tỷ lệ với mức lương cùng với các khóa học của công đoàn, anh quyết định điền đơn. Theo anh Bahtin thì khóa học Các quy tắc của đời sống làm việc rất là hữu ích.

– Nếu tôi tham gia khóa học này một tháng rưỡi trước đây, tôi đã không đặt bút ký bất kỳ một giấy tờ nào trước khi tôi nói chuyện xong với người đại diện tín nhiệm.

Hiện tại khi bị đuổi việc anh Bahtin đã hấp tấp ký vào tờ giấy cho phép người chủ không có nghĩa vụ nhận anh trở lại làm việc.

– Tôi muốn nói với mọi người rằng nếu có ai đưa bạn tờ giấy để ký tên vào giữa đêm khuya thứ Bảy, đừng ký tên bạn vào đó. Bạn có thời gian chờ đợi cho đến thứ Hai để được tư vấn.

BREXIT ẢNH HƯỞNG ĐẾN QUYẾT ĐỊNH

Là người giao báo sáng sớm của bưu điện, cô Micheala Bailey, giơ tay trong lớp học Latomo ở trường Murikka.

– Làm sao mà tôi biết được là người chủ có tham gia công đoàn hay không? Thông tin đó có thể là hữu ích nếu như đi tìm việc mới, cô hỏi.

Cô Bailey chuyển đến Phần Lan từ Scotland cách đây hơn bốn năm cùng với người chồng Phần Lan của cô, bởi vì chồng của cô Bailey nhớ nhà.

– Anh ấy có mối quan hệ rất là gần gũi với gia đình anh, còn tôi thì gần như không có gia đình ở Vương quốc Anh, vì vậy chúng tôi quyết định dọn về Phần Lan.

Việc nước Anh ra khỏi khối EU cũng có ảnh hưởng đến quyết định của chúng tôi, cô Bailey kể.

– Trước Brexit chúng tôi có thể du lịch giữa Phần Lan và nước Anh bao nhiêu lần tùy ý và cả hai chúng tôi đều có quyền cư ngụ ở hai nước, nhưng sau Brexit chúng tôi buộc phải sống một trong hai nước.

Việc hội nhập của cô Bailey ở Phần Lan gặp khó khăn. Cô nhớ nhất là công việc của mình. Cô Bailey được đào tạo làm nhân viên xã hội. Ở Scotland cô làm việc trong các nhà giữ trẻ chuyển gởi nuôi dưỡng.

– Tôi yêu công việc của mình. Tôi thích làm việc với các thanh thiếu niên và tôi có nhiều sự tự do trong công việc của mình. Tôi có thể làm mọi điều vui nhộn với bọn trẻ.

Cô Bailey nhớ lại về việc cô đưa các đứa trẻ thích thể thao đi xem các trận đấu bóng rổ và bóng đá, hoặc cùng bọn chúng đi nghỉ mát ở Tây Ban Nha.

– Công việc đó để lại cho tôi rất nhiều kỷ niệm tích cực. Đó là công việc thú vị và còn được trả lương. Ở Scotland tôi luôn luôn có mọi người xung quanh tôi tại chỗ làm. Bây giờ tôi làm công việc mà lúc nào tôi cũng một mình.

Trong công việc của mình, cô di chuyển khắp nơi trên vùng Pirkanmaa hoặc là bằng xe hơi, xe tay ga hay xe đạp.

– Tôi nhận đủ các tuyến đường ở khắp nơi trong vùng Pirkanmaa nếu như có ai đó chẳng hạn bị đau ốm. Có thể vào một ngày tôi ở Sastamala và ngày hôm sau ở Ylöjärvi hoặc Tampere, cô Bailey kể.

“BẠN KHÔNG THỂ QUÁ KÉN CHỌN”

Tìm được việc làm ở Phần Lan là không quá khó khăn, nhưng bạn không thể quá kén chọn, cô Bailey xác nhận. Cô đến Phần Lan vào tháng 4/2020 và bắt đầu làm việc ở bưu điện vào tháng Chín.

– Đối với tôi điều quan trọng là tìm được công việc nào đó để tôi có thể trình ra một lịch sử làm việc ở Phần Lan, và để cho có người ở đây có thể kể với tôi rằng tôi là một người làm việc giỏi và đáng tin cậy.

Ở quê nhà cô Bailey đã gia nhập công đoàn. Các nhân viên xã hội có một công đoàn lớn và mạnh mẽ ở Anh Quốc, cô kể. Cô Bailey gia nhập Liên đoàn Công nghiệp thông qua một biến cố.

– Trước tiên tôi gia nhập một công đoàn không đúng chỗ, bởi vì tôi không biết là những người giao báo sáng sớm thuộc về một công đoàn khác với các nhân viên phát thư.

Cô Bailey khám phá ra sự việc này hồi năm ngoái khi cô không nhận được đợt tăng lương một lần theo như thỏa ước tập thể của liên đoàn Bưu điện và chuyển phát PAU.

Tôi nghĩ rằng tại khóa học tôi sẽ có được đáp án cho những câu hỏi của tôi.

Hồi tháng Tư cô Bailey tham gia khóa học tiếng Anh tên là We the Union ở đó cô được làm quen với các tổ chức nghiệp đoàn. Từ người đại diện tín nhiệm cô Bailey nghe tin về khóa học Các quy tắc của đời sống làm việc.

– Cho dù tôi đã làm việc ở Phần Lan được gần bốn năm nhưng vẫn còn nhiều vấn đề mà tôi không hiểu. Tôi nghĩ rằng ở khóa học này tôi có thể tìm được trả lời cho những câu hỏi của tôi.

Hiện nay cô Bailey chẳng hạn biết được rằng kỳ nghỉ thường niên được tính như thế nào ở Phần Lan. Cô kể rằng cô đã học được thêm nhiều về những quyền của mình và cảm thấy rằng cô đã mạnh mẽ lên từ những kiến thức thu thập được.

– Bây giờ tôi biết chú ý đến những mâu thuẩn trong công việc hiện nay của tôi và tôi biết xử lý ra sao. Nếu tôi đổi chỗ làm, tôi biết mình phải chú ý những vấn đề gì khi ký tờ hợp đồng lao động.

Các khóa học mới dành cho người nước ngoài

– Ở các khóa cơ bản chúng tôi sẽ bắt đầu từ các khái niệm. Chúng tôi thông qua các điều luật lao động, ý nghĩa của các thỏa ước tập thể về điều kiện lao động trong việc quyết định các điều kiện cho mối quan hệ lao động, cũng như vai trò của người lao động khi ký kết mối quan hệ lao động, người phụ trách khóa học là cô Riikka Vasama cho biết.

Cô làm việc tại Liên đoàn Công nghiệp trong cương vị trưởng phòng phụ trách lực lượng lao động người nước ngoài.

Tại khóa học các học viên sẽ nhận được câu trả lời cho những câu hỏi làm họ bận tâm nhiều nhất, thường liên quan đến giờ giấc làm việc, mức lương, thời gian thử việc, kỳ nghỉ phép thường niên và các ngày nghỉ pekka, cô Vasama nói.

– Họ rất năng động, đưa ra nhiều câu hỏi và chia sẻ các kinh nghiệm của họ. Mỗi lần tôi đều ngạc nhiên về việc làm sao nhóm học viên có thể cùng sinh hoạt với nhau tuyệt vời như thế, cho dù đó là một nhóm rất là đa dạng.

Cô Vasama kể rằng quả thật có nhu cầu cho các khóa học bẳng tiếng Anh, bởi vì nhiều học viên thú nhận rằng họ đã có thể làm khác đi nếu như họ biết được nhiều hơn về đời sống làm việc ở Phần Lan.

– Các khóa học có ành hưởng đến sự hòa nhập và truyền thêm sự tự tin. Các học viên không còn là những công cụ để dễ dàng sai khiến trong công việc nữa, mà là những người hoạt động tích cực và hiểu được những quyền của mình.

Sau khóa học Các quy tắc của đời sống làm việc, các thành viên của công đoàn có thể giờ đây tự đào tạo thêm cho mình với các khóa tiếng Anh khác. Khóa học tiếp theo mang tên Union News sẽ được tổ chức lần đầu tiên trong năm nay, cô Vasama kể.

– Đó là khóa chuyên sâu thay đổi theo từng đề tài, và những người đã học qua khóa cơ bản có thể tham gia.

Khóa học Union News sẽ được tổ chức vào cuối tháng Tám đầu tháng Chín tại trường Murikka. Riêng tháng Mười hứa hẹn sẽ có khóa học lần đầu tiên dạy bẳng tiếng Anh, đó là Khóa cơ bản dành cho người đại diện tín nhiệm.

Liên đoàn Công nghiệp sẽ tổ chức khóa học cuối tuần mang tên Welcome to Industrial Union, tại vùng Nuuksio của thành phố Espoo. Ngoài ra sắp có những khóa học dạy bằng tiếng Anh theo các địa phương và theo các ngành có tham gia thỏa ước tập thể.

– Một điều bổ sung đặc biệt là khóa học được tổ chức lần đầu tiên bằng tiếng Ukraine về các điều kiện lao động của các ngành nông nghiệp và làm vườn.

Các khóa học của Liên đoàn Công nghiệp đều miễn phí cho các thành viên, và liên đoàn cũng sẽ hoàn trả cho thành viên các chi phí đi lại. Các thông tin về những khóa học có thể tìm thấy trong tờ báo Tekijä và trong quyển hướng dẫn về đào tạo của Liên đoàn Công nghiệp. Thêm vào đó liên đoàn cũng sẽ gửi thư điện tử về các khóa học dạy bằng tiếng Anh cho tất cả các thành viên nào mà đã có đăng ký trong hệ thống dữ liệu rằng tiếng mẹ đẻ là một ngôn ngữ khác ngoài tiếng Phần Lan hoặc Thụy Điển.

– Tại các khóa học sẽ được tiếp thu những thông tin mới và đầu óc sẽ được thông suốt. Các khóa học cũng là cơ hội thú vị để làm quen với các thành viên khác của công đoàn, cô Vasama nói.

Soome tööelu reeglid inglise keeles Murikkas: „Teadmatusest võid eksida“

TEKST MEERI YLÄ-TUUHONEN
PILDID JYRKI LUUKKONEN

Teollisuusliitto välismaise taustaga liikmed kuulavad tähelepanelikult Murikka koolituskeskuses Latomo-klassis inglisekeelset õppetundi Tööelu baaskursus.

– Kui teil tekib töökohal probleeme, saate kõigepealt kursusel omandatud teamistel põhjal selgitada, kas leiate lahenduse töölepingust, kollektiivlepingust või kohaldatavast seadusandlusest, räägib kursuse juhendaja Riikka Vasama.

Üks kursuse õpilastest on Slovakkias sündinud Jaroslav Slíž. Ta saabus Soome kaks aastat tagasi, et oma unistusi täita.

– Minu suurim unistus on oma maja järve ääres. Soome oli minu jaoks parim valik, sest siin on nii palju järvi. Slovakkia järved on väikesed.

Slíž hindab looduse rahu ja oma ruumi ega taha enda lähedusse naabreid. Seetõttu on parem, et järv on suur. Ta unistab oma tüdruksõbraga pere loomisest.

– Olen reisinud palju Euroopas, kuid nüüd olen esimest korda Põhjamaades. Ma olen alati tahtnud elada Soomes, Rootsis või Norras nende looduse tõttu.

Lõpuks valis Slíž Soome, sest tema sõber elas juba siin ja soovitas talle seda. Slíž otsustas proovida ja kolis Raumasse CNC metallilõikepingi operaatoriks.

– Töökoha leidmine oli minu jaoks väga lihtne. Mu sõber rääkis minust oma ülemusele ja seejärel võttis minuga ühendust tööjõu rendifirma Barona.

Asja tegi lihtsaks see, et Slíž oli kvalifitseeritud töötaja. Enne Soome kolimist oli ta töötanud Slovakkias peaaegu kümme aastat CNC metallilõikepingi operaatorina.

Mais vahetas Slíž töökohta ja töötab nüüd CNC metallilõikepingi operaatorina Purso-Toolsis Poris.

– Ma teen peamiselt suurte laevade diiselmootoritele nukkvõlle, räägib ta.

TEADMISTENÄLG TÕI KURSUSELE

Jaroslav Slíž leidis tee Tööelu reeglite kursusele pärast seda, kui ta sai Teollisuusliittost e-kirja, milles tutvustati ametiühingu inglisekeelseid kursusi.

– Ma osalesin juba aprillis Uusikaupunkis kursusel You have rights. See on minu teine kursus ja ma kavatsen ka sügisel toimuvatel inglisekeelsetel kursustel osaleda.

Slíž tuli ametiühingu kursusele, sest tal oli suur teabenälg.

– Teave on üks tähtsamaid asju maailmas. Teadmatusest võid eksida. Ma sooviksin, et ametiühing korraldaks ka kollektiivlepingupõhiseid kursusi inglise keeles, ütleb ta.

Slovakkias ei kuulunud Slíž kunagi ametiühingusse. See ei ole seal haruldane, sest ainult 17 protsenti töötajatest on ametiühingu liikmed. Soomes on vastav arv 74%.

Minu suurim unistus on oma maja järve kaldal.

Slíž ütleb, et ta kuulis Teollisuusliittost, kui ta käis TE-büroos poolteist aastat tagasi asju ajamas kui ta esimest korda sundpuhkusele määrati.

– Seal räägiti mulle, et kui ma ei ole ametiühingu liige ja ma tahan sundpuhkuse ajal saada vähemalt mingitki hüvitist, pean ma taotlema töötutoetust Kelalt, meenutab Slíž.

Slížile meeldib väga Murikka koolituskeskuses. Kursuse teise päeva lõpus läks ta esmalt jalutama ja seejärel sauna.

– See on nagu minu unistus: maja metsas järve kaldal. Maja on lihtsalt suurem.

Slíži perekonna unistus on teoks saamas. Ta räägib, et nädal enne kursust ta kihlus oma soomlasest tüdruksõbraga.

POJA SOOVIL SOOME

Suurbritanniast Soome kolinud ja ajalehtede varahommikuse jagajana töötav Miranda Kihlström kuulis oma kolleegilt Tööelu reeglite kursusest.

– Ta oli olnud ühel eelmisel kursusel ja ütles, et see on tõesti hea. Ootan nüüd huviga tulevasi inglisekeelseid kursusi.

Kihlströmi jaoks oli kursus omamoodi sissejuhatus Soome tööellu. Talle selgus muu hulgas, miks Soomes on puhkusehooaeg suvel.

– Kursuse juhendaja rääkis, et soomlased tahavad nimelt suvel puhata. Mina tahan aga talvel puhkust võtta, sest ma tahan siis reisida päikeselisse ja sooja kohta.

Kihlström on nüüd esimest korda elus ametiühingu liige. Ta tahtis astuda ametiühingusse Teollisuusliitto, kui ta kuulis, millist kaitset see pakub.

– Mind huvitas eriti see, et kui ma kahtlen milleski, võin helistada ametiühingusse ja küsida nõu, sest minu tausta tõttu ei saa ma alati täpselt aru, kuidas asjad Soomes käivad.

Lisaks usub Kihlström, et liikmelisus aitab tal lõimuda Soome ühiskonda.

Kihlström kasvatab üksi 16-aastast poega. Pere kolis poja soovil Soome. Kihlströmi poeg on pooleldi soomlane ja ta tahtis tulla Soome õppima, et oma siinsete juurtega paremini tutvuda.

Ta on üles kasvanud Suurbritannias, seega tunneb ta oma Briti suguvõsa. Soomes on ta olnud ainult koolivaheajal ja nüüd tahtis ta olla siin pikemalt. Ta mängib ka jäähokit ning seetõttu on Soome tema jaoks ideaalne riik.

Ema ja poeg õpivad nüüd mõlemad soome keelt. Keele õppimine ei ole alati nii lihtne. Kihlströmi nördimukseks soomlased tahavad temaga soome keele asemel inglise keelt rääkida.

– Ma ei saa soome keelt ka tööl praktiseerida, sest töötan üksinda.

„TÖÖ LEIDMINE ON RASKE“

Kihlström kolis Tamperesse novembris. Detsembris alustas ta tööd Postis ajalehtede varahommikuse jagajana. Töökoha leidmine Soomes oli väga raske, ütleb Kihlström.

– Minu varasemast töökogemusest ei olnud peaaegu üldse kasu, sest ma ei oska soome keelt ja mul ei ole kutseharidust. Neile, kes räägivad inglise keelt, on tööd peamiselt IT- ja tehnika valdkonnas, ütleb Kihlström.

Ta töötas rohkem kui 20 aastat turismi sektoris, kust liikus edasi heaolutööstusesse ja seejärel asutas oma ettevõtte. Kuid ta pidi sellest loobuma, kui tema isa haigestus ja suri.

Kui ma olen milleski ebakindel, võin nõu saamiseks helistada ametiühingusse.

Kihlström hakkas Soomest tööd otsima juba enne kolimist.

– Liitusin Facebooki gruppidega, mis aitavad britte Soome kolimisel. Selle kaudu tutvusin ma Michealaga ja ta rääkis mulle töövõimalustest Postis.

Kihlströmi sõnul ei ole ajalehtede varahommikuse jagaja töö talle parim, sest ta ei pääse oma ametialaseid oskusi rakendama. Samuti ei saa ta töötada meeskonnas, mis talle meeldib.

– Tööl on ka palju häid omadusi. Öösel on rahulik. Töö ei ole stressirohke ja samal ajal saan ma nautida ilusat loodust. Posti on suur ettevõte ja pakub ka võimalusi.

Töö kõrvalt on Kihlström vabatahtlikuks Bloom ry-s. See on Tamperes tegutsev mittetulundusühing, kus saavad kohtuda välismaalased ja kohalikud.

KULTUURIDE KOKKUPÕRKED

Enamik Tööelu reeglite kursuse osalejaid töötab tööstuses. Nagu ka Lev Bahtin, eestlane, kelle emakeel on vene keel ja kes tuli Soome sõbra kutsel.

– Mu sõber töötas siin tehase operatiivse juhina ja vajas tööle usaldusväärseid inimesi. Ta rääkis mulle, et tal on pakkuda füüsilist tööd, mille eest makstakse hästi.

Bahtin asus 2021. aasta septembris tööle tööstuslikke filtreid tootvas Eagle Filtersis Kotkas. Alguses tundus talle, et tema kolleegid on aeglased ja laisad, kuna ta oli harjunud Eestis töötama teistsuguse tempoga.

– Soomlased ei ela töö nimel, vaid tööd tehakse elamiseks. Nad ei tule töölt koju nii, et on füüsiliselt ja vaimselt läbi. See oli esimene asi, mida ma pidin õppima ja mõistma hakkama.

Bahtin põrkas tööelus kokku ka teiste kultuuriliste erinevustega.

– Ma imetlen tugevat ja iseseisvat Soome naist, kuid kui ma näen 60 kg naist lükkamas 12–15 kg kaaluvat eset, siis lähen loomulikult appi, ütleb Bahtin.

Mõned tema kolleegid keeldusid abist. Nad arvasid, et ma pean neid nõrgaks või tahan neile näidata oma tugevust, ütleb Bahtin.

– Ma selgitasin neile, et kui ma saan teha midagi nende heaks, mis on minu jaoks lihtne, siis teen seda hea meelega. Meil kõigil on omad tugevused ja me peaksime neid kasutama.

Mõne kuu pärast ei keeldunud Bahtini kolleegid enam abist ja mõned isegi kutsusid teda appi.

– Kuigi soomlased on külmad kui jää, on neil õnneks õhuke kest, kui neid paremini tundma õppida, ütleb Bahtin.

EBAMEELDIV ÜLLATUS ÖISES VAHETUSES

Poole aasta pärast vahetas Lev Bahtini sõber, kes oli ta Soome tööle meelitanud, töökohta ja naasis Eestisse. Bahtin jäi aga Kotkasse.

– Saime uue operatiivse juhi ja aasta pärast palusin temalt palgakõrgendust. Ta ütles kaks korda, et räägime sellest, aga siis unustas asja ära.

Kulus teine aasta, kuni aprillis ühel laupäeval öövahetuses olles Bahtin ootamatult vallandati.

– Kas te kujutate ette? Olin teinud kaks hommikust ja kaks õhtust vahetust ning kui ma öisesse vahetusse tulen, siis mind vallandatakse. Ülemuse sõnul oli ettevõte finatsraskustes ja mina olin liiga kallis töötaja. Muidugi oli see šokk, Bahtin kordab olukorda.

Kuigi soomlased on külmad kui jää, on neil õnneks õhuke kest.

Õnneks oli Bahtin astunud ametiühingusse eelmisel sügisel. Seetõttu oli tema tööstaaži tingimus täidetud ja tal oli õigus saada palgapõhist töötutoetust.

– Minu Soome kolleegid ütlesid, et ametiühingusse kuulumine tähendab ainult lisakulutusi, aga minu eestlasest sõber Georgi ütles, et sellel on ka eeliseid.

Kui Bahtin kuulis palgapõhisest töötu päevarahast ja ametiühingu koolitustest, otsustas ta täita liikmeks astumise vormi. Bahtin leiab, et Tööelu reeglite kursus on kasulik.

– Kui ma oleksin selle kursuse poolteist kuud varem läbinud, ei oleks ma millelegi alla kirjutanud enne, kui oleksin rääkinud usaldusisikuga.

Nüüd aga kirjutas Bahtin ähmiga vallandamise ajal alla paberile, mis vabastab tööandja töötaja tööle tagasivõtmise kohustusest.

– Ma ütlen kõigile, et kui keegi toob sulle laupäeva öösel allkirjastamiseks paberi, ärge kirjutage sellele alla. Teil on alati aega oodata esmaspäevani ja küsida nõu.

BREXIT MÕJUTAS OTSUST

Micheala Bailey, kes töötab Postis ajalehtede varahommikuse jagajana, tõstab käe Murikka koolituskeskuse Latomo-klassis.

– Kuidas ma tean, kas tööandja kuulub ühingusse? Ta küsib, kas see info on uue töö otsimisel kasulik.

Bailey ja tema soomlasest abikaasa kolisid neli aastat tagasi tema kodukandist Šotimaalt Soome, sest Bailey abikaasal oli koduigatsus.

– Ta on oma perekonnaga väga lähedane, minul aga pole Suurbritannias peaaegu üldse peret ja seetõttu otsustasime kolida Soome.

Otsust mõjutas ka Suurbritannia lahkumine Euroopa Liidust, ütles Bailey.

– Enne Brexitit võisime reisida nii palju kui tahtsime Soome ja Suurbritannia vahel ning mõlemal oli õigus elada mõlemas riigis, kuid pärast Brexitit pidime jääma emba kumba riiki paikseks.

Baileyl on olnud raske Soomes kohaneda. Eriti igatseb ta oma tööd. Bailey on hariduselt sotsiaaltöötaja. Šotimaal töötas ta lastekodudes.

– Ma armastasin oma tööd. Mulle meeldib töötada noortega ja mul oli töös palju vabadust. Ma võisin teha noortega igasuguseid vahvaid asju.

Bailey meenutab, kuidas ta viis spordist huvitatud noori korv- ja jalgpallimängudele või läks noortega Hispaaniasse puhkusele.

– Mulle jäid väga head mälestused. See oli tore ja selle eest isegi maksti. Šotimaal ümbritsesid mind tööl pidevalt inimesed. Nüüd ma teen tööd, kus ma olen kogu aeg üksi.

Ta liigub töö tõttu mööda Pirkanmaad kas auto, rolleri või jalgrattaga.

– Ma asendan üle Pirkanmaa, kui keegi on haige. Ühel päeval võin olla Sastamalas ja järgmisel päeval Ylöjärvis või Tamperes, ütleb Bailey.

“SA EI SAA OLLA VALIV”

Töökoha leidmine Soomes ei ole väga raske, kuid ei saa olla valiv, ütleb Bailey. Ta tuli Soome 2020. aasta aprillis ja alustas tööd Postis septembris.

– Minu jaoks oli oluline leida mingi töö, et mul oleks Soomes tööstaaži ja et keegi siin saaks öelda, et olen hea ja usaldusväärne töötaja.

Bailey oli juba oma kodumaal ametiühingu liige. Sotsiaaltöötajatel on Suurbritannias suur ja tugev ametiühing, ütleb ta. Bailey sai Teollisuusliitto liikmeks kogemata.

– Ma liitusin kõigepealt vale ametiühinguga, sest ma ei teadnud, et ajalehtede varahommikused jagajad kuuluvad postijagajatest teise liitu.

See selgus Baileyle eelmisel aastal, kui ta ei saanud ühekordset palgatõusu vastavalt Posti- ja Logistikaliidu PAU kollektiivlepingule.

Ma arvasin, et saan kursusel vastused minu küsimustele.

Aprillis osales Bailey inglisekeelsel kursusel We the Union, kus tutvutakse ametiühinguliikumisega. Bailey kuulis Tööelu baaskursusest oma juhtivalt usaldusisikult.

– Kuigi olen Soomes töötanud peaaegu neli aastat, on veel palju asju, millest ma aru ei saa. Ma arvasin, et saan kursusel vastused oma küsimustele.

Nüüd teab Bailey näiteks, kuidas Soomes määratakse iga-aastane puhkus. Ta ütleb, et on oma õiguste kohta rohkem teada saanud ja tunneb, et teave võimestab teda.

– Nüüd ma oskan oma praeguses töös pöörata tähelepanu vastuoludele ja tean, mida teha. Kui vahetan töökohta, siis tean, millistele asjadele töölepingus tähelepanu pöörata.

Uued kursused välismaalastele

– Baaskursusel alustame põhitõdedest. Käsitleme tööalast seadusandlust, kollektiivlepingute tähtsust töötingimuste määratlemisel ja töötaja enda rolli töölepingu osapoolena, räägib kursuse juhendaja Riikka Vasama.

Ta töötab Teollisuusliittos välismaise päritoluga töötajate üksuse juhina.

Kursuse osalejad saavad vastused oma küsimustele, mis on sageli seotud tööaja, palga, katseaja, puhkuse ja tööaja tasanduspäevadega, ütleb Vasama.

– Nad on aktiivsed, esitavad palju küsimusi ja jagavad oma kogemusi. Iga kord ma imestan, kui hästi grupp koos töötab, hoolimata sellest, et see on nii mitmekesine.

Vasama ütleb, et inglisekeelsetele kursuste järele on tõeline vajadus, sest paljud osalejad ütlevad, et nad oleksid tegutsenud teisiti, kui nad oleksid rohkem teadnud Soome tööelust.

– Kursused mõjutavad lõimumist ja võimestumist. Osalenud ei ole enam töökohal peksupoisiks, vaid aktiivsed tegutsejad, kes tunnevad ka oma õigusi.

Pärast Tööelu baaskursust saab ametiühingu liige nüüd järgmistel inglisekeelsetel kursustel osaleda. Sel aastal toimub esimest korda täienduskursus Union News, ütles Vasama.

– See on vahetuva teemaga süvendav koolitus, kus võivad osaleda baaskuruse läbinud.

Union News –kursus toimub Murikkas septembri-oktoobri vahetusel. Oktoobris toimub ka esimene inglisekeelne Usaldusisikute baaskursus.

Lisaks korraldab Teollisuusliitto Espoos Nuuksios nädalavahetusel kursuse Welcome to Industrial Union. Samuti on tulemas piirkondlikke ja valdkondade kollektiivlepingupõhiseid inglisekeelseid kursusi.

– Erilise täiendusena korraldatakse esmakordselt ukrainakeelne koolitus põllumajandus- ja aiandussektori töötingimustest.

Teollisuusliitto kursused on liikmetele tasuta ja ametiühing hüvitab ka oma liikmete reisikulud. Lisateavet kursuste kohta leiate ajakirjast Tekijä ja Teollisuusliitto koolituste teatmikust. Lisaks saadab ametiühing e-kirja inglisekeelsete kursuste kohta kõigile oma liikmetele, kelle emakeel ei ole soome ega rootsi keel.

– Kursustel saab uut teavet ja saab end tuulutada. See on ka suurepärane võimalus tutvuda teiste ametiühingu liikmetega, ütleb Vasama.